В Азербайджані пройшла акція протесту проти закону «Про медіа»: держава визначатиме, кого вважати журналістом

28 грудня у столиці Азербайджану Баку відбулись протести журналістів та журналісток проти законопроєкту «Про медіа», ухваленого парламентом у другому читанні. Про це пише «Кавказский узел».

Близько 15 азербайджанських журналістів/ок вийшли на акцію перед парламентом. Журналістка-розслідувальниця Хадіджа Ісмаїлова вимагає негайно припинити обговорення законопроєкту, який, на її думку, повністю суперечить принципу свободи слова й преси. 

Медійники вказують, що закон ще більше посилить репресії проти ЗМІ в країні. Вони також заявили, що закон приймали без залучення медіаекспертів, наприклад, не обговорювалось створення Реєстру журналістів. Через це нововведення влада Азербайджану матиме змогу визначати, кого можна вважати журналістом, а кого – ні. 

На акцію прибули поліцейські, які відтіснили протестувальників від парламенту, застосували силу, один з операторів впав на землю. Їм також не дозволяли підняти плакати, які впали на землю. 

Указом президента Азербайджану Ільхама Алієва на початку 2021 році створили нову структуру «Агенство розвитку медіа». В указі йшлось про підготовку впродовж двох місяців законопроєкту «Про медіа». 29 червня законопроєкт обговорювався вперше, але широкій громадськості його представили лише 9 грудня.

24 грудня в Баку також пройшла акція протесту проти закону.

Нагадаємо, що в Польщі ухвалили суперечливий закон про телерадіомовлення, який посилює контроль партії «Право і справедливість» над ЗМІ.

За текстом законопроєкту, ліцензії на мовлення в Польщі видаватимуться іноземним компаніям лише в тому випадку, якщо вони матимуть штаб-квартиру або представництво на території Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Крім того, одержувач ліцензії не повинен бути залежним від компаній, які мають головний офіс за межами цієї зони. Відтепер їм можуть належати не більше 49% акцій у польських медіа.

228 депутатів Сейму – нижньої палати Національних зборів – підтримали законопроєкт у п’ятницю, 17 грудня. 219 виступили проти. Щоб документ набув чинності, його має підписати президент Анджей Дуда, який скептично висловлювався щодо нього. 

Він сказав, що уважно розгляне документ, коли отримає його. Впродовж 21 дня Дуда має вирішити: підписати акт, накласти вето або передати його до Конституційного трибуналу. Опозиційні сили закликали Дуду накласти вето. Колишній прем'єр-міністр Польщі та політик Дональд Туск також негативно зреагував на ситуацію. Для голови партії ПіС Леха Качинського «вільні медіа – це така ж проблема, як вільні суди та опозиція. Він послідовний у замахах на основи демократії», сказав він. 

У США негативно зреагували на ухвалення цього закону.

«Сполучені Штати вкрай розчаровані сьогоднішнім ухваленням законопроєкту про ЗМІ. Ми очікуємо, що президент Дуда діятиме відповідно до більш ранніх заяв і використовуватиме своє лідерство для захисту свободи слова та економіки», – написав тимчасовий повірений у справах США у Польщі Бікс Аліу у Twitter. 

Речник Держдепартаменту США Нед Прайс також закликав Дуду не підписувати закон, оскільки «якщо дозволити йому набрати чинності, це серйозно вплине на свободу ЗМІ та клімат для іноземних інвестицій у Польщі».

ПіС вже контролює Польське громадське телебачення (Telewizja Polska) та більшу частину регіональної преси. За час знаходження партії при владі Польща опустилася на 46 позицій у щорічному рейтингу «Індекс свободи преси», пише DW.

У зв’язку з цим 19 грудня у Варшаві відбудеться акція протесту проти ухваленого закону. Маніфест організовано фондом Grand Press та Комітетом захисту демократії. Пікети також пройдуть в інших містах Польщі.

Нагадаємо, що 10 серпня 2021 року прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звільнив з уряду лідера «Згоди» Говіна на тлі суперечок навколо закону про телерадіомовлення. Прем'єр обґрунтував своє рішення недостатньою залученістю Говіна та його однопартійців до «реформування країни».

11 серпня партія «Згода» оголосила про вихід із коаліції, що де-факто означає її розпад. Тепер Моравецькому загрожує вотум недовіри в Сеймі, також можливе проведення позачергових парламентських виборів.

10 серпня, напередодні ухвалення закону, у містах Польщі відбулись масові протести на захист вільних ЗМІ. Протести організували Комітет із захисту демократії та представники журналістської спільноти.

На захист вільних ЗМІ підписалися понад 750 журналістів, включно з головними редакторами Gazeta Wyborcza, Newsweek, Polityka, OKO.press, Press та Rzeczpospolita.

Фото: «Радіо Свобода»