Ризик втрати світової реліквії: як українські вчені розкрили таємний секрет бальзамування Пирогова

У Вінниці досі лежить забальзамоване тіло геніального українського хірурга і науковця Миколи Пирогова. Він єдиний, кого церква дозволила не ховати у землю. І нині до склепу Пирогова майбутні медики приходять просити благословіння.

5 грудня виповнилося рівно 140 років від дня його смерті науковця. Чому українські вчені взялися розкрити таємний секрет зберігання тіла геніального хірурга, йдеться 5 грудня у сюжеті ТСН.Тиждень.

Радянські і російські вчені завжди досліджували тіло під грифом "цілком таємно", міцно зачинявши двері за собою і виставивши з лабораторії всіх зайвих. 

"Мы уже будем работать сами": так казали російські вчені нашим щоразу, коли приїжджали з Москви до Вінниці , щоб ребальзамувати тіло Миколи Пирогова.

У 2011 році вони зробили це востаннє і мали повернутися за 5 років. У 2017 році, коли російсько-українська війна була у розпалі, за планове ребальзамування росіяни попросили космічну ціну.

За збереження світової реліквії наші вчені вперше беруться самі. Безкоштовно, без напрацьованих технологій і без жодних записів попередників.

Це був дуже великий ризик, але найкращі вчені з усієї України — медики, хіміки, мікробіологи — приймають виклик. Їхнє завдання: розкрити таємний секрет бальзамації Миколи Пирогова. Одна помилка могла буквально поховати унікальний науковий експеримент довжиною в 140 років.

Микола Пирогов був вундеркіндом з народження. Маленький Миколка часто грав у "лікаря Мухіна". По-дитячому просив захворіти своїх родичів, щоб "лікувати". Українець Єфрем Мухін, якого Миколка і копіював, був великою людиною — ректором Московського медичного університету — і частим гостем родини Пирогових, бо приходив лікувати ревматизм старшого брата.

Лікар зразу помітив хист малого Миколи. У 14 років Пирогов вступив до університету. Для цього довелось навіть підробляти записи про вік.

Наймолодший студент усе схоплює на льоту і стає молодим зірковим хірургом. Він стажується у німецьких і французьких клініках, розробляє свої унікальні хірургічні інструменти для зручності.

Тоді, ще не було наркозу, тому перша небезпека хірургії — больовий шок — вбивав пацієнтів більше, ніж рани.  Пирогов знайшов вихід — він розрізає і зшиває тіла за лічені хвилини. Для тогочасних хірургів це виглядало як цирковий фокус. У реальність таких блискавичних операцій не міг повірити ніхто.

"Видалення каменів сечового міхура — хвилина, зшита рана, видалення жовчного міхура — півтори хвилини видалення апендициту — це вже 3 хвилини із зашитою раною. Йому не вірили і заміряли на секундомірі", — розповідає доктор ветеринарних наук Олег Мельник.

Тоді ще не було рентгену, а в операції важливо знати все до міліметра у людському тілі. Саме тому Пирогов вчився на померлих. За життя зробив більше 11 тисяч розтинів, щоб рятувати живих.

Одержимий своїми дослідженнями, під час розтинів він запрошував художників, що змальовували розташування органів у реальних розмірах. Його анатомічні атласи стали настільною книгою всіх хірургів цивілізованого світу.

Ім’я Микола Пирогов гриміло по всій Європі. Як зірка медицини він був лікарем німецького канцлера Отто фон Бісмарка. Італійському полководцю Джузеппе Гарібальді врятував ногу від ампутації після кульового поранення. А ще вилікував серцеву хворобу Дмитра Менделєєва. Пирогова називають родоночальником польової хірургії. Він — справжній гуру військових медиків.

На полі бою Пирогов уперше застосував наркоз і гіпс. А ще йому першому прийшла ідея сортувати поранених на легких, середніх і тяжких. Втрати війська зменшились у десятки разів. Цей метод рятує тисячі солдатів і досі, зокрема, наших хлопців на фронті.

У 50 років. Микола Пирогов їде до України. Йому дуже полюбилося село Вишня, зараз частина Вінниці. Тут науковець збудував свій маєток на 20 кімнат, лікарню й аптеку. Він займався садівництвом, вирощував понад 200 трав, з яких робив ліки. Бідним їх роздавав безкоштовно.

Жив тут до останніх днів. Дружина важко переносить утрату і просить його учня Давида Виводцева забальзамувати тіло. Для бальзамування тіла Миколи Пирогова треба було отримати дозвіл священого синоду. Ніколи й нікому нічого подібного не дозволяли. Пирогова, як генія, дозволили забальзамувати лишити лише за 1 умови — його тіло буде зберігатися нижче лінії землі.

Тіло Пирогова пережило падіння Російської імперії, дві світові війни, пролежавши у склепі під церквою довгих 64 роки. Такою унікальною була технологія Виводцева. У 1945 році провели перше ребальзамування тіла.

3 роки тому про технологію Виводцева наші вчені збирали інформацію по крихтах — шукали у його книжках про єгипетських мумій. Там були лиш уривчаті фрази з 20 різних рецептів. Перед ребальзамацією група медиків, хіміків, мікробіологів провернула справжню спецоперацію. Сумський і вінницький медичні виші паралельно дослідили шкіру під мікроскопом, що збільшує картинку в 1000 разів. У Києві Інститут токсикології вивчав хімічні сполуки попередників, проаналізувавши пів мільйона речовин. 

Одна помилка — і останньому науковому експерименту Пирогова довжиною в 140 років міг настати кінець, як і власне, престижу вітчизняної науки. Недруги вже потирали руки, бажаючи на весь світ заявити, що українці втратили світову реліквію. Але таємнича формула такі піддалася, а новий рецепт розчину дав фантастичний результат.  Наші вчені тримають його у секреті, бо тепер це наше національне надбання.

Нагадаємо, що у Варшаві дослідники вперше виявили мумію вагітної жінки.

Читайте також:

• Вчені вперше відтворили обличчя єгипетських мумій
• Знаменита "людина з Толлунда" розкриває секрети: вчені з'ясували, що їв чоловік перед смертю
• У Мілані лікарі зробили МРТ мумії зі стародавнього Єгипту