Інформацію про держпереворот має озвучувати СБУ, а не президент – політологи

26 листопада президент України Володимир Зеленський скликав прес-конференцію з нагоди екватору своєї каденції.

Розмова, яка мала тривати три години, розтяглась на п’ять із половиною. За цей час глава держави зробив кілька гучних та емоційних заяв.

Щоб дати їм оцінку та визначити, якою була загальна тональність розмови, Факти ICTV звернулись до політологів Володимира Фесенка та Ігоря Рейтеровича.

Формат спілкування з журналістами

Той факт, що зустріч відбулась, експерти загалом оцінюють схвально. Але залишилось багато запитань до формату спілкування з журналістами.

– Напади президента в бік представників тих чи тих засобів масової інформації свідчать, м’яко кажучи, про слабку та неправильну позицію з боку глави держави. Тому що робити винними журналістів у проблемах, які є в країні, – це перекладання відповідальності із себе та свого найближчого оточення, – вважає Ігор Рейтерович.

Акцентував увагу на “певних деформаціях під час прес-конференції” і Володимир Фесенко.

– Іноді спілкування між президентом та окремими журналістами переходило в надмірно емоційно конфліктну площину. Це головний мінус цієї прес-конференції. На майбутнє президентській команді треба зробити необхідні висновки, як тактично та технологічно уникати таких ситуацій. Бо нас цікавить зміст, а не якісь особисті з’ясування стосунків, – наголошує політолог.

Підготовка державного перевороту та Ахметов

Під час прес-конференції президент повідомив, що є агентурна інформація та аудіозаписи, де представники Росії обговорюють з представниками України підготовку державного перевороту 1-2 грудня та участь у цьому бізнесмена Ріната Ахметова.

Обидва експерта певні: перш за все, інформація про можливий державний переворот має звучати не з вуст президента, а від правоохоронних органів.

– Я не вірю у версії про державний переворот, які озвучує президент. Матеріали, які б свідчили про можливість перевороту, повинні озвучувати правоохоронні органи.

На моє переконання, тут більше йшлося про наростання невдоволення серед громадян, які можуть вийти на вулицю, тому в Офісі президента вирішили діяти на випередження, – говорить Ігор Рейтерович.

Політолог вважає, що історію з державним переворотом суспільство не сприйме. Тим паче дивною є дата, яка має прив’язку до виступу президента у Верховній Раді.

– Це виглядало, ніби інформаційна заготовка, щоб “перебити” історію з вагнерівцями та відразу захопити увагу цією ініціативу, яку потім максимально “розкручувати”, – каже Рейтерович.

Володимир Фесенко теж вважає, що такі заяви мали б звучати від Служби безпеки України.

– Однак сам термін державний переворот – дуже сильний. Скоріше за все, йдеться про спроби політичної дестабілізації, провокування політичної кризи.

Чому 1 грудня? Бо на цей день запланована масова протестна акція, до того ж, там мають вимагати імпічменту президента, – зазначає Володимир Фесенко.

Однак ризиків провокацій з боку агентів російських спецслужб політолог побоюється.

– Видання CNN оприлюднило інформацію про те, що спецслужби США передали українським колегам інформацію про провокації, які готує ФСБ проти президента Володимира Зеленського та його Офісу з метою дестабілізації, – наголошує експерт.

Ризики з боку РФ існують, додає політолог. І це не просто традиційний тиск, коли Росія брязкає зброєю, демонструє військові м’язи і тисне на Захід та України.

Однак військова операція з боку Росії, на його переконання, можлива, тільки в разі, якщо в Україні виникне гостра політична криза. І тоді, можливо, в інших формах може повторитись історія 2014 року.

Саме тому організаторів та учасників грудневої акції Володимир Фесенко застерігає від провокацій, бо це буде лише на користь зовнішньому ворогу.

“Привіт” Ахметову

Ігорю Рейтеровичу, зокрема, здалось, що історія з державним переворотом є спробою передати Рінату Ахметову певний привіт.

– Я вважаю, що це привіт не з позиції сили, а з позиції слабкості. Президент та його найближче оточення зрозуміли, що в цьому протистоянні вони не вийдуть переможцями, тому запропонували такий собі компроміс через натяк, – каже експерт.

Про це свідчить, зокрема, тези про те, що президент спочатку навіть захищав Ахметова, говорячи, що це оточення олігарха намагається його збити з пантелику.

– Такими заявами Зеленський, за великим рахунком, сьогодні навіть обвалив частину бізнес-імперії Ахметова, бо ми бачили ситуацію на ринках акцій. А ще, мені здається, що люди, які займаються великим бізнесом, в принципі такі речі не пробачають. Тому ми отримали тільки подальше загострення, – впевнений Ігор Рейтерович.

Те, що президент зробив натяки та надіслав певні превентивні політичні сигнали Рінату Ахметову, згодний і Володимир Фесенко.

– Таким чином президент визначив для Ахметова червоні лінії. Одна річ – інформаційні війни, інша річ – перехід до відкритої політичної війни, що є неприпустимим. Крім того, такі заяви є підтвердженням того, що зараз відносини між президентом країни та головним олігархом країни перебувають у конфліктній фазі, – констатує експерт.

Спецоперація щодо затримання вагнерівців

Головним ризиком цієї історії, на переконання експертів, є те, що скандали лише посилюють напругу та взаємну ненависть.

– Прес-конференція і коментарі з приводу справи вагнерівців зокрема зіграють більше в мінус, ніж у плюс, Зеленському. Оскільки сьогодні Офіс президента створив четверту версію спецоперації, яка суперечить трьом попереднім, про те, що винний у всьому начальник Головного управління розвідки Міноборони 2016-2020 років Василь Бурба. Це перекладання відповідальності на плечі інших, – запевняє Ігор Рейтерович.

На його переконання, технологічно правильно президентові було сказати, що він відкритий до запитань та розслідування й відсторонити Андрія Єрмака на час проведення розслідування. Президент натомість цього не зробив, а навпаки підтримав главу Офісу президента.

Не почуло суспільство й відповіді на запитання, які позиції в країні посідає Андрій Єрмак та чому ця людина, не маючи формальних повноважень, має такий неформальний вплив.

Таким чином влада тут зайняла позицію глухої оборони, каже експерт.

Володимир Фесенко відзначає, що під час пресконференції країна побачила сильну негативну емоцію від глави держави до Бурби.

– Президента навіть прізвище Бурби заводить відразу. Він зробив багато натяків. До них, думаю, треба ставитись достатньо серйозно. Інша річ, що вони потребують додаткової інформації та пояснень, зокрема, з боку спецслужб, – говорить політолог.

Загалом, коментуючи ситуацію із зривом спецоперації із затриманням вагнерівців, Володимир Фесенко констатує: країна може критикувати рішення президента, воно може не подобатись, але це було його політичне рішення.

– Те, у якому вигляді спецоперація готувалась, могла спровокувати проблеми з Туреччиною, тому що був залучений їхній літак. Був ризик захоплення літака вагнерівцями. Хоч зброї в них не було, але це люди з військовим досвідом, їх була б велика група в одному літаку. Це ризик величезний, – наголошує політолог.

Тому саму спецоперацію він називає ефектною, але ризикованою.

– По датах співпадає, що тут треба було обирати: або ефектна, але ризикована спецоперація, або політичне рішення про перемир’я. Президент обрав перемир’я. Для нього це на той момент було важливіше, – зазначає Володимир Фесенко.

Наслідки для Василя Бурби

Ігор Рейтерович вважає, що у Василя Бурби після цієї прес-конференції з’явилися непогані стартові можливості для просування в політиці:

– Звинувачення були політичного характеру та свідчать про те, що президент фактично визнав, що, за його версією, значний період часу він не контролював процеси, які відбувалися в сфері спеціальних служб та зовнішньої розвідки.

На переконання Володимира Фесенка, коментарі Зеленського щодо Бурби були продиктовані взаємними образами.

– У Бурби є образа на Зеленського, і його можна зрозуміти. Він готував цю операції і її зупинили. У нього є образа на це, він це зараз не приховує та атакує президента. У президента відповідь на атаку. Однак такі взаємні політичні з’ясування стосунків, а також витоки інформації про діяльність наших спецслужб не йдуть на користь нашій державі, – повідомляє політолог.

На його переконання, головний висновок, який треба зробити на майбутнє, – це те, що претензії та критика можуть бути, але треба діяти в межах протоколів, які обмежують інформацію про діяльність спецслужб, щоб не нашкодити країні.

Загальна тональність прес-конференції

Ігор Рейтерович стверджує: 26 листопада під час прес-конференції переважна більшість громадян України, експертів та представників різних політичних сил, на жаль, не почули відповіді на ті питання, які хвилювали країну останнім часом.

– У питаннях із вагнергейтом, економічними проблемами та енергетичною кризою було багато відповідей з боку президента, але дуже мало конкретики, тому ми не почули відповіді на якісь прямі запитання. І, я думаю, що ці теми не зійдуть із порядку денного й обговорюватимуться надалі, – говорить він.

Варто сказати і про те, що квінтесенцією прес-марафону стала фраза про те, що президент щось винен лише своїм дітям.

– І мене це прикро вразило, тому що за два з половиною роки можна було зрозуміти, що дітям ми всі винні, а президент, у першу чергу, винен виборцям.

Я розумію, що Зеленський певною мірою хотів викликати співчуття, але це вкрай погано дисонує з кортежами, гелікоптерами, Гутою, відпочинками тощо. У нас суспільство досить толерантне, але до влади вимоги завжди вищі, бо вони не люди, в першу чергу, а посади, символи та статуси.