У ПЦУ пояснили, чи є гріхом куріння

Дехто вважає: якщо в Біблії не згадується ані тютюн, ані приклади його використання, то нема й однозначної відповіді щодо його шкоди чи користі для людини.

Це хибне уявлення, розповідають у Православній Церкві України.

Як відомо, в Європу тютюн потрапив лише після відкриття Колумбом Америки в кінці XV ст., а на нашій території поширився в XVII ст.

Біблійні тексти ж писалися набагато століть раніше до цього, але, незважаючи на те, що прямого згадування про паління в них немає (як і про багато інших реалій сучасності), проте є чіткі вказівки, за якими ми розуміємо, що куріння – це гріховна й пагубна звичка.

Ось кілька аргументів щодо цього.

Про шкоду здоров’ю від куріння відомо немало: свідчення лікарів, статистика захворювань, згубний вплив під час вагітності на нове життя, що формується, шкода від пасивного куріння для інших тощо.

Навіть на кожній пачці цигарок нагадується про ці небезпеки.

З позиції Церкви шкодити власному та чужому здоров’ю – це гріх.

Адже Бог, створивши людину, подарував їй життя, і нікому, навіть їй самій, не дозволив цього життя вкорочувати, відбирати.

Він дав заповідь «Не вбий», дотримуючись якої, людство мало б жити у мирі, любові та злагоді.

Свідома шкода своєму здоров’ю – це дія проти Бога, це свідоме нищення, повільне вбивство, а отже – гріх.

Часто від куріння страждає не лише сам курець, а й люди довкола нього.

Так шкода помножується і завдає зла й здоров’ю інших людей.

Що теж є неприпустимим з точки зору християнства.

Куріння – це шкідлива звичка, яка веде до узалежнення, примушуючи людину знову і знову шукати тимчасового задоволення, причому здебільшого для тіла, а не для душі.

Отримуючи певну швидку насолоду, так само швидко людина її і «використовує», а відтак потребує нової й нової… Цей стан людину захоплює, і вона хоче його повторювати знову й знову.

Це є залежність, мовою церковною – пристрасть, гріховна.

Бо якщо волею людини керують звички, пристрасті чи певні речі, то людина стає їх рабом.

Рабом гріха.

А відтак – чинить проти волі Божої та Його Промислу щодо людини.

Абсолютна більшість курців вважають куріння невинною звичкою або модою, або тим, що нібито допомагає розслабитись, відволіктися, скоротати час.

Такі хибні самовиправдання є не менш шкідливими для людини, аніж саме куріння.

Бо, як і будь-яка інша пристрасть, будучи хворобою душі, куріння спричиняє й інші духовні недуги – егоїзм, примирення зі слабкостями, самообман, байдужість….

Часто палити починають жартома, але потім кинути не можуть всерйоз.

Недарма слово «пристрасть» спільнокореневе до «страждання, страждати».

Тому й головною ознакою залежності є страждання людини в момент відмови від власної пристрасті або в момент, коли вона не може її задовольнити.

Але найсумніше те, що на кожен свій гріх людина сама ж дає згоду або шукає виправдання («кину пізніше», «всі так роблять», «нічого поганого тут немає», «мені це на користь» тощо).

В такому випадку людина підмінює поняття, втрачаючи можливість справжнього життя і погоджуючись стати рабом пристрастей.

Що робити?.

Звичка курити допоможе вам дізнатися правду про себе: чи перемогла вона вашу волю чи ще ні.

Спробуйте позбутися цієї звички.

Важко? Тоді кличте на допомогу Бога, адже все, що неможливо для людини, можливе для Бога.

Спочатку буде складно позбутися пристрасті, бо підступний диявол не хоче так легко здаватися і звільняти вашу душу.

Допоможуть здолати духовні проблеми молитва, участь у церковних Таїнствах і підтримка священників.

Зустріч людини з душпастирем завжди унікальна, як і зустріч хворого з кваліфікованим лікарем.

Головне – зробити перший крок, захотіти одужати.

Ми ж, у свою чергу, завжди поруч.

З вірою, щирим бажанням та Божою допомогою з часом ви відчуєте, як ваші духовні сили до вас повертаються, як заповнюються порожнечі в душі, як дихається вільніше і бадьоріше… Без боротьби з гріхом християнин – не воїн Божий.

А «Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф.

11: 12), зазначають в ПЦУ.