В українців крадуть гроші в інтернеті: ТОП схем шахраїв та способи захисту

Крім телефонних схем у шахраїв є цілий арсенал хитрощів, за допомогою яких вони обдурюють і обкрадають українців.

Аферисти відправляють фішингові сайти, "розводять" громадян на різних торгових порталах на кшталт OLX та видурюють гроші за допомогою оголошень про продаж.

OBOZREVATEL у своєму матеріалі розповів про 4 найпопулярніші схеми шахраїв у інтернеті та способи захисту.

Схема №1.

Шахраї виступають у ролі продавців чи покупців.

Вони пропонують купити якийсь товар і вимагають за нього передоплату – повну та мінімальну.

Аферисти виставляють оголошення на маркетплейсах, пропонують купити одяг, взуття, техніку, квартиру та інше.

Після того, як жертва скидає кошти, співрозмовник зникає.

Способи захисту: вимагати відправити товар післяплатою, домовитися про спеціалізовану доставку через портал.

Якщо продавцем нібито товару є шахрай, він не відправить його за такою доставкою.

Такі доставки є, наприклад, у OLX та Prom.

З такими сервісами не потрібно робити передоплату.

Це відбувається таким чином:.

покупець оплачує товар лише після огляду та отримання у відділенні пошти, а вартість доставки вже резервується на умовному рахунку в рамках самої послуги.

Тому немає необхідності відправляти передоплату за доставку особисто продавцю;.

Продавець не втрачає на доставці товару, якщо покупець від нього відмовиться або не прийде на відділення пошти зовсім.

Також дуже часто фейкові продавці надсилають покупцям підроблені посилання на сайти.

Шахраї приваблюють клієнтів, докладно розповідають про товар та втираються у довіру.

Після цього вони пропонують продовжити діалог на сторонньому месенджері.

Після цього вони надсилають посилання на підроблений сайт.

Після того, як покупець введе дані своєї картки, шахраї знімають або переказують гроші з вашого рахунку.

У компаніях радять використовувати та домовлятися про купівлю чи продаж саме в чаті офіційного сайту.

Способи захисту: не переходити до месенджерів, оформляти угоди з використанням доставки, з якою працює сайт, перевіряти адресу самого сайту.

Аферисти часто створюють підроблені версії, і на вигляд вони можуть бути справжніми.

Але головне – посилання.

У випадку OLX, якщо це olx-ua.

us, olx.

biz, olxua.

xyz, будьте впевнені, що сайт – липа.

Ці версії сайту: основна – olx.

ua; мобільна версія – m.

ua; магазин – name.

Жертвою може стати не тільки покупець, як це часто і буває, а й продавець.

За допомогою такої афери шахраї вкрали у журналіста Олександра Чеканова 4 тис.

ЧИТАТЕ ТАКОЖ: Шахраї запустили підроблений сайт Приват.

Банку і крадуть гроші в українців – дизайн схожий на Приват24.

"Я перейшов за посиланням і ввів дані карти (так-так, у тому числі CVV).

Спочатку віртуальну.

Там на рахунку була одна копійка, тому вона не пройшла (це мені вже потім у банку пояснили).

Ввівши дані карти, на яких перебували гроші, я спочатку зіткнувся з труднощами верифікації.

Мені не приходило SMS.

Але це й не потрібно було.

Спочатку списалися 150 гривень за якісь розваги, а потім пішло – по 999 у чотири заходи", – написав журналіст.

Ще раз повторимо: погоджуватися на передоплату не варто, надто великий ризик.

Навіть якщо вам здається, що спільнота кришталево чиста, то не потрібно поспішати з висновками.

За допомогою підроблених облікових записів можна зробити фейкові відгуки та коментарі.

До речі, не всі продавці, які вимагають передплату за товар – обманщики.

Один з таких – stop_kidalo.

Для перевірки продавця чи інтернет-магазину можна написати в direct (особисте повідомлення) та запитати, чи були скарги.

Також stop_kidalo надає перелік перевірених продавців.

Схема №2.

Це інтернет-жебраки.

Аферисти розповсюджують безліч оголошень від благодійних організацій, притулків та батьків із проханням допомогти з лікуванням дітей.

Аферисти розміщують публікації нібито про збирання коштів, але фотографії документів бувають дуже поганої якості, й інформації на них практично не видно.

Шахраї викладають різні фото дітей, вказують імена, діагнози, але банківські реквізити повторюються в різних оголошеннях.

Способи захисту: дзвонити до організації, щоб уточнити номер розрахункового рахунку, відвідати організацію, переказувати кошти нужденним лише через перевірені організації та фонди.

Схема №3.

Найчастіше зловмисники відсилають у соцмережах або SMS повідомлення про нібито виграш цінного призу.

Може прийти повідомлення, що ви стали призером розіграшу чи переможцем конкурсу, а приз можна отримати одразу, але потрібно лише сплатити невелику комісію за доставку.

Сума оплати переважно вказується незначна.

Однак після її переказу так звані представники компаній та організацій миттєво зникають.

Способи захисту та перевірки: зателефонувати за номером компанії, написати в службу підтримки зазначеної співрозмовниками компанії, не реагувати на повідомлення.

Схема №4.

Про ще одну схему розповіли на "Новій пошті".

Шахраї дурять українців, використовуючи доставку компанії.

В результаті люди втрачають десятки тисяч гривень.

Наприклад, саме так викрали тонну горіхів на 180 тис.

Схема шахраїв працює таким чином:.

Аферисти вдають себе за покупців товарів у інтернеті.

Як правило, зловмисники обирають дорогі товари;.

Шахраї зв'язуються з продавцем обраного товару і пропонують зробити передоплату і відразу переказати повну суму замовлення на банківську картку.

При цьому "покупці" називають умову передоплати – від продавця вимагають номер експрес-накладної про відправку товару, щоб нібито убезпечити себе від шахрайства.

Продавця просять вказати одержувачем посилки не покупця, а себе.

Нібито теж для безпеки, мовляв, так ніхто інший не зможе отримати вантаж, доки не прийдуть гроші.

Шахраї кажуть, що продавець повинен буде змінити ім'я отримувача після отримувача грошей на картку.

Якщо продавець погоджується і робить все, як йому сказали, – відправляє вантаж і скидає шахраям експрес-накладну – аферисти, знаючи ПІБ одержувача, оперативно підробляють документи і просто забирають вантаж замість нього.

Способи захисту: користуватися послугою "накладений платіж" і не піддаватися на вмовляння, вказувати чесну оголошену вартість посилки, з обережністю надавати свої дані незнайомцям.