Львівські лікарі врятували чоловіка з підковоподібною ниркою

Коли чоловік зайшов у кабінет судинного хірурга, професора Ігоря Кобзи, я не відразу зрозуміла, що він і є тим пацієнтом, котрий дев’ять днів тому переніс надскладну операцію: легка хода, свіже (не бліде, замучене) обличчя, радість в очах і бадьорий голос.

Про це інформує Zaxid.

«Ігоре Івановичу, я Василь Труш, зайшов попрощатися.

Їду додому.

Велике спасибі вам за все, що ви для мене зробили», – каже пацієнт.

У пацієнта була комбінація трьох складних патологій.

61-річний Василь Труш, як кажуть, народився у сорочці.

На операційний стіл він потрапив з важкою комбінацією патологій – підковоподібною ниркою, двома мішкоподібними аневризмами аорти і аномаліями ниркових судин.

Кожна з цих патологій складна сама по собі, а їх поєднання суттєво ускладнює ситуацію.

Такі патології зустрічаються вкрай рідко.

У практиці професора Ігоря Кобзи за 42 роки роботи судинним хірургом було лише три схожі випадки.

І потрапив волинянин у руки хірургів вчасно.

Аневризми, які виявили у чоловіка, вже почали кровоточити, тож могли будь-якої миті розірватися.

61-річний Василь Труш родом з Камінь-Каширського району Волині.

Приблизно 20 років тому під час профілактичного медогляду йому повідомили, що у нього не дві нирки, а одна – підковоподібна.

Тобто дві нирки зрослися в одну.

Це вроджена аномалія.

Це спершу ніяк не позначалося на здоров’ї чоловіка, але він стояв на обліку в уролога і час від часу проходив профілактичні огляди.

У листопаді цього року Василь прийшов на черговий профілактичний огляд.

Під час УЗД лікар довго ретельно оглядав його підковоподібну нирку, щось його непокоїло і він порадив зробити комп’ютерну томографію (КТ) з контрастом.

«Під час КТ у мене і виявили аневризми аорти.

З тим з обстеженням я пішов до кардіохірурга обласної лікарні в Луцьку.

Він глянув на результати обстеження, сказав, що справа серйозна і що з такими проблемами слід іти до судинних хірургів.

Він і порадив їхати на консультацію до Львова.

Я перепитав, може краще до Києва, у мене там діти живуть.

А лікар відповів: "Я б радив таки до Львова"», – каже Василь Труш.

Чоловік розумів, що операції не минути і вона буде складна, але зважитися на неї було вкрай важко, хотів відтягнути її на пізніше.

Та якось розповів про свою проблему сусідові, який також мав певні проблеми з судинами і якого оперували у Львівській обласній клінічній лікарні.

«Сусід і був моєю головною моральною підтримкою.

Він радив не чекати, їхати до Львова і ні на секунду не вагатися.

І саме він порадив звернутися до професора Ігоря Кобзи, який і його оперував», – каже чоловік.

З аорти пацієнта хірурги витягнули тромби довжиною понад 30 см.

За результатами КТ, який чоловік привіз з Луцька, у Василя Труша було дві веретеноподібні аневризми (вип’ячування) аорти.

Вони хоч і небезпечні, але не потребували термінової операції, за ними можна було деякий час спостерігати.

Утім, підковоподібна нирка і дві аневризми – це ще не всі патології, які виявили у чоловіка.

З’ясувалося, що і сама аорта у чоловіка розташована нетипово.

У нормі вона має бути зліва від хребта.

А у пацієнта у животі вона різко пішла праворуч, зробила своєрідний вигін і лягла на нижню порожнисту вену – найбільшу венозну судину, яка забирає кров з нижньої частини тіла.

Аорта щільно прилягала до порожнистої вени, по суті розплющила її, чим неабияк ускладнила кровотік.

Щось у діагнозі пацієнта не давало судинним хірургам спокою і вони вирішили ще оглянути його на УЗД.

До речі, УЗД, як кажуть лікарі, при хорошому лікарю-діагності, дає не менш точну картину, ніж КТ.

І це рішення лікарів врятувало життя пацієнту Василю Трушу.

«Під час УЗД лікар побачив, що у чоловіка не веретеноподібні аневризми (при них вип’ячуються усі стінки судини), а мішкоподібні, найнебезпечніші з аневризм.

При них вип’ячується одна стінка і вона може будь-якої миті розірватися.

У чоловіка стінка аневризм була прозора і тонша, ніж туалетний папір.

Окрім того, у аневризмах лікар побачив багато тромбів, серед них були і зовсім свіжі, що свідчило про надрив аневризм, тому операцію аж ніяк не можна було відкладати», – розповів професор Ігор Кобза.

Операція, до якої готували чоловіка, належить до надскладних.

До неї ретельно готували і пацієнта, готувалися і самі хірурги.

Судинний хірург Ігор Кобза майже два дні детально вивчав результати обстеження судин на КТ, МРТ, УЗД.

Справа у тому, що у нормі до нирки йде одна судина, а до підковоподібної нирки йде багато.

Вони коротші, можуть переплітатися і жодну з них не можна ушкодити під час оперативного втручання, бо можна порушити кровопостачання нирки і спровокувати ішемію.

До складу операційної бригади, окрім професора Ігоря Кобзи, увійшли судинні хірурги Тарас Кобза, Юлія Мота і анестезіолог Роман Михайльчук, анастезистка Ольга Ганас і операційна сестра Ольга Копитко.

Операція тривала чотири години.

Судинні хірурги не стали видаляти частину аорти з аневризмами, бо могли зачепити нижню порожнисту вену і спровокувати кровотечу.

Ту частину аорти, де були аневризми, вони просто виключили з кровообігу, перекривши її зверху і знизу.

Виключену частину аорти замінили протезом і пустили аорту зліва, так як вона мала бути у нормі.

Аорту чоловіка судинним хірургам довелося добре почистити, адже вона була забита тромбами загальною довжиною понад 30 см.

Нижня порожниста вена, яка була притиснута аортою, після операції невдовзі прийшла до норми і по ній відновився нормальний кровотік.

Це, без сумніву, ювелірна робота судинних хірургів, яка вимагала надзвичайно точних рухів, неабияких знань, правильних розрахунків.

Будь-яка найменша похибка могла звести гігантську роботу хірургів нанівець, а пацієнту вона загрожувала втратою нирки.

На щастя, команда судинних хірургів, яка оперувала волинянина Василя Труша, не помилилася.

Операція пройшла успішно.

Пацієнт дуже швидко почав одужувати, всі життєво важливі показники у нього в нормі, тож на дев’ятий день після операції, 8 грудня, він поїхав додому.