Коли вже перестануть писати «католицьке Різдво»?

Автор цих рядків щиро вважав, що на цю тему йому більше не доведеться писати.

Адже нове покоління журналістів уміє користуватися комп’ютерами й Інтернетом (та й старше в більшості своїй навчилося), а тому дістати об’єктивну інформацію з того чи іншого неполітичного питання – справа кількох хвилин.

Проте не так сталося, як гадалося. Мабуть, тому, що людина, образно кажучи, бачить світ не стільки очима, скільки поняттями, а поняття ці, попри 30-річний ювілей зникнення з геополітичної арени Радянського Союзу, у значної кількості наших співгромадян продовжують мати вигляд таких собі «мисленнєвих шлакоблоків», як називав їх непересічний філософ Мераб Мамардашвілі. Навіть у тих, хто народився після 1991 року!

Про що мова? А про те, що напередодні 24 і 25 грудня навіть провідні інформагенції України, не кажучи вже про інші масмедіа, рясніли заголовками й текстами, в яких фігурувало словосполучення «католицьке Різдво».

Мовляв, нині народження Спасителя відзначать католики, а 7 січня Різдво відзначають православні. Хтось, утім, додає «і протестанти»; добре, хоча би згадують, що існують на світі і такі християни…

Насправді ніякого «католицького Різдва» не існує й існувати не може. Єдина, і дуже сумнівна підстава так говорити і писати полягає в тому, що нині практично весь «цивільний» світ послуговується григоріанським календарем (його запровадив Римський Папа Григорій XIII), крім повних й остаточних ісламістських радикалів. Отже, якщо календар запровадив католик, то Різдво теж католицьке…

Та в такому разі, очевидно, слід вживати словосполучення «католицький порох», адже у Європі його перевідкрив у XIV столітті чернець Бертольд Шварц, що був, ясна річ, католиком? А оскільки відкрили порох китайці, то його потрібно називати «китайським»? Та повернімося до Різдва за григоріанським календарем.

Справа в тому, що юліанський календар (запроваджений з 1 січня 45 р. до Р.Х. або ж до н.е. Юлієм Цезарем) не вповні узгоджується з астрономічним часом (нині набігло вже понад 13 діб відставання цього календаря від астрономічного часу). До 221 року день народження Христа пов’язували з 25 березня – як із днем початку весни.

А у 221 році Секстус Юліус Афріканус назвав саме 25 грудня Днем народження Ісуса Христа, оскільки було вирахувано, що між днем Благовіщення і Різдвом саме цього дня минає 9 місяців

Тоді ще єдина Церква прийняла його аргументацію, тож маємо 1800 років цій традиції (факт, який, здається, ніхто з журналістів України не зауважив, утім, буду радий помилитися). Перехід на григоріанський календар розпочався 1582 року, і його дотримуються як католики, так і протестанти (крім кількох незначних чисельно громад у Швейцарії та на деяких островах Полінезії, де панує юліанський календар).

А разом із тим заявами про «католицьке Різдво» браві журналісти «відлучають» від Церкви приблизно п’яту частину від загальної кількості православних християн і більшість православних патріархатів, включно із Вселенським, які відзначають Різдво Христове в один день із католиками та протестантами.

Йдеться про Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Елладську й низку інших православних Церков, про православних Греції, Румунії, Болгарії, Польщі, Сирії, Лівану, Єгипту та інших країн.

Але ці Церкви живуть не за григоріанським календарем – вони перейшли на т.зв. новоюліанський.

І тут маємо ще одну розтиражовану тими інформагенціями України, які уникли словосполучення «католицьке Різдво», дурницю

Адже новоюліанський календар – це модифікація юліанського календаря, розроблена сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року. Середня тривалість року в новоюліанському календарі становить 365,242222 доби.

Розбіжність з астрономічним часом в цьому також є, одна доба такої розбіжності набігає приблизно за 43.500 років; однак точність новоюліанського календаря вища, ніж григоріанського (в ньому така розбіжність набігає приблизно за 10 тисяч років).

Зараз новоюліанський календар використовують дев’ять із п’ятнадцяти помісних автокефальних православних церков, а також три греко-католицькі Церкви

Інші православні та греко-католицькі Церкви й надалі користуються юліанським календарем, у якому Різдво теж відзначається 25 грудня, проте воно за «цивільним» календарем припадає на 7 січня…

Як на мене, абсурд: відзначати Різдво Спасителя, користуючись запровадженим язичником Юлієм Цезарем не надто точним, м’яко кажучи, календарем, і нехтуючи незрівнянно більш точними календарями, створеними християнами на підставі вивчення руху «небесних сфер». Але чого тільки не побачиш у світі!

А тепер про «мисленнєві шлакоблоки». Як на мене, за останні пару років число заголовків і текстів зі словосполученням «католицьке Різдво» помітно зросло, і це не може не тривожити. Бо ґенезу цього «шлакоблоку» неважко простежити – йдеться-бо про РПЦ і її філію в Україні та про російську журналістику, яку дехто досі вважає ледь не взірцем для українських «провінціалів» чи, принаймні, проголошує максиму «дві країни – одна журналістика».

Навіть наче-поступова «Новая газета» на чолі з лауреатом Нобелівської премії миру пише про «католическое Рождество».

У кращому разі російські медіа ведуть мову про «західнохристиянський світ», який користується григоріанським календарем

Новоюліанський календар – табу, і те, що 25 грудня спільно з «західнохристиянським світом» відзначає Різдво Христове ще й неабияка частина світу «східнохристиянського» – то табу. Що ж, колоніальна імперія продукує «шлакоблоки», вживлюючи їх не тільки у свідомість і підсвідомість своїх підданців, а й у малоросійські голови.

От і залишається мріяти про те, аби нарешті пішли геть усі нісенітниці, які побутують у діяльності певних частин журналістського корпусу, і не лише пов’язані з різдвяними святами. А попереду ще ж і «православне Різдво»…

Джерело: День