Війська ОДКБ у Казахстані: чи ослабне напруга на кордоні України з РФ

У четвер, 6 січня, стало відомо, що рада колективної безпеки Договору про колективну безпеку (ОДКБ) ухвалила рішення відправити миротворчі сили до Казахстану.

З проханням до ОДКБ про направлення військ до Казахстану 5 січня звернувся президент цієї країни Касим-Жомарт Токаєв.

Як вплине застосування військ ОДКБ у Казахстані на ситуацію на кордонах України і чи допоможе це послабити напругу на нашому держкордоні з РФ – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Аналітик відділу Військової політики українського Інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков вважає, що втручання ОДКБ можна швидше назвати інтервенцією Росії в Казахстан, бо участь військ інших членів організації буде мінімальною.

– Я не думаю, що з будь-якої країни прибуде більше кількох сотень військових. Поки що інтервенція Росії не є масштабною. Офіційно невідомо, які саме залучені підрозділи чи об’єднання – але йдеться про кілька рот, можливо, кілька батальйонів. Це не є критичною цифрою для Росії, – запевнив він.

Бєлєсков стверджує, що в силах РФ одночасно мати кілька тисяч бійців у Казахстані, та при цьому, як і раніше, утримувати свої угруповання на держкордоні України.

Він наголосив, що на цей момент інтервенція має обмежений характер і більше розрахована не на те, щоб сили ОДКБ діяли, а на те, щоб надихнути та заохотити до дій силовиків Казахстану.

– Вони чітко заявили, що там охоронятимуть деякі об’єкти, критичні інфраструктури, адміноб’єкти, і не будуть вести сутички, – повідомив експерт.

Бєлєсков заявив, що бачить два можливих сценарії в Казахстані, які по-різному вплинуть на ситуацію, що відбувається.

Перший – що це буде невелика і немасштабна інтервенція, яка сформує критичну масу силовиків Казахстану, вони перейдуть від пасивних дій до активних, перехоплять ініціативу і все закінчиться.

Таким чином силовики Казахстану фактично задушать протести.

У такому разі це на ескалації на українсько-російському кордоні не позначиться.

Другий – якщо силовики Казахстану і надалі виявлятимуть абсолютно різну реакцію, включаючи пасивність чи навіть перехід на бік протестувальників.

– Тоді перед керівництвом РФ постає питання – як виправдовувати свою присутність, як її правильно демонструвати, – пояснив експерт.

На його думку, тут також можуть бути різні події: наприклад, РФ може обрати формулу невтручання.

– Тобто не повільне сповзання в широкомасштабну інтервенцію, а спостереження за ситуацією, за тим, як вона розвиватиметься, щоб намагатися домовитися з тими, хто прийде до влади після всього. Поки що масштаби абсолютно невеликі, і тут я не сказав би, що Казахстан якось позитивно впливає або вплине на ситуацію на українсько-російському кордоні, – заявив він.

Бєлєсков резюмував, що, на його переконання, РФ масштабно не переключатиметься з України на Казахстан.

А от військовий експерт Ігор Козій, навпаки, вважає, що Казахстан – дуже важлива країна для Росії. А тому те, що там відбувається, може вплинути на ескалацію на російсько-українському кордоні.

– РФ однозначно не хоче, щоб питання демократичного Казахстану піднялося у неї в “підчеревині” – це очевидно. Досить подивитися на ту швидкість, з якою вони відреагували на те, що відбувається, і той спосіб, яким вони діють, – зауважив Козій.

Він додав, що чим більше російських військ перебуває на території Казахстану, навіть у межах миротворчих місій, тим менша ймовірність того, що вони будуть ще й в Україні.

Експерт наголосив, що РФ за допомогою ОДКБ у ситуації з Казахстаном діє так само, як СРСР свого часу.

Наприклад, коли у Німецькій Демократичній Республіці виникало чергове невдоволення народу, туди стягували війська з Польщі, Чехії та Росії.

– Тоді все зводилося до того ж, що відбувається зараз у Казахстані. Те саме сталося в Угорщині – зайшли війська з Німеччини, які пам’ятали, що з ними робили угорські, польські чи російські війська, і робили там те саме. Це те, як вони діють – сварять всіх своїх сусідів, щоб використовувати їх потім у подальших операціях Російської Федерації. Це ми побачили й у конфлікті між Азербайджаном та Вірменією, – нагадує Козій.

З військової точки зору, за словами Ігоря Кузія, стратегія РФ – у тому, щоб триматися в Казахстані якнайдовше і активно зганяти туди війська. Однак так відбуватиметься доти, доки Росії це вигідно.

Експерт також зауважив, що у питанні Казахстану є ще такий важливий фактор, як Китай – ці країни мають спільні межі, та між ними існують територіальні суперечки.