MY.UAНовости
Про друковану та онлайн-історію «Дзеркала тижня»
Про друковану та онлайн-історію «Дзеркала тижня»

Про друковану та онлайн-історію «Дзеркала тижня»

«Я вважаю, що таємниця океану — в глибині. Ми — дайвери». Лекція з циклу «Журналістика незалежної України: історія від першої особи».

Премія імені Георгія Гонгадзе запустила новий сезон відеолекторію «Журналістика незалежної України: Історія від першої особи». Своїми спогадами діляться журналісти, які змінювали медіасередовище України. Прямі трансляції лекцій — щовівторка о 18:00 на сторінках Премії Гонгадзе, PEN, Kyiv-Mohyla Business School, Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи, «Української правди», «Детектора медіа», Lviv Media Forum і видавництва «Човен». «Детектор медіа» публікуватиме текстові версії лекцій.

Раніше ми вже публікували текст лекції Мирослави ГонгадзеЄвгена Глібовицького та Юрія Макарова. Сьогодні — лекція головної редакторки «Дзеркала тижня» Юлії Мостової.

Мене звати Юлія Мостова, і я редакторка «Дзеркала тижня». Цьому виданню я віддала двадцять сім років свого життя з тридцяти в журналістиці.

У межах цього чудового лекторію ви почуєте безліч історій успіхів, подолання перешкод, розвитку окремих проєктів. «Дзеркало тижня» — це була cosa nostra, тобто спільна справа передової частини української журналістики. А далі — мислячої і небайдужої частини українського суспільства. Я розповім вам про періоди, які пережило наше видання, про трансформації, які з ним відбувалися. Але для цього потрібно сказати декілька слів про ту гримучу суміш, із якої воно народилось 1994 року.

Я прийшла в журналістику 1 серпня 1991 року. І нічого грандіозного від своєї роботи та цієї професії не чекала. Але склалося так, що 19 серпня 1991 року стався путч. Найбільш ортодоксальні ретроградні керівники «Радянського Союзу вирішили заштовхати в тюбик ту пасту свободи, яку витиснула перебудова. І вони спробували повернути владу собі. Це послужило каталізатором, власне кажучи, остаточного розпаду СРСР.

А для мене як для людини, яка ставиться надзвичайно чутливо до будь-яких обмежень свободи і приниження людської гідності, це стало тригером для написання першої в моєму житті політичної статті проти путчу в органі міськкому партії «Київський вісник», де я тоді працювала.

Перше в житті інтерв’ю я взяла у Збіґнєва Бжезінського, друге — у Генрі Кіссінджера. Обоє — радники американського президента з безпеки, вони приїжджали до Києва для бутикових лекцій і зустрічей на базі Інституту міжнародних відносин. Розгублена, позбавлена партійного фінансування редакція вирішила призначити мене відповідальною за міжнародну тематику.

Це було повною несподіванкою, не входило в мої плани, але це так захопило, що я легко зробила цей стрибок із відділу листів і запланованих статей на тему моралі до тем, на які ніхто й ніколи не писав в українських медіа. Як, наприклад, розвиток відносин з НАТО, поділ Чорноморського флоту, виконання договору про скорочення стратегічних ядерних озброєнь, приєднання чи неприєднання до договору про нерозповсюдження ядерних озброєнь тощо

Взагалі це був абсолютно приголомшливий час, коли абсолютно всі, не лише журналісти, але і влада, і бізнес — усі шукали, як відбутися в цьому хаосі можливостей. А хаос можливостей, жанрів, тем у журналістиці був колосальний.

У радянській журналістиці було два вбрання: робітничий мішок, умовно кажучи — я не про естетику, а про самореалізацію з точки зору тем і жанрів, — і святковий мішок, де легко, шнурочком, щоб не було сексуально, можна було позначити місце талії. У цих двох різновидах і існувала радянська журналістика, яка максимально цензорувалась. Перебудова народила велику кількість тем, жанрів, можливостей реалізації; незалежність також стала величезним поштовхом. Раніше були лише мішки, а тепер, дівчата, перед вами спідниці, штани, кросівки, макіяж, косметика. Потрібно було вчитись цим користуватися. Розуміти, що тобі підходить, а що — ні. Як тим можеш поєднувати теми і жанри, аби не мати смішний і рагульський вигляд.

Усі ми вчились. Із маленької будівельки на Шовковичній виростало величезне Міністерство закордонних справ. І ніхто не знав, як правильно провадити самостійну зовнішню політику. Те саме було з президентом, із фінансовою системою, зі спецслужбами, де потрібно було зробити повноцінну службу безпеки держави з п’ятого управління та управління «топ тунів», серед яких одні займались стеженням за українськими буржуазними націоналістами, а інші їх відловлювали.

І в цьому вариві народження потрібні були якісь рамки. Ніхто не розумів, як їх задати. І група журналістів, яка працювала з Міністерством закордонних справ, а згодом і з президентом, а також із прем’єр-міністром — це були, як правило, ті люди, які представляли закордонні інформаційні агентства: Associated Press, Reuters, Бі-бі-сі, DPA, іспанське агентство EFE, «Интерфакс». Вони працювали і на українському ринку, й  таким чином привносили стандарти західної журналістики в увесь цей котел, де кипіли й народжувались правила для України.

Я вважаю початок 90-х часом абсолютної свободи. Той, хто хотів самовиражатися, мав для цього можливості. Я працювала на агентство France-Presse паралельно з «Київським вісником», а потім перейшла в «Киевские ведомости» — першу велику приватну газету в Україні. Мені це дуже допомагало, бо навчило стандартів і показало, що є важливою новиною, на яку відгукнеться світ. Про ці речі в Україні ніхто не писав і навіть не міг додуматись, що про них можна писати. Тому ті статті й новини, те, як я їх передавала, з яким рівнем перевірки інформації і, головне, з елементом аналітичності, що з’явився, коли треба було передати просто в номер — раніше ніхто так не робив, а France-Presse вимагала саме цього, — перейшло й у наші ЗМІ.

І ось робота на західне інформаційне агентство впродовж майже трьох років накопичила таку кількість зв’язків, таку кількість інформації та розуміння процесів, що в рамках новин і статей, які повідомляють факти, стало дуже тісно.

І колись заступник редактора «Киевских ведомостей» сказав мені: «Якщо ти ще раз напишеш матеріал більше, ніж на пів шпальти, — а там формат А3, — я буду урізати тобі гонорар». На що я сказала: «Я витрачаю на вашу редакцію значно більше грошей, ніж у ній заробляю». Тому що зарплата France-Presse була неймовірно високою за українськими мірками. Для того, щоб передати статтю в номер — а якщо її не передати, то навіщо вона потрібна? — доводилося брати таксі й летіти через пів міста, щоб швидко віддиктуватись у номер.

Але мені ставало тісно в цих рамках. І, чесно кажучи, я почала замислюватись, що з накопиченою інформацією, уже з накопиченими зв’язками та з інтересом до розуміння того, що буде і чому це відбулося, наприклад, описом цих моментів, варто було б створити своє видання.

І щасливий випадок — знайомство з Юрієм Орліковим, який уже багато-багато років жив у Сполучених Штатах. Він родом зі Одеси, нас познайомив відомий поет Юрій Рибчинський.

Орліков сказав: «А чи не хотіли б ви організувати інше видання спільно з “Новым русским словом”?» Усе трапилось дуже швидко, і редактором цього видання став Володимир Павлович Мостовий, мій батько. У нього був колосальний досвід редакторства до цього, він очолював газету Київської міської ради. І, власне, ми це використали як можливість не тільки самореалізації, а можливість реалізації для всієї тієї могутньої передової купки журналістів, які працювали у своїх агентствах, але були обмежені рамками жанру новин чи дуже невеликих текстів і знімань. А в них теж накопичились знання на helicopter view, і їм також хотілося розповідати, самореалізовуватися в аналітичному жанрі, а не лише інформаційному. І «Дзеркало тижня» стало таким майданчиком.

8 жовтня 1994 року вийшов перший номер «Дзеркала тижня». Він являв собою 32 шпальти формату А2. Газету неможливо було розгорнути в радянському туалеті, щоб почитати, де зазвичай читали всі чоловіки-курці. Її складно було розгортати в метро. Але все ж таки, як на мене, це видання стало другом, співрозмовником всіх мислячих людей, принаймні, абсолютної більшості.

І, ви знаєте, на перших порах ми виходили лише з п’ятьма сторінками інформації, що народжувалась в Україні. Лише з п’ятьма сторінками.

Тому що лише на п’ять сторінок у нас був гонорар, все інше ми заповнювали передруками. Це був спільний проєкт Орлікова з «Новым русским словом», найстарішим російським виданням в США. Але потім ми просто зрозуміли, оскільки саме «Дзеркало тижня» створювалося з коліс, то і підшивки «Нового русского слова» — інтернету ж ніякого не було — ми отримували за п’ять днів до виходу запланованого першого номера. І виявилося, що це здебільшого рекламні оголошення і запозичені з російських ЗМІ статті. Тому в нас почався процес захоплення тих сторінок, які по ідеї мали б відводитися під «Новое русское слово», статтями тих людей, яким було що сказати в Україні в рамках аналітики.

Трохи пізніше ми почали відкривати для себе моменти, пов’язані з корупцією, з тіньовою політикою, з вітринним декларуванням і підсобковою Realpolitik, що, як правило, завжди була зв’язана з можливістю конвертації влади у гроші.  

Саме на сторінках «Дзеркала тижня» з’явились перші розслідування. Але хочу вам сказати, що з самого початку в «Дзеркалі тижня» працювало лише п’ять журналістів, що очолювали: відділ науки, освіти, медицини, екології — Лідія Суржик, відділ культури — Олексій Кононенко, відділ економіки — Наталія Яценко, відділ політики — ваша покірна слуга, і я була паралельно заступницею головреда Володимира Павловича Мостового.

І ви знаєте, що в цій ситуації ті люди, які публікувались в «Дзеркалі тижня», ніколи не входили в його штат. Спершу це були Олександр Мартиненко, Ростислав Хотин, Микола Вересень, Світлана Рябошапка. Я не можу зараз згадати всіх, але це були небайдужі, прогресивні, страшно зацікавлені в успіхові України, в її суб’єктності, люди.

Однак на зміну цьому захопливому періоду вседозволеності прийшов період цензури в українських ЗМІ. І «Дзеркало тижня» в цій ситуації перетворилось на острів свободи. Тому що в нас тоді почали друкуватися не лише ті люди, яким мало рамок інформаційного жанру, а й ті журналісти, які у своїх ЗМІ не могли собі дозволити висловлювати свої погляди.

Це було десятиліття шизофренії, коли люди перебували в стані між кар’єрою і заробітком з одного боку, а совістю, цінностями та професійними болями — з іншого боку. І от ця друга половина реалізовувалась у «Дзеркалі тижня».

Це був острів свободи, бо ви вже знаєте, вам розповідали, що таке темники, як вони виконувались практично в усіх засобах масової інформації. В «Дзеркалі тижня» вони не працювали ніколи. І тому люди реалізовувались тут.

Аби боротися з адміністративною цензурою, необхідна була, звісно, в першу чергу сміливість. І вона була в нас, у наших авторів, і вона була в низки журналістів, які працювали на телевізійних каналах, що на той час уже відвоювали свої великі аудиторії.

1996—97-го року, коли цензура почала вгвинчуватися в українське медійне тіло, на той час уже була створена ціла низка приватних ЗМІ, переважно телеканалів, які ніколи не претендували на заробіток, ніколи не претендували на самоокупність. Вони існували для того, щоб їх власники, згодом великою мірою олігархи, могли задобрити владу, в першу чергу президента, що дуже чутливо ставився до критики.

Витратитися на ЗМІ, щоб підмазатись до президента і отримати від нього певний об’єкт приватизації чи стати на якийсь потік — так окуповувалися засоби масової інформації. Демонстрована власником лояльність в обмін на проєкти у промисловості, приватизації, в постачаннях нафти, газу тощо.

Далеко не всі журналісти погоджувалися бути засобами виробництва. Були бунти, про що досить детально розповідала вам Наталія Лигачова. Було протистояння,  вони демонстрували сміливість.

Коли разом із відходом Леоніда Кучми з України пішла класична цензура, боротьба за свободу стала не легшою, а складнішою. І в цей час якраз з’явилися спокуси. Тому що боротися проти Кучми простіше, ніж боротися проти себе. Журналістів почали купувати. І вони почали продаватись. У дуже великій кількості. Тобто я тоді казала, що рівняння на Кучму змінилось рівнянням на Бенджаміна Франкліна, зображеного на стодоларовій купюрі.

Паралельно в Україні починаються процеси, апогей яких ми побачили у 2019 році. Починають знижуватися вимоги до кваліфікації влади, професійного рівня тих, хто очолює відповідальні сфери — призначення Юрія Луценка, наприклад, на посаду міністра внутрішніх справ у 2005 році чи Давида Жванії міністром надзвичайних справ. Разом із ними прийшов не лише початок падіння професійного рівня управління в країні, а й нехтування загалом правилами. Це період великих журналістських розслідувань у «Дзеркалі тижня».

Тобто з острова свободи ми перетворюємось на спостережний пост. Саме ми розгортаємо всю корупційну історію з «РосУкрЕнерго». Ми розгортаємо історію з тендерною палатою, що обійшлась країні приблизно в такі ж гроші. Ми вказуємо на величезну проблему з «Укрнафтою» і тим, що відбувається на ринку палива. Ми розкриваємо афери в атомній сфері — забезпечення паливними збірками.

Майже в той же час відбувається для нас очевидна ситуація, що згодом підірвала «Приватбанк», і ми ще в 2011 році починаємо писати, що назріває колосальна проблема.

Тобто «Дзеркало тижня» стає основним спостерігачем. Звідси виростає жанр інсайдерської інформації, розуміння залаштункових процесів і їх важливості, що зараз видаються абсолютною нормою. А все це було новаторством журналістів «Дзеркала тижня» і авторів, які нам писали. Однак так само і журналістські розслідування, бо, власне кажучи, про перші системні блоки корупції писалося саме в «Дзеркалі тижня» ще в середині 90-х років. Наприклад, про газові схеми ЄЕСУ — Єдиних енергетичних систем, розкриті Аллою Єрьоменко. Також, наприклад, як системна корупція до нас прийшла зі служби безпеки й лягла на базу всієї хімічної промисловості.

З часом «Дзеркало тижня» дещо відійшло від жанру журналістських розслідувань, бо вже народилась велика кількість людей і проєктів, дуже достойних і цікавих, які ними займались.

З тією лиш відмінністю, що нас і наших авторів цікавив не хайп. Нас не цікавили приватні будинки й, чесно кажучи, журналістика вуаєризму, яка, безумовно, має право на життя. Нас цікавило ламання схем, існування яких позначається на матеріальному добробуті, рівні безпеки чи рівні відчуття справедливості кожного українця. Саме такими кущовими згустками корупції ми завжди й займались. І зараз «Дзеркало тижня» в моєму уявленні є заповідником для тих людей, які мислять і зберегли цінності.

Знову ж таки, нам би ніколи не вистачило сил підтримувати той рівень, який зараз дає своїм читачам «Дзеркало тижня», якби в нас не було чудових позаштатних авторів, які відчували в собі потребу писати про необхідні й такі, що не відбуваються або відбуваються помилково, системні зміни в усіх сферах.

В чому проблема «Дзеркала тижня»? «Дзеркало тижня» не дружить із хайпом. Чому? Тому що про дуже багато важливих речей ми здогадуємося ще до того, як вони стають мейнстримом.

Ми попереджаємо; наші автори кажуть про те, які наслідки можуть мати злочинні дії чи злочинна бездія, які здійснює та чи інша влада. «Дзеркало тижня» завжди займає здорову критичну позицію щодо будь-якої влади. Не щодо країни, хоч і вона часом заслуговує певного струсу, а щодо влади.

Ми завжди ставили на чільне місце збереження критичного мислення. І ніколи не були рупором жодної політичної сили та жодного політика. Саме тому до видання ставляться з такою повагою.

Ми не дозволяли себе продавати, собі продаватись. І це також викликало, з одного боку, повагу, з іншого — зумовлювало спосіб життя церковної миші. У порівнянні з багатьма іншими колегами, які починали багато-багато років тому і в ті визначальні нульові зробили вибір на користь кар’єри та грошей, а не професії, відповідальності й принципів. Це вибір, це вибір кожного.

Я забула сказати про те, що «Дзеркало тижня» з самого початку виходило російською. Не лише тому, що «Новое русское слово», але й тому, що ми вважали, що тезу щодо безальтернативності незалежності й суб’єктності нашої країни потрібно доносити до великої кількості людей тією мовою, якою вони в більшості своїй розмовляють.

Але в 1998 році Володимир Павлович наполіг, переломив Орлікова, який ніколи не мав жодних дивідендів від «Дзеркала тижня» попри свої плани. Він наполіг, щоб у ще більший збиток «Дзеркало тижня» почало видавати українську версію, тобто повністю конгруентне видання. І з 1998 року «Дзеркало тижня» виходило двома мовами.

Спершу ми були у форматі 32 шпальт, потім зменшились до 24, потім до 16. І коли в позаминулому році ми вирішили, що припиняємо вихід паперової версії, це було дуже болісне рішення, але економічно його вже було неможливо відтягувати, бо переважна більшість читачів перейшла в інтернет.

Сайт «Дзеркала тижня» існував з лютого-березня 2001 року. Люди почали переходити туди. І загалом до 2019 року вся ця історія з величезною друкованою версією видання завершилась.

Зараз ми прекрасно усвідомлюємо, що репутація значить у цьому світі все менше. Не лише в Україні, це світова тенденція. Що багато істин, які здавались аксіомами — наприклад, що чують не того, хто кричить, а того, хто говорить пошепки — стають менш актуальними.

Ми розуміємо, що назва книги «Смерть експертизи» — це про те, що є насправді, а не просто епатажне формулювання.

Культурним рослинам, якісним ЗМІ, особливо в умовах соціальних мереж, виживати все складніше, але це не означає, що те, чим вони займаються, стає менш важливим. Річ у тім, що є люди — і їх дуже-дуже багато, — яким подобається стежити за серфінгістами. І такі жанри журналістики набагато популярніші. А я вважаю, що таємниця океану — в глибині. Ми — дайвери.

І в мене все-таки є надія, що зміцнити державу допоможе наша робота, — робота наших авторів, чиє завдання відповідати не тільки, на запитання «що відбулось?», а в першу чергу «чому це відбулось?», «які це буде мати наслідки?» і «як це можна виправити?», — праця цих людей із різних сфер, на яких, на мій погляд, і тримається наша держава. Не на тих людях, що страждають від інтелектуального дисбактеріозу — вони поїдають новини, інфоприводи, але все з’їдене не залишає всередині й сліду — а  на тих людях, які, як і раніше, бачать місце України у світі, бачать, як його змінити, бачать, як повернути нашій державі суб’єктність, бачать, що потрібно змінювати в окремих сферах, і намагаються писати про це раніше, ніж про це напишуть усі інші, щоб не всіх помилок припуститися.

Саме завдяки таким людям наша держава збережеться. І я дуже сподіваюся, що подолавши різноманітні кризи, все-таки зміцниться.

 

Поделиться
Поделиться сюжетом
Источник материала
Упоминаемые персоны
Певица из Украины, поддерживающая режим Кремля, перенесла сложную операцию
Comments UA
2025-10-06T20:51:38Z
Звезда сериала "Слуга народа" обвинила полицию в похищении мужа и требовании $8 тысяч
Фокус
2025-10-06T20:12:46Z
Развлекающая россиян певица из Закарпатья жалуется, что в РФ отменяют ее концерты
Comments UA
2025-10-06T19:57:19Z
Рэпер MACAN идет на СВО убивать украинцев
Comments UA
2025-10-06T17:18:52Z
Новый фаворит сезона: элегантная альтернатива ботинкам, которая стремительно покоряет осень 2025 года
TSN
2025-10-06T15:33:59Z
Суханов показал фото с поцелуем мужчины и поставил на место хейтеров, которые приписали ему камингаут
TSN
2025-10-06T15:33:53Z
"Дед Панас, а не Тарас Шевченко": в сети возмутились новым памятником Кобзарю
Фокус
2025-10-06T14:45:31Z
Известный украинский продюсер прокомментировал языковые скандалы вокруг Верки Сердючки: "Вопрос к слушателям"
TSN
2025-10-06T14:21:21Z
Умерла писательница Джилли Купер, написавшая скандальный роман "Соперники"
Фокус
2025-10-06T13:24:28Z
На гривнах предлагают разместить надпись Мы верим в Бога
Корреспондент
2025-10-06T20:21:19Z
Выйти на пенсию в 60 смогут не все: ПФУ назвал новое ключевое требование
Хвиля
2025-10-06T19:21:21Z
Всего 60 долларов: пенсионерам рассказали, на что рассчитывать в 2026 году
Хвиля
2025-10-06T18:39:13Z
Работа для пенсионеров в Днепропетровской области: где обещают зарплату от 45 тысяч гривен
Политека
2025-10-06T18:30:16Z
Олигархический след в попытке захвата «Укрэнерго»
Комсомольская правда
2025-10-06T18:21:43Z
Китай предложил Трампу $1 трлн инвестиций в США - СМИ
Корреспондент
2025-10-06T17:57:49Z
В Ленинградской области беда из-за украинской атаки
Comments UA
2025-10-06T17:39:59Z
Автоматического перерасчета субсидий не будет: кому придется лично обратиться в ПФУ
Хвиля
2025-10-06T17:18:08Z
Украина в 1,25 км до ядерной катастрофы: что происходит возле Запорожской АЭС
Comments UA
2025-10-06T17:12:11Z
"Томагавки" для Украины: Волкер раскрыл, как ложь Путина заставила Трампа изменить решение
TSN
2025-10-06T21:06:01Z
Военных шокировала стоимость аренды жилья для нардепов: что предлагают
Comments UA
2025-10-06T21:00:30Z
Виноват COVID, Польша, Прибалтика. Меркель о войне
Корреспондент
2025-10-06T20:54:10Z
30% проголосовали за правящую проевропейскую партию, – журналист о молдаванах в Приднестровье
Знай
2025-10-06T20:42:44Z
В Египте стартовали непрямые переговоры Израиля и ХАМАС по мирному плану США — BBC
ZN UA
2025-10-06T20:36:52Z
Может уничтожить пол страны: Украине грозит новая ядерная катастрофа – власть забила тревогу
Знай
2025-10-06T20:30:14Z
Нардепы дорого обходятся украинцам: сколько потратили на аренду гостиниц и квартир в Киеве
Comments UA
2025-10-06T20:15:00Z
В России поднимут налоги, чтобы дальше финансировать войну
Новости Украины
2025-10-06T20:00:23Z
Макрон дал уходящему в отставку премьеру Франции два дня на поиск "стабильности"
Европейская правда
2025-10-06T19:51:09Z
В Хорватии пьяный мужчина «убил» гадюку алкоголем
Новости Украины
2025-10-06T21:03:13Z
Стоимость уклонения от мобилизации ужасает: масштабную "схему для уклонистов" разоблачили в Киеве
Comments UA
2025-10-06T17:24:04Z
На Полтавщине исчезла семья: женщину и ребенка нашли мертвыми
Корреспондент
2025-10-06T17:09:08Z
Рядом с Запорожской АЭС раздались взрывы, — МАГАТЭ
Фокус
2025-10-06T17:06:15Z
Экс-военкому придется вернуть государству деньги за два люксовых авто, которые "теща подарила"
Фокус
2025-10-06T17:00:11Z
В Индии ливни вызвали наводнения и оползни: погибли десятки людей
Корреспондент
2025-10-06T15:57:34Z
Парень залез на фонтан и погиб ужасной смертью: что с ним произошло
TSN
2025-10-06T15:18:30Z
В Белгороде пожаловались на ракетную атаку. В городе снова проблемы с электричеством
Лига
2025-10-06T15:10:22Z
Николас Карма рассказал о страшной трагедии в семье: "Попрощались с 17-летним ангелочком"
TSN
2025-10-06T14:54:30Z
Гадюка укусила пьяного мужчину и умерла — что стало причиной
TSN
2025-10-06T20:51:44Z
"Ненавидел свое происхождение": исповедь украинца из Канады, сменившего фамилию на английскую ради карьеры
TSN
2025-10-06T20:51:29Z
Российские войска заказывают у китайских компаний спутниковые фото Украины на десятки миллионов долларов
Новости Украины
2025-10-06T20:36:23Z
Дети не плохие, они – другие: педагог объяснил поведение современных подростков
Знай
2025-10-06T19:51:41Z
«Попытка держать всех в цифровых рукавицах»: журналистка рассказала, как украинцы встают на учет заграницей
Знай
2025-10-06T19:42:51Z
ТЦК задержали и не выпускают: план действий от юристов
Знай
2025-10-06T19:30:54Z
ВМС Украины впервые возглавили силы «противника» на учениях НАТО
Новости Украины
2025-10-06T18:45:58Z
Дроны ВСУ ударили по Тюмени - за 2000 км от фронта. ВИДЕО
Новости Украины
2025-10-06T18:15:50Z
Штрафы с TruCAM начали массово отменять: что нужно знать водителям
Хвиля
2025-10-06T17:42:58Z
Мужчины в Украине чаще умирают от рака, чем женщины: главная причина
Хвиля
2025-10-06T20:12:14Z
Лекарство, которые нельзя сочетать с кофе: последствия могут быть разрушительными для вашего здоровья
Знай
2025-10-06T17:51:38Z
"Бутылка "Кока-колы" должна быть в каждом доме, в котором есть дети": неожиданный совет от врача-педиатра
Знай
2025-10-06T16:21:24Z
Своевременный завтрак способствует долголетию: ученые обнаружили новую связь между режимом питания и продолжительностью жизни
TSN
2025-10-06T14:36:59Z
Почему нельзя отжимать чайный пакетик в чашку: однако практически все имеют такую привычку
TSN
2025-10-06T14:21:58Z
Ученые выяснили, что защищает коренных африканцев от болезней: может ли это помочь в лечении
TSN
2025-10-06T13:33:05Z
Почему ребенок часто и тяжело болеет: педиатр поделился малоизвестной причиной
Знай
2025-10-06T13:30:32Z
Медицинские справки для водителей и усыновление станут электронными: когда заработает новый сервис
Хвиля
2025-10-06T12:42:59Z
Как пережить осень без болезней: простые советы, которые работают
UAToday
2025-10-06T12:03:41Z
Kia завершает производство Soul после 16 лет на рынке
Корреспондент
2025-10-06T19:33:38Z
Самовольный "тюнинг" выльется в копейку: что запрещено менять в авто
Знай
2025-10-06T18:21:33Z
Dacia показала концепт своего самого доступного электромобиля
Корреспондент
2025-10-06T17:42:25Z
Nintendo объяснила, зачем Самус мотоцикл в Metroid Prime 4: Beyond для Switch и Switch 2
GameMag
2025-10-06T17:06:41Z
В Киеве заметили раритетный спортивный Rolls-Royce со стильным тюнингом
Фокус
2025-10-06T16:00:42Z
Спрос на электромобили в Украине бьет рекорд
Новости Украины
2025-10-06T14:42:45Z
На аукцион выставили редкий суперкар Ferrari легенды "Формулы-1"
Фокус
2025-10-06T09:42:02Z
Гибридная установка и заводское ГБО: представлены новые Logan и Sandero
Фокус
2025-10-06T08:51:07Z
Tesla показала тизер электромобиля – презентация состоится 7 октября
Лига
2025-10-06T07:45:19Z
Украинские дроны уничтожили редкую российскую станцию РЭБ "Житель" – видео
Лига
2025-10-06T21:06:30Z
Украина нанесла мощный удар по объектам в Крыму: о чем молчит командование РФ. ВИДЕО
Новости Украины
2025-10-06T20:21:44Z
Взрывы в Харькове: что известно о "прилетах"
Comments UA
2025-10-06T19:45:58Z
Военная хитрость: украинский дрон уничтожил российский «Бук-М1» самым необычным способом. ВИДЕО
Новости Украины
2025-10-06T19:03:59Z
Угрожающий прогноз для Киева, Харькова, Днепра: россияне смогут значительно усилить атаки
Comments UA
2025-10-06T18:48:19Z
У Львов - конфликты, а у Скорпионов - неожиданные новости: гороскоп на 7 октября
Comments UA
2025-10-06T18:18:05Z
В Одессе снова объявили опасность затопления
ZN UA
2025-10-06T18:06:51Z
Второй блэкаут за сутки: губернатор посоветовал жителям Белгорода покупать генераторы
Новости Украины
2025-10-06T17:06:00Z
Во Львове перекроют движение транспорта: появилось предупреждение, на каких улицах вводятся ограничения
Политека
2025-10-06T17:00:40Z
Запеканка из макарон с грибами и соусом бешамель: вкус, согревающий душу, рецепт
Знай
2025-10-06T20:51:19Z
Прогулки, йога и библиотека: почему осенью легко сформировать здоровые привычки
Знай
2025-10-06T18:51:33Z
Ловушка для туристов: Бесплатное DLC Valley of Memory для Assassin’s Creed Mirage выходит в ноябре
GameMag
2025-10-06T18:39:04Z
Турист удивился, когда бюджетный отпуск превратился" в роскошный тур за $23,8 млн
Фокус
2025-10-06T16:00:26Z
Не выбрасывай увядшие розы: магическая соль для ванн, которая преобразит вашу кожу
Знай
2025-10-06T15:51:32Z
Море, котики и жизнь на острове: в Греции открыли вакансию, о которой мечтают тысячи
TSN
2025-10-06T15:33:39Z
Гороскоп на 7 октября 2025 года по картам Таро для всех знаков зодиака
UAToday
2025-10-06T15:27:41Z
Как почистить унитаз от желтого налета, мочевого камня, ржавчины: неработающие методы и эффективные способы
TSN
2025-10-06T15:06:45Z
Гороскоп на 7 октября: день обещает успех в работе и личных делах
Новости Украины
2025-10-06T13:51:51Z
Дешевый убийца дронов: европейский производитель создал ракету, уничтожающую "Шахеды" с помощью шариков
TSN
2025-10-06T20:51:32Z
ИИ может уничтожить человечество за 10 лет: разработчик сделал тревожное признание
TSN
2025-10-06T20:51:00Z
Электросчетчик пошел на второй круг: что делать, если не выходит передать показатели
Знай
2025-10-06T20:12:12Z
Война и мир: Обзор Hell is Us
GameMag
2025-10-06T19:03:08Z
Во Франции обнаружена древнеримская мастерская по обработке древесины
Корреспондент
2025-10-06T18:57:33Z
ЗЛМЗ з початку року виготовив 75 шлаковозних чаш для металургів України
AgroNews
2025-10-06T18:15:48Z
Bloomberg: Microsoft теряет сотни миллионов долларов из-за Game Pass
GameMag
2025-10-06T17:57:30Z
Тим Кук может покинуть пост генерального директора Apple - Bloomberg
Корреспондент
2025-10-06T17:48:11Z
Мелочь, а приятно: Физическая версия Battlefield 6 для PlayStation 5 предлагает полную игру на диске
GameMag
2025-10-06T17:06:47Z
Бавария нацелилась на игрока, которого хочет заполучить Ливерпуль
Корреспондент
2025-10-06T20:57:41Z
ChatGPT помог воспитаннику Манчестер Юнайтед подписать новый контракт
Корреспондент
2025-10-06T19:00:36Z
Французский топ-клуб готовит замену главного тренера
Корреспондент
2025-10-06T16:33:52Z
Сборная Узбекистана назначила главным тренером итальянского обладателя "Золотого мяча"
ZN UA
2025-10-06T15:45:07Z
Тренер ЛНЗ оценил игру команды и разгромную победу над Шахтером
Корреспондент
2025-10-06T09:06:28Z
Забарный получил оценку за матч с Лиллем, в котором вышел на замену
Корреспондент
2025-10-06T08:24:48Z
Гвардиола после 250-й победы: Я не знал, что побил рекорд
Корреспондент
2025-10-06T05:30:59Z
Объявлена ​​дата проведения боя на территории Белого дома
Корреспондент
2025-10-06T04:45:37Z
Без победителя: Бенфика украинцев и Порту сыграли вничью
Корреспондент
2025-10-06T04:33:25Z