«Мою Надійку вбили, і я цього ніколи не пробачу»: мати загиблої в ДТП дівчини чекає на правосуддя

«Вашу Надійку забрав до себе Господь», «час лікує навіть найглибші рани», «винного наздожене кара небесна»… – третій місяць поспіль чує ці поради Ольга Довжинська, яка втратила 15-літню дочку в ДТП, що сталося 24 серпня в селі Попелі Бориславської громади.

Але жодні слова не здатні зарадити її горю.

Ніщо не замінить пані Ользі її дитину, а час, здається, лише додає усвідомлення незворотності втрати та масштабу її горя – «Наді більше немає, «Наді більше немає»- ці слова, навіть на хвилину не покидають думок згорьованої матері, що б вона не робила, де б вона не була, пише Медіа Дрогобиччина.

«Якби Надю хотів забрати Господь, вона б відійшла уві сні, чи від хвороби, а мою Надійку вбили», – не стримує сліз пані Ольга.

Жінка похоронила вже другу дитину – ворогу такого не побажаєш.

Син був хворий і прожив лише 11 років, цю втрату родина пережила і змирилася, але тепер, після смерті Наді, сім’ї Довжинських, у яких залишилася 11-річна дочка, стало дуже страшно.

Страшно за майбутнє, страшно жити дальше, не знаючи якого ще удару завдасть невблаганна доля.

Та чи доля, а чи все-таки людська безвідповідальність?.

Тоді трагічний день, що поділив життя кількох сімей на «До» і «Після», ще зранку для родини Довжинських не віщував жодної біди.

Напередодні був День Прапора – Надя у вишиванці із хоругвою в церковній процесії святкувала його у рідному селі Ясениця Сільна.

А на свято Незалежності попросила в батьків, щоб відпустили із друзями у Борислав на концерт.

До цього часу її не пускали на такі святкування, але ж дівчина вже не мала, та й до того ж навчалася в Бориславській гімназії – від 5 класу самостійно їздила до міста.

Тож Надю в компанії двоюрідної сестри Христини та ще трьох хлопців батьки Наді відвезли на авто у Борислав святкувати День незалежності.

Останні відеокадри із поїздки компанії залишилися в телефоні, пані Ольга показує відео з концерту, а потім як діти зупиняють таксі.

Одне авто не зупиняється, а друге підібрало компанію і везе… Надя продовжує знімати і в таксі – не підозрюючи, що десь назустріч уже на шаленій швидкості мчить 19-літній водій, який ніколи не отримував посвідчення на право керування транспортним засобом….

Трагедія сталася всього за якихось 4 км від Надійчиного дому.

Троє загиблих, семеро травмованих – через місяць правоохоронці візьмуть під варту 19-річного водія, а прес-служба Поліції Львівської області підтвердить, що на момент зіткнення він перебував у стані алкогольного сп’яніння….

«…під’їхали ближче – а там моя дитина лежить…».

«… Близько 23.00 год.

Мені зателефонувала моя сестра, її дочка Христина була разом із Надею.

Сестра повідомила, що до неї хтось подзвонив і сказав: «Ваша дочка потрапила в ДТП, ми веземо її в лікарню».

Ми з чоловіком одразу ж виїхали в напрямку Борислава, були ще дзвінки, ми не знали куди їхати, не могли отримати жодної інформації щодо нашої Надійки, а потім в слухавці пролунало «…ми точно не знаємо, але там є і трупи…».

Моє серце тоді обірвалося, передчуваючи найгірше.

Наближаючись до місця трагедії я побачила, що там моя дитина лежить… Ця моторошна картина у яскравому світлі прожекторів пожежного авто кожного дня постає перед моїми очима.

Надя померла на руках у одного із хлопців, що випадково став свідком аварії.

Тепер я двічі на день їжджу на роботу дорогою смерті моєї дитини.

А вони кажуть «він не був п’яний» – так говорить він і його мама… Пробачення не просили.

Нещодавно через адвоката передавали, що хочуть зустрітися, та про що мені з ними говорити? Хіба вони можуть повернути мені мою дитину?.

Хтось каже: «Та не переживай, твоя дитина в руках Божих».

Але моя дитина не померла своєю смертю.

Вона застрягла між двома світами – молодшій сестрі сниться що Надя заблукала у лісі.

Після смерті Наді в її щоденниках ми прочитали безліч планів на найближчий час і на далеке майбутнє… Вона була з тих людей, про яких кажуть, що вони усюди, вона немовби спішилася жити… Просила мене джинси, такі, що вище щиколотки, а я не купила, так тепер жалію…Фотографії, відео, спомини і могила на цвинтарі – все що в мене залишилося.

Надя сниться постійно своїй молодшій сестрі.

Якось снилося, що сиділа на ліжку в тапочках, які ми поклали в труну.

У дитини постійний страх… Мені приснилася лише раз – просила вишиванку… Невдовзі після цього помер свекор, якого дуже підкосило це горе, тож ми поставили вишиванку йому в труну.

У нас в родині смерть за смертю, але коли помирали старші родичі, то ми сприймали це як неминучість.

«…я лише хочу, щоб той, хто вбив наших дітей, більше не робив цього у майбутньому…».

Пані Ольга каже, що дуже надіється на справедливе правосуддя.

Вона вважає, що степінь відповідальності підозрюваного має визначити суд, без права подальшої амністії.

«Ми живемо у демократичній країні, де задекларовано верховенство права, і за вчинені правопорушення кожен має нести відповідальність.

Я не хочу надіятися на суд Божий, мені не потрібно відкупне, я лише хочу, щоб той, хто вбив наших дітей, більше не робив цього у майбутньому».

Але жінку тривожить, чому справа так затягується.

Спершу підозрюваний пролежав цілий місяць в лікарні.

«І це лише з переломом!» – каже пані Ольга, – Хлопець, що потерпів у цій ДТП – йому кишківник зашивали, у нього легені пробиті були, і він швидше виписався, аніж цей з переломом.

Насторожують мені ті слухи, які ходять довкола.

Пішов уже третій місяць, справа чомусь дальше не рухається, ця тишина дуже тривожить».

Жінка наводить у приклад резонансні ДТП у великих містах, коли вже за два тижні оприлюднюють результати експертизи, а в ситуації ДТП з її дочкою за стільки часу ще навіть немає результатів експертизи колеса.

Давали адвокати потерпілих і заяву про допит лікарів, що проводили збір аналізів у підозрюваного.

Та поки результатів немає.

Але сім’я Довжинських не має наміру відступати, батьки Наді рішуче налаштовані добитися в суді, щоб той, чиї дії привели до трагедії ціною у три життя, був покараний.