«Голос» віддав 2 млн грн за консультації фірмі, яка фігурує у кримінальному розслідуванні

Партія «Голос» у третьому кварталі 2020 року замовляла усні консультації у компанії, яка фігурує у кримінальному провадженні Державної фіскальної служби щодо ухилення від сплати податків. Її основний вид діяльності - торгівля зерном і тютюном. За послуги з партійного рахунку було сплачено 2 мільйони гривень. Про це йдеться у матеріалі Bihus.Info.

Журналісти отримали інформацію про витрати політичної партії «Голос» у той період, коли партія вже не подавала звіти про витрачання коштів до Національного агентства з питань запобігання корупції. Ідеться про третій квартал минулого року, коли відбулися місцеві вибори.

Зокрема, 369 усних консультацій і роз’яснень з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу на 2 мільйони гривень партія «Голос» замовила у компанії «Мейнтіс». Фірма зареєстрована у Києві і в установчих документах має 25 різноманітних видів діяльності. Основний КВЕД – торгівля зерном та тютюном.

Телефон фірми не працює, тому запитати, як компанія консультувала партійців, немає можливості. Натомість, журналісти знайшли кримінальне провадження відкрите у вересні 2020-го року щодо ухилення від сплати податків, у якому серед низки інших компаній фігурує і ТОВ «Мейнтіс».

Крім того, один із співзасновників компанії Костянтин Цимбан на своїй сторінці у Facebook пише: «Мастер в «Сделано». Капитальный ремонт квартир». Це посилання веде на сторінку студії інтер’єрного дизайну у Москві.

Гроші від «Голосу» отримували і майбутні депутати Київради від цієї партії. Зокрема, на 507 тисяч гривень «Голос» замовив послуги у ФОП Григорія Маленка. З них 252 тисячі – за послуги з моніторингу, аудиту та управління репутацією, 255 тисяч – за організацію проведення телефонного інтерв’ю (опитування 2050 респондентів з Києва).

У коментарі журналістам тепер уже київський депутат від «Голосу» Маленко підтвердив, що гроші отримував і запевнив, що на той момент ще не був ані партійцем, ані депутатом Київради.

Також роботу для «Голосу» виконував Максим Нефьодов, нині він теж депутат Київради від «Голос». За документами, для партії він робив дослідження оцінки стану впровадження реформ у 25 секторах, SWOT-аналіз. За це отримав кількасот тисяч гривень (дані джерел редакції різняться – від 234 тис грн до 516 тис грн). Нефьодов підтверджує, що виконував роботу для «Голосу» і каже, що на той момент ще не був депутатом.

Витрати партії у той період викликали сумніви у представниці фракції «Голос» у парламенті Олександри Устінової. На той час вона була серед членів контрольно-ревізійної комісії, що перевіряла, кому і за що йшли партійні гроші.

«Частина грошей перераховувалась діючим депутатам Київради за якісь там незрозумілі послуги, аналізи тощо, що не можна було навіть побачити, подивитися на результати цієї роботи, – каже Устінова. – Деякі кошти, і я кажу зараз не про десятки і навіть не про сотні тисяч гривень, а про мільйони, йшли на ФОПів або на якісь компанії, які мали ознаки фіктивності».

Презентувати результати ревізії, за словами Устінової, комісії не дали. А пізніше депутатка та ще кілька її колег по фракції вийшли з партії. Частина з них не заперечує, що питання грошей стало однією з причин розколу.

До речі, у 2021-му році НАЗК призупинило державне фінансування «Голосу», оскільки також виявило підозрілі платежі у попередній період. НАЗК аналізувало партійний звіт за 2 квартал 2020-го року. У висновку Нацагентства йдеться про підозрілі витрати на 1,3 мільйони гривень – гроші, виплачені фізичним особам-підприємцям. Наприклад, 594 тисячі гривень заплатили за моніторинги та аналізи, які виявилися скопійованими звітами з сайту «Опора, що перебувають у загальному доступі.

Наразі питання припинення держфінансування «Голосу» оскаржується у суді.

У керівництві партії, рішення НАЗК вважають політичним, а сам висновок агентства некоректним. Що ж стосується суті претензій, то заступник голови партії Андрій Осадчук не зміг їх прокоментувати – послався на те, що наразі триває судовий процес. Також він не зміг відповісти на питання щодо витрат партії за період, який НАЗК ще не аналізувало: «Я не знаю, я ж не фінансист».

Нагадаємо, з 2016-го року політичні партії отримують державне фінансування. Крім того, партії можуть, дотримуючись законодавства, отримувати кошті від донорів – прихильників партій чи бізнесу. Про отримані і витрачені кошти політсили мають щоквартально звітувати. Щоправда, через карантин Верховна Рада дозволила партіям не подавати звіти. Цим парламентські партії користуються і донині.

Партія «Голос» перші гроші з бюджету отримала у 2020-му. Тоді їй виділили 139 мільйонів гривень (ще 60 мільйонів надійшло партії як приватні внески). Звітів подала тільки за перші два квартали. На 2021-ий рік партії було передбачено 81,5 мільйони гривень з бюджету (наразі через рішення НАЗК про призупинення фінансування не всі кошти перераховані). На 2022-ий рік «Голосу» заплановано 103,5 мільйони гривень з бюджету.

Законопроект, що відновлює обов’язкове звітування партій про їхні фінанси, народні депутати мали розглянути на останньому перед зимовими канікулами засіданні парламенту. Проте в зал його так і не винесли.