Священник УПЦ пояснив, де межа між людською гідністю та гординею

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це викладач Київських духовних шкіл ієромонах Митрофан (Божко) розповів на Ютуб-каналі «Православная Церковь».

«Людську гідність слід відрізняти від гордині. Тому що людська гідність укорінена у гідності Божій. Коли Господь творив людину, у Писанні написано, що Господь створив її «за образом Своїм і за подобою Своєю» (Бут. 1:27). Образ Божий – це ті якості, які людина отримала; ті якості, які ріднять людину з Богом. Які це можуть бути якості? Це розум, воля, дар творчості, оскільки Бог – Творець, і людина має творчий дар, може перетворювати світ навколо себе. Людина має свободу волі, оскільки може керувати собою, своїми почуттями. Людина може протистояти своїм природним інстинктам», – пояснив ієромонах Митрофан.

Він підкреслив, що в історії відомо багато прикладів з життя святих, коли людина йшла проти природних інстинктів, наприклад, інстинкту самозбереження, і віддавала життя заради вищих цілей, віри, переконань, совісті.

Священник звернув увагу, що основи людської гідності закладені у розумі, волі і творчості, а завдання людини, яка володіє ними, стати ближчою до Бога.

«Воля людини керує нею і каже, що я можу йти понад те, що визначає мене, як частину тваринного світу. Розум ріднить нас з Божим розумом. У цьому світі тварини мають інстинкти і керуються ними, а людина на відміну від тварин може пізнавати навколишній світ і пізнавати навіть саму себе у навколишньому світі, пізнавати Бога - Того, Хто є понад цього світу і прагне до Нього. Людина, маючи образ Божий, має завдання стати подібною до Бога, бути такою, як Бог – благою, доброю, велелюбною. Іти тими стопами і характеристиками, якими міряє Бог», - розповів отець Митрофан.

Він пояснив, що гординя відрізняється від гідності самозвеличуванням: людина намагається здаватися краще за рахунок приниження інших.

«Це велика різниця творчого підходу до своєї особистості, коли людина докладає зусиль для свого духовного, інтелектуального, фізичного зростання. І гордістю, коли людина нічого не робить, але намагається здаватися вищою за рахунок приниження інших. Або коли вона просто собі малює ілюзію, міраж, картинку у своїй голові, що вона щось має, а насправді вона витрачає навіть те, що у неї було, те мале, чим вона би могла скористатися для свого подальшого розвитку», - наголосив викладач Київських духовних шкіл.

Ієромонах Митрофан нагадав, що гідність людини вкорінена в образі Божому, «який у собі людина повинна розвивати, а гординя - це відсікання себе від Божої благодаті, коли людина засихає у своїй ізоляції».