Три конкурси на FM-частоти: кожному брату по дукату

Цього року всі три конкурси на FМ-частоти припали на осінь. Адже лише влітку парламент ухвалив закон про незалежність Нацради, вилучивши норми, якими призупинили проведення конкурсів на видачу ефірних ліцензій на час карантину. На конкурс загалом виносили 187 FМ-частот.

Серед основних тенденцій: регулятор розширив покриття суспільного радіо, роздав значну частину частот місцевим мовникам, втім топові частоти у великих містах (Київ, Харків, Дніпро, Житомир, Запоріжжя) дістались великим холдингам. Також Нацрада була лояльною до Business Radio Group, «Перець ФМ», київську частоту віддала «Тавру» та Андрію Ставніцеру. У першому конкурсі всі частоти дісталися трьом радіостанціям Суспільного, другий конкурс був найдраматичнішим (частоти в обласних центрах, три частоти в Києві) — перемагали як радійні холдинги, так і Суспільне, а переможцями третього конкурсу стали місцеві мовники, які мають право ретранслювати радіостанції суспільного або державне радіо «Армія ФМ».

Як і на цифровому конкурсі, пощастило ТРК «Аверс» — компанії, яку пов’язують із соратником Ігоря Коломойського й лідером партії «За майбутнє» Ігорем Палицею: вона отримала ті частоти у Волинській області, на які подавалась. Нагадаємо, нещодавно вона здобула цифрові ліцензії на мовлення у 15 містах по всій Україні.

Хто НЕ отримав частот

Радіо «Дом» від однойменного телеканалу. Формат планувався інформаційно-аналітичним і трохи розважальним. «Кожен зможе почути те, що йому цікаво: новини, зустрічі з цікавими людьми, політиками та діячами культури, музикантами, а також наші чудові пісні», — сказала генеральна директорка UATV/«Дома» Юлія Островська. Під час засідання представник компанії говорив про наміри популяризувати українську музику та крутити соціальну рекламу. Цей формат мав задовольнити потреби переселенців з окупованих територій. Із ним «Дом» подався на 43 виставлені на конкурс частоти та сплатив конкурсну гарантію — 10 % максимального ліцензійного збору. За 43 частоти це майже пів мільйона гривень (479 тисяч гривень).

Однак члени Нацради звернули увагу, що у державному бюджеті не передбачені гроші на цей проєкт. До того ж, відповідно до закону про іномовлення, компанія має дозвіл мовити тільки на окуповані території. А подавався «Дом» на частоти по всій Україні, у тому числі в Києві. Власне, компанія спершу сподівалась на ухвалення змін до закону «Про систему іномовлення України». За інформацією джерел «Детектора медіа», цей законопроєкт уже написаний і мав бути зареєстрований, однак події в парламенті (відставка спікера, проблеми з монобільшістю) затримали процес.

Радіо News FM від «Апострофа». Канал Василя Філіпчука хотів запустити власну радіостанцію розмовного формату. «Формат буде класичним — news and talks. Музика лише для заставок чи у спецпроєктах, як, наприклад, аудіокниги. Щодня в News FM буде 16 годин прямого етеру. Новини виходитимуть кожні 15 хвилин. Між новинами — дуже інтенсивне висвітлення інформаційного порядку денного країни», — розказував Василь Філіпчук. Зокрема, компанія подавалась на частоти в Києві, Дніпрі, Кривому Розі (сплатила конкурсної гарантії на 246 тисяч гривень).

Після закриття «Радіо Вести» та переформатування «Радіо НВ» розмовним в Україні лишилось тільки «Українське радіо». Однак саме цей формат чомусь насторожив членів Нацради. Під час засідання вони мотивували свою відмову тим, що в цьому форматі виробляти продукт нерентабельно.

«Львівська хвиля». Радіостанція Мирослава Хом’яка також цього року не розширила свого покриття. Хоча подавалась аж на два конкурси. Нацрада не визнала її переможцем ані у Золочеві та Стрию Львівської області, ані у Волинській, ані в Житомирській, ані в Івано-Франківській областях. Зараз радіостанція мовить у Львові та Львівській області, а також частково в Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Рівненській та Волинській областях.

Як радійні холдинги розширили своє покриття

В Україні є чотири найбільші радіохолдинги: «Тавр медіа», «Люкс», UMH та Business Radio Group. Перша та друга пари об’єднані в рекламні альянси: «МегаАльянс» та «Об’єднану радіогрупу». Найбільше — 13 частот — дісталися холдингу Анатолія Євтухова Business Radio Group, але найцінніша частота в Києві — «Тавру». UMH регулятор дав зелене світло на створення нової жіночо-молодіжної радіостанції Super padio та можливість мовити у двох обласних центрах, а радіостанції «Люкса» здобули Вінницю та Кропивницький.

«Люкс»

• «ЛюксFM» — Вінниця, смт Шацьк Ковельського району Волинської області, місто Нікополь Дніпропетровської області;
• «Радіо Максимум» — Кропивницький.

У коментарі «Детектору медіа» співвласник і генеральний директор медіахолдингу «Люкс» Роман Андрейко розповів, що надалі планує добудовувати мережі: «У багатьох містах люди змушені слухати “Люкс” тільки через інтернет». Зокрема, радіостанції потрібні частоти в Маріуполі та Сумах. Мережа «Радіо Максимум» значно менш розбудована й потребує ще десятка областей. Також «Люкс» не отримав частоту в Києві, на яку подавався. Але про це трохи нижче.

«Тавр»

• XitFM — місто Конотоп Сумської області, місто Нова Каховка Херсонської області;
• Relax — Миколаїв, Херсон;
• Radio Jazz — Дніпро, Запоріжжя;
• Classik music — Київ.

Маркетинг-директорка радіохолдингу «Тавр Медіа» Оксана Шавель у коментарі «Детектору медіа» сказала, що Нацрада доволі виважено підходить до розподілення частот: «Надаючи можливість мовлення не лише масовим, а й нішевим форматам. І цей конкурс не став винятком. Бо частоти були надані радіостанції, що планує грати в етері класичну музику, і два нові міста отримала радіостанція Jazz». За її словами, «Тавр медіа», має широке покриття, здатне задовольняти потреби рекламодавців. Що ж до білих плям, то групі потрібна частота в Луцьку для радіо Roks. «Це дуже популярний і вже багато років дуже трендовий формат. Також для деяких наших радіостанцій була б надзвичайно важливою присутність у Чернівцях», — додала вона.

UMH

• «Радіо П’ятниця» — Запоріжжя;
• Super padio — Дніпро, Харків.

За форматом Super padio має стати музично-розважальним, націленим на жінок та молодь.

Керівник радіостанції Антон Озадовський у коментарі «Детектору медіа» розказав, що планує запустити Super padio «найближчим часом». Конкретних дат воліє не називати, однак чекає на прорахунки Українського державного центру радіочастот та запуску передавачів. «Ми плануємо надалі розширювати мережу. Також ми подавались на конкурс у Києві, але програли. Тому дивитимемось, що буде далі», — сказав він. За його словами, Super padio робитиме команда «Радіо П’ятниця». При цьому Антон Озадовський не виключає можливого розширення штату, але зараз людей вистачає, щоб «освоїти два міста» для нової радіостанції. «Щодо формату: ми проводимо маркетингові дослідження і вивчаємо попит. Адже “Радіо П’ятниця” має невеликий перекіс у бік чоловічої авдиторії. Тому ми змінюватимемо музичне наповнення, щоб, як просила голова Нацради, дотримати гендерний баланс», — додав він. Зараз компанія планує зосередити роботу саме на цих двох проєктах.

Business Radio Group

• «Радіо Шансон» — Житомир, Кропивницький, Олександрія (Андріївка) Кіровоградської області;
• Power FM — Херсон, Мелітополь Запорізької області, Бердянськ Запорізької області;
• DJ FM — Кривий Ріг, Полтава, село Підгайці Луцького району Волинської області, м. Павлоград Дніпропетровської області, Олександрія (Андріївка) Кіровоградської області, Первомайськ Миколаївської області, Шостка Сумської області.

Також частоти отримала радіостанція харківського бізнесмена Андрія Карпія. Мережа «Перець ФМ» здобула частоти у Дніпрі, Коростені Житомирської області, Баришівці Київської області, Винарівці Білоцерківського району Київської області, а також у Черкасах, Олександрії та Світловодську Кіровоградської області та Подільську на Одещині. Як розказав Андрій Карпій «Детектору медіа», «Перець ФМ» претендуватиме на FM-частоти в Одесі, Львові, Чернівцях та Луцьку, якщо вони будуть виставлені на наступні конкурси. «Розвиток через купівлю місцевих радіостанцій, які працюють, ми завжди розглядали, й зараз тримаємо руку на пульсі. Нам цікавий будь-який шлях розвитку. Звісно, такий шлях, як правило, дорожчий. І ти купуєш разом з активом завжди купу “корисних” непотрібних речей. Ну, таке… аби не стояти на місці», — сказав він.

Пристрасті на київських частотах

На конкурс було виставлено три FМ-частоти в Києві: 107,4 МГц, 92,4 МГц та 95,6 МГц.

Перемогу на перших двох здобули дві нові радіостанції.

По-перше, Classik music, яку має намір запустити «Тавр медіа». Радіостанція поки що мовить в інтернеті. На цю частоту також претендувало радіо «Дом» та News FM. Оксана Шавель розповіла, що радіо Classik, за планом групи, має почати мовлення в першому кварталі 2022 року.

А частота 107,4 МГц із найбільшою потужністю передавача дісталася радіостанції «Море ФМ», компанії, співвласником якої є бізнесмен Андрій Ставніцер. Джерела «Детектора медіа» кажуть, що це було вирішено давно. У Нацраді його радіостанцію представляв лікар Валерій Ославський, відомий на широкий загал завдяки проєкту СТБ «Я соромлюсь свого тіла». Він анонсував на радіостанції проєкти за участю акторки «Кварталу 95» Олени Кравець та ведучих Анатолія Анатоліча, Олександра Андросова, а також ведучих топових радіостанцій. Обіцяв позитивні новини й хорошу музику. А також додав, що «співвласник має проукраїнську налаштованість та позитивний погляд на життя».

Під час засідання голова Нацради Ольга Герасим’юк ненав’язливо уточнила, чи інвестор — це саме той бізнесмен, який закликав бізнес рятувати Миколаївський костел після пожежі. Нагадаємо, окрім Ставінцера, по мільйону на реконструкцію костелу пожертвували Олег Гороховський, Владислав Чечоткін, Вікторія Михайльо, Назар Бурда, Андрій Вавриш та інші. «Він відомий благодійник», —додала Ольга Герасим’юк. «Сподіваюсь, що новину про відреставрований костел ми дамо на своїй хвилі», — завершив свою презентацію Валерій Ославський.

Андрій Ставніцер має вплив в Одеській області, йому належить 50 % компанії «ТІС» («Трансінвестсервіс») — група приватних морських терміналів. Решта належить його партнеру Андрію Ткаченку. Згідно з його декларацією, він був спеціалістом першої категорії відділу роботи із закладами освіти управління освіти Кропивницької міської ради, головним спеціалістом із питань персоналу Служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, а також начальником відділу організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС в Житомирській та Сумській областях.

Претендували на цю частоту також Super radio (ДП «Новий обрій» — юридична особа «Радіо П’ятниця») та «Формат ФМ» (освітня радіостанція, яка пропагує вивчення англійської мови, вона планувала мовити українською та англійською). А також нова радіостанція Суспільного «Точка».

Отримати частоту намагалась і компанія, наближена до керівника Офісу президента Андрія Єрмака, — ТОВ «Брайтшоу». Як писав «Детектор медіа», подавалось на частоту 95,6 МГц із концепцією радіо San Remo FM. Згідно з реєстром, власницями радіостанції є Людмила Пишна (51 %) та Світлана Пустовіт (49 %). Людмила Пишна — дружина голови правління «Ощадбанку» Андрія Пишного. Свого часу вона очолювала громадську організацію, засновником якої був Єрмак. Однак регулятор до участі в конкурсі компанію не допустив, мовляв, не надали всіх потрібних документів щодо власників. Заступник голови Нацради Олег Черниш сказав, що документи, які подала компанія, не дають повною мірою визначити всіх, хто має участь у компанії та вирішальний вплив.

Але при цьому саму частоту Нацрада зберегла й не віддала нікому. Адже після зняття ТОВ «Брайтшоу» залишався єдиний претендент — радіостанція групи «Люкс» «Радіо 24». Керівник «Люкса» Роман Андрейко під час засідання розповідав, що хотів би створити радіостанцію не лише для Києва, але «з чогось треба починати». Він запевнив, що має детальний розрахунок і не займається проєктами, які працюють у збиток: «Я знаю, як зробити “Радіо 24” прибутковим». Також він розказав, що на сайті 24tv.ua працює 126 людей і компанія платить їм «достойні зарплати». Саме ця команда працюватиме над радіостанцією. Однак ані ці аргументи, ані те, що інших претендентів на частоту не було, для Нацради не стали переконливими.

«Мене здивувала позиція щодо Києва. У членів Нацради були схвальні відгуки на адресу нашого проєкту “Радіо 24”. У якийсь момент я навіть подумав, що якщо нас так хвалять, то, певно, дадуть ліцензію. Але голосування показано, що ні. Нам не повірили, що ми можемо зробити класне радіо. А це дивно, бо у класичне радіо іншої компанії повірили, у радіо одеситів — повірили. А чомусь у холдинг, який зробив багато успішних проєктів, який є одним із лідерів в інформаційній, цифровій сфері — не повірили», — сказав Роман Андрейко.

Проєкт розмовного радіо компанії «Люкс» не розвиватимуть, поки не отримають частоту. «На сьогодні вважається, що для розмовного радіо достатньо інтернету. Є такі проєкти як “Радіо Аристократи”, які кажуть, що їм достатньо стриму, або “Радіо Сковорода”. Але щоб зробити успішний проєкт, який був би прибутковим, потрібна частота у столиці», — каже Роман Андрейко. Раніше компанія «Люкс» уже мала мережу радіостанцій «Радіо 24», однак 2017 року переформатувала її на «Радіо Максимум».

До слова, конкурсна гарантія на частоти у столиці становила від 136 тисяч до 186 тисяч гривень.

Суспільне і «Точка»

Радіостанції Суспільного — «Українське радіо», «Культура» та «Промінь» — отримали всі 55 частот на першому конкурсі, який пройшов 4 листопада. Ще 38 частот НСТУ отримала на конкурсі, який пройшов 18 та 19 листопада.

У коментарі «Детектору медіа» директор з організації та розвитку мереж телерадіомовлення Суспільного Дмитро Грузинський сказав, що покриття трьох каналів Суспільного розширилось на мільйони потенційної аудиторії: «Розширення покриття — це дуже позитивна історія, тому що ми розширюємо можливість доступу до контенту Суспільного. Для “Українського радіо” та “Променя” ми отримали по 27 нових частот, і ще 30 частот для радіо “Культура”. Таким чином для першої програми ми збільшуємо орієнтовну авдиторію майже на мільйон людей, для “Променя” — на 3,25 мільйона людей, для “Культури” — на 5,4 мільйона людей (населення міст, де ми отримали частоти і почнемо мовити)». «Українське радіо» зараз має найкраще покриття з усіх радіоканалів Суспільного, далі йде «Промінь», а за ним «Культура».

Попри те, що найціннішими є частоти саме в обласних центрах, НСТУ взяла на себе й соціальну місію, оскільки отримала на конкурсах і частоти в невеличких містах, на які інші компанії навіть не подавались і де не звучать комерційні мовники. «Ми хочемо звучати всюди, де буде така можливість», — каже Дмитро Грузинський.

Освоєння нових частот потребуватиме й нових витрат. Дмитро Грузинський оцінює їх у близько 10 мільйонів гривень, хоча це приблизна цифра: «Тому що наприкінці року оператори визначаються з тарифами на наступний рік. Якщо орієнтуватись на тарифи 2021 року та враховувати відсоток інфляції, визначений Мінекономіки, то нам знадобиться близько 10 мільйонів гривень на трансляцію на цих додаткових частотах. Мова йде про 2022 рік за умов запуску частот за тими графіками, які нам надали оператори».

Однак регулятор не дав добро на створення четвертої радіостанції Суспільного. На конкурс за київську частоту компанія подавалася з концепцією українського ретро та позаформатною музикою — радіо «Точка». Член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін розповідав «Детектору медіа», що компанія не могла втратити шанс отримати вільні частоти: «За законом ми можемо мати не менше трьох каналів, отже маємо право мати більше, ніж три».

Для нової радіостанції планували взяти програми із «Променя» та «Культури». Натомість «Промінь» мав стати більш молодіжним, а «Культура» мала зосередитися виключно на класиці. Однак члени Нацради розкритикували цю ідею. Заступник голови Олег Черниш сказав, що був здивований намірами Суспільного запустити четверту радіостанцію. Для запуску цієї радіостанції потрібно буде розбудовувати мережу, тоді як зараз багато різних радіостанцій мають нерозбудовані мережі. А перший заступник голови Нацради Валентин Коваль назвав формат «Точки» шляхом у нікуди: «Люди прагнуть слухати нове». На його думку, такий формат проживе не більше двох років.

Однак НСТУ від намірів створити четверту радіостанцію не відмовлятиметься й шукатиме для цього можливості. «Радіо Точка” як проєкт однозначно розвиватиметься! Ми говорили з колегами-продюсерами і зробимо все, щоби унікальний музичний спадок став надбанням широкої аудиторії. Йдеться про круту українську естраду різних часів, композиції, які були шалено популярними, коли наші батьки були молодими, коли зростали ми, і яким тепер підспівує сучасна молодь. Як на мене, саме потужна позитивна реакція молодих людей на українське ретро остаточно переконує в перспективності такого формату. Тож будемо використовувати не тільки етерні, а й альтернативні способи поширення програм. Головне, щоби контент Суспільного потрапляв до аудиторії», — сказав Дмитро Грузинський.

Місцеві мовники

Місцеві мовники отримували частоти на двох останніх радійних конкурсах, оскільки перший був оголошений фактично під потреби Суспільного. На конкурсі 18 та 19 листопада вони отримали 12 частот. А у конкурсі від 25 листопада — всі частоти.

За умовами конкурсу, програми місцевої тематики мали становити не менше 15% від загального обсягу мовлення. Але при цьому дозволяється ретрансляція програм Суспільного та Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України («Армія FM — військове радіо»). Загалом було розподілено 15 частот. При цьому нічого знов не дісталося «Львівській хвилі». А найбільше частот отримала чернігівська радіостанція One FM — чотири частоти в Чернігівській області. Належить компанія Сергію Овсянику та Денису Пєняєву.

Ще три частоти у Волинській області дісталися ТРК «Аверс». Компанія вже має частоти у Волинській області. На цьому конкурсі ТРК «Аверс» претендувала лише на міста Волинської області, однак надалі має намір розширити покриття на всю Україну.

Останній конкурс передбачає для регіональних радіостанцій можливість ретрансляції Суспільного та «Армії ФМ», але невідомо, чи вони будуть це робити. Така ретрансляція безкоштовна, втім у ліцензії не зазначаються проміжки для ретрансляції. Тобто компанії можуть спершу взяти 24 години ретрансляції, а далі зменшити їх до однієї години абощо. Саме тому для Суспільного це не є пріоритетним способом для розширення мережі.