Чернівчани впевнено завойовують світ більярду

23-26 грудня у місті Шепетівка Хмельницької області 27 юніорів, юнаків та дівчат із 12 регіонів України розпочали ігри фінальних змагань 2021 року – Кубок України «Вільна піраміда». Місто Чернівці на Всеукраїнських змаганнях представляв Богдан Заболотний. Юнак з абсолютною впевненістю виборов третє місце. Каже, що якогось особливого секрету перемоги в нього немає.

- Секрету перемоги у принципі немає, - розповідає «Погляду» 12-річний Богдан. - Головне – не хвилюватися, грати продумано і без поспіху. Звичайно, це не одразу вдається, але з часом виробляєш відповідний характер. Після ретельних занять під наглядом професійного тренера можна напрацювати і розвинути необхідні навички для успішного виступу. Безперечно, перед змаганнями слід інтенсивніше тренуватись, я, до прикладу, займався по 3-4 години щодня.

Наразі Богдан навчається у ліцеї №10, де поглиблено вивчають французьку мову. Юнак запевняє, що його захоплення грою на більярді допомагає в навчанні, мовляв, після гарної партії з’являються сили подужати навіть найскладніші предмети. До того ж, цей спорт допомагає поліпшувати концентрацію та увагу.

- Богдане, як у твоє життя прийшов більярд?

- Років 5 тому, коли у тата було день народження, ми відзначали у ресторані, а на другому поверсі був більярд-клуб. Я з цікавості пішов туди, щоб подивитися, як люди грають. Пам’ятаю, що мене це зацікавило, навіть закотив декілька шарів. І через рік я порушив цю тему, але все залишилося так, як було. Однак ще через рік ми таки знайшли тренера і я розпочав займатися. Тоді мені було 9. Проте я ще у 7 років зрозумів, що гра на більярді - це моє.

- Який у тебе виникає настрій, коли займаєшся цим видом спорту?

- Коли граю на більярді, то загалом у мене дуже хороший настрій, хоча іноді хвилююся. Якщо трапляються перерви, то мені дуже хочеться якомога швидше повернутися до гри.

- Що порадив би найменшим більярдистам, яким і сам був колись?

- Якщо тобі це подобається, то необхідно одразу серйозно тренуватися, а не витрачати час як на хобі. Ось у мене спершу це було як хобі, зо два роки, але потім я розпочав професійний шлях. Дещо шкодую про втрачений час, бо моя мрія – стати чемпіоном – була би ближчою.

«Перший день нічого не падало, а на другий – наче вікно відчинилося»

Ілля Осачук, тренер з більярду дітей і дорослих

Кубок України проводять щорічно, але ми туди приїхали вперше. Змагалися майже 30 осіб із 12 регіонів. Турнір був солідним, у шикарному клубі. До Чернівців привезли третє місце. Ми могли зайняти і перше місце, але у Богдана було дуже велике хвилювання. Перший день нічого не падало, а на другий – наче вікно відчинилося. Все почало падати в лузи, все, що забивав. З часом ми набиратимемося досвіду, будемо рости і показувати гідні результати.

З Богданом займаємося 3 роки. Але до року лише їздимо на змагання. Він дуже спокійний, врівноважений, культурний, темпераментний. Я навіть цього не помічав, але на турнірі, коли поїхали перший раз у Харків, він більше проявив себе. Програв одну-другу-третю партії, а наостанок – виграв. Його аж теліпало. Ну, дитина. Слава Богові, що хоче реалізуватися. Знаю, що буде мати те, чого прагне. Зараз ми націлені на те, щоби він сягав чимраз вищих висот. Зараз у нас проходять щомісячні турніри, у командах із 8-10 осіб діти між собою тренуються. І Богдан поза того місяця зайняв 1 місце серед цих дітей. А до того бувало лише 2-3. Отже, ми постійно тренуємося і є відповідні результати.

Звісно, необхідно навчитися не лише вигравати, але й програвати. Можна, до прикладу, програти і все покинути зі словами: «більше не хочу займатися». А можна одну партію програти, зробити перерву, переосмислити гру, зібратися і прийти, і виграти решту партій.

У новому році побажаю Богданові і усім своїм вихованцям більше працювати над собою, прислухатися до порад тренера, і все у нас буде добре.

Майже вся сім’я грає на більярді

Наймолодший більярдист Іллі Осачука – п’ятирічний Дарій – регулярно займається у товаристві старшого братика та батька, які надихають власним прикладом. Фото автора