Юань – новий долар? Яка валюта вийде переможцем із пандемії

Китайська валюта за перші 11 місяців поточного року зросла більш ніж на 8%. Таку цифру фіксує індекс, який відстежує ефективність юаня щодо 24 інших валют (CFETS RMB). Це лише на 0,26% менше від попереднього рекорду, встановленого за 11 місяців 2015-го року, пише CNN.

Юань також зміцнився щодо долара: зріс на 2,4-2,8% – залежно від того, чи торгується він у Китаї, чи за межами країни. Обидва показники зараз на найвищому рівні відносно долара за останні три роки. Закордонний (так званий офшорний) юань станом на момент закриття торгів 10 грудня становив 6,376 за долар, чого не спостерігалося з травня 2018 року.

«У грудні цього року приріст юаня був «найкращим у світі», – коментує Марк Чендлер, директор Bannockburn Global Forex, яка працює на ринках капіталу в Огайо.

Тенденція до зміцнення курсу може продовжитися і у 2022 році, попри те, що економіка Китаю нині має чимало складнощів – приміром, кризу на ринку нерухомості.

Керівник відділу макроекономічної стратегії Китаю у Standard Chartered Bank Беккі Лю очікує, що закордонний юань остаточно укріпиться на показнику у 6,3 за долар впродовж перших кількох місяців наступного року. Аналітики Goldman Sachs озвучують схожі прогнози: встановлення курсу, не нижче 6,3 юаня за долар у першому півріччі 2022-го. Нагадаємо, що у 2014 році офшорний юань майже досяг позначки 6,01 до долара – на той момент це був найвищий рівень відтоді, коли Китай провів переоцінку своєї валюти в 2005 році.

У тенденції зміцнення валюти для КНР є плюси. Чим міцніший юань, тим більша ймовірність, що центральні банки будуть тримати велику частину валюти в резерві, а це збільшить її глобальне використання. Це також могло б допомогти здешевити імпорт і приборкати високу інфляцію. Китай купує багато товарів за ціною в доларах.

Водночас є і великий мінус у занадто швидкому зростанні юаня. Враховуючи обсяги китайської торгівлі на сьогодні, здорожчання валюти може призвести до того, що цей експорт з Піднебесної стане менш конкурентоспроможним за кордоном. З огляду на те, яке важливе місце посідає торгівля у структурі економіки Китаю, це може загрожувати і без того нестабільному її відновленню.

Сильний експорт

В останні місяці Китай постраждав від проблем з логістикою своїх експортних товарів в інші країни та поглиблення кризи у сфері нерухомості. Як результат, вже наразі видно, що в останньому кварталі поточного року економіка держави розвивалася слабшими темпами за аналогічний період минулого року.

Попри це, китайський експорт тримається непогано. Згідно з урядовою статистикою, оприлюдненою на минулому тижні, поставки з Китаю у листопаді досягли $325,5 млрд. Експорт за 11 місяців цього року зріс на 31% до понад $3 трлн – це більше, ніж за весь 2020 рік.

Аналітики пов’язують такі показники в основному зі збільшенням попиту на китайські товари, оскільки світ оговтується від пандемії коронавірусу. Китай, який дотримується підходу нульової толерантності до Covid-19, також зміг уникнути зривів, яких зазнали через спалахи коронавірусу головні конкуренти в експорті – В’єтнам та Індонезія.

Основною причиною зростання курсу юаня є кількість грошей, що надходять до Китаю, в основному завдяки збільшення експорту, пояснює керівник відділу економіки Китаю Macquarie Group Ларрі Ху. На його думку, експорт збереже потужність, навіть якщо світ постраждає від нового штаму коронавірусу «Омікрон», «якщо орієнтуватися на досвід із варіантом «Дельта» цього літа».

Аналітики Standard Chartered також очікують, що експорт Китаю може збільшитися.

Велика ставка на китайські облігації

Додатковою причиною зростання юаня, на думку фінансових гравців, є міжнародний ентузіазм щодо китайських облігацій. За даними Народного банку Китаю, вартість облігацій, номінованих у юанях, які зберігаються у міжнародних інвесторів, у листопаді зросла восьмий місяць поспіль і досягла 3,9 трлн юанів ($620 млрд).

Глобальні інвестиції, що надходять у китайські облігації, прискорилися після того, як фондова біржа FTSE Russell у жовтні додала ці державні фінансові інструменти до свого флагманського світового індексу державних облігацій.

Аналітики ANZ очікують, що включення Китаю до цього індексу принесе близько $130 млрд інвестицій в китайські державні облігації протягом наступних трьох років. Вони також підрахували, що іноземні інвестори придбають їх на 4 трлн юанів ($625 млрд) до кінця цього року.

«На нашу думку, перестороги щодо ризиків зниження найближчих перспектив зростання Китаю не завадять іноземним інвесторам збільшити обсяги китайських активів», – зазначили аналітики ANZ. За їхніми даними, світові інвестори чекають на «привабливі прибутки» від китайських державних облігацій. Зараз Китай пропонує 10-річні облігації з дохідністю у 2,9%. Аналітики ANZ очікують, що ці облігації збережуть свою привабливість, і цьому посприяє низька волатильність юаня, який досі не торгується повністю без державного втручання.

Стабілізація зростання юаня

Пекін все ще може втрутитися, щоб загальмувати швидке підвищення курсу юаня. Народний банк Китаю 9 грудня оголосив, що підвищить коефіцієнт обов'язкових резервів у іноземній валюті з 7% до 9%. Цей крок змусить китайські фінансові установи зберігати більше іноземних грошей у резерві. Аналітики інтерпретують такі заходи як спробу стримати зростання юаня.

Це один із найсильніших сигналів: центральний банк не влаштовують темпи підвищення курсу юаня, вважають аналітики Citi Гаурав Гарг і Філіп Інь.

Минулого місяця центральний банк Китаю вже попереджав, що фінансові установи та компанії повинні утриматися від «спекулятивних» дій щодо юаня. Аналітики кажуть, що регулятори стурбовані: якщо юань буде занадто сильним, це зашкодить конкурентоспроможності китайських товарів у всьому світі. Фінансові ринки також можуть бути вражені швидким припливом капіталу.

«На нашу думку, китайська влада прагне залишати юань стабільним», – коментує Лю зі Standard Chartered. Водночас, на його думку, шанси на те, що Китай втрутиться у формування курсу напряму, залишаються низькими.

«Ми очікуємо подальшого зростання курсу юаня, але вважаємо, що він буде більш поступовим», — коментують аналітики Goldman Sachs.

Наталія Сокирчук, «Главком»