Комітет гуманітарної та інформполітики рекомендував парламенту низку проєктів про держпідтримку кінематографії

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 1 грудня 2021 року розглянув низку проєктів щодо державної підтримки кінематографії в Україні. Комітет рекомендував парламенту включити до порядку денного та прийняти ці проєкти.

Зокрема, проєкт Закону № 6265 про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо усунення технічних та логічних неузгодженостей, а також проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні № 6194, зареєстровані народним депутатом Павлом Сушком та ін.  

Заступник голови комітету Павло Сушко, який представив ці проєкти, зазначив, що це річна робота цілої кіногалузі. 

Проєктом №6265 пропонується внести зміни до статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» для реалізації на практиці гарантованого Законом іноземному суб’єкту кінематографії права отримати субсидію для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених при виробництві (створенні) фільму на території України.

За словами Павла Сушка, іноземці так і не отримують кешрібейти, хоча й ухвалений відповідний закон, бо є деякі неточності в законодавстві. У проєкті виписаний уточнений перелік документів, які треба подавати іноземним компаніям: «витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента (іноземного суб’єкта кінематографії) в країні її місцезнаходження, перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або справжності підпису перекладача в установленому законодавством порядку і внести деякі техніко-юридичні правки, які уточнюють норму, не змінюючи її зміст».

«Україна має виконати своє зобов’язання перед іноземними компаніями, які знімали фільми в Україні», – сказав Сушко. Він також додав, що в Україні є дефіцит професійних кадрів у кіносфері, і, завдячуючи іноземним компаніям, українські фахівці підвищують свою кваліфікацію. 

Якщо проєкт №6265 підтримали одноголосно, то навколо законопроєкту №6194 розгорілася гаряча дискусія, що стосувалася питання зйомок документальних фільмів державною мовою. У результаті проєкт був рекомендований до ухвалення парламентом в першому читанні за основу більшістю голосів (утрималися Володимир В’ятрович і Софія Федина з фракції ЄС).

Законопроєктом №6194 пропонуються приведення до європейських стандартів класифікації фільмів за видами, форматами, категоріями та спрямуванням; доповнення Закону новими формами державної підтримки. Наприклад, передбачається надання поворотної державної підтримки на виробництво (створення) ігрового, анімаційного (мультиплікаційного) фільму з комерційним потенціалом, з міжнародним комерційним потенціалом, спільного виробництва (копродукції) з комерційним або міжнародним комерційним потенціалом. 

У пояснювальній записці до цього законопроєкту зазначається, що «практика виробництва аудіовізуальних творів останніх років показала, що ринок потребує більшої кількості якісних сценарних матеріалів, а практика надання подібного виду підтримки іншими державними інституціями показала її ефективність, тому законопроектом пропонується доповнення переліку форм державної підтримки новою формою – надання державної субсидії на розвиток кінопроекту (девелопмент)». 

Також проєкт пропонує удосконалення, значне спрощення та діджиталізацію процедури отримання іноземним суб’єктом кінематографії державної підтримки у формі надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму. Крім цього, проєктом передбачено створення механізмів гарантування виплати такої державної підтримки, що є надважливим чинником для подальшої співпраці українських кіновиробників з іноземними кіновиробниками світового рівня, що знімають фільми з великими бюджетами.

За словами Павла Сушка, прийняття цього законопроєкту дозволить забезпечити створення належних правових, організаційних та економічних умов для розвитку національної кіноіндустрії; сприятиме формуванню економічно самодостатньої, конкурентоздатної на міжнародних ринках галузі кінематографії; збільшить кількість робочих місць та створить умови для подальшого професійного розвитку, належної соціальної захищеності працівників та суб’єктів підприємництва як у галузі кінематографії, так і у суміжних галузях (туризм, ІТ, готельно-ресторанних послуг тощо); збільшить обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок галузі кінематографії та суміжних галузей; призведе до залучення іноземних інвестицій в економіку країни тощо.

Павло Сушко озвучив також зауваження до проєкту різних органів влади та головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Він також додав, що народні депутати намагатимуться все, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, виправити між першим і другим читанням.

На думку народного депутата Володимира В’ятровича та  уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, запропоновані зміни стосовно мови звужують норми закону про мову. Нагадаю, автори законопроєкту вважають, що творці документальних фільмів мають право записувати героїв тією мовою, якою вони говорять, не дублюючи їх, бо це нібито спотворює зміст. Володимир В’ятрович згадав документальний серіал Суспільного мовника «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла», який показав, що «чудово можна дублювати українською і документальні фільми». 

Голова комітету Микита Потураєв запропонував Павлу Сушку та Володимиру В’ятровичу спільно напрацювати цю норму, щоб не звужувати норми закону про мову.

Крім того, члени комітету запропонували парламенту внести до порядку денного та ухвалити за основу і в цілому проєкт Закону № 6190 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки кінематографу та проєкт Закону Україні № 6191 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії, внесені народним депутатом Павлом Сушком та ін. У підготовці цих проєктів комітет не є головним.

Мета цих проєктів – сприяти розробці нових копродукційних кінопроєктів, на реалізацію яких українські кіновиробники будуть шукати фінансування у іноземних партнерів та в фонді Eurimages, інституційна підтримка суб'єктів кінематографії та стимулювання поширення якомога більшої кількості фільмів, озвучених, дубльованих державною мовою.

Також пропонуються доповнення до Бюджетного кодексу, які забезпечать стабільне фінансування державної підтримки кінематографії у формі державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму, шляхом спрямування нереалізованих у відповідному бюджетному році коштів, виділених для таких цілей (виплати кеш-рібейтів), а також надходжень від державної поворотної субсидії на виробництво (створення) фільму (ігрового, анімаційного) до спеціального фонду Державного бюджету та визначення напрямком їх спрямування державну підтримку кінематографії, зокрема, виплату кеш-рібейтів іноземним кіновиробникам. За словами Павла Сушка, кеш-рібейти заходитимуть відразу на рахунок іноземного виробника і резервуватимуться там. У разі виконання робіт вони будуть виплачені, а якщо ні, то повернуться назад державі.

Фото: Flickr