Друга річниця збиття українського літака в Ірані: найголовніше

КИЇВ. 8 січня. УНН. Два роки тому, 8 січня 2020 року, в Ірані незабаром після зльоту з аеропорту Імама Хомені було збито пасажирський літак МАУ Boeing-737 рейсу PS752. Він прямував за маршрутом Тегеран–Київ, пише УНН.

Деталі

У результаті авіакатастрофи загинули усі, хто перебував на борту: 176 осіб, з яких 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі члени екіпажу та двоє пасажирів були громадянами України. Більшість пасажирів були громадянами Ірану та Канади.

Серед пасажирів було 24 неповнолітніх, з них 19 дітей до 12 років.

Після падіння літака, МАУ повідомили, що борт був справним також у компанії виключили помилку пілотів. Однак іранська сторона практично три дні наполягала на тому, що причиною трагедії, ймовірно, став технічний збій, що призвів до загоряння двигуна. Протягом цього часу з’явилися знімки розвідувальних супутників, які підтвердили запуск двох ракет “земля — повітря”, також відео запуску ракет іранськими військовими.

Вже 11 січня президент Ірану Хасан Рухані визнав, що літак було випадково збито ракетами, випущеними Корпусом вартових Ісламської революції. Іран пояснив помилку людським фактором.

Зазначимо, що трагедії передувало загострення у відносинах між США та Іраном. За кілька годин до авіакатастрофи українського літака Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) заборонило американським авіакомпаніям здійснювати пасажирські та вантажні перельоти в повітряному просторі над Іраном та Іраком, а також над водами Перської та Оманської заток. У FAA заявили, що загострення ситуації на Близькому Сході становить потенційну загрозу для американської цивільної авіації. Це рішення FAA оголосили невдовзі після ракетних ударів Ірану по військових базах США в Іраку.

Ситуація почала загострюватися ще наприкінці 2019 року, а саме 27 грудня Іран провів ракетну атаку на базу США поблизу іракського міста Кіркук. Після цього американські військові завдали удару по об’єктах шиїтської організації “Хезболла” в Сирії та Іраку.

У відповідь на це, прихильники організації атакували американське посольство в Багдаді, а в ніч на 3 січня 2020 року США розпочали спецоперацію з ліквідації іранського генерала Касема Сулеймані. Саме його офіційний Вашингтон звинуватив у підготовці нападу на посольство. У відповідь на вбивство Сулеймані Іран атакував військові бази США в Іраку. Саме це передувало катастрофі літака МАУ.

Одразу після падіння літака іранська влада направила на місце катастрофи слідчу групу. Україна також одразу заявила про намір направити експертів на місце трагедії. До 11 січня Іран наполягав на тому, що причиною трагедії стала технічна несправність літака, що призвело до загоряння двигуна, що після розповсюдженні полум’я призвело до втрати керованості борту. Версія теракту була відкинута практично одразу.

Одразу з початку розслідування виник скандал довкола бортових самописців: ЗМІ повідомили, що Іран відмовляється передавати самописці компанії Boeing у США. Однак офіційний Тегеран спростував цю інформацію, хоча пізніше представник іранської групи, яка займалася розслідуванням повідомив, що реєстратори пошкоджені і планів відправляти їх до іншої країни на розшифровку нема.

Вже 16 січня іранська сторона погодилися передати Україні тіла загиблих українців та залучити до розшифровки чорних ящиків українських фахівців. Ідентифікація тіл загиблих українців була проведена в Ірані, після чого їх 19 січня транспортували до України, а 25 січня МЗС Ірану повідомило, що винний у збитті літака знаходиться у в’язниці.

20 січня до України прибув міністр інфраструктури Ірану Мохаммад Есламі з яким були проведені переговори на найвищому державному рівні, зокрема, і про передачу бортових самописців.

25 січня МЗС Ірану повідомило, що винний у збитті літака знаходиться у в’язниці.

29 січня Канада офіційно звернулася до “Міжнародних авіаліній України” із проханням пришвидшити виплату обов’язкових фінансових компенсацій родичам жертв авіакатастрофи в Тегерані.

30 січня Україна заявила про готовність долучити експертів з Ірану, Франції та Канади до процесу розшифровки “чорних скриньок” і наполягає, щоб процес розшифровки бортових самописців відбувався в Україні. Крім того, було заявлено, що Україна не бачить належної реакції з боку Ірану в питанні розслідування трагедії.

2 лютого стало відомо, що у диспетчерській службі аеропорту Тегерана від самого початку знали, що лайнер МАУ було збито ракетою. Ця інформація містилася на оприлюднених в ЗМІ записах переговорів між диспетчером та пілотом місцевої авіакомпанії.

Після оприлюднення цих записів Іран заявив про припинення співпраці з Україною у питанні розслідування. Однак вже 4 лютого Іран заявив, що співпраця продовжуватиметься.

15 лютого на зустрічі міністра МЗС України Вадима Пристайка з його іранським колегою Мохаммадом Джавадом Заріфа представник іранської сторони запевнив, що країна не проводитиме самостійної розшифровки самописців, але й передавати їх для розшифровки іншим країнам відмовляється. Однак тоді ж з’явилася інформація, що розшифровку можуть провести у Франції.

17 лютого Україна заявила про те, що вестиме переговори з Іраном щодо виплат компенсацій родинам загиблих, а також наполягатиме на повному та всебічному розслідуванні обставин трагедії та не погодиться, якщо винним буде названо лише рядового солдата.

19 лютого Іран вчергове заявив, що скриньки не будуть передані на розшифровку до іншої країни.

29 березня Іран тимчасово призупинив розшифровку бортових самописців через пандемію коронавірусу в світі.

23 травня представники Ірану заявили, що у катастрофі винен оператор ракетної системи, який, ймовірно, не спілкувався з командним центром, порушивши правила та відкривши вогонь “без дозволу”.

3 червня знову з’явилася інформація про ймовірну передачу бортових самописців Франції.

18 червня представники Ірану заявили про готовність віддати Україні “чорні скриньки” збитого літака МАУ, якщо вона матиме необхідне обладнання. Пізніше у червні Іран офіційно запросив технічної допомоги у розшифровці самописців.
У липні Українська сторона почала наполягати на проведенні переговорів щодо компенсаційних виплат родинам загиблих.

18 липня Франція заявила, що отримала “чорні скриньки”.

23 серпня Іран оприлюднив дані бортових самописців.

Бортовий самописець припинив запис польотних даних о 6:14 ранку за місцевим часом через потрапляння уламків першої ракети в літак. До вибуху літак летів у звичайних умовах.

“Чорна скринька” встигла записати всі звуки з кабіни пілотів упродовж 19 секунд після вибуху першої ракети. Перша ракета завдала серйозних ушкоджень літаку, але двигуни не вимкнулися. Екіпаж із трьох осіб намагався до останнього керувати літаком. Розмова пілотів свідчила про проблеми з електрикою, інструктор польотів дав вказівки увімкнути допоміжний блок живлення. Всі розмови пілотів свідчили, за висновками експертів, про їхнє фізичне здоров’я в момент польоту. Водночас, через те, що запис припинився через 19 секунд після потрапляння в літак першої ракети, експерти не змогли оцінити вплив другої ракети на катастрофу.

22 грудня з’явилася інформація про нібито оприлюднення Іраном остаточного звіту з розслідування. Тоді ж іранська сторона заявила, що готова виплатити родинам загиблих в катастрофі по 150 тисяч доларів.

Водночас Україна отримала проект звіту лише 31 грудня.

Що відбувається зараз

Напередодні другої річниці Ісламська Республіка Іран заявила, що готова вести перемовини стосовно відшкодувань родичам жертв катастрофи PS752 у двосторонньому міждержавному форматі.

“Стосовно дипломатичного аспекту трагедії, Іран вітає двосторонні перемовини із залученими країнами та висловлює свою добру волю. Іран також надав необхідні роз’яснення щодо різноманітних військових, кримінальних, технічних та юридичних аспектів інциденту під час трьох раундів перемовин з українським урядом в Києві та Тегерані”, - повідомили у МЗС Ірану.
У заяві додається, що “Іран підтверджує свою готовність проводити двосторонні перемовини із кожною залученою державою стосовно вчинених дій на основі доброї волі, поваги до суверенітету держав й внутрішнього законодавства, міжнародних зобов’язань та відповідно до погодженого обома сторонами порядку денного”.

4 січня суд у канадській провінції Онтаріо ухвалив стягнути з Ірану 107 млн доларів як компенсацію сім’ям шести загиблих, оскільки на борту збитого літака перебували 176 осіб, у тому числі 55 громадян Канади та 35 власників канадської посвідки на проживання. Цивільний позов проти Ірану в канадський суд подали родичі загиблих Шахін Мохаддам, Мерзад Зорею, Алі Горжі та ще троє людей, чиї імена не розкриваються на їхнє прохання через побоювання дій з боку іранської влади.

Рішення суду не означає автоматичної виплати компенсації. Адвокат позивачів заявив, що для забезпечення рішення суду він та команда його юристів будуть намагатися накласти обтяження на майно Ірану в Канаді та за кордоном.

21 листопада іранський військовий суд розпочав слухання у справі про збиття українського пасажирського літака.

Міністерство закордонних справ України після цього повідомило, що взяло до відома інформацію про початок слухань у військовому суді Ірану щодо збиття літака Міжнародних авіаліній України рейсу PS752. Також стало відомо, що на перше засідання запросили посла України.

Пізніше з заявою виступила Міжнародна група з координації допомоги жертвам рейсу PS752. Так, зокрема, міністри, які представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство, повідомили, що Ісламська Республіка Іран не прийняла пропозиції зустрітися 22 листопада для проведення переговорів щодо репарацій за збиття рейсу PS752.

Додамо, що за два роки у кримінальному провадженні щодо збиття літака відправлено 26 міжнародних запитів до іноземних країн. При цьому Іран продовжує фактично ігнорувати українські запити про міжнародну правову допомогу.

Заступник Генерального прокурора Максим Якубовський в грудні повідомив, що іранська сторона знову порушила досягнуті домовленості під час третього раунду міждержавних переговорів, який відбувся в червні 2021 року. Зокрема, не виконана обіцянка надати можливість ознайомитися українським прокурорам з матеріалами іранської кримінальної справи, яку вже відправили до суду.