Нормандський формат, ПП-2 і євроінтеграція: чого очікувати Україні від нового німецького уряду

Днями, майже через два місяці після виборів до Бундестагу, в Німеччині три партії оголосили про створення нової урядової коаліції та представили коаліційну угоду. В цьому документі є згадки і про Україну.

Коаліцію сформували Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), партія Союз 90/Зелені та Вільна демократична партія (ВДП). Нову коаліцію ще називають “світлофорною” (за партійними кольорами політсил-учасниць).

Представник соціал-демократів Олаф Шольц замінить Ангелу Меркель на посаді федерального канцлера Німеччини.

Водночас Міністерство закордонних справ країни повинна очолити лідерка Зелених Анналена Бербок, відома своєю жорсткою позицією щодо Росії та її енергетичного проекту – газопроводу Північний потік-2.

Факти ICTV поцікавилися в політологів, чого варто очікувати Україні від уряду Олафа Шольца та як можна розцінити згадки про нашу державу в коаліційній угоді, яка є своєрідною програмою дій на найближчі роки.

Що в коаліційній угоді сказано про Україну?

У документі можна виділити дві ключові позиції, які безпосередньо стосуються України: це євроінтеграційні прагнення та російська агресія.

Хоча в угоді немає чітко сформульованої перспективи вступу нашої держави до ЄС, нова урядова коаліція Німеччини засвідчила, що готова підтримати прагнення України на шляху до євроінтеграції.

– Ми працюємо спільно з ЄС та державами-членами над розвитком Східного партнерства. Такі держави, як Україна, Молдова та Грузія, які прагнуть до членства в Євросоюзі, повинні мати змогу зблизитися з блоком шляхом послідовних реформ, що ґрунтуються на верховенстві права і ринковій економіці, – наголошується в угоді.

У документі зазначається, що новий уряд Німеччини продовжить допомагати Україні у відновленні повної територіальної цілісності та суверенітету.

Крім того, угода містить вимогу до Росії негайно припинити дестабілізувати Україну, окупацію Криму та війну на Донбасі.

– Ми вимагаємо негайного припинення спроб дестабілізації України, насильства на сході України та незаконної анексії Криму. Шлях до мирного врегулювання конфлікту на сході України та зняття санкцій залежить від повного виконання Мінських угод, – сказано документі.

Водночас в угоді загалом немає згадок про російський газопровід Північний потік-2 – ще одне питання, яке турбує Україну.

Натомість зазначається, що нова урядова коаліція прагне поглиблення енергетичного партнерства з Україною. Йдеться про сфери відновлюваної енергетики, виробництва зеленого водню, енергоефективності та зменшення викидів CO2 (вуглекислого газу).

Чого очікувати Україні: оцінки політологів

Як зазначив у коментарі Фактам ICTV політолог Володимир Фесенко, заявлені в німецькій коаліційній угоді позиції щодо України є швидше позитивними.

Так, коли стало відомо, що коаліцію формуватимуть соціал-демократи, а Олаф Шольц може стати новим канцлером, було багато критичних і скептичних очікувань що Німеччина тепер може піти на якісь компроміси з Росією та її лідером Володимиром Путіним.

– Коаліційна угода свідчить про інше: про стабільність партнерських відносин між Німеччиною та Україною, – наголосив Фесенко.

Політолог пояснив, що угоду (а це великий документ на 177 сторінок) варто розцінювати як коаліційну програму нового уряду Німеччини, якої там будуть дотримуватися, оскільки в документі зафіксовані компромісні позиції трьох партій-учасниць.

– І в цій угоді йдеться про Україну. Є невеликий пункт, але він напряму стосується політики Німеччини щодо України. А також йдеться і про політику щодо Росії, конфлікту на Донбасі. І поки що, виходячи з тексту коаліційної угоди, я думаю, що новини для нас швидше позитивні, – додав Володимир Фесенко.

Політичний консультант Олександр Мусієнко в коментарі Фактам ICTV висловив думку, що зміни політики Німеччини з принципових для України позицій не відбудеться.

– Я все ж сподіваюся, що стосовно важливих і принципових питань, які стосуються підтримки територіальної цілісності України, засудження дій Російської Федерації і санкційної політики проти РФ за анексію Криму і війну на Донбасі – змін не відбудеться. Я думаю, що ця політика й надалі триватиме. І в цьому сенсі є певний оптимізм, що посаду міністра закордонних справ посяде представниця партії Зелених Анналена Бербок. Позиція партії Союз 90/Зелені в Німеччині завжди була на боці України й полягала в підтримці України, – пояснив Мусієнко.

Він додав, що саме Зелені та певна частина соціал-демократів і стануть ключовими союзниками України в новій коаліції.

Політичний експерт Олеся Яхно в коментарі Фактам ICTV також зазначила: для України є важливим той факт, що посаду голови МЗС Німеччини отримає представниця партії Зелених Анналена Бербок.

– Ми знаємо, що її позиція щодо Росії є більш жорсткою, ніж, скажімо, позиція партії Ангели Меркель, або СДПН. І так само це стосується Північного потоку-2. Також для України важливі позиції в коаліційній угоді, які, на перший погляд, нібито нашої країни не стосуються. Наприклад, там вказано, що потрібно посилювати монетарний союз, фіскальний союз, загалом посилювати єдність усередині Євросоюзу.

За останній рік ми бачили, що були певні протиріччя всередині самого ЄС, наприклад, у питанні того ж Північного потоку-2. І виникало до Німеччини питання, що вона ставить власні економічні інтереси на перше місце, а на друге – єдність і солідарні інтереси всередині ЄС. Чим більш єдиним із багатьох питань буде Євросоюз, тим буде сильнішою його позиція, Європа буде менш вразливою для Росії. А раз буде менш вразлива для РФ, то це автоматично буде на корись України, – розповіла Олеся Яхно.

На її думку, багато що з того, що робила Ангела Меркель на посаді канцлера, продовжить втілювати і нова коаліція, а співпраця України та Німеччини може бути досить тісною.

Олаф Шольц. Фото: Getty Images

Водночас політолог Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV зазначив, що не варто очікувати якихось кардинальних змін у політиці Німеччини щодо України з приходом уряду Шольца.

За його словами, попри те, що Зелені отримають контроль над зовнішньою політикою ФРН, це все ж буде коаліційний уряд. І рішення в ньому все одно ухвалюватимуться консенсусом.

– І якщо інші будуть говорити про мінімальне втручання Німеччини до вирішення проблем України, то в принципі така ж позиція буде і в міністра закордонних справ, або ж вона просто піде з посади. Тому в мене поки достатньо песимістичні очікування.

Можливо, ситуація зміниться, але вона може змінитися з двох причин: або Україна щось нове запропонує і активізує, тобто наші дипломати знайдуть підходи, Володимир Зеленський знайде спільну мову з новим канцлером і так далі. Або буде якесь серйозне загострення, не дай Боже, на фронті, і в Німеччини не буде іншого вибору, ніж якось активніше включатися в цей процес і більше бути на стороні України, ніж шукати якийсь компроміс із Росією, – пояснив політолог.

Не очікує рішучих змін в політиці Німеччини щодо України та Росії і політолог Олег Саакян (ні щодо подальшої роботи в Нормандському форматі, ні щодо Північного потоку-2).

– Там зберігається класичний німецький підхід про стримування, але при цьому не тиску на Росію. Німеччина, судячи з усього, продовжуватиме ту політику, яку ми спостерігали всі ці роки, без особливих змін. Сталість інтересів бізнесу й політичних еліт у Німеччині ті самі, які й були, – розповів політолог у коментарі Фактам ICTV.

Нормандський формат: що буде далі

На думку Олександра Мусієнка, із приходом нового уряду ФРН не відбудеться якихось різких кроків зі зміни Нормандського формату чи відходу від його принципів.

Більш того, Мусієнко прогнозує, що на початку наступного року Берлін може виступити з ініціативами щодо активізації Нормандського формату.

– Я думаю, що все зберігатиметься. І як тільки в Німеччині з’явиться новий уряд, ми побачимо десь, можливо, на лютий – березень ініціативи щодо активного відновлення Нормандського формату. І, можливо, проведення нормандської зустрічі, – наголосив політолог.

А Володимир Фесенко звернув увагу на те, що в коаліційній угоді відповідальність за збройний конфлікт на Донбасі прямо покладається на Росію. Відтак, за словами політолога, про якісь поступки чи мир на російських умовах не йдеться.

– Дуже важливо те, що Німеччина і новий німецький уряд будуть і далі активно діяти в напрямку мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Але що принципово і позитивно для нас: відповідальність за цей конфлікт покладається на Росію. І Німеччина сприятиме врегулюванню цього конфлікту, зокрема і в Нормандському форматі, але враховуючи інтереси та позицію України. Тому ні про які поступки, про мир на російських умовах, в усякому разі в коаліційній угоді, не йдеться. По цих ключових позиціях новини для нас позитивні, – зазначив Фесенко.

Водночас Ігор Рейтерович вважає, що кардинальних змін у Нормандському форматі не відбудеться. За його словами, лунатимуть стандартні заяви, які протягом останніх років робила Німеччина, про необхідність виконання Мінських домовленостей та припинення ескалації конфлікту на Донбасі.

– Так, вони будуть постійно робити якісь зауваження Росії про те, що РФ щось там не виконує. Але і тональність стосовно України, я думаю, трохи зміниться, і зміниться в негативному плані: більше від нас вимагатимуть і постійно спонукатимуть до певного компромісу. Але в їхньому розумінні компроміс – це виконання певних пунктів, які вимагає Росія і які, наприклад, для України є неприйнятними, – заявив політолог.

Водночас він зазначив, що Німеччина не відмовиться від Нормандського формату. За словами Рейтеровича, новому уряду ФРН знадобиться кілька місяців, щоб вивчити позиції всіх сторін.

– І потім уже можна буде говорити, що Німеччина чи більш активно, чи навпаки, можливо, менш активно братиме участь у процесах із врегулювання ситуації, яку ми маємо на Сході України, – додав Рейтерович.

Шлях до Євросоюзу

Важливим є те, що в німецькій коаліційній угоді чітко зафіксована підтримка євроінтеграційних прагнень України, каже Володимир Фесенко.

– Так, не сказано, що будуть підтримувати вступ України до Євросоюзу. Але те, що підтримка євроінтеграційних прагнень України зафіксована – це для нас дуже важливо. І тут є навіть певний крок уперед у порівнянні з тим, що було раніше. І підтримка політики реформ в Україні – це теж важливо з точки зору співпраці між двома нашими країнами, – наголосив політолог.

Водночас Ігор Рейтерович висловив думку, що пункт про підтримку євроінтеграційних прагнень України – це швидше протокольна заява.

– Це заява, яку роблять всі країни Євросоюзу. Вони підтримують європейські прагнення України, але ми маємо виконати цілий перелік умов. Він безкінечний, з точки зору навіть не кількості, а неквапливості нашої реалізації. І ми можемо дуже довго ці процеси впроваджувати. Тому це така ритуальна протокольна заява. Вона протокольна, тому що повинна бути, а ритуальна, тому що її з року в рік повторюють. Вони (Німеччина, – Ред.) не будуть виступати проти нашої європерспективи. Але всі заяви будуть, як і раніше: ви спочатку виконайте пункти, зробіть, поборіть, а потім ми подумаємо, – пояснив Рейтерович.

А Олександр Мусієнко радить зосередитися на втіленні економічних та правових реформ, щоб на практиці запровадити європейські стандарти в Україні. І не ставити реформи в залежність від політичних заяв країн Заходу: буде Україна в ЄС чи ні.

– Ми повинні все одно йти цим шляхом (реформ, – Ред.), незважаючи на будь-які заяви. Треба бути теж реалістами і розуміти, що навряд на сьогодні Європейський Союз готовий розширитися за рахунок такої великої держави, як Україна. Але це не означає, що нам потрібно опускати руки і від цієї мети відмовлятися. Просто всьому свій час, і я впевнений, що ми обов’язково до цього прийдемо. А в цей час просто потрібно проводити реформи і правильну політику в інтересах громадян, – наголосив Мусієнко.

Загроза Північного потоку-2

Усі політологи, з якими поспілкувалися Факти ICTV, зійшлися в думці, що повної зупинки запуску газопроводу Північний потік-2 очікувати не варто.

Як зауважив Володимир Фесенко, політика в газовій сфері нової німецької коаліції кардинально не зміниться.

– Інша річ, що поки є певна пауза в сертифікації газопроводу Північний потік-2. І це вже важливий момент. І Україна долучається до консультацій. Це теж для нас важливий момент. Проте, швидше за все, цей газопровід буде діяти. Інша річ – у якому обсязі і в якому статусі. І все ж таки на нього будуть розповсюджені вимоги Третього енергетичного пакету ЄС. Тобто буде певна демонополізація. Не буде виконання ультимативних вимог Газпрому, – пояснив політолог.

Не виключає Володимир Фесенко і сценарію, що в нинішній складній енергетичній ситуації можуть відбутися певні поступки в бік Росії (хоча наразі таких ознак немає). Все залежатиме від нового уряду Німеччини.

– Швидше за все, тут (в питанні Північного потоку-2, – Ред.) теж не буде якихось великих відмінностей від політики уряду Ангели Меркель. Тому тут ситуація для нас більш складна. Але немає поки ознак того, що будуть якісь поступки в бік Росії. Швидше за все, буде така прагматична, збалансована політика, де зберігатимуться санкції проти РФ, пов’язані з Мінськими угодами. Але водночас співпраця у газовій сфері й загалом у торгівельній сфері з РФ продовжуватиметься, – додав Фесенко.

Олеся Яхно також дотримується думки, що про зупинку Північного потоку-2 не йдеться. Інша справа – на яких умовах газопровід сертифікують та введуть в експлуатацію. Експерт нагадала, що Росії вже не вдалося запустити його швидко та в обхід європейського енергетичного законодавства. Найбільш ранні дати ймовірного запуску газопроводу, які озвучуються, – це квітень 2022 року.

Олеся Яхно наголосила, що в цьому плані є важливою більш жорстка позиція Зелених та вільних демократів щодо Північного потоку-2.

– Уже не вийшло швидко його ввести в експлуатацію. І прискіплива позиція двох партій всередині коаліції буде певним запобіжником того, щоб не вийшло на умовах Росії, в обхід правил запустити цей газопровід, – заявила експерт.

Яхно пояснила: газопровід загалом не згадали в коаліційній угоді саме тому, що в партій-членів різні позиції з цього питання.

Ігор Рейтерович висловив думку, що єдине, на що може розраховувати Україна, – це на затягування сертифікації Північного потоку-2, і, можливо, на отримання додаткових преференцій через його запуск.

– Уряд є коаліційним. У них буде коаліційна програма, яка затверджена. І зрозуміло, що в цій коаліційній програмі немає жодної фрази, що від цього проекту треба відмовитися… Він буде реалізований. І від того, що там Зелені, ситуація не зміниться. Вони будуть виходити з національних інтересів Німеччини. А національні інтереси Німеччини – це запуск цього потоку, – наголосив Рейтерович.

Схожої думки дотримується і Олександр Мусієнко. За його словами, відсутність у коаліційній угоді згадок про Північний потік-2 може свідчити про компроміс і поступки між партіями з цього питання.

– Зеленим, можливо, запропонували щось інше, що стосується відновлювальної енергетики. Якщо буде прийнятий до уваги порядок денний Зелених щодо пришвидшення переходу на відновлювальні джерела енергії для Німеччини, в перспективі це для нас теж непогано. Це означає, що потрібно буде скорочувати постачання газу та його використання, – пояснив Мусієнко.

Обрання нового канцлера Німеччини та затвердження складу уряду відбудеться вже в грудня.

Відтак, ще до Нового року в Німеччині повинен з’явитися новий уряд.