Поставки CIF, FOB та CPT: як формуються ціни на зерно?

Україна посіла друге місце у світі з експорту ячменю, четверте з експорту кукурудзи та п'яте — пшениці, йдеться у звітах.
Більша частина українського зерна щорічно вирушає на експорт — Україна має унікальну країну. Ціноутворення, контроль якості та зернова логістика у нас орієнтовані саме на експортні потреби. Через морські порти на зовнішні ринки йде близько 96% українських зернових, тож будь-який виробник зерна в країні розраховує ціни на свою продукцію з урахуванням базису FOB.

Розглянемо основні бази поставки згідно з Incoterms — CIF, FOB та CPT; показано їх зв'язок між собою; поговоримо про формування цін на зерно з урахуванням базису постачання.

Продаж на умовах CIF

CIF — розшифровується ця абревіатура як «Cost, Insurance and Freight», і в перекладі означає «Вартість, страхування та фрахт». Саме умови продажу зерна на умовах CIF є своєрідною «точкою відліку» для ціноутворення на ринку.
Умови продажу за цим базисом такі: продавець доставляє зерно до порту призначення, наприклад, в Мерсін Туреччина. Для цього продавцю потрібно замитнити партію вантажу, сплатити митні експортні мита та інші збори в країні відправлення, перевезти її в порт відправки, зафрахтувати судно, завантажити на корабель зерно, застрахувати ризики угоди.
Розвантажувати судно на умовах продажу CIF у порту призначення буде вже покупець, і зробить він це власним коштом. Крім того, покупець сплатить імпортне мито та інші збори в країні-одержувачі.
Продавати зерно цих умовах може як сам виробник, так і трейдер, купив зернову партію на елеваторі чи в порту відправки.
Як цей базис впливає на ціноутворення, розглянемо на прикладі. Припустимо, покупець української пшениці знаходиться в Туреччині, порт Мерсін. Компанії-переробники зерна знаходяться переважно у місті Самсун. Завдяки вигідному географічному розташуванню у Туреччині великий ринок усередині країни та за її межами, і всі покупці платять приблизно одну й ту саму ціну за пшеницю однієї якості з доставкою у певний час. Для калькуляції візьмемо ціну в $ 300/т, яка не включає вартість самої пшениці, доставку судном і страховку.

Покупець готовий платити по $ 300/т за постачання пшениці на умовах CIF Для нього не має значення дедвейт судна, який буде доставляти вантаж у порт прибуття. Але для українського продавця має велике значення обсяг постачання та вантажопідйомність судна, оскільки йому заплатять $ 300/т за пшеницю, занурену на 40-тисячник в Одесі, та за 25-тисячник, завантажений у Миколаєві, а такожза 10-тисячник з Бердянська.
Для різних виробників вартість однієї тонни пшениці, виходячи з таких умов, буде різною, і залежить вона від вартості фрахту судна. Вартість морського фрахту різна і залежить від вантажопідйомності судна і локації порту відправлення.

Продаж на умовах CIР та FOB

CIP — «Carriage and Insurance Paid to», що перекладається як «Фрахт/перевезення та страхування оплачені до» (місця призначення). На цих умовах продавець передає митний та застрахований експортний вантаж перевізнику, який має доставити зерно покупцю. Тобто товар не будуть перевозити морським транспортом, або його доставка буде змішаною.

Термін FOB означає «Free On Board», перекладається як «Вільно на борту» (вказаний порт відвантаження). Продати за умов FOB — це означає, що продавець у порту завантажив належним чином оформлений вантаж на судно. Покупець оплачує фрахт судна, розвантаження в порту прибуття, імпортне розмитнення зерна, імпортне мито та доставку вантажу до місця призначення.
Якщо від базової ціни продажу на умовах CIF відібрати витрати на перевезення морем та вартість страховки, то ми отримаємо ціни FOB — ціну зерна, замитненого та зануреного на судно в порту відправки. Застосовується цей термін тільки при відправленні зернових партій морем або якщо вантаж перевозиться внутрішнім водним транспортом.

Продаж на умовах CPT

На даний момент в умовах високої волатильності морського фрахту набирає обертів продаж зернових на умовах постачання CPT. Термін CPT означає «Carriage Paid To» і перекладається як «Фрахт/перевезення оплачені до» (місця призначення). На цих умовах продавець передає оформлену на митниці вантажну експортну партію зерна перевізнику, який доставить товар до місця призначення.
Ці умови схожі на CIР, але відрізняються від останніх тим, що покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження зерна, а також інші витрати після передачі вантажної партії перевізнику, а не після прибуття вантажу в порт призначення.
Продавати за умов СРТ можна як у елеваторі, так і у порту. Якщо перевізник забирає зерно з елеватора, то це називатиметься «продаж на умовах СРТ-елеватор». Відповідно, аналогічна дія в порту називається «продаж за умов СРТ-порт». Якщо з умов FOB відняти вартість перевалки зерна на портовому терміналі, ми отримаємо ціни базису CPT-порт. Ціна продажу на умовах СРТ-елеватор буде варіативна.

Продаж на умовах EXW

І насамкінець коротко розповімо ще про один термін, який не дуже часто, але все ж таки зустрічається в розмовах про умови продажу зерна. Цей базис називається «Франко-елеватор» або EXW. Означає ця абревіатура «Ex Works» і перекладається як «Самовивіз». Решту маніпуляцій з експортною партією проводить покупець.​