Туристичні об’єкти Буковини зазвучали голосами артистів

У Чернівецькій обласній філармонії імені Дмитра Гнатюка відбулася презентація унікального творчого проєкту артистки симфонічного оркестру Руслани Косар «Терра Буковина – мистецькі магніти». Творчим колективам цього мистецького закладу вдалося поєднати визначні туристичні природні, історичні, духовні магніти нашого краю з виконанням на їхньому фоні музичних і танцювальних композицій. Буковинські артисти виконували музичні композиції відомих композиторів на унікальних природних та історичних локаціях Чернівецької області – Шишкові пагорби над Дністром, Протяте каміння, Гірське око, гора Томнатик, Смугарські водоспади тощо. Відзнятий відеоматеріал і став основою для 15 відеороликів, які й сформували проєкт.

Задля внутрішнього туризму

Карантинні обмеження через пандемію COVID-19, яким невдовзі виповниться 2 роки, відчутно вдарили по туристичному бізнесу, культурному життю кожної держави світу. Україна не виняток. До найвизначніших пам’яток архітектури і природи заросли стежки відвідувачів, зменшилося число вистав і концертів у духовних центрах країни. Та й тоді, коли куліси на сцені піднімаються, організатори культурних заходів мусять виконати непорушні карантинні умови.

Буковинські митці рекламували туристичні магніти: від Дністровських каньйонів до скелястих гір Карпат

Обмеження відчутно вдарили й по закордонних мандрівках. Та навіть за таких умов у людей не пропав потяг до подорожей, до бажання наповнити душі музикою, філігранною грою артистів на театральних сценах. І в таких умовах актуальність розвитку внутрішнього туризму зростає у рази. Ця ідея народилася у середовищі обласної філармонії й була майстерно реалізована доступними місцевим артистам методами.

- Наш проєкт створювали як допомогу у розбудові туристичної інфраструктури Буковини. Завдяки такому засобу ми зможемо залучити у наш мальовничий край зацікавлених глядачів, слухачів, справжніх туристів. Нам є їм що показати, – розповіла керівниця проєкту Руслана Косар. – Розуміємо, що тільки завдяки співпраці зможемо залучити на Буковину більше слухачів, глядачів, туристів.

Як зізналася пані Руслана, у процесі написання сюжетів відеокліпів було не просто обрати найкращі локації, оскільки кожен куточок нашого зеленого краю несе історичну, архітектурну, культурну складові. Місцини й об’єкти майже всі овіяні легендами, а завдання стояло – вибрати кращі. При цьому мала бути представлена вся Буковина.

Завдяки майстерності режисера Валерія Георгіяна, який дуже тонко відчуває музику, й було створено 15 високопрофесійних відео, котрі нікого не залишать байдужими.

Природа вражає своїми дивами

Першим природним дивом у відеоряді стоять Шишкові пагорби, що височіють над прадавнім Дністром. У супроводі майстерного виконання артистів камерного хору «Чернівці» фрагменту з кантати «Кармина бурана» Карла Орфа глядачі бачать унікальну геологічну пам’ятку – тригрядовий ланцюг конусоподібних горбів, що підносяться над високим берегом Дністра на 15-20 метрів, здалеку справді скидаються на шишки. Виникло це диво мільйони років тому, коли природні сили зруйнували бар’єрний риф давнього Сарматського моря, води якого хлюпали на цьому місці 12-10 мільйонів років тому.

Наступний відеокліп знімали в урочищі Протяте каміння, що є на перевалі Німчич. Тут використано фрагмент симфонії №2 композиторки Стефанії Туркевич. Як зізнаються самі артисти, коли робили зйомки в гористій місцині, там було багато туристів, які підходили і з великою приємністю слухали музику у виконанні симфонічного оркестру філармонії. Виявилося, там дуже гарна акустика.

Урочище Протяте каміння розташоване у Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького району, біля східної частини села Хорови. Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковику. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й назва – Протяте каміння. Цей туристичний об’єкт досить відомий і популярний у краї. Одного дня буде замало, щоб побачити і дослідити все каміння вкупі з невеликими печерами, до яких хочеться залізти. Тому влітку туристи часто залишаються тут з ночівлею у палатках, щоб відчути містичний дух природи на повну силу. Окрім скель, варто відзначити і красиві краєвиди Карпат та досить дивний мішаний ліс – смереки і ялини ростуть між березами та буками. По дорозі до скель є багато маленьких гірських джерел зі смачною водою.

Як зізналася одна із учасниць проєкту, керівниця камерного хору «Чернівці» Надія Селезньова, у процесі роботи ми дедалі більше усвідомлювали синтез, поєднання туристичних локацій з музикою.

- Два останні роки через пандемію ми вимушені були пристосовуватися до вимог карантину, – розповіла пані Надія. – Збільшували відстань між глядачами, між артистами. Довелося зняти перші ряди в залі. А потім визріла ідея створити якісь музичні новинки – оперу, оперету. І у нас це вийшло. Це нова сторінка у виконавській історії нашої філармонії. «Кармину бурана» ми поставили як оперу, задіявши всіх виконавців – два хори. Задіяли балет. Хай це звучить дуже голосно, але у нас уже є свій оперний театр. Щодо участі у проєкті «Терра Буковина», то ми маємо не тільки туристів, а й своїх дітей залучати в наш край, щоб вони бачили архітектурні споруди, ліс, краєвиди, пізнавали найкращі локації Буковини.

Серед 15 локацій, які представляли артисти філармоній, є й Музей просто неба, де збережено безцінні зразки нашої минувшини. При його показі був задіяний Буковинський ансамбль пісні й танцю імені Андрія Кушніренка.

Архітектура – застигла музика

Як зазначив головний балетмейстер Леонід Сидорчук, проєкт виявився надзвичайно цікавим і для людей, і для артистів, творчих працівників. Бо такий музей не кожна область має. Не кожен регіон може похвалитися таким здобутком. Це цікавинка нашого краю.

– Ми не вперше там, – зізнався пан Леонід. – То для артистів ансамблю як друга сцена. На багатьох урочистих заходах виступаємо там, співаємо, танцюємо. Я переконаний, що такі проєкти несуть користь нашому краю. Це буде ще однією сходинкою до туристичної привабливості області. Ми на цьому не зупинимося, будемо працювати далі, створюватимемо нові проєкти.

Його підтримав диригент симфонічного оркестру Йосип Созанський.

– Архітектуру називають музикою, що застигла, – зазначив диригент. – Ми добиралися до туристичних локацій, хоча було дуже нелегко доправити туди музичні інструменти. Я, зізнаюся, ще не був у тих красивих місцях. Витвори природи можна зрівняти з творами геніальних композиторів, які людство буде слухати допоки існуватиме цивілізація. Вважаю, це геніальна ідея поєднати нерукотворні й рукотворні шедеври – музику і найпривабливіші туристичні локації. В результаті маємо презентацію цих нерукотворних місць засобами музики елітарного мистецтва. Їх треба оберігати. Коли приїжджає турист, він виділяє час на туризм. Він хоче відпочити, побачити Резиденцію, Хотинську фортецю, Смугарський водоспад, послухати вишукану музику у виконанні симфонічного оркестру, камерного хору, Буковинського ансамблю. Туристи їдуть туди, де можна щось побачити і почути. Але вони повинні знати про це. Отже потрібно рекламувати наші принади всіма доступними засобами, у тому числі й завдяки музиці.

Добралися артисти філармонії й на гору Томнатик в Українських Карпатах, що на хребті Томнатикул на висоті 1565 м. На вершині гори є покинута база радянської ППО «Памір». Хоч важко було, але весь симфонічний оркестр зібрався там і грав свої найкращі твори.

Музика линула високо над горами, над дністровськими каньйонами, по карпатських стежках та у духовних святинях краю. До кожної туристичної локації артисти ретельно підбирали твори, аби найповніше передати атмосферу. Майже сто артистів Чернівецької обласної філармонії взяли участь у проєкті, що популяризує туристичні маршрути краю.

Отже, як стверджує авторка проєкту Р. Косар, їм вдалося створити якісний продукт, тепер відеоролики можуть використовувати власники ресторанів, перевізники, туристичні агенції для популяризації найкращих туристичних локацій краю. Такого продукту немає у жодному регіоні України. Варто пишатися, що такий проєкт першими зробили буковинці.