Відьма, велетенський кіт та тролі: чудернацькі різдвяні персонажі світу, якими лякають дітей

Подарунки дітям в інших країнах приносить зовсім не святий Миколай.

В ніч проти 19 грудня до чемних українських дітей зазвичай приходить з подарунками святий Миколай. А хтось чекає дарів від Діда Мороза у ніч Нового року. Проте, у світі існують набагато цікавіші, древніші та химерніші різдвяні та новорічні персонажі, якими лякають дітей. Вони ж "відповідають" за те, щоб у чемних дітей були цукерки, а в неслухняних - попіл у чобітках.

Йольський кіт: перевірка на готовність до зими

Йольський кіт — це ісландський міфологічний персонаж, чорний кіт-чудовисько, величиною з бичка, що живе в горах.

Кіт приходить в міста та села під час Йоля - зимового сонцестояння і блукаючи ночами, нападає і з'їдає тих, хто не справив до святкових днів якоюсь вовняною річчю. За пізнішою версією — йольський Кіт викрадає тільки святкове частування. Про тих, хто все ж залишився без нового одягу в Ісландії кажуть: "він надів на себе йольського кота", тобто накликав на себе проблеми.

Вікіпедія

Історія про страшного чорного кота, що живе в горах, була вперше записана в XIX столітті. Згідно з фольклорними даними, йольський кіт живе в одній печері з велеткою-людожеркою Ґрілою, викрадачкою неслухняних і вередливих дітей, з її чоловіком, ледарем і вічним лежебокою, Леппалуді і їхніми синами Йоласвейнарами - ісландськими "Дідами Морозами".

Ісландські різдвяні тролі: що чекає на неслухняних дітей

Йоласвейнари або йольські хлопці — персонажі ісландського фольклору, які в сучасну епоху стали місцевою ісландською версією Санта-Клауса. Їх число змінювалося упродовж століть, зараз вважається що Йоласвейнарів — тринадцять. Вони також приходять до людей під час Йоля.

В Ісландії XVII століття з'являються перші відомості про зовнішній вигляд, характер Йоласвейнарів та їх кількість, але вони значно різняться, залежно від місця, де була почута розповідь, отже Йоласвейнарів могли описувати і як бешкетних жартівників, і як злодюжок, і як смертоносних чудовиськ, що поїдають дітей.

Всі вони мають описові імена, які передають їх образ дій. У XX столітті вони стали особливо популярні як дарувальники невеликих різдвяних подарунків протягом 13 днів попередніх до Святвечора, слухняним дітям ці подарунки клалися в черевики, що виставляються на підвіконня, для черевиків неслухняних дітей припасають камінь, шматок вугілля або картоплину. У наш час Йоласвейнари іноді зображуються в традиційному костюмі Санта-Клауса, але зазвичай — в пізньосередньовічному ісландському одязі.

Вважається, що йольські хлопці по черзі прибувають в місто протягом 13 ночей перед настанням зимового сонцестояння, і залишаються в ньому кожен майже 13 днів, після чого йдуть геть один за іншим.

Супутник святого Миколая Кампус: як не опинитися у мішку зимового персонажа

Крампус - це антропоморфний персонаж із рогами, який в різдвяні дні карає дітей, що погано себе поводили. Він - повна протилежність Святому Миколаю, який нібито нагороджує хороших дітей подарунками. Крампус є одним із персонажів, які мають стосунок до Святого Миколая в деяких країнах та регіонах, таких як Австрія, Баварія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Больцано і в деяких частинах Північної Італії.

Походження цієї постаті до кінця не з'ясовано; деякі фольклористи та антропологи вважають його походження дохристиянським. Іноді Крампуса змальовують із мішком або кошиком за спиною; в якому він забирав поганих дітей аби потопити, з'їсти, або відправити у пекло.

Іноді разом зі Св. Миколаєм, іноді сам, Крампус навідується у домівки і на роботу до людей. Святий зазвичай вдягнений у церковну ризу єпископа, і несе золотий церемоніальний жезл. На відміну від Санта Клауса, відомого у Північній Америці, в цьому святкування Святий Миколай приходить лише до хороших діток, в той час, як Крампус відповідальний за навідування поганих. Миколай дарує подарунки, а Крампус дарує вугілля і березові різочки.

Різдвяна відьма Бефана: що отримають діти-бешкетники

Відьма Бефана — міфологічний персонаж у італійців, що бродить по землі вночі з 5 по 6 січня в образі страшної старої або іноді молодої жінки.

Вона приносить подарунки дітям, проникаючи в будинок через димар (поганим дітям дістається тільки зола), іноді — зла. У народних обрядах Бефана — відьма; її втілює ганчіркова лялька, яку возять на візку і спалюють на головній площі.

Вікіпедія

На честь Бефани виконуються пісні-колядки (бефанати): колядники вимагають від її імені подарунків, благословляють щедрих і посилають прокльони скупим, закидаючи камінням у їх будинок. Образ Бефани сходить до дохристиянських уявлень про духів, що періодично з'являються на землі в новорічний період.

Читайте також: