Початок кінця: стане Омікрон страшнішим за Дельта чи зійде нанівець

Новий штам коронавірусу Омікрон, який вже наполохав світ, стрімко наближається до наших кордонів.

Цього тижня його зафіксували у понад 10 європейських країнах.

Чому він такий небезпечний? Чи захистить від нього вакцина? І чи є шанс у людства перемогти коронавірус, який не хоче дати нам спокій!.

Стрімкими кроками по світу.

Омікрон блискавично шириться світом.

Офіційно підтверджений минулого тижня штам із Південної Африки вже розповсюдився майже на 40 країн.

І впевнено наближається до України.

Його вже зафіксували у низці європейських держав.

Найперше – у Бельгії та Великій Британії.

А далі – в Нідерландах, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Австрії та Чехії.

Незважаючи на великий відсоток вакцинованих, країни закривають кордони і зменшують до 24 годин час дії ПЛР-тесту.

Все для того, щоб запобігти поширенню нового штаму.

Симптоми Омікрона.

Тут все як у шаховій партії.

При цьому вірус, як і білі, завжди на крок попереду.

Але в нього і свої правила.

Із кожним новим ходом він вигадує нову комбінацію.

Так що зрештою не розумієш, із ким взагалі граєш і що протиставити у цій боротьбі.

Омікрон має геть інші симптоми, кажуть медики, зовсім не схожі на ті, які викликали попередники.

– З ним не пропадає нюх, те, що було притаманно варіанту Альфа, немає даних про діарею, яка спостерігається у 33% при варіанті Дельта, – повідомив інфекціоніст Олександр Дуда.

І водночас він, на відміну від Дельти, ще більш заразний.

І може уражати навіть тих, хто має антитіла, тобто вже перехворів на Covid-19.

Наразі тривають дослідження, щоб зрозуміти його агресивність та заразність.

З тієї інформації що є, виглядає так, що в Омікрона більша ймовірність повторного зараження людини, аніж у інших штамів.

У Всесвітній організації охорони здоров’я попередили: цей штам може змінити хід пандемії.

Бо чи спрацює проти нього вакцина – теж питання.

Причина – в його мутаціях.

Якщо Дельта мала всього 13 видозмінень, то Омікрон – втричі більше.

Перетворення відбулися у складі білку, з якого складаються шипи вірусу.

А це вони допомагають ковіду потрапляти до нашого організму.

В Україні штаму Омікрон немає.

Інститут молекулярної біології та генетики має єдиний в Україні прилад, що дає змогу визначити, яким саме штамом уражена людина.

До того як помістити зразки у цю машину, потрібна спеціальна двотижнева підготовка.

Процес дуже кропіткий.

Але він дає змогу точно заявити: поки що в Україні Омікрона немає.

Хоча це не означає, що нової мутації не варто остерігатися.

За словами завідувача цієї лабораторії, Омікрон – складніший від початкового варіанту коронавірусу в десятки разів.

– Він має дуже багато змін, якщо порівнювати з уханським, Альфа- та Дельта-штамами, – розповіла старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології та генетики Ганна Геращенко.

– І це означає, що у цього вірусу інші властивості щодо зараження людини, щодо дії вакцин, щодо впливу різних лікарських засобів і щодо протікання хвороби в людини.

Та чи зможе новий штам швидко витіснити нинішній – Дельту – поки що це питання.

Як і те, чи не доведеться змінювати вже відпрацьовані медиками алгоритми лікування.

Україна наразі виходить із попередньої хвилі, кількість нових випадків удвічі-утричі менша, ніж три-чотири тижні тому.

Здавалося б, замкнене коло.

Новий штам, нові хворі.

Та чи буде так щороку? Вірусологи висловлюють сподівання: попри нові, підсилені, мутації, коронавірус невдовзі може перетворитися на таку саму сезонну хворобу, як, приміром, грип.

І поява Омікрона – тому підтвердження.

– Найімовірніше, це початок кінця, скажімо так, бо коли штам дуже змінюється порівняно з тим, яким він був, то його живучість під питанням: всі ті мутації працюють або позитивно для вірусу або навпаки, – говорить лікар-вірусолог Алла Мироненко.

На користь цієї версії свідчить і те, як на новий штам реагує людський організм.

Штам Омікрон: чи можливі повторні зараження, чи працюють проти нього вакцини.

За словами вірусолога, в уханського інкубаційний період тримався до двох тижнів, а тут він скоротився до трьох днів.

Тобто, це вже ознаки, характерні для респіраторних вірусів.

Від Омікрона ще ніхто не помер.

Вікторія Шестоперова, лікарка з Бельгії, країни, що першою зіштовхнулася з Омікроном на практиці, розповідає – попередні висновки щодо нового штаму наразі обнадійливі.

– Досвід Південної Африки засвідчує, що хоча Омікрон і заразніший, але він менше зашкодив.

Тобто, ще ніхто там від нього не помер, – констатує лікарка.

Що на нас чекає найближчим часом.

Утім, головні питання – скільки ще триватиме ця пандемія і чи не прийде за Омікроном наступна, ще страшніша мутація? Прогнози медиків вкрай неоднозначні.

– Ми можемо жити в такому стані ще від двох до п’яти років, – говорить інфекціоніст.

– Якщо буде правильний розвиток відносно вакцинації і проведення протиепідемічних заходів, може бути, що влітку наступного, 2022 року, ми поставимо крапку в цій пандемії.

Але,якщо він залишиться з нами на кілька років, то це означає, що обмеження, які супроводжують нас у житті, нікуди не зникнуть.

Ані в системі індивідуального захисту, ані в закладах, які ми відвідуємо.

І з цим доведеться жити та підлаштовувати свої звички під якомога безпечніші умови.

Наприклад, скляні перегородки стали вже звичними в офісах, на заправках чи у магазинах.

А незабаром, можливо, саме так організовуватимуть і місця у закладах харчування.

Так, щоб у кафе чи ресторанах кожен мав свій індивідуальний простір із захистом від вірусів.

А може, й навіть з’являться місця під спеціальними ковпаками, як в одному з ресторанів Японії.

Щоби відвідувачі не хвилюватися про безпечну дистанцію, кожному, наче у фантастичних фільмах пропонують сидіти під пластиковим куполом і спілкуватися із друзями.

В Україні до такого ще не дійшли.

Та ресторатори поступово теж підлаштовують свої заклади під антивірусні умови.

– Ми зараз обмежили посадку наполовину,- розповіла керівник ресторану Урбан Юлія Димнич.

– Ось створили кімнату для нетворкінгу, де люди можуть посидіти в тиші, попрацювати.

Це безкоштовно.

А ще тут з’явилася своя бібліотека.

Але не така до, якої ми всі звикли, а просто полиці, де люди можуть вільно лишати свої книжки, а замість них брати інші.

Площу закладу фактично розділили на зони.

Є й зала для романтичних побачень.

І такі зміни – це нормально, говорить історик Олег Магдич.

В історії людства епідемії, несприятливі умови та масові трагедії призводили до виникнення чогось нового, до чого ми зараз вже звикли! Наприклад, до поняття карантин.

Консерви замість солонини, ліжка з балдахінами, парфуми – це все з’явилося як методи боротьби із різними хворобами.

Власне, як і традиції чаювання, які стали частиною культури великих імперій.

Коли зрозуміли, що холера передається через воду, її почали кип’ятити.

Під час “іспанки” вперше з’являються марлеві маски.

Епідемія віспи, породила такі явища, як вакцини та вакцинація.

Окрім вакцини і масок універсальних рецептів для профілактики Covid-19 та його штамів більше немає.

Тож вченим і доводиться розгадувати нові ходи вірусу, щоби все ж опинитися на крок попереду.

Отож, Covid із нами – надовго.

Але все ж таки є шанс знесилити його комбінації і змусити грати за нашими правилами! Якщо будемо організовано протистояти цій пандемії.