У таких краватках не воюють. Огляд політичних токшоу за 29 листопада — 3 грудня 2021 року

«Суцільний Зеленський» — так можна охарактеризувати теми, що панували на тижні в більшості токшоу. Президенту пригадали і пресконференцію, й послання до Верховної Ради, й міжнародну позицію України. Здебільшого, звісно, в негативному контексті.

29 листопада, «Свобода слова», ICTV

У студії були міністерка з реінтеграції Ірина Верещук, радник голови Офісу президента Олексій Арестович, начальник управління Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк, народні депутати Давид Арахамія (лідер фракції «Слуга народу»), Ярослав Железняк (лідер фракції «Голос»), Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), Вадим Івченко («Батьківщина»). Разом сім гостей (п’ять чоловіків та дві жінки).

Спершу зайшлося про анонсований президентом під час пресконференції «державний переворот», нібито запланований на середу, 1 грудня. Лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія говорив, що на той момент щодо ситуації «мали працювати спецслужби», а вже потім за потреби втрутитися парламент. Начальник управління Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк додав, що провадження відкрите 28 листопада за статтею 109 Кримінального кодексу України. Правоохоронець також розповів, що з початку 2021 року за цією статтею СБУ відкрила понад 40 проваджень, за якими назбиралося три десятки вироків. Ще Вітюк сказав, що за дев’ять місяців 2021-го правоохоронці викрили з пів сотні агентів Росії.

Представники опозиції кинулися критикувати дії правоохоронців. Лідер фракції «Голосу» Ярослав Железняк згадував, що, мовляв, на нардепа Гео Лероса та журналіста Юрія Бутусова ДБР заводило справи за день (насправді персонально на Бутусова Держбюро нічого не заводило), а тут зволікало кілька діб. Також заяви Зеленського, певен нардеп, значно погіршили інвестиційний клімат в Україні. Железняк назвав анонсоване Зеленським «путчем», за що отримав зауваження ведучого: про переворот за участі військових не йшлося.

Представник «Батьківщини» Вадим Івченко згадував, як за попередньої влади теж анонсували повалення конституційного ладу. Ключовими дійовими особами мали бути тодішня народна депутатка Надія Савченко та проросійський діяч Володимир Рубан. А нині, мовляв, суд повернув справу за браком доказів. Та й загалом людей, на думку Івченка, цікавить не це, а податкові норми, високі платіжки за комунпослуги та інші соціальні питання (на яких соратники Тимошенко піаряться з давніх давен). Тож, сказав Івченко, всім політсилам треба об’єднуватися перед спільними загрозами. На запитання Вадима Карп’яка, чи означає це, що партія Тимошенко готова йти в коаліцію з монобільшістю, нардеп відповів розпливчасто.

Міністерка з реінтеграції Ірина Верещук виступила зі звинуваченням на адресу олігарха Ріната Ахметова, який, мовляв, «кинув виклик президенту і українській державі». Ярослав Железняк закидав владній команді небажання побороти Ахметова за два з половиною роки каденції.

Представниця «ЄС» Іванна Климпуш-Цинцадзе  говорила те саме, що й однопартійці на всіх етерах: державний переворот, мовляв, «здійснюється з подачі президента», бо країною керує «московський регент Єрмак». Давид Арахамія одразу ж пригадав попередникам «плівки Бігуса», а ведучий запитав гостю, чи мають підґрунтя звинувачення Зеленського, який закидав колишньому головному розвіднику країни Василю Бурбі співпрацю з Петром Порошенком. Климпуш-Цинцадзе назвала всі звинувачення в бік п’ятого президента «нісенітницею».

Давид Арахамія не здавався: нагадував, що Віктор Медведчук за каденції Порошенка був «його партнером», торгуючи вугіллям з окупантами. Депутатка від «ЄС» заперечила: вугілля, мовляв, купували на українських територіях.

У суперечку, хто кому агент Кремля, втрутився представник СБУ Вітюк. Спецслужбівець навів статистику: проти України нині, мовляв, працюють близько 7 тисяч співробітників спецслужб Росії. А в кіберпросторі Служба безпеки України заблокувала близько 20 ботоферм та 15 «мереж інтернет-агітаторів», загалом понад 150 тисяч акаунтів.

Зайшлося у програмі і про дії головного редактора «Цензор.нет» Юрія Бутусова, який вдав, що стріляє з гаубиці по окупантах. Тепер обставини інциденту перевіряють у ДБР, а медіаспільнота розділилася на захисників журналіста від тиску державних органів та критиків самого вчинку Бутусова. Ситуацію в етері коментував радник Єрмака Олексій Арестович. Мовляв, Путіну легше нападати, коли в Україні панує розбрат. Що ж до власних заяв про небезпеку для життя медійника та необхідність забезпечити йому державну охорону, Арестович певен: Бутусова «накачують», зокрема, і представники «ЄС», адже вбивство журналіста добряче сколихне суспільство. Тому радник голови ОП переконаний: рятує колезі життя. Ще гість зауважив: мовляв, ДБР відкрило справу не проти журналіста, а проти посадовців, які допустили його до зброї.

Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе запевняла, що, попри «помилку», Бутусов «не заслужив тиску ДБР». Арахамія допитувався в опонентів, що було би, якби у схожому відео знявся він? (Гм, а що, власне, було б?) Ще додав, що в головного редактора «Цензора.нет» «лайкоманія». Противники представника влади не чули, далі ведучи про «тиск на опозицію». Найдалі пішла міністерка Ірина Верещук, сказавши, що у студії зараз обговорюють «витівку політично-медійної шпани». Бо Бутусов, мовляв, не вартий такої уваги. Вадим Карп’як зробив гості зауваження, попросивши не переходити на особистості.

30 листопада, «Пульс», UkrLive.tv

Гостями сольних блоків були колишній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, політичні коментатори Вадим Карасьов і Руслан Бортник, народна депутатка від «Опозиційної платформи — За життя» Наталя Королевська та її колега Вадим Рабинович. У гуртовому блоці владу «незлим тихим» згадували народний депутат Сергій Магера (позафракційний), а також потужний пул «ексів»: віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, міністр економіки часів Кучми Віктор Суслов, нардепи восьмого скликання Валерія Заружко (Радикальна партія Ляшка), Борислав Розенблат (Блок Петра Порошенка), скандальний ексдипломат Андрій Теліженко, політичні коментатори Сергій Биков та Вадим Денисенко. Гуртом 13 гостей (11 чоловіків та дві жінки). 

Відкриваючи нинішній етер «Пульсу», колишній голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський не відрізнявся від решти спікерів, які ходять на телеканал Нестора Шуфрича. Гість під час пресконференції глави держави «не побачив президента, а побачив артиста». Який, мовляв, сипав звинуваченнями у бік Ріната Ахметова — роботодавця, на підприємствах якого працює «більше 100 тисяч людей» із Донеччини та Луганщини (отже володіння підприємствами дає імунітет від критики?). Згадки про переворот Жебрівський назвав «шоу довгоносиків». Ведуча Євгенія Скорина нагадувала, що першим інформацію про можливий переворот озвучив постійний спікер телеканалів Ахметова Олег Ляшко.

Павло Жебрівський же продовжував «почесну місію» — критикувати владу. Згадував, як Зеленський «ухилявся від повістки» до військової служби (щоправда, свою ж інформацію про це Міноборони згодом заперечило). Ще гість студії бідкався, що в разі наступу Росії такий президент може «віддати наказ здаватися».

Ну і як же прийти на етер та й не пропіаритися? Гість також сказав, що для наведення ладу в Україні має «формулу Жебрівського»: зміцнювати армію, допомагати бізнесу тощо.

Потому були короткі ввімкнення політкоментаторів Карасьова та Бортника, а згодом до студії прийшла парламентарка від «ОПЗЖ» Наталя Королевська. Коментуючи прийдешнє послання президента парламенту (воно відбулося наступного дня), гостя говорила, що чекає «послания парламента… на перевыборы» (не дочекалася). Бо ж нині у влади, мовляв, «дефолт доверия».

Ще Королевська казала, що її однопартійці звернулися до суду, щоби в територіальних громадах Луганщини та Донеччини пройшли місцеві вибори (цього представники «ОПЗЖ» вимагали від влади ще влітку). Були і класичні тези про необхідність купувати газ у Росії. Підхопив хвилю нардеп Вадим Рабинович, присмачивши антивладні тези антивакцинаторськими. За словами проросійського опозиціонера, «на нас испытывают все вакцины», а «иностранные гости ставят экономические эксперименты». На погляд Рабиновича, Україна нині — «недострана».

Ще гість ратував за скасування президентської та переходу на парламентську форму правління в Україні; бідкався, що «незаконно посадили Медведчука»; скаржився, що влада зробила опозицію «парламентской мебелью», хоча свого часу навіть Порошенко «слушал парламент». Дійшло до того, що Вадим Рабинович заговорив про зовнішність. Мовляв, виборці хочуть голосувати за «красивую морду». «Если поставить меня, и кто у них там секс-символ — я проиграю», — додав нардеп-лукіст. Завершив усе ж позитивом: нагадав, що нині «двадцять два года нашей партии» (цю ж новину урочисто опублікували і на партійному сайті «ОПЗЖ»). Ви, певно, здивуєтесь — які двадцять два, якщо «ОПЗЖ» з’явилась 2018-го? Виявляється, історію «ОПЗЖ» Рабинович відстежує до заснування партії Степана Гавриша «Центр», яку він 2016 року купив і перейменував на «За життя».

Гуртова дискусія не дивувала нічим новим: і попередники, і проросійські опозиціонери, за відсутності спікерів від влади, ганили Зеленського і його команду. Віцепрем’єр часів Гройсмана Розенко бідкався, що президент «дискредитує протестний рух», а ще «незаконно закрили телеканали». Та й загалом, Зеленський обіцянок не виконує.

Ну що, наїлися Зеленського?

Єдиним, хто у студії взявся обстоювати інтереси влади, був ще донедавна прихильний до Медведчука політкоментатор Сергій Биков. Він говорив, що і комунальні платежі нинішньої зими не зросли (відносно зарплатні українців), і податки в нас не такі вже й високі, як у розвинених країнах Європи. Гостя очікувано перебивали та перекрикували опоненти влади. А міністр економіки часів Кучми Віктор Суслов, коментуючи суперечку Бикова та Розенка, назвав це «битвой пропагандистов».

Колишній нардеп від БПП Борислав Розенблат, відомий за бурштиновим скандалом, спершу казав, що голосував за Зеленського в надії на парламентську республіку (хоча той ніколи такого не обіцяв). Потім, ілюструючи те, що людям властиво помилятися, гість нагадав, як «Західна Україна у 1941-му квітами зустрічала солдатів "Вермахту"». Політкоментатор Вадим Денисенко дорікнув спікеру: таке, мовляв, було в різних регіонах України.

Коли хотів підкинути пропаганди, але якось не пішло

Зрештою, у свіжих випусках «Пульсу» можна розгледіти одне вкрай позитивне нововведення: сюди більше не вмикають експрем’єра, а тепер російського пропагандиста Миколу Азарова. Адже слухати про «надниркін», вочевидь, навіть для тутешніх ведучих нестерпно.

1 грудня, «Токшоу №1», «Україна 24»

Учасниками етеру були: сольно — політичний діяч та «експерт з усіх питань» Дмитро Співак, у гуртовому блоці — народні депутати Кіра Рудик (лідерка партії «Голосу»), Ірина Геращенко, Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Сергій Власенко, Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»), Дмитро Разумков, Роман Соха (позафракційний, нещодавно — член монобільшості), головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, головред «РБК-Україна» Сергій Щербина, колишній радник Авакова Зорян Шкіряк, лідер партії «Наші» та майстер теорій змов Євгеній Мураєв, ексрадник Путіна Андрій Ілларіонов, генпрокурор різних часів Святослав Піскун, міністр транспорту часів Ющенко Євгеній Червоненко, політтехнолог Борис Тизенгаузен. Разом 16 гостей (14 чоловіків та дві жінки).

Дмитро Співак у сольному блоці, вітаючи глядачів із тридцятою річницею Акту проголошення незалежності, бідкався, що тоді «все у нас было», а тепер куди й поділося. Потому піарив власні законодавчі ініціативи: мовляв, передасть до парламенту авторський законопроєкт про наглядові ради. На погляд Співака, туди мають входити громадяни України із профільним досвідом.

А от послання президента парламенту, що відбулося 1 грудня, гостеві не сподобалося. Мовляв, Зеленський «послал всех», а «обезьяны ему аплодируют». Після зауваження з боку ведучого Співак перефразував останнє на «как обезьяны…».

Промову Дмитра Співака раптово перервали для прямого включення з акції протесту, на якій саме виступав лідер «Демократичної сокири» Юрій Гудименко. Той казав, що мітингарі вимагають відставки Андрія Єрмака, а ще наголошував, що акція — винятково мирна.

І тут щось пішло не так. Дмитро Співак не виявив поваги до одного зі спікерів, якого останнім часом регулярно долучають до етерів каналів Ахметова для критики влади, і розкритикував Гудименка. Мовляв, «вы этого человека видели месяц назад? От них исходят какие-то законопроекты, предложения? Нет, им же не интересно». Цікаво, чи покличуть наступного разу самого Співака після такого демаршу?

Ще гість у прямому етері викривав «корупційну схему» імпорту електроенергії з Білорусі. Яку, мовляв, закуповують через фірму-прокладку, пов’язану з лідером фракції «Слуги народу» Давидом Арахамією. Інформацію поширило підсанкційне проросійське видання «Страна.юа», що не завадило тиражувати її іншим ЗМІ. Більше «доказів» оборудки немає.

У гуртовому етері першим виступав колишній спікер парламенту Дмитро Разумков. Ведучий Василь Голованов нагадав: представники влади відмовляються ходити на канали Ахметова. Можливо, через те, що не сприймають критики. «Якщо є що сказати, треба йти на будь-який ефір», — доповнив Разумков, який, судячи з кількості появ на телебаченні, саме так і вчиняє.

Тим часом Юрій Бутусов анонсував судовий позов до президента за дискредитацію під час пресконференції. А колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов сказав: такі «нападки на свободу слова» — це повторення того, що «мы видим в Москве».

Серед тих, хто ініціативи Зеленського не критикував, — головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина. Він схвально відгукнувся про ідею електронного голосування, озвучену президентом у парламенті. Це, мовляв, шлях до цивілізованого світу. Решта гостей задумку розкритикувала, вбачаючи в ній підставу для фальсифікації волевиявлення. Щоб довести, що голосування у смартфоні нежиттєздатне, Євгеній Мураєв навіть дістав із кишені свій телефон відомого американського бренду.

Євгеній Мураєв несе світло в маси

Юрій Бутусов тим часом пригадав, що голова Офісу президента Андрій Єрмак, коментуючи справу «вагнерівців» рік тому, назвав це «детективною історією, вигаданою від початку і до кінця». А ще, мовляв, звинуватив тоді Бутусова у вигадках. Нині ж, за словами журналіста, ДБР «висунуло тяжкі звинувачення проти мене» (це маніпуляція). Ще медійник казав, що офіційно державну охорону йому ніхто не пропонував.

Головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина, менш критично, ніж інші гості, налаштований до влади, сказав: всі розслідування справи «вагнерівців», зокрема й Bellingcat, базуються на словах колишнього головного розвідника Василя Бурби. А от документів журналіст там не побачив. Йому заперечила представниця «ЄС» Ірина Геращенко: Христо Грозєв і компанія, мовляв, брали інформацію з різних джерел.

Євгеній Мураєв тим часом розв’язував іншу «проблему»: захищав від тиску влади Ріната Ахметова. На погляд лідера партії «Наші», Ахметов — єдиний, хто «борется против транснациональных корпораций».

Далі вже критикували послання Зеленського до Верховної Ради. Кіра Рудик із «Голосу», як і її колега Ярослав Железняк на ICTV, нарікала, що заяви президента про «державний переворот», озвучені на пресконференції 26 листопада, згубно вплинули на інвестиційний клімат в Україні. Олексій Гончаренко з «ЄС», коментуючи парламентський виступ Зеленського та оплески, якими того частували члени монобільшості, назвав побачене «брежнєвщиною».

Мав слово і позафракційний нардеп Роман Соха, який днями вийшов зі «Слуги народу» через незгоду з кадровою політикою владної команди. Той бідкався, що вірив Зеленському, а президент, мовляв, нічого не виконав, та ще й старі обличчя у владу тягне (маючи на увагу Ростислава Шурму — колишнього ахметовського топменеджера).

Схоже, телеканали Ріната Ахметова відчувають брак критиків чинної влади (хоча критикують «зелену» команду з усіх боків). Адже чим ще пояснити появу на «Токшоу №1» міністра транспорту часів Ющенка Євгена Червоненка, якого вже не побачиш навіть у медіа Медведчука? Той сказав, що «дал зарок — полгода не лазил по эфирам» (чи все ж не кликали?). Та нині, мовляв, «нас зачищают».

Потому вже неслося про бажання Зеленського вести прямі перемовини з Путіним. Гості маніпулювали і тут. Ексрадник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк бідкався, що Зеленський заслабкий для розмови тет-а-тет (хоча про такий формат президент не згадував). Гончаренко питав у глави держави, «де зарплати вчителям по 4 тисячі доларів?» (вкотре нагадаємо, що про це говорив не сам кандидат Зеленський, а «експерти» з його передвиборчого штабу).

Ситуативним захисником влади у студії був політтехнолог Борис Тизенгаузен, який колись представлявся позаштатним радником Зеленського. Він зауважив: єдиний президент, якому під час промови аплодували в парламенті більше, ніж нині Зеленському, — Білл Клінтон, якого свого часу, мовляв, нагородили оплесками понад сто разів. Схвалював гість і віртуальне голосування через «Дію».

Завершилося все одно в негативному ключі. Ведучий Василь Голованов озвучив «інсайдерську» інформацію, що «слуги народу» не ходять на канали Ахметова не з власної волі, а через розпорядження Офісу президента.

2 грудня, «Право на владу», «1+1»

Участь брали міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, нардепи: лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, співголова депутатської групи «За майбутнє» Тарас Батенко, Сергій Рахманін («Голос»), Іван Крулько («Батьківщина»), Олександр Качний («ОПЗЖ»), представник «Нацкорпусу» Максим Жорін, нардеп восьмого скликання, ексчлен Наглядової ради «Укрзалізниці» при президенті Зеленському Сергій Лещенко, генеральний директор «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко, віцепрем’єр часів Ющенка Роман Безсмертний, екснардеп Олесь Доній, правник Геннадій Друзенко. Разом 12 гостей (11 чоловіків та одна жінка).

У лояльному до президента токшоу одразу ж згадали про послання глави держави парламентарям. Лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зауважив: усі досягнення чинної владної команди вмістилися на 200 сторінках тексту, тож промову президента скорочували. Згадали і про анонсований Зеленським «економічний паспорт українця» (відповідний законопроєкт президент вніс до парламенту 6 грудня). Через накопичення грошей, що йтимуть від рентної плати та з оренди землі, пояснив Арахамія, кожна дитина по досягненню повноліття може отримати еквівалент 10–13 тисяч доларів.

Опоненти владу традиційно критикували. Представник «Батьківщини» Іван Крулько говорив, що з України нині вивели більше інвестицій, ніж вклали. Арахамія винуватив опозиціонера в тому, що політсила Тимошенко блокує соціальні ініціативи монобільшості. Ведуча Наталя Мосейчук зауважила, що не любить розмов про бюджет, адже «ми не фінансисти». Тим часом прихильник влади Сергій Лещенко вів про позитивне: мінімальна зарплатня в Україні, мовляв, більше, ніж у Росії, і цим «можна гордитись».

Коли до етеру включили представника «Національного корпусу» Максима Жоріна, політсила якого брала участь в акції протесту 1 грудня, розмова пішла за формулою «один проти всіх». Гість запевняв, що на Майдан мітингарі вийшли проти зради національних інтересів, тоді як ведуча заперечувала: мовляв, далеко не всі українці схвалюють протести, тому «меншість не має диктувати більшості», як діяти. Наталя Мосейчук допитувалася, чи об’єднався «Нацкорпус» із «пулом Порошенка»? Ще додала, що «люди на сцені (під час акції 1 грудня. — "ДМ") не відповіли за Іловайськ, Дебальцево. Вам з ними не противно?». (Раніше «1+1» підготував цілий спецвипуск токшоу, щоб довести, що за трагедію в Іловайську відповідальні «попередники» Зеленського. — «ДМ».) Максим Жорін твердив, що партія, як і раніше, обстоює інтереси України. «Вас використовують втемну», — закидав «Нацкорпусу» Давид Арахамія. «Вас влаштовує життя у парадигмі Мінських угод?» — не відступала ведуча. Та Жорін стояв на своєму: Єрмак має піти, а прямі перемовини з Росією — шлях до капітуляції.

Дісталося від Мосейчук і представнику «ОПЗЖ» Олександру Качному, який теж брався критикувати «зелену» владу. Ведуча сказала нардепу, що всіх турбує, «як би танки не під’їхали на місце, що вважається вашим робочим». Потім допитувалася, на якій машині їздить дружина Качного.

Давай, Наталко, так їх!

Видавалося, що Мосейчук просто хоче заговорити критично налаштованого до президента гостя. Дійшло до того, що представник «За життя» зробив сенсаційну заяву: «Я люблю Україну». Після таких слів можуть і на «Наш» більше не покликати.

Дипломат і колишній політик Роман Безсмертний, своєю чергою, критикував ідею прямих перемовин із Росією. Вона, мовляв, отримала негативний відгук у західних партнерів. Ведуча заперечила: офіційної реакції не було.

Учасник революцій різних часів Олесь Доній сказав, що нині Майдан навряд чи збереться. Погоджувалася й ведуча: на її погляд, зараз на протестних рухах «старі еліти маніпулюють».

А ще згадала про заяву генпрокурорки Ірини Венедиктової, що «великий бізнес […] буде поважати закон», а в Офісі генпрокурора активізують «розслідування цілої низки кримінальних проваджень для того, щоб переконатися у доцільності прийнятих рішень прокурорами різних рівнів відносно суб’єктів господарювання і окремих осіб із орбіти власника кількох відомих телеканалів, вугільних підприємств, підприємств у сфері енергетики» (прозорий натяк на Ріната Ахметова).

Вивели на студійний екран і пряму мову Порошенка, де той вибачається перед міжнародними партнерами за «дурний жарт» Зеленського про «державний переворот». На захист чинного глави держави кинувся Сергій Лещенко: сказав, що Порошенко, мовляв, і сам планував вчинити «держпереворот» у 2018-му, коли запровадив воєнний стан після інциденту в Керченській протоці. Хоча, відкинувши упередженість, можна констатувати, що ні тоді, ні нині на реальний державний переворот схоже не було.

Ще у студії згадали про колишнього симпатика, а нині вже критика влади Дмитра Гордона. На екран вивели цитати ведучого різних часів, де той вихваляє Ріната Ахметова (а кого Гордон не вихваляв?!), а Лещенко запевнив, що нині Гордон — не стільки медійник, скільки політик. До того Наталя Мосейчук згадувала, що Гордона кликали на етер, та він не прийшов.

Завершився випуск «Права на владу» анонсом ведучої, яка закликала глядачів дивитися новий проєкт «1+1» — «Твій вечір» з Єгором Гордєєвим.

3 грудня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

Гостями були співголова фракції «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко (соло), народні депутати Юрій Камельчук, Георгій Мазурашу, Олексій Мовчан, Олег Семінський («Слуга народу»), Нестор Шуфрич, Олександр Качний («Опозиційна платформа — За життя»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Вікторія Гриб (позафракційна), віцепрем’єр часів Гройсмана Павло Розенко, міністр соцполітики того ж уряду Андрій Рева, голова політради партії «Наші» Олександр Долженков, політтехнолог Дмитро Раїмов, політкоментатор Юрій Гаврилечко. Разом 14 гостей (13 чоловіків та одна жінка).

Під час сольного блоку співголова фракції «ОПЗЖ» Юрій Бойко майже одразу «пішов з козирів»: сказав, що однопартійці готові здати мандати, аби парламент пішов на перевибори. Закликав і інші опозиційні фракції долучатись. «ОПЗЖ», а до неї «Опозиційний блок» з 2014 року пропагує дострокові вибори, завжди сподіваючись, що вдасться здобути більше мандатів. Ось і зараз Бойко каже, що рівень довіри до парламенту — 6 %, не уточнюючи, звідки дані.

Далі вже говорили про загрозу російського вторгнення. Та у «фірмовому» стилі телеканалу «Наш»: ведучий Макс Назаров, коментуючи парламентський виступ міністра оборони Олексія Резникова, висміював… краватку посадовця. На погляд ведучого, «с такими галстуками не воюют». Гість теж до інформації Міноборони був критичним: мовляв, коли в економіці катастрофа, то зразу говорять, що Путін нападе.

Потому Бойко плавно перейшов до улюбленої теми «ОПЗЖ» під умовною назвою «Хто, якщо не Росія?». Нардеп твердив, що окуповані території Донбасу мають отримати особливий статус, із Росією треба вести перемовини, а газ купувати безпосередньо у «Газпрому». Додавши, що в НАТО Україну й так не візьмуть. Критикував гість і персонально Зеленського. На погляд Бойка, «президент понимает, что у него не выходит». Погано депутат ставиться і до ідеї електронного голосування, озвученої главою держави: мовляв, так «готовится масштабная фальсификация».

У гуртовому блоці виділявся Нестор Шуфрич. Він традиційно прийшов у медичній масці та закликав українців вакцинуватися. І це були ледь не єдині позитивні слова за етер. Бо далі вже палко обговорювали анонсований президентом «держпереворот». «Слуга народу» Юрій Камельчук обстоював позицію, що заколот планувався, але влада зіграла на випередження. Противники «зелених» і ведучі критикували ці слова та перекрикували промовця. Макс Назаров відзначив: вслід за словами президента «відразу здорожчав долар».

Коментуючи скупчення російських військ біля нашого кордону, ведуча Лана Шевчук цікавилась: чи будемо запроваджувати воєнний стан? Але зверталася при цьому до позафракційної депутатки Вікторії Гриб. Чому до дискусії не намагалися долучити фахового коментатора, відомо тільки авторам проєкту.

Як завжди, всі штабні заготовки в одну промову прагнув запхати представник попередньої влади Павло Розенко. Він почав в унісон із проросійськими гостями: відкритого вторгнення Росії, мовляв, не буде. Бо це все влада маскує прорахунки. Та раптом став ганити Зеленського за те, що той у 2014 році… не пішов на фронт. На резонне запитання «слуг народу», чи воював сам Розенко, ексурядовець кричав, що «захищав країну в інший спосіб». Завершував промову соратник Порошенка вигуками про офшори Зеленського, де, мовляв, курсували і гроші вкладників «Приватбанку» (але традиційно — без доказів).

Про те, що «ніхто не нападе», говорив і ведучий Назаров. То, мовляв, «американці нагнітають». Позафракційна депутатка Вікторія Гриб у цей час говорила про прямі перемовини з Росією та неухильне виконання Україною мінських домовленостей.

Найгучніша сварка сталася між «слугою народу» Мазурашу та «попередником» Розенком. Гості ледь не порвали на собі сорочки, сперечаючись за доцільність купувати енергоносії в Росії та Білорусі. На щастя, Юрій Камельчук, який свого часу йшов на Розенка навкулачки, у конфлікт не втручався. А Георгій Мазурашу, охоловши від конфлікту, за кілька хвилин навіть перепросив в опонента за перехід на особистості.

Як і в «Токшоу №1», на «Нашому» згадали про закупівлю електроенергії в Білорусі, яка начебто ведеться через фірму-прокладку, пов’язану з керівником фракції «Слуги народу» Давидом Арахамією. Нагадаємо, «в тираж» новина пішла зі сторінок підсанкційного проросійського видання «Страна.юа». На студійний екран вивели начебто контракт із посередниками на постачання електроенергії. Прокоментувати це попросили політкоментатора Юрія Гаврилечка — фігуранта бази псевдосоціологів. «Знову нас обманюють», — тримала драматичну лінію ведуча Ангеліна Пичик. І тільки «слуга» Семінський зазначив, що у виведених на екран паперах немає жодного слова про вартість закупівлі та можливий (обсмоктаний у студії) «навар».

Коли знову заговорили про ескалацію на кордоні, присутні «слуги народу» вкотре виступали «хлопчиками для побиття». Олексій Мовчан навіть скаржився, що у студії каналу «Наш» іде «нагнітання», а представникам влади не дають оперативно відповідати на звинувачення. Цікаво, нардеп тільки зараз це помітив?

3 грудня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна»

У студії та на включеннях були нардепи Кіра Рудик (лідерка партії), Роман Костенко («Голос»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Сергій Власенко (ВО «Батьківщина»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, телеведучий Дмитро Гордон, ексрадник Путіна Андрій Ілларіонов, мати Михеїла Саакашвілі Гіулі Аласанія, розвідники Роман Червинський та Юрій Семенюк, екскандидат у президенти Роман Кошулинський (ВО «Свобода»). Разом 12 гостей (10 чоловіків та дві жінки).

До початку обговорення Савік Шустер знову згадав про небажання представників влади ходити на телеканали Ріната Ахметова, де, мовляв, є маніпуляції. «Мы не манипулируем, а хотим докопаться до правды», — сказав ведучий.

Стартували зі згадки про стан здоров’я затриманого у Грузії її колишнього президента Михеїла Саакашвілі. Навели його звернення до українців із зали суду, яке політичний діяч виголосив українською мовою. Тим комічніше було дивитися, як слова Саакашвілі Шустер у студії переклав російською.

Ввімкнулася і мати політика Гіулі Аласанія. Сказала, що син зазнав катувань у в’язниці, а ще подякувала Зеленському за те, що той повернув Саакашвілі українське громадянство. Ведучий не перебивав, тільки кинув репліку, що Україна, мовляв, у ситуації «может сделать больше».

З цим погодився й нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко. А ще — «експерт широкого профілю» Дмитро Гордон, який твердив, що питання Саакашвілі можна вирішити на рівні розвідок двох країн.

Далі йшлося про «вагнергейт», який на «Свободі слова» обговорюють уже котрий тиждень. До студії запросили відставних розвідників Романа Червинського та Юрія Семенюка, а на екрані показали сюжет про те, як спецслужби свого часу «брали» терориста Володимира Цемаха, згодом обміняного на українських полонених.

За відсутності у студії влади довкола справи «вагнерівців» можна було будувати будь-які теорії змов. Шустер питав у розвідників, чи міг Зеленський говорити з Лукашенком до затримання бойовиків? Роман Червинський відповів: білоруський диктатор якимось чином отримав інформацію заздалегідь. Ще відставні розвідники говорили, що під час планування затримання найманців прорахували всі можливі загрози. Далі було відео про те, як звільняли з посад запрошених у студію розвідників. Червинський казав, що отримував погрози «нібито з Офісу президента». Ще говорили про документи, якими оперує профільна парламентська ТСК. Савік Шустер цікавився у гостей, чи могли сфальсифікувати папери? Нардеп від «Голосу» Роман Костенко казав, що «така інформація є». Розвідники додали, що у звіті ТСК «є дані, що не відповідають дійсності». При цьому парламент звіт комісії підтримав.

Далі владу критикували вже за обмін терориста Цемаха. Дмитро Гордон сказав, що захоплені росіянами українські моряки «и так приехали бы» (цю ж тезу раніше активно просували представники команди п’ятого президента). Юрій Бутусов нарікав, що на три десятки затриманих «вагнерівців» Україна могла би обміняти чимало наших полонених. Майже всі присутні зійшлися на думці, що у вищих ешелонах влади є «агентура Росії».

Потому пішло про прямі перемовини з Росією, до яких хоче вдатися чинна влада. Олексій Гончаренко з «ЄС» казав, що «слабкому» Зеленському не можна залишатися один-на-один із хитрим Путіним (хоча Зеленський про переговори віч-на-віч і не заявляв). Савік Шустер у цей же час сумував, що у Вільнюсі пройшов форум «Свободная Россия», де зібралися опозиціонери з Росії. А чому, мовляв, не у нас? Варто нагадати ведучому, що ледь не кожен російський ліберальний політик «ламається» саме на українських питаннях.

Потому присутні заходилися критикувати відео «Української правди» про День народження Шустера. За інформацією автора матеріалу Михайла Ткача, на святкуванні був і власник телеканалу «Україна» олігарх Рінат Ахметов. Який, припускає журналіст, міг обговорювати там кандидатури на президентські та парламентські вибори. У студії «Свободи слова Савіка Шустера» показали сюжет-відповідь на розслідування Ткача. Відео було критичним до розслідувача та видання. Там ішлося, що «журналісти опублікували відео з особистого життя ведучого без його дозволу та згоди», а ще було припущення, що кадри «передали з Офісу президента». Автори нинішнього сюжету певні: «"Українська правда" опублікувала відверту брехню», адже там «продовжують підігрувати інтересам влади».

Савік Шустер бідкався, що Михайло Ткач запізно звернувся до нього за коментарем, тож до виходу матеріалу «Української правди» він відповісти не зміг. Ексрадник Путіна Андрій Ілларіонов був певен: відео точно знімали не представники «УП», бо більше схоже на оперативне знімання. Додавши, що це Шустеру «месть конторы».

Примітно, що самого Михайла Ткача, який іще тиждень тому сидів навпроти Шустера як викривач діянь Офісу президента, нині у студії не було. Та журналіст на ситуацію відреагував у фейсбуку. Спершу — дописом про те, як за тиждень його встигли звинуватити й у роботі на Ахметова, й на Офіс президента, а згодом і сатиричним відео, де спародіював нинішній випуск програми Савіка Шустера.

У студії Шустера піарився і Дмитро Гордон. Казав, що тепер у числі власних «ВИП-фанатов», крім російського пропагандиста Соловйова та проросійського блогера Шарія, бачить і президента України Зеленського. А ще твердив, що рекламована ним колись «золота пірамідка» «подтверждена лицензиями Минздрава». Це відповідь на критику з боку провладних блогерів, які нагадали, як Гордон просував піраміду як панацею від усіх хвороб, що начебто могло коштувати комусь життя.

Ось так берете золоту пірамідку…

У давнину ми навіть брали в пірамідки інтерв’ю :)

Головний редактор видання «Цензор.нет» зненацька вирішив розставити крапки над «і» — прямо запитав Шустера, був Ахметов на його святі чи ні? «Прилетел, поздравил и все», — відповів ведучий програми, хоча за язик його ніхто не тягнув. Таке враження, що інформацію про присутність Ахметова на святі підтвердили навмисно в очікуванні «другої серії» відео Ткача, де власник «України», можливо, з’явиться власною персоною.

На цьому привітання для Шустера не завершилися: соратник Порошенка Олексій Гончаренко подарував йому книжку American Kleptocracy, прозоро натякаючи на чинну українську владу.

Про тиск на журналістів згадав під кінець програми і нардеп від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич. Тільки він запевняв, що влада тисне на «таких журналистов, как Савик, Бутусов, Гордон… Диана Панченко, Вячеслав Пиховшек». Почувши, з ким його порівнюють, Юрій Бутусов не зміг стримати фейспалм.

Несторе, за що?!!

Токшоу, що не потрапили в огляд:

1 грудня, «Український формат», Перший незалежний

У програмі участь взяли народні депутати Нестор Шуфрич, Анатолій Бурмич («ОПЗЖ»), Антон Дмитрук (позафракційний), політичні коментатори Олег Постернак, Сергій Биков, Тетяна Проторченко, Андрій Гнатуш, Олександр Лазарєв, Наталя Землянська, Андрій Бодров, Олена Морозова. Разом 11 гостей (вісім чоловіків та три жінки).

3 грудня, «Моя Україна», Прямий

У програмі взяли участь народні депутати Софія Федина («Європейська солідарність»), Сергій Шахов («Довіра»), Андрій Осадчук («Голос»), екснардепи Дмитро Лінько (Радикальна партія Ляшка), Тарас Чорновіл (Партія регіонів), Борислав Береза (позафракційний). Разом шість гостей (п’ять чоловіків та одна жінка).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».