Спілка Руслани розглядає можливість позову через статтю Харчишина на «Українській правді»

Громадська спілка «Автори та видавці» розглядає можливість позову до суду через матеріал Валерія Харчишина на «Українській правді» «Закон 5572, авторські роялті або чому так "кричить" Руслана!?». У коментарі «Детектор медіа» виконавчий директор Віктор Малиновський зазначив, що над оцінкою згаданого матеріалу «працює команда адвокатів»: «Після завершення цієї роботи швидше за все оцінку їм дасть суд».

У згаданому матеріалі голова громадської організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (УААСП) Валерій Харчишин пише про те, що очільниця організації «Автори та видавці» Руслана Лижичко десятки років лобіювала інтереси групи організацій колективного управління, які збирали роялті на українському ринку і належать її другу Олегу Долінському. У матеріалі Валерій Харчишин досліджує діяльність засновника компаній «Комп мюзік» та «Комп Мюзік Паблішинг» Олега Долінського і пише, що на початку 2000-х років саме йому належали права на пісні Руслани.

«Говорячи по суті, потрібно зазначити, що Руслана завжди виступала за чесний ринок, дотримання авторського права і боротьбу з піратством. Але це зовсім не означає, що вона була або є лобістом окремих організацій, а не авторського права. Це не одне й те ж!, - каже  Віктор Малиновський, - Організації колективного управління не належать Олегу Долінському, а, як і будь-які громадські об’єднання, включають членів, серед яких є різні правовласники, в тому числі компанія «Комп Мюзік» як представник українських артистів і міжнародної рекордингової компанії Universal. Це знову ж таки різні речі».

Також Валерій Харчишин писав про те, що організації Олега Долінського збирали роялті на українському ринку багато років і розподіляли їх між собою. Цю схему він вважає незаконною. У відповідь Віктор Малиновський зазначив: «Проте частина вказаних Валерієм організацій справді були організаціями колективного управління і збирали роялті. Втім розподіляли це роялті не між собою, а між багатьма правовласниками музики, в тому числі за музику Валерія через компанію, права якій він надав сам без жодного примусу. І яка, наскільки мені відомо, зрештою виплачувала ці кошти йому самому». За його словами, не відповідають дійсності припущення щодо дискредитації організації «Оберіг» (про що також згадував Валерій Харчишин). Нагадаємо, саме організації Долінського, на думку Харчишина, усували з ринку інші організації колективного управління, що утворені національними авторами.

 А тези Валері Харчишина щодо  виведення з державного підприємства УААСП мільйонів авторських грошей в тінь, за словами Віктора «не були підтверджені судовим слідством». «Правки, запропоновані до Статуту УААСПу, звичайно ж не передбачали одержання контролю над організацією в тій мірі, що є вищою за звичайний розумний контроль будь-якого правовласника над організацією, що управляє його правами», - додав він.

 А історію з затриманням Олександра Нікіна (29 жовтня 2021 року  його затримали співробітники СБУ при спробі дати хабар) назвав спланованою спецоперацією.

«Що стосується ГС «Автори та Видавці», Валерій пише про якісь міфічні домовленості 50/50, про усні домовленості, про «обдзвін ринку менеджментом Нікіна». Це все теж не більше ніж плоди уяви справжнього автора «Байки про ОКУ». Планувалось, що Олександр Нікін відповідатиме за роботу з ліцензування публічного виконання в ГС «Автори та Видавці» (до слова про аналогічну співпрацю з ним багато домовлявся й сам В. Харчишин, про що неодноразово публічно заявляв). Проте Олександр вирішив піти на акредитацію з іншою організацією (ОКУАСП), у січні 2021 р. написав заяву про звільнення з ГС «Автори та Видавці» і тоді ж був звільнений, - розказав Віктор, - Подальша історія, пов'язана з О. Нікіним, нагадує добре сплановану провокацію, але робити якісь висновки до вироку суду безперечно зарано. З часом істину в цій справі буде встановлено, якою б вона не була».

Нагадаємо, Громадська організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (УААСП) планує звернутись до суду з метою захисту честі та гідності своїх членів через інтерв’ю Руслани Лижичко та її чоловіка Олександра Ксенофонтова на ютуб-каналі Олесі Бацман. Comp Music відреагувала на заяву громадської організації Валерія Харчишина «Українське агентство з авторських та суміжних прав» щодо звинувачень в інтерв’ю Руслани Лижичко та Олександра Ксенофонтова. У компанії називають заяву УААСП «інформацією, густо приправленою неправдою та образами».

У сфері авторських прав конкурс пройшов у грудні минулого року. Акредитована організація мала би збирати роялті за авторські права з радіо й телеканалів. Комісія з акредитації при міністерстві обрала нову громадську спілку «Автори та видавці». Однак інша учасниця конкурсу — Українська агенція з авторських та суміжних прав (УААСП) — попросила міністра економіки зупинити процес акредитації, бо вважає, що процедура проходила з порушеннями. З цього приводу організація звернулась у НАБУ.

У вересні 2021 року на вимогу суду міністерство економіки видало наказ про затвердження акредитації організації колективного управління (ОКУ) у сфері публічного сповіщення (роялті мають платити канали і радіо) громадську спілку «Автори та видавці». Однак у цій справі були подані касаційні скарги. Зокрема, і УААСП, яку очолює Валерій Харчишин. 

15 грудня Верховна Рада скасувала конкурси на акредитацію організацій колективного управління. Адже прийняла у другому читанні закон «Про внесення змін до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління». 

Його суть у тому, щоб дозволити зареєстрованим організаціям колективного управління добровільно збирати роялті, поки Міністерство економіки не ухвалить рішення про акредитацію організацій.

У прикінцевих положеннях законопроєкту йдеться, що з моменту набрання чинності цим законом «визнаються такими, що не відбулися, оголошені на момент набрання чинності цим Законом конкурси на визначення акредитованої організації колективного управління у сферах» у сфері публічного сповіщення (роялті мають платити телерадіоорганізації) та у сфері публічного виконання (платники роялті — заклади HoReCa). А також «втрачають чинність відповідні рішення Установи про акредитацію організації колективного управління та рішення комісії з акредитації організацій колективного управління, які були прийняті у визначених сферах до моменту набуття чинності цим Законом». Тобто йдеться про конкурси, де переможцями були громадська спілка «Автори та видавці», яку очолює Руслана Лижичко, та «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (ОКУАСП).

Організації колективного управління (ОКУ) — це посередник між користувачами та авторами. Ці організації мають зібрати винагороду за використання авторських та суміжних прав у різних сферах, розподілити її та віддати українським та іноземним авторам і правовласникам, тобто музикантам, письменникам, художникам тощо. За законом «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», ухваленим у 2018 році, збирати роялті в кожній сфері мають ОКУ, акредитовані в міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

У медійній сфері до кінця 2020 року були лише дві акредитовані міністерством організації: громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП; має збирати роялті з провайдерів у сфері кабельної ретрансляції) та громадська спілка «Український музичний альянс» (УМА; має збирати роялті з радійників у сфері публічного сповіщення, суміжні права).

КАМП у 2020 році домовилася з провайдерами про тарифи, почала збирати роялті за авторські та суміжні права та активно подавати позови до суду проти тих провайдерів, які не бажали укладати угоди. А от радійники з УМА не дійшли згоди щодо тарифів роялті. Відповідно до ухваленого влітку 2020 року закону, якщо індустрія не домовляється зі своєю ОКУ, то сторони намагаються визначити тариф через суд. Поки що судової практики в цьому питанні немає.