Третя доза. Українці вимагають, імунологи рекомендують, уряд гальмує

Поки Україна з трудом щеплює своїх громадян першою та другою дозами вакцини від Сovid-19, провідні країни вже вакцинують своє населення третьою, бустерною дозою. Для чого?

Відповідь очевидна: з часом у вакцинованих з часом знижується імунітет, кількість антитіл з падає. Наприклад, у тих, хто отримав другу дозу у січні, важка форма хворобиувєї осені розвивалася у 1,7 рази частіше, ніж у тих, хто зробив щеплення на березні-квітні.

Тож зараз, наприклад, в Ізраїлі, де більшість населення отримала перші дві дози взимку, відбувається активне щеплення додатковими дозами. Для ревакцинації використовують той самий біопрепарат, що і для перших щеплень: Pfizer.

Уряд Великої Британії також планує щепити населення втретє, причому виключно Pfizer. Попри те, що у більшості британців перша й друга дози – AstraZeneca. Ці вакцини є сумісними.

Рішення урядів низки країн про необхідність третьої дози йде дещо врозріз з міркуваннями Всесвітньої організації охорони здоров’я. Щоправда, у ВООЗ керуються не так медичними міркуваннями, скільки гуманітарними. В організації заявляють про недостатність доказів про необхідність третьої дози, натомість закликають заможні країни поділитися вакцинами з бідними, які ще не імунізували своє населення.

Український уряд не поспішає рекомендувати своїм громадянам ревакцинацію третьою дозою. За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, українці можуть починати робити третє щеплення від коронавірусу лише після того, як дві дози отримає половина населення.

«Щойно перетнемо позначку в 50% вакцинованого населення в Україні, ми повернемося до питання бустерної дози, або повторної, дворазової вакцинації проти коронавірусної хвороби», – сказав міністр.

До слова, такі плани уряду не влаштовують громадян, які щепились першими. Сьогодні вони готові отримати третю дозу, але такої можливості попри достатню кількість вакцин в країні, не мають.

Що кажуть фахівці

Лікар-імунолог, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій в коментарі «Главкому» прояснив позицію фахових експертів з цього питання.

«Національна технічна група є дорадчим органом для МОЗ. Ми розглянули питання введення третьої дози ще у жовтні і рекомендували бустерну дозу для медпрацівників і для працівників будинків інтернатного типу: через шість місяців після введення другої дози. Для набуття чинності цих рекомендацій їх має затвердити своїм наказом Міністерство – наразі такого наказу немає», – зазначив він.

На думку Лапія, про вакцинацію бустерною дозою в Україні, дійсно, ще зарано говорити.

«У нас вакцинальна кампанія стартувала більш ніж на два місяці пізніше, ніж в інших країнах. Другу дозу більшість медпрацівників, людей старшого віку (тобто осіб з пріоритетних груп – «Главком») отримали у травні. Для людей старше 60 років, які були щеплені CoronaVac, потрібно вже запровадити бустерну дозу – це позиція і НТГЕІ, і Всесвітньої організації охорони здоров’я. Крім того, на думку НТГЕІ, ревакцинальну дозу мали б отримати люди, які завершили курс щеплень три, чотири, п’ять місяців тому, і які є імуноскомпрометованими: наприклад, онкохворі, люди із цукровим діабетом тощо», – додав він.

На питання про те, чому б нині не рекомендувати вколювати бустерну дозу в Україні усім охочим, Лапій назвав кілька причин.

Перша – зарано. «Врахуйте, що більшість українців другу дозу отримали у липні, серпні і вересні. Ті ж, хто прийшов на вакцинацію у вересні, могли ще й навіть не отримати другу дозу», – пояснив імунолог.

Друга – низький рівень охоплення щепленнями. «В умовах, коли є низький рівень охоплення вакцинацією пріоритетних груп говорити про універсальну ревакцинацію, певно, зарано», – визнав він.

Питання раціональності

Разом із тим, на сьогодні в Україні є не те що достатньо вакцин, а навіть… забагато. «Ми маємо надлишок вакцин, бо є ризик не використати певні серії вакцин. Тому саме їх можна було б використати для ревакцинації», – продовжує Лапій.

Такої ж думки лікар-епідеміолог Катерина Сояк. «Я вважаю, що наразі рекомендувати усім робити бустерну вакцинацію немає сенсу, оскільки ми не вакцинували основну частину населення. Однак враховуючи те, що ми списуємо деякі партії вакцин (через закінчення терміну придатності – «Главком»), ми могли б запропонувати бустерну дозу охочим. Це питання ефективного використання вакцин», – зазначила вона у коментарі «Главкому».

За словами епідеміолога, у такому випадку важливо враховувати сумісність вакцин. «Вона у нас узгоджена експертним центром при МОЗ. Наприклад, Україна списала партію вакцини AstraZeneca. Ми могли б її запропонувати, скажімо, лікарям, які щепилися у перших рядах цією ж вакциною. Це було б логічно», – зазначила вона.

Як повідомлялося, скоро Україна знову утилізує ще одну партію AstraZeneca. Як писав мережевий аналітик Євген Істрєбін, одним з варіантів не дати біопрепарату пропасти є затвердження рішення Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики від 25 жовтня, яким цей орган пропонує розширити коло осіб, яким слід рекомендувати бустерну вакцинацію.

Нардеп фракції «Голос», член профільного комітету парламенту Ольга Стефанишина переконана, що варто було б зробити обов’язковою бустерну вакцинацію, принаймні, для усіх людей віком 60 років і більше. «В Україні є велика кількість людей, особливо літнього віку, а також медиків, які отримали друге щеплення ще навесні-початку літа. Тобто в грудні-січні у них вже буде гостра потреба в бустерній дозі», – зазначила вона у коментарі «Главкому».

Наталія Сокирчук, «Главком»