Коли колядують, щедрують та засівають в Україні: ці дати потрібно запам’ятати

В Україні на різдвяні свята здавна існували традиції. колядування, щедрування та засівання. Вони відрізняються певними обрядами, про які кожен українець повинен пам’ятати. Коли колядують, щедрують та засівають — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Варто зазначити, що колядки, щедрівки та обряди посівання несуть в собі особливе повідомлення. Здавна вони відігравали роль привітань з Різдвом та іншими новорічними святами господарям дому. Варто пам’ятати, що всі ці обряди здійснюються в певний період.

Коли колядують в Україні

Сьогодні традиція колядування пов’язана з Різдвом та Святвечором, які християни східного обряду святкують 6 та 7 січня. Але, якщо запитують, коли колядують, якого числа, то стверджувати однозначно не можна. В деяких регіонах України (наприклад, на сході Івано-Франківщини) колядувати починають ще 6 січня, на Святвечір.

В інших регіонах України колядують з 7 січня до Василя, 14 січня.

Готуватися до колядування молоді люди починали ще з 4 грудня (Введення в Храм Пресвятої Діви Марії). Для цього розучували колядки, а також створювали "звізду". Традиційно для колядування збиралися в групи. На її чолі йшов звіздар, який ніс “Вифлеємську зірку”. Також повинен бути дзвонар, щоб своїм дзвоником сповіщати господарів дому про прихід колядників.

Подекуди дозволяли колядувати аж до 15 лютого (Стрітення), хоча в більшості випадків все ж таки співали різдвяних пісень до Водохреща (19 січня). Існувало повір'я, що цього дня "коляду розстрілюють на льоду". Тому що часто під час освячення води мисливці стріляли з рушниць в повітря. Це означало, що різдвяні свята закінчилися.

Цікаво, що традиція колядувати походить ще від дохристиянських часів і має язичницьке коріння. Здавна у наших предків було свято, яке присвячували дню народження сина язичницької богині краси та любові. Його ім’я було Коляда. За переказами він з’явився на світ в найдовшу ніч року, в День зимового сонцестояння (за старим календарем це було 6 січня).

Сьогодні часто запитують, чи можна колядувати дівчатам чи дорослим? Так, можна! Хоча за традицією колядували в більшості хлопці, але церква не забороняла жінкам брати участь у цьому дійстві. Колядувати можна всім бажаючим. Після закінчення коляди потрібно обов'язково додати слова "Христос народився", а господарі відповідають "Славімо його!". На Гуцульщині було прийнято до гурту колядників приймати музикантів, особливо скрипаля.

Коли щедрують в Україні

Щедрий вечір українці святкують в переддень Старого Нового року, 13 січня. Його не варто плутати зі Святвечором. На Щедрий вечір святковий стіл варто прикрашати смачними стравами. Вже дозволяються не лише пісні продукти, як 6 січня.

У наших предків існувала традиція 13 січня ходили оселями та співати щедрівки. Обов’язково у святкових піснях повинні були бути слова з побажаннями щастя та “повної чаші” господарям.

Раніше традицію щедрувати пов’язували з циклами Місяця, які впливають на урожай. Вважалося, що щедрувальники допомагають дому отримати гарний врожай наступного року, а тому їм давали грошей та смачну їжу. На Київщині традиційно водили Козу. Для цього організовувалося театральне дійство з такими персонажами: Дідом, Козою, Лікарем, Стрільцями-молодцями, Циганкою. Велися жартівливі діалоги, під які Коза помирала. Вона не оживала, поки господар не почастує її чимось смачним.

Хто може щедрувати? Щедрівки могли співати лише молоді люди, найчастіше ходили по оселям саме дівчата. Обряд супроводжувався переодяганнями та веселощами. І пов’язували його з легендою про Василя та Маланку. Маланка була сестрою Місяця, яку викрав Змій. Богатир Василь звільнив її, за що вона його покохала.

Коли засівають і хто може це робити

Засівання було останнім обрядом різдвяних свят. Він проводився 14 січня, на Старий Новий рік (Василя). В ньому заборонялося брати участь дівчатам та жінкам. Засівати могли лише хлопчики та чоловіки.

За традицією 14 січня потрібно було прийти в гості рано вранці, бажано ще до сходу сонця. Найпершому посівальнику завжди дарували щедрі подарунки, часто гроші. Посівальник приносив з собою пшеницю і жито, а потім розсівав їх по підлозі. Це дійство супроводжувалося особливою піснею “Посівалкою”.

Зерно ні в якому разі не збирали до заходу сонця. Вважалося, чим більше буде посівальників, тим багатшим і щедрим стане новий рік.

Читайте також: