Від простолюдинів до панів: еволюція партії «Слуга народу»

Судячи з поведінки нардепів, жодних докорів сумління з цього приводу у них немає.

Навпаки, «слуги» по максимуму використовують момент, який часто трапляється раз у житті.

Партія підприємців, безробітних, адвокатів та менеджерів.

Коли у червні 2019 року стартували виборчі перегони до Верховної Ради, народ бажав перезавантаження всієї системи влади.

Після тріумфальної перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського, саме його політична сила у масовій свідомості найбільше ідентифікувалася з позасистемною.

Українців не дуже цікавили такі риси як професіоналізм, досвід, фаховість.

Головними були новизна, позірна близькість до народу та відсутність у минулому кар’єри політика.

Два з половиною роки тому народ наївно вважав: достатньо змінити старих дискредитованих політиків і життя швидко налагодиться.

Під час презентації партійного списку «Слуг народу» 9 червня 2019 року у Ботанічному саду народу вирішили продати політичний продукт, який відповідав його тодішнім настроям.

Новообраний президент Зеленський представив свою політичну команду як експертів різних сфер життя, які знають про проблеми України і мають шляхи їх вирішення.

Особливо глава держави наголошував на тому, що «слуги народу» - це партія простих людей з народу.

І що будь-яка звичайна людина може стати нардепом.

«Тут є люди, які потрапили до списку через інтернет-відбір.

Вони доводять, що можна щось досягти без грошей, зв’язків і впливових родичів.

Ці люди не йдуть відбувати номер, не йдуть заради недоторканості, заради збагачення, бо за це ми будемо саджати», - пафосно заявляв Зеленський літнього червневого дня.

«Назва «Слуга народу» – це не просто слова.

Це те, про що ви повинні пам’ятати, коли пропонуєте закон чи тиснете на кнопку для голосування.

Пам’ятати, хто кінцевий бенефіціар вашого кроку.

І це – народ України.

«Слуга народу» – це не бренд.

Це наш світогляд.

Це те, що допоможе Україні встановити іншу систему.

Ми почали це робити 21 квітня.

Але зробили перший невеличкий крок.

Система поки що в нокдауні.

Ми пропонуємо нокаут.

Ми зробимо це разом.

Ми зробимо їх ще раз», - гіпнотизував колишній комік з Кварталу 95 публіку.

І треба відзначити, чимало українців піддалися гіпнозу Зеленського.

Партія «Слуга народу» була дійсно незвичною партією.

Поспішно сформована під позачергові вибори, вона складалася з абсолютно різних людей.

Кого тільки не було у переліку кандидатів від цієї політсили.

Люди різних професій, вмінь, посад.

У тому числі безробітні (особливо багато їх було у нижній частині списку), директори, доценти, менеджери, спортсмени, адвокати.

І всіх цих людей, за винятком кількох, об’єднувала відсутність політичного досвіду.

«Слуги народу» йшли у владу у якості простолюдинів.

Але, як показав час, виявилися абсолютно неготові до нових спокус і випробувань.

Спокуса владою і грошима.

"Слуги народу" обіцяли народу «Країну Мрії».

Вільну, незалежну, успішну з кардинальним змінами.

"Україна потребує кардинальних змін.

Це підтвердило голосування за Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 року.

Але стара політична система, система корупції, брехні та свавілля, не хоче й не здатна змінитися.

Партія «Слуга Народу» йде на дочасні парламентські вибори, щоб привести у Верховну Раду порядних людей, які служитимуть Україні та своїм виборцям", - йшлося у передвиборчій програмі політичної сили.

Пройшло зовсім небагато часу і про красиві слова, які вразили трепетну мрійливу душу українського виборця, швидко забули.

Парламентська реальність і нові фінансові можливості виявилися значно ближчими до незміцнілих душ «слуг народу», ніж турбота про суспільне благо.

Нічого дивного у тому, що більшість «слуг» спокусилися владою та грошима, немає.

У всьому світі багато людей не проходять такого іспиту.

І забувають про свої обіцянки, про цінності та ідеї.

Партія Зеленського – аморфна структура, яка сформувалася на хвилі успіху актора-коміка.

Вона складається з випадкових людей, яких об’єднує лише приналежність до партії влади.

Про спільні світоглядні принципи чи якісь стратегічні цілі бачення розвитку країни мова там не йде.

Частина нардепів партії влади контролюється олігархами чи тяжіє до певних груп впливу.

В одній команді їх тримає страх втратити мандат, фінансові можливості і привілеї.

Країна мрій – це образ, розрахований на недалекий електорат.

Насправді, мрії «слуг народу» є більш приземлені та матеріальні.

Зараз народних депутатів від «слуг народу» практично неможливо відрізнити від попередників.

Адже вони перейняли та засвоїли усі їх негативні риси.

І не тільки успішно засвоїли, а й творчо розвинули.

Анонімні джерела кажуть, що у парламенті процвітає корупція і голосування за гроші.

«Слуг народу» бавлять не лише хорошою офіційною зарплатою нардепа, а й бонусами у вигляді конвертів з солідною кількістю умовних одиниць.

У червні 2021 року Інститут законодавчих ідей склав рейтинг поданих законопроєктів, які містять корупціогенні фактори.

Народні депутати від "Слуги народу" зайняли перші 14 місць.

На 15-й позиції знаходиться прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Потрібно нагадати, що «слуги народу» потрапили у корупційний скандал вже за два місяці від початку своєї роботи у Верховній Раді.

У жовтні 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальну справу, фігурантами якої стали 14 народних депутатів України, одинадцять з яких - члени фракції "Слуга народу".

Їх підозрювали в отриманні 30 тисяч доларів США за голосування на комітеті ВРУ проти ліквідації схем при оцінці об'єктів нерухомості.

Пізніше корупційні скандали стануть буденним явищем поЗЕленілого парламенту.

І доведуть просту істину: «слуги народу» випробування владою не пройшли.

Нова каста недоторканих з замашками небожителів.

Народні депутати від «Слуги народу» швидко і впевнено пройшли еволюційний шлях від рядових українців до привілейованих осіб і перетворилися з слуг народу у його господарів.

Трансформація «слуг» відбулася у прискореному темпі.

Ще ніколи еволюція не демонструвала таку гіперзвукову динаміку.

У серпні цього року Комітет виборців України проаналізував публічні скандали, якими відзначилася робота парламенту дев’ятого скликання.

Виявилося, що фігурантом гучного скандалу став кожен п’ятий депутат монобільшості – всього 53 народні депутати.

Серед основних причин скандалів: проросійські заяви депутатів «Слуги Народу», неетична поведінка та звинувачення в корупції.

Основними нардепами-скандалістами стали: Микола Тищенко, Олександр Дубінський, Євген Шевченко, Максим Бужанський, Давид Арахамія.

Формальне скасування депутатської недоторканості ніяк не вплинуло на «Слуг народу».

Приналежність до партії влади є найкращою гарантією звільнення від кримінальних проваджень.

Хоча й депутати партії Зеленського погрузли у корупційних скандалах, засвітилися у ДТП, потрапили під санкції США, порушували норми карантину та вчиняли інші не зовсім законні дії, прокуратура, суди та поліція вперто не бажають псувати життя новим небожителям.

Про такі дрібниці як бійка, інтимна переписка під час сесії Верховної Ради, підозра у підкупі виборців, образи журналістів, кнопкодавство, нецензурна лайка мова взагалі не йде.

Тепер партії «Слуга народу» більш підходила б назва «Пани народу» або «Господарі народу».

Проте такий ребрендинг можуть не зрозуміти виборці.

Хоча він набагато краще передає суть і зміст діяльності партії влади.

Нокаут системи, про який говорив Зеленський теплого літнього дня, не відбувся.

Навпаки, система швидко очунялася від нокдауну.

Зрозуміла, що тривога була фальшивою.

І ніхто воювати з нею не збирався.

А потім з радістю прийняла «слуг народу» в свої міцні багатообіцяючі обійми.

І, саме головне: «слуги» були зовсім не проти.