Штірліц – це український офіцер: ексклюзивне інтерв’ю блогера Анатолія Штефана

Переможець рейтингу Топ-100 блогерів України від Фактів ICTV у категорії Крим та Донбас Анатолій Штефан (Штірліц) в ексклюзивному інтерв’ю розповів про дитинство у російськомовному середовищі, соціальні мережі та війну на Донбасі.

Ми вибрали із нашої змістовної розмови найвлучніші цитати полковника ЗСУ, військового блогера та аналітика.

Чому Штірліц?

Блогер зізнався, що це прізвисько причепилося до нього ще в дитинстві, оскільки прізвище співзвучне Штефан – Штірліц:

– Його вигадав мій дуже хороший товариш (сміється). А коли почалася війна і потрібен був позивний, я, навіть не задумуючись, взяв його. Цей позивний потім зіграв одну з ключових ролей у боротьбі з російськими пропагандистами, оскільки вони люблять присвоювати все радянське. Штірліц – це не російський розвідник, а український офіцер!

ТікТок і полковник ЗСУ

– Ми повинні зараз виховувати наступне покоління, щоб вони вже не вважали їх братами. Щоб вони знали, що це підступний ворог, який може завтра зробити “подарунок”. Як тільки з’явилася молодіжна платформа ТікТок, російська пропаганда відразу взяла її в свої руки. Їхні блогери та лідери думок у цій мережі виховували нашу молодь, як їм потрібно, – переконаний Анатолій Штефан (Штірліц).

А щодо своєї появи у ТікТок блогер сказав, що хоче розбити радянський стереотип про те, що полковник ЗСУ – це ніби олов’яний солдатик.

– Цей стереотип каракулевих шапок та радянських валіз потрібно розбивати. Ми – сучасні люди. Коли я зайшов у ТікТок і побачив, що робить із нашими дітьми російська пропаганда, я вирішив зареєструватися. Молодь почала цікавитися, пішли підписники – наразі 135 тис., – розповів офіцер.

Військовий блогер вважає цю соцмережу непоганим інструментом в інформаційній війні, адже завдяки використанню російських хештегів вдається непогано просувати український контент.

Хто видаляє українців із Вікіпедії

– Про мене була сторінка в українській Вікіпедії. Але, як з’ясувалося, українська Вікіпедія не така українська. Модератор сказав, що я не достатньо відома особа… Сторінку не відновили. Ми знайшли цих модераторів. І незабаром я підніму цю тему. Це буде дуже гучна історія про модераторів з Харкова, які видалили навіть українських письменників, – так блогер анонсував свого роду журналістське розслідування.

Російськомовне дитинство українського Штірліца

Анатолій Штефан родом із Запорізької області, виріс і навчався у російськомовному середовищі, а українською почав спілкуватися лише у Білій Церкві, куди лейтенантом приїхав служити після закінчення танкового інституту у Харкові.

– Військовим став випадково. Колись хотів навіть медиком стати, а потім передумав. Був товариш, сусід, який хотів стати військовим. З ним за компанію поїхав вступати, – зізнався Штірліц.

А за українську вдячний своєму першому військовому командиру, якого спершу ненавидів саме за те, що той змушував спілкуватися державною мовою.

– Саме у 72-й бригаді у Білій Церкві 2014 року я зустрів війну. Для мене це був шок! Бабуся – із Севастополя, де я щороку відпочивав влітку. Середовище було повністю російськомовне. Тому дуже важко було змінюватися.

Як змінила війна на Донбасі

– У 2014 році я зрозумів, хто на нас напав. Тоді у соцмережах я ще писав російською, а потім почав цікавитися історією, читати про Степана Бандеру, навіть на війні, у вільний час. Тобто вже дорослим почав вивчати історію. Я повністю змінився. Став зовсім іншою людиною.

За його словами, навіть події на Майдані сприймав майже як захоплення влади, і не підтримував учасників Революції гідності. Трансформація почалася після нападу РФ.

– Зараз у кожного є свій вибір. Нам було важче. Краще змінюватися тут, у мирному житті, ніж там – і швидше. Бо коли бачиш смерть своїх друзів, своїх солдатів – до цього неможливо звикнути,  – підсумував Штірліц.