Як Росія примушує західні соцмережі видаляти контент

Аналіз російських судових позовів свідчить, що більшість претензій стосується повідомлень про акції на підтримку ув'язненого російського опозиціонера Олексія Навального.

Влітку 2018 року російський поет, що пише під псевдонімом "Сибірський вікінг", розмістив у своєму фейсбуці карикатуру із зображенням двоголового орла на російському гербі, де замість пташиних голів - обличчя президента Володимира Путіна та тодішнього прем'єра Дмитра Медведєва.

Карикатуру супроводжував короткий вірш про те, що орел має дві голови, жере у два горла, бреше у два дзьоби, пильнує у чотири ока. Закінчується текст емоційним запитанням: "Коли росіяни прокинуться, щоб вивести цю заразу?"

Російський уряд звернувся до Facebook з вимогою видалити цей допис, оскільки вважає це "неповагою до держави, конституції та президента Російської Федерації". Facebook відмовився, і допис додали до понад 60 судових позовів проти західних соцмереж у Росії, які вилились у штрафи на суму понад 2 мільйони доларів.

Невідомо, скільки штрафів сплатили. Але це показує, як складно працювати в країні, де діють обмеження свободи слова і політичної діяльності - а Фонд боротьби з корупцією, який очолює ув'язнений Олексій Навальний, визнали в Росії "екстремістською" організацією нарівні з Талібаном та "Ісламською державою".

Керівник Роскомнагляду Андрій Ліпов в інтерв'ю газеті "Коммерсантъ" заявив, що соціальні мережі зобов'язані знаходити і блокувати "найнебезпечніші речі". Це - "дитяча порнографія, суїцид, наркотики, екстремізм та фейки".

Однак аналіз понад 600 дописів, вказаних у судових позовах проти Google, Facebook, Instagram і Twitter, свідчить, що лише дев'ять з них стосуються жорстокого поводження з дітьми чи наркотиків, 12 розповідають про самогубства. Переважна ж більшість - це запрошення на мітинги на підтримку Навального.

"Ні Роскомнагляд, ні Кремль не хочуть казати, що в Росії є політична цензура, - каже Саркіс Дарбінян, громадянський активіст та юрист проєкту "РосКомСвобода". - Щоб пояснити широким масам, чому ця боротьба необхідна, вони використовують дитячі сльози".

Роскомнагляд не відповів на запит ВВС про коментарі, але прессекретар президента Путіна раніше заявляв, що дії, вжиті проти соцмереж, є не цензурою, а спробою забезпечити дотримання російського законодавства.

Тиск на соціальні мережі почався у 2015 році, коли в Росії ухвалили закон про збереження особистих даних російських користувачів на території країни. У разі відмови уряд отримав право штрафувати чи блокувати діяльність компаній.

Жодна з західних компаній не виконала вимоги, що призвело до закриття LinkedIn у 2016 році. А з початку 2020 року Google, Meta і Twitter отримали штрафи на загальну суму понад 600 тисяч доларів.

У 2016 році уряд Росії звернувся до Google з проханням видалити деякі відео з YouTube та заблокувати результати пошуку за певними запитами.

Звіти компанії показують, що за останні 10 років частка Росії у таких запитах була більшою, ніж у решти країн світу разом узятих - Google стверджує, що третина з них стосується "національної безпеки".

Як і інші західні компанії, Google частково виконує запити російської влади.

Спроби обмежити поширення небажаної інформації в соцмережах активізувались на початку 2021 року, після повернення Олексія Навального до Росії з Німеччині, де він лікувався після отруєння хімічною зброєю "Новачок".

Навального відразу заарештували, що призвело до несанкціонованих протестів у Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах, про які його прихильники писали в соцмережах.

Це викликало скарги Роскомнагляду. Дописи швидко видалили з третьої за популярністю соцмережі в Росії, ВКонтакте (або VK.com), яка на той час належала російському олігарху Алішеру Усманову.

Але західні соцмережі виявились менш поступливими, і Роскомнагляд почав їх штрафувати й подавати судові позови.

Потім Роскомнагляд уповільнив швидкість роботи Twitter на території Росії. Зокрема, почали повільніше завантажуватись фото та відео.

А пізніше того ж року Роскомнагляд переконав Google і Apple видалити зі своїх магазинів програму для тактичного голосування, покликану допомогти прихильникам Навального об'єднатися на підтримку єдиного кандидата на місцевих виборах, тим самим збільшивши шанси на перемогу над кандидатом провладної партії "Єдина Росія".

Колега Навального Іван Жданов назвав це "ганебним актом політичної цензури".

BBC звернулися до Apple, Google, Meta і Twitter з проханням надати коментарі, але Google і Twitter відмовилися, а Apple і Meta не відповіли.

Роскомнагляд стверджує про певні успіхи у видаленні дописів, а також програми для голосування.

У травні він частково скасував уповільнення роботи Twitter, заявивши, що компанія видалила 91% небажаних 5900 твітів.

Однак дописи, які Twitter видаляє на прохання Роскомнагляду, не бачать лише російські користувачі - за межами країни вони залишаються відкритими.

А от Meta, материнська компанія Facebook і Instagram, деякі повідомлення заблокувала повністю.

У першій половині 2021 року на запит російської влади вона видалила 1800 дописів у Facebook та Instagram. У своєму звіті компанія назвала половину з них такими, "що пов'язані з екстремізмом". При цьому Meta не повідомляла, скільки разів вона відхиляла подібні запити російського уряду.

Google у своєму звіті також зазначає, що видалив частину контенту після звернень російської влади. Однак зараз компанія частіше йде на поступки, ніж раніше. Так, у першій половині 2021 року вона відхилила лише 8% таких запитів у порівнянні з 50% за той самий період 2019 року.

"Суверенний інтернет"

У травні 2019 року Путін підписав закон про так званий "суверенний інтернет", який почав діяти в листопаді того ж року.

Він дозволяє створити альтернативну систему доменних імен (DNS), щоб у разі потреби Росія могла відключитися від всесвітньої мережі.

Він також передбачає нову систему обмеження та блокування трафіку за допомогою Deep Packet Inspection (DPI), методу перевірки даних через інтернет.

Саме цей інструмент уповільнив роботу Twitter у березні 2021 року.

Росія має технічні засоби для блокування соцмереж, і закони, які це виправдовують.

Компанію можуть заблокувати за те, що не зберігає особисті дані російських користувачів на території Росії або за відмову видалити небажаний контент. А з наступного року ще й за відсутність офісу в країні.

YouTube наразі погрожують заблокувати через закриття в Німеччині двох каналів російського державного медіахолдингу RT.

А наприкінці минулого року Росія ще більше посилила санкції за невидалення забороненого контенту, а Google і Meta загрожує штраф до 10% річного доходу.

"Це мотивує платформи, - пояснив виданню "Коммерсантъ" очільник Роскомнагляду. - Ми ще не вдавалися до цих штрафів, але будемо".

Meta не розкриває свої прибутки в Росії, а Google минулого року заробив не менше мільярда доларів, тож можливий штраф може коштувати компанії 100 мільйонів доларів.

Колишній посадовець Роскомнагляду (він відмовився називати своє ім'я) сказав ВВС, що нові штрафи дозволяють російській владі серйозно вдарити по західних компаніях. І він переконаний, що так і буде.