Президентські вибори у Франції: чи зможе Макрон переобратися і хто його головні суперники

Еммануель Макрон змінив відтінок синього кольору на прапорі Франції на темніший,  відклав запровадження скандальної пенсійної реформи і порівнює себе з Шарлем де Голлем. Здавалося б, чому саме зараз? У квітні 2022 року французи обиратимуть наступного президента. До виборів ще 5 місяців, а політичні пристрасті у Франції набирають обертів - всі вже на низькому старті.

Хоч Макрон ще офіційно не підтвердив, що балотуватиметься на другий термін, це і так всім зрозуміло. Навряд чи він вчинить, як і його попередник Франсуа Олланд: 1 грудня 2016 року у телевізійному зверненні він заявив, що не висуватиме свою кандидатуру.

Найімовірніше, що вибори відбудуться у два тури: 10 та 24 квітня. Соцопитування не дають жодному з кандидатів понад 50%. Головна конкурентка Макрона, як і 2017 року, - Марін Ле Пен від вкрай правої партії "Національне об’єднання". Це буде її третій президентський похід. Хоча опитування показують, що Ле Пен вже обходить не менш ультраправий Ерік Земмур, у якого немає власної партії.

ТСН.ua розбирався, чому його називають "французьким Трампом", та з чим Макрон йде на другий термін.

Заявка на вибори

Всі чекали, що, звертаючись до французів у вівторок ввечері, 9 листопада, Макрон оголосить про свій похід на другий термін. По суті, так воно і сталося, хоч і без формального підтвердження. Адже обіцянка відкласти втілення пенсійної реформи в довгий ящик – це справжня передвиборча заявка.

Хоча саме з цією реформою Макрон йшов на вибори 2017 року. І саме вона призвела до наймасштабніших страйків (навіть більших за протести "жовтих жилетів", які страйкували проти підвищення акцизу на пальне), що буквально паралізували країну в грудні 2019 року. Протягом кількох тижнів у Парижі не працювало метро, наземний транспорт та приміські електрички. А ціллю реформи була уніфікація визначення і нарахування пенсій, незалежно від віку, фаху і стажу (наразі у Франції діє 42 спеціальних режими), та підвищення віку виходу на пенсію від 62 до 64 років.

Натомість Макрон у своєму зверненні зосередився на пандемії COVID-19, заявивши, що в Європі почалася п’ята хвиля, закликавши 6 млн невакцинованих французів не відкладати щеплення. Також він попередив, що осіб від 65 років чекає третя (бустерна) доза. Без неї паспорт вакцинації, який дає право ходити в громадські місця та їздити в транспорті, буде недійсним.

На відміну від попередників, Макрону гріх скаржитися на падіння рейтингів. Не дивлячись на те, як боляче пандемія коронавірусу вдарила по всіх без виключення економіках, Франції вдалося втримати стабільність. Понад 40% французів схвалюють його політику. А президентський рейтинг тримається на рівні 22-24%.

Вже зараз ЗМІ пишуть, що фішкою своєї передвиборчої кампанії Макрон планує зробити економічне зростання: створення нових робочих місць та скорочення бідності. Хоча, навіть якщо йому вдасться вибороти перемогу, наступним випробуванням стануть парламентські вибори, які відбудуться за кілька місяців після президентських.

Справа в тому, що ще в травні 2020 року партія Макрона "Вперед, республіко!" втратила більшість у нижній палаті парламенту. Хоча 2017 року разом із партнерами вони взяли абсолютну більшість - 350 із 577 місць. На місцевих виборах 2020-2021 рр. партія Макрона зазнала нищівної поразки, не потрапивши у багатьох регіонах навіть до виборних органів.

Головні конкуренти

Марін Ле Пен, як і на попередніх виборах, вважається головною конкуренткою Макрона. Своїх проросійських поглядів вона ніколи не приховувала. За тиждень до першого туру 2017 року, Володимир Путін охоче приймав її в Кремлі, а російські банки ще 2014 року надали її партії кредит на понад 9 млн євро. Правда, незадовго до виборів 2017 рокуу Ле Пен просила ще 27 млн євро, проте Москва відмовила. Та й за надані 9 млн євро проросійські фірми з нею досі судяться.

На попередніх виборах вона була прихильницею виходу Франції з ЄС та відмови від євро, а про Крим казала, що "не вірить в його незаконну анексію". Проте наразі її риторика змінилася, причому докорінно. Ле Пен більше не говорить про вихід із ЄС, тісну дружбу з Росією, а бере на озброєння боротьбу із "зеленими", обіцяючи припинити субсидіювання відновлювальних джерел енергії, закрити всі вітряні електростанції та підтримати атомну промисловість.

На тлі жорсткої енергетичної кризи, від якої Європа досі не може оговтатися, за місяць після слів Ле Пен, Макрон, як не дивно, помпезно заявив про відновлення програми будівництва атомних реакторів, щоб не допустити різкого зростання цін на електроенергію.

Але, можливо, за зміною риторики Ле Пен ховається зовсім не бажання сподобатися іншому спектру виборців, а поява нового більш сильного конкурента. І це може бути правдою, адже дані останніх соцопитувань показують, що 63-річний журналіст, публіцист і письменник Ерік Земмур - "темна конячка" ультраправого спектру, якого називають "французьким Трампом" – обходить Марін Ле Пен.

Її політтехнологи вже виходили на штаб Земмура, пропонуючи об’єднати зусилля, проте результату поки що не видно. Він має дуже радикальні погляди на іміграцію, хоча народився в родині вихідців з Алжиру, які мають єврейське коріння, закликаючи залишити "Францію французам". Також Земмур пропонує законодавчо зобов’язати імігрантів давати своїм дітям французькі імена. Таких поглядів він притримується давно, за що має кілька обвинувальних вироків.  

Ще 2016 року в інтерв’ю одному з російських федеральних каналів Ерік Земмур називав кризу в Україні (війну Росії проти України – ред.) штучно створену Сполученими Штатами, щоб відокремити Францію та Німеччину від Росії, а Європу (як об’єднання – ред.) – міфом.

Міжнародна політика   

Під час першого президентського терміну Еммануель Макрон не раз замахувався на реформу цілого ЄС (яку відкинула канцлерка Німеччини Ангела Меркель), пропонуючи створити спільну з Росією нову європейську архітектуру безпеки.

Зрештою, плекаючи доволі амбітні плани та роблячи заявку на лідерство в ЄС, Макрон "проспав" створення США, Великою Британією та Австралією нового безпекового альянсу AUKUS (який багато хто в ЄС охрестив конкурентом НАТО) та втратив через це багатомільярдний контракт із Австралією на постачання 12 французьких підводних човнів. Натомість Канберра купить атомні субмарини у США.

Це будуть непрості президентські вибори, як особисто для Еммануеля Макрона, так і для всієї Франції. Серія терактів, що прокотилися країною за останні роки, дуже поляризувала суспільство, бо майже скрізь їх вчиняли люди ісламістського походження. Тому серед французів досить поширена підтримка ультраправих течій у той час, коли ідея Макрона про створення "освіченого ісламу" так і залишилася на папері.

У вересні цього року в Парижі почався судовийпроцес над обвинуваченими в підготовці та здійсненні найкривавішого у Франції теракту з часів Другої світової війни. У листопаді 2015 року загинули 130 осіб, ще 350 були поранені. Салах Абдеслам - єдиний з 14 підозрюваних-учасників нападу, який вижив після атак і перебуває на лаві підсудних. На першому засіданні він сказав, що "немає бога, окрім Аллаха, і Мохаммед - його пророк".

Роком пізніше стався теракт на набережній Ніцци. Тоді 86 людей загинуло, ще 308 осіб отримали поранення. Відповідальність за теракт взяла на себе терористична організація "Ісламська держава". Ще один теракт 2020 року стався також в Ніцці. Його здійснив чоловік родом із Тунісу. Викрикуючи "Аллах акбар", він напав із ножем на парафіян місцевої католицької церкви. Жертвами стали 3 людини, ще 6 осіб зазнали поранень.

А за кілька днів до цього, восени 2020 року, у передмісті Парижа чеченець обезголовившкільного вчителя історії, який демонстрував учням карикатури на пророка Мухаммеда. Макрон назвав це "ісламістським терактом", за що наразився на критику президента Туреччини Реджепа Ердогана, який порадив йому "лікувати психіку".