Сміттєві перегони та шалена популярність: як Переяславська школа навчилася заробляти на смітті

У багатьох містах і селах України ініціаторами чистого довкілля стали школи, які приєдналися до проекту Zero Waste School, започаткованого Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola. У межах цього екологічного проекту команди, які складаються з учнів та вчителів, навчаються налагоджувати роздільний збір відходів, застосовувати можливості їх переробки, заробляти на зібраній вторсировині та робити свої громади вільними від сміття.

Раніше проект відбувався у форматі кількаденних тренінгів для команд від шкіл, що брали у ньому участь, а тепер навчання проходить у діджитал-форматі через карантин.

Після закінчення навчання школи залишаються на контакті з Zero Waste School, діляться своїми кейсами, отримують консультації та працюють як велика всеукраїнська екологічна спільнота. Ба більше, в рамках проекту школи мають змогу отримати корисні девайси, які допомагають вивести збір сміття у школах на новий рівень.

Школа №3 міста Переяслав Київської області перетворилася на екологічний осередок, де вчителі, учні та їхні батьки виважено ставляться до сортування сміття. Ба більше, там вже навчилися не просто екологічно мислити та робити своє місто чистішим, а знайшли способи, як заробляти на відходах.

Про всі тонкощі та складнощі щодо реалізації екологічного проекту на базі школи Фактам ICTV розповіла вчителька біології Людмила Дяченко.

За її словами, школа зробила свій екологічний вибір у далекому 2013 році. Почалося все з контейнера для батарейок у коридорі. Вона наголосила, що екологічні ініціативи активно підтримують у її школі.

Згодом екологічний рух у навчальному закладі лише набирав обертів. У 2018 році стало відомо про проект Zero Waste School, який реалізується Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola.

Проте тоді школа не увійшла у перелік освітніх закладів, які мали можливість пройти навчання.

– Ми добивалися участі у цьому проекті два роки. У 2018-му пройти не вдалося, проте ми не опустили рук, а навпаки, стали більше сортувати, проводити активну роботу. І це не заради навіть проектів, а просто ми цим хворіємо, у гарному сенсі, – переконує Людмила.

Для тих, хто не знає: Zero Waste School – це проект, у якому взяли участь сотні шкіл в Україні. В межах програми школи проходять відбір, а найкращі учасники мають можливість доєднатися до освітніх занять, де спеціалісти діляться кейсами та ідеями: як сортувати сміття, як переробляти, куди його спрямовувати далі та інше. Команда від школи складається з чотирьох людей: директор, вчитель та троє підлітків. Нині захід проходить в діджитал-форматі через пандемію коронавірусу.

– Щоб взяти участь у проекті, ми відзняли відео про те, як реалізуємо екологічні ініціативи у школі, заповнили форму та надіслали у режимі онлайн, – пояснила Людмила Дяченко.

2019 року Переяславська школа таки потрапила до переліку 100 учасників.

– За результатами Zero Waste School ми подавали звіт організаторам проекту, де описували свою діяльність, додали фото та публікації зі ЗМІ. В результаті ми потрапили до списку переможців, в якому були 25 шкіл, – розповіла педагог.

Сміттєві перегони та шалена популярність: як Переяславська школа навчилася заробляти на смітті / 2 фотографии

Тоді заклад отримав у подарунок від Zero Waste School вкрай необхідний для роздільного збирання прес для пластику. Це доволі корисна річ, адже вона дозволяє спресовувати пластикові пляшки, які зрештою займатимуть значно менше місця, а це допомагає у його зберіганні та транспортуванні.

Екологічний рух у Переяславській школі зростав з роками. Дяченко ділиться, що не варто хапатися одразу за всі ідеї. Найголовніше – це системна робота.

Наприклад, почніть з макулатури, адже школа – то вже точно клондайк для такої ініціативи.

– Ми почали з батарейок, а потім перейшли на папір. Тоді ж оголосили акцію Паперовий бум. Вирішили подивитися, скільки ми з дітьми зможемо зібрати. В результаті лише за два тижні набралася тонна паперу, а у нас невелика школа, лише 320 учнів, – зауважила вчителька.

Ось тоді вирішили зробити збір паперу централізованим під егідою акції Пожирачі паперу. Це звичайні коробки, які стоять у кожному класі. У Переяславській школі їх задекорували хто як захотів. Наприклад, на одній красується напис Нагодуй мене.

– У деяких класах вже стоять контейнери для збору паперу, які нам дала ГО Україна без сміття. Також міська рада нам виділила кілька картонних контейнерів. Ми переконалися, що сміття – це не щось брудне. Ми вчимо дітей, що перед тим, як принести з дому бляшанку, її варто помити, – додала Дяченко.

Також педагог наголосила, що не варто на екологічні теми просторікувати у лекційних залах, краще дітям влаштувати інтерактив. Тому, окрім розповідей про сортування сміття та вторинну сировину, у школі проводять Сміттєві перегони.

– Діти діляться на дві команди, яким під час естафет дають різні цікаві завдання. Наприклад, сортування сміття. Команди отримують різні коробки з-під цукерок чи чаю, а вони за короткий час повинні підготувати їх до перероблення. Якщо це коробка, її варто стиснути, відділити усі плівки та інші непаперові елементи, а тоді поміщати у контейнер. Якщо це пляшки, то необхідно відкрутити кришечку, стиснути чи скрутити, закрутити кришечку і помістити в інший контейнер для пластикових пляшок, – розповіла Людмила Дяченко.

Крім того, вона наголосила, що такі цікаві змагання варто проводити постійно та системно, інакше є ризик згасання ініціативності.

Вчителька також поділилася екофішками, які допомагають краще залучити дітей до ініціатив.

Збір пляшок

У Переяславській школі придбали звичайну водогінну трубу діаметром 12 сантиметрів, один кінець якої стирчить на вулиці, а інший веде до контейнера в підвалі. Дітям просто подобається кидати пляшки саме у цю трубу. За словами вчительки, перші кілька днів після встановлення вони туди постійно бігали, а контейнер наповнювався за лічені години.

Збір металевих бляшанок

Для того, щоб відрізнити пакування, виготовлене із чорного металу, від інших металічних бляшанок, закріпіть магніт на контейнері. Кожен охочий тоді самостійно зможе перевірити, чи у нього в руках саме чорний або ж кольоровий метал, адже переробляються вони на різних підприємствах.

Збуває школа відсортоване сміття місцевим підприємцям. Хоча це не великі гроші, проте Переяславській школі №3 це допомогло встановити нову систему оповіщення. Тому тепер у них автоматизований дзвінок, музика на перервах та власне радіо.

– У цій системі можна змінювати звук дзвінка. Наприклад, до новорічних свят лунатимуть різдвяні дзвіночки, – розповіла Людмила.

Загалом Людмила Дяченко та Переяславська школа показують, що екологічний спосіб життя – це не так вже й складно або дорого, а ваш свідомий вибір може зробити кращим життя щонайменше вашої громади.

Історії наших героїв доводять, що українське суспільство готове брати відповідальність за навколишнє довкілля. Ба більше, саме нові покоління стають рушійною силою у цій сфері. Проте у нас досі немає чіткої державної програми та системи, яка б регулювала перероблення сміття.

Кабінетами Верховної Ради гуляють одразу кілька законопроектів, покликаних змінити цю ситуацію. Проте нардепи ніяк не сядуть за їх розгляд. Наприклад, законопроект №3091 Про екологічний контроль. Він має встановити контроль за підприємствами, які повинні будуть займатися не лише виробництвом, наприклад, пластикових пляшок, а й їх переробленням. Цей проект закону прописаний, спираючись на міжнародний досвід. Матимемо надію, що народні обранці таки повернуться до його розгляду, адже Україна в рамках угоди про асоціацію з ЄС має впроваджувати екореформування.

Zero Waste School 2021

25 листопада 2021 року стартував новий курс Zero Waste School. Нині школярі та вчителі мають змогу подати свої заявки, щоб взяти участь у новому циклі навчання із сортування та перероблення сміття. Учасники Zero Waste School 2021 матимуть змогу пройти навчання на проекті, що покликаний запровадити культуру сортування відходів у школах та громадах і популяризувати екодружний спосіб життя. Також спікери розкажуть, як скласти план власного екопроекту. В межах принципів Zero Waste School учнів та вчителів навчать залучати фінансування та багато іншого.