Процвітаюча Україна – ідеологічна загроза режиму Путіна – The Atlantic

Президент РФ Володимир Путін має рацію в одному: вільний, квітучий, демократичний сусід – загроза його автократичному режиму.

Про це у своїй колонці для американського літературного журналу написала Енн Епплбаум – наукова співробітниця Інституту SNF Agora при Університеті Джонса Гопкінса та авторка книги Сутінки демократії: спокуслива принада авторитаризму.

На початку 2014 року Росія окупувала Крим, потім вдерлася на Донбас. Близько 14 тис. українців, солдатів та мирних жителів, загинули у військовому конфлікті. Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна перебуває у стані постійної військової готовності вже вісім років.

Російські війська окупували не лише частину України, а й частину Грузії та Молдови. Органи російської пропаганди регулярно виступають із погрозами насильства. Напередодні Нового року російське інформагентство РІА Новини опублікувало у Twitter прогноз: Росія знищить Україну протягом 10 хвилин.

Однак керівництво Росії заявляє, що НАТО все ж несе загрозу для РФ.

– Навіть якщо Путін думає, що жменька американських солдатів, які періодично приїжджають до Польщі, становлять якусь фізичну загрозу для Москви – це не означає, що решта світу має миритися з його параноєю. Це як би американський президент неодноразово вимагав, щоб канадські війська відійшли за Полярне коло на тій підставі, що їхня присутність біля Детройта є неприйнятною загрозою, — зазначає Енн Епплбаум.

На її думку, такі заяви Путіна покликані виправдати неспровоковане вторгнення в Україну чи країни Балтії, або невідомо де ще колись у майбутньому.

Скептики кажуть, що це навмисне організована паніка з боку РФ.

Інтерес Путіна до України є ідеологічним. З кожним роком країна стає дедалі впевненішою, згуртованішою, більш європейською. З кожним роком Україна потроху наближається до демократії та процвітання.

– Ідея демократичної та такої, що процвітає, України прямо біля порога Росії особисто для Путіна нестерпна. Подібно до того, як незалежність України колись здавалася Сталіну страшною загрозою для його більшовицького режиму, — зазначає Енн Епплбаум.

На її думку, Путін не хоче, щоб у разі успіху України росіяни почали заздрити українцям і раптом вирішать, що їм також потрібна така система.

Енн Епплбаум зазначає, що найкраще надати Україні значну військову підтримку треба було вісім років тому, або п’ять років тому, або навіть три роки тому.

Якби США зробили це, то зараз загроза російського вторгнення була б меншою або її б взагалі не існувало, бо Путін по-іншому розраховував би на ризики.

– Але американці не втрутилися, тому що президент Барак Обама ніколи не сприймав Росію серйозно, тому що Трамп був на стороні Путіна у глобальному протистоянні автократії та демократії, – зазначає авторка.

Як нація США також почали забувати найважливіший стратегічний урок холодної війни: стримування працює. Ідея про те, що ви вкладаєте кошти в зброю для встановлення миру, завжди звучала парадоксально, але десятиліття стабільності в Європі завдяки як створенню НАТО в 1950-х роках, так і розширенню НАТО в 1990-х роках підтверджують це.

– Якщо ви живете поруч із хуліганом, переконайтеся, що ви досить добре озброєні, щоб тримати його на безпечній відстані, – зазначає Епплбаум.

На думку Енн, США могли б допомогти зробити Україну успішною, квітучою, орієнтованою на Захід демократією, якою Путін так явно боїться. А ще не слід ухвалювати рішення щодо України без участі України.

Путін змінює свою тактику, але його довгострокові цілі вже дуже давно були ясні. В один рік він може використовувати дезінформацію, інший – шантажувати за допомогою газопроводу, наступного – підкуп чи насильство, але фінал завжди один: зміцнити свою автократію, підірвати усі демократії та максимально посилити політичний вплив Росії.

Розбийте НАТО. Зруйнуйте Європейський Союз. Заберіть американський вплив із Європи і всюди назавжди.

На думку Енн Епплбаум, втрата України посилить диктаторів у Москві, Мінську та навіть Пекіні.