Конкурсний турборежим. Моніторинг роботи Нацради у другому півріччі 2021 року

Друге півріччя 2021 року для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення було досить насиченим і драматичним. Головними подіями стали перші післякарантинні конкурси, які регулятор нарешті зміг провести. Нацрада затвердила нові правила адаптованих каналів, моніторила дотримання мовних квот, видавала ліцензії новим каналам,  перевіряла «Інтер» через показ радянських фільмів, прийняла низку рішень, щоб у каналу УНІАН з’явилася цифрова ліцензія, намагалась анулювати ліцензії і штрафувала канали Мураєва. Моніторинг за перше півріччя 2021 року читайте тут. 

Оновлена Нацрада

Ключова кадрова подія сталась у грудні, коли Верховна Рада обрала трьох членів Нацради з парламентської четвірки. У складі регулятора працювали троє членів, чиї повноваження завершилися ще у 2019 році: Ольга Герасим’юк, Олександр Ільяшенко та Олег Черниш. Спершу затягнувся конкурс у парламенті, далі прийшли епідемія і карантин. Але парламентарі ще в жовтні 2019-го змінили процедуру ротації членів Нацради, щоб до завершення конкурсу Ольга Герасим’юк, Олександр Ільяшенко та Олег Черниш могли виконувати свої повноваження. Це викликало занепокоєння парламентського Комітету з питань свободи слова, який очолює Нестор Шуфрич; він навіть звертався з цього питання до голови ВР. На вакантні місця у 2021 році подали заявки 13 людей: Олександр Глущенко (від Всеукраїнської асоціації мовлення громад), Лаврентій Малазонія (від фракції «Опозиційна платформа — За життя»), медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін та доцент Львівського університету Ігор Паславський (обидва — від Національної спілки журналістів України), Олександр Єліферов (від Національної спілки фотохудожників України), начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Нацради Роман Кіфлюк, Ольга Куліш, Євген Лахно і народна депутатка восьмого скликання Ольга Червакова (усі — від Всеукраїнської асоціації мовлення громад), керівник телеканалу «Ера» Ігор Лоташевський (від фракції «ОПЗЖ»). І всіх їх профільний комітет рекомендував до обрання в Нацраду.

Але інтриги щодо кандидатів не було, особливо після того, як фракція «Слуга народу» заявила, що підтримуватиме кандидатури Ольги Герасим’юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна. Саме за них Верховна Рада проголосувала 15 грудня 2021 року. Ще один член парламентської четвірки — Максим Онопрієнко. Його повноваження ще чинні — він був обраний у 2019 році на п’ять років.

Зрештою на чолі Нацради залишилась Ольга Герасим’юк. Першим заступником голови наново обрали Валентина Коваля, заступником голови — Олега Черниша. Посаду відповідального секретаря обійматиме Олена Ніцко (раніше відповідальним секретарем був Юрій Зіневич).

Тож тепер майже весь склад Нацради сформований президентом та його партією: четверо членів, призначених главою держави, і троє тих, за кого голосувала «Слуга народу». І хоча новий член Нацради Олександр Бурмагін каже, що регулятор керується тільки законом і не піддається політичним впливам, важко уявити, що такий склад діятиме всупереч інтересам Банкової. Яка, нагадаємо, останнім часом нарощує свій вплив і присутність у медіапросторі.

Серед інших кадрових змін — звільнення  керівника апарату Сергія Кучерука за згодою сторін. На початку наступного року на цю посаду оголосять конкурс.

 Перші післякарантинні конкурси

У червні Верховна Рада ухвалила закон про незалежність Нацради. У ньому внормували низку питань, які були проблемними для регулятора:

• урегулювання порядку подання кандидатур на посаду члена Національної ради;
• утворення конкурсної комісії для обговорення запропонованих кандидатур на посаду члена (членів) Національної ради і внесення на розгляд президенту України;
• встановлення переліку вимог та обмежень до кандидатури на посаду члена Національної ради і до громадських об’єднань та творчих спілок, які можуть бути суб’єктами подання таких кандидатур;
• визначення підстав дострокового припинення повноважень члена Національної ради;
• вдосконалення оплати праці членів Національної ради та працівників Апарату;
• створення механізму забезпечення проведення засідань без участі відповідних ліцензіатів, за умови, якщо ліцензіата повідомили про час та місце проведення засідання.

Крім того закон встановив граничні терміни відступу від програмної концепції (телеканалам і радіостанціям дозволили порушувати концепції на час карантину) та вилучив норми, якими призупинили проведення конкурсів на видачу ефірних ліцензій на час карантину. Регулятор отримав можливість розблокувати проведення конкурсів.

Перший конкурс на телевізійні частоти пройшов 28 жовтня. У ньому перемогли тридцять вісім місцевих телерадіокомпаній — переважно місцеві мовники, більшість із яких мають аналогові ефірні та кабельні ліцензії. Після переходу в цифру ці компанії мають відмовитися від аналогового мовлення. Конкурс мав завершити перехід місцевих телекомпаній з аналогового мовлення на цифрове. Однак частина частот залишилася нерозподіленою.

Найбільшу кількість частот — 15 — отримала волинська телерадіокомпанія «Аверс», яку пов’язують із соратником Ігоря Коломойського, народним депутатом від партії «За майбутнє» Ігорем Палицею. При цьому компанія отримала ліцензії не лише на Волині, а й у Житомирі, Миколаєві, Рівненській і Тернопільській областях. Також компанія здобула місце в мультиплексі у Львові, яке не дісталося місцевим компаніям — Першому західному та «Міст ТБ».

Інші місцеві компанії, які претендували на частоти в інших областях, здебільшого їх не отримували. Так, 33 канал із Хмельницького («Дитяче телевізійне агентство») не дістав жодної частоти, хоча претендував на десять. Члени Нацради порадили дочекатися запуску МХ-7, якщо він буде побудований. Схожою була ситуація з каналами «Ісландія», «Закон ТВ», «Апостроф» та «ПравдаТУТ»: вони заснували місцевих мовників і не дістали жодної частоти навіть у містах, де не було інших претендентів. Частоту в Миколаєві отримав канал групи «1+1 медіа» «УНІАН. Миколаїв» (юридична особа ТОВ «ТАК ТВ+»), який мав у цьому місці ліцензію на аналогове ефірне мовлення.

Члени Нацради майже не голосували за новостворених мовників, які ще не вийшли в ефір («Закон ТВ» або «Конкурент ТВ»), навіть якщо ніхто інший не претендував на місце в мультиплексі. Хоча були винятки: ліцензію в Тернопільській області отримало «Файне місто» (юридична особа ПП ТРО «Едвансед візуал технологіс маркетинг»), яке належить депутату Тернопільської міської ради Юрію Фартушняку). Список переможців можна переглянути тут. 

Цифрову частоту у Львові отримало приватне підприємство «НТА — Незалежне телевізійне агентство», яке належить екснардепу Дмитру Добродомову та його партнеру Андрію Мисику. Отримати цифрову ліцензію у Львові було досить непросто, адже на неї претендували ще шість компаній — ТРК «Перший західний»,  ТОВ ТРК «Міст-ТБ», ДП «Дитяче телевізійне агентство» (33 канал), «Ісландія Львів», «Апостроф Львів» та ТОВ «Інформаційне агентство “Дивись інфо”». Окрім НТА, цифрову ліцензію у Львові отримав канал бізнесмена Зіновія Козицького (батька голови облдержадміністрації Максима Козицького) та «Аверс», наближений до соратника Коломойського — Ігоря Палиці. З огляду на те, як прискіпливо регулятор розподіляє цифровий частотний ресурс в обласних центрах,  випадкових компаній тут бути не могло. Невдовзі Дмитро Добродомов продав свій 4 канал, який має цифрову ліцензію, «слузі народу» Олексію Ковальову (про це нижче).

На три радійні конкурси винесли 187 FМ-частот. Регулятор розширив покриття суспільного радіо, роздав значну частину частот місцевим мовникам, втім топові частоти у великих містах (Києві, Харкові, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі) дістались великим холдингам.  Нацрада була лояльною до Business Radio Group і «Перець ФМ», київську частоту віддала «Тавру» та бізнесмену Андрію Ставніцеру. У першому конкурсі всі частоти дісталися трьом радіостанціям Суспільного. Другий конкурс був найдраматичнішим (частоти в обласних центрах, три частоти в Києві) — перемагали як радійні холдинги, так і Суспільне, а переможцями третього конкурсу стали місцеві мовники.

Не отримало частот на конкурсі радіо «Дом» від однойменного телеканалу, яке мало бути інформаційно-аналітичним і трохи розважальним. Цей формат мав, як зазначалося у поданні,  задовольнити потреби переселенців із окупованих територій. Із ним «Дом» подався на 43 виставлені на конкурс частоти (у тому числі київську). Однак члени Нацради звернули увагу, що в державному бюджеті не передбачені гроші на цей проєкт. До того ж, відповідно до закону про іномовлення, компанія має дозвіл мовити тільки на окуповані території. Також без частот залишились радіо News FM від «Апострофа» та «Львівська хвиля». Не дісталась частота у Києві й Суспільному, яке хотіло запускати четверту радіостанцію з концепцією українського ретро та позаформатною музикою — радіо «Точка». Член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін розповідав «Детектору медіа», що компанія не могла втратити шанс отримати вільні частоти: «За законом ми можемо мати не менше трьох каналів, отже маємо право мати більше, ніж три». Та регулятор не погодився.

Окремо слід згадати ситуацію з київськими частотами. На конкурс виставляли аж три: 107,4 МГц, 92,4 МГц та 95,6 МГц. Перемогу на перших двох здобули дві нові радіостанції. По-перше, Classic music, яку має намір запустити «Тавр медіа». Радіостанція поки що мовить в інтернеті. На цю частоту також претендувало радіо «Дом» та News FM. Радіо Classic за планом групи має почати мовлення у першому кварталі 2022 року.

Частота 107,4 МГц із найбільшою потужністю передавача дісталася радіостанції «Море ФМ», компанії, співвласником якої є бізнесмен Андрій Ставніцер. Претендували на цю частоту також Super radio (ДП «Новий обрій» — юридична особа «Радіо П’ятниця») та «Формат ФМ» (освітня радіостанція, яка пропагує вивчення англійської мови і планувала мовити українською та англійською), а також нова радіостанція Суспільного «Точка».

Отримати частоту намагалась і компанія, можливо, наближена до керівника Офісу президента Андрія Єрмака, — ТОВ «Брайтшоу». Як писав «Детектор медіа», компанія подалась на частоту 95,6 МГц із концепцією радіо San Remo FM. Згідно з реєстром, власницями радіостанції є Людмила Пишна (51 %) та Світлана Пустовіт (49 %). Людмила Пишна — дружина голови правління «Ощадбанку» Андрія Пишного. Свого часу вона очолювала громадську організацію, засновником якої був Єрмак. Однак регулятор до участі в конкурсі компанію не допустив, мовляв, не надали всіх потрібних документів щодо власників. Заступник голови Нацради Олег Черниш сказав, що документи, які подала компанія, не дають повною мірою визначити всіх, хто має участь у компанії та вирішальний вплив на неї. Саму частоту Нацрада не віддала нікому. Адже після зняття ТОВ «Брайтшоу» залишався єдиний претендент — радіостанція групи «Люкс» із розмовним  «Радіо 24», яка отримала відмову. 

Цифрові ліцензії без конкурсу

Втім деякі компанії у 2021 році примудрилися втрапити у цифровий ефір без конкурсу. Це сталося з інформаційним каналом, який зрештою став власністю нардепа від «Слуги народу», та з каналом медіагрупи Ігоря Коломойського.

Навесні компанія «ТРК Інтеррадіо», яка володіє 4 каналом, придбала компанію «Корона Санрайс», що має ліцензію на телеканал «Вінтаж-ТБ». Ця компанія вже кілька разів змінювала власників. У 2014 році канал купив харківський бізнесмен Андрій Карпій, якому належить холдинг «Перша українська радіогрупа» (радіостанції MFM, Best FM та супутниковий телеканал «ProВсе»). Та за рік «Зеонбуд» вимкнув канал за борги. Компанія мала сплатити збір понад сто тисяч гривень. Місце «Вінтаж ТВ» у мультиплексі посів канал «Рада». 2021 року «Вінтаж-ТВ» отримав нових власників — Дениса Козлітіна, власника «Радіо П’ятниця», та Олександра Литвинова. Під керівництвом нового директора Максима Варламова «Вінтаж ТВ» відновив цифрову ліцензію та домовився із «Зеонбудом» про повернення в цифру. У червні Варламов став співвласником 4 каналу. Тоді він придбав 33% ТРК «Інтеррадіо».  А за три місяці вийшов зі складу співвласників 4 каналу. Ще за три місяці канал у Дмитра Добродомова купив нардеп від «Слуги народу» Олексій Ковальов.

Ще цікавіша історія сталася з  каналом УНІАН, який примудрився потрапити у цифру через цифрову ліцензію недіючого мультиплексу, яка… належала конкурентній медіагрупі. Все почалось із того, що Нацрада восени переоформила ліцензію каналу М2 (юридична особа ТОВ «Діджіван») і дозволила йому змінити мультиплекс із недіючого МХ-4 на МХ-3 «Зеонбуду».  Раніше, у липні 2021 року, Нацрада закрила мультиплекс МХ-4 на підставі висновків Українського державного центру радіочастот. За словами тодішнього члена Нацради Олександра Ільяшенка, канали, які у 2007 році були відведені для побудови мультиплексу, вже задіяні в МХ-1 і МХ-5 або для мобільного зв’язку.

Керівником та бенефіціарним власником компанії «Діджіван» замість Миколи Баграєва став Сергій Рабенко. Він казав, що планує змінити концепцію на канал про законодавчі ініціативи «Аргумент ТВ». А за місяць ця ліцензія дісталась УНІАНу через ще одне переоформлення ліцензії і зміну логотипу. Реінкарнація трапляється з інформаційним мовником групи «1+1» уже вдруге. Адже у 2019 році Нацрада дозволила телеканалу групи «1+1 медіа» УНІАН (ТОВ «УНІАН ТБ») мовити в загальнонаціональній цифровій ефірній мережі компанії «Зеонбуд». Нацрада задовольнила заявку каналу про переоформлення ліцензії та зміну мультиплексу МХ-4 на МХ-3. Хоча того ж року група вирішила зробити ставку не на новинний, а на дитячий канал. Тож Нацрада переоформила ліцензії телеканалів холдингу «1+1 медіа» «ПлюсПлюс» і УНІАН — дозволила їм помінятися логотипами і програмними концепціями. Фактично ж відбувся обмін мережами каналів.

Історія з потраплянням каналів у цифровий мультиплекс без конкурсу засвідчила, що теперішній склад Нацради готовий на досить ризиковані (з погляду якщо не букви закону, то усталеної практики його застосування) маневри, йдучи назустріч побажанням мовників. Щоправда, навряд чи в такий спосіб регулятор готовий виконувати побажання БУДЬ-ЯКИХ мовників — радше йдеться про обраних. 

Нові правила для іноземних каналів

18 листопада Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення затвердила «Порядок формування переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються». За статтею 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», такий перелік затверджує Нацрада.

Переглядати перелік регулятор почав після пропозиції першого заступника голови Валентина Коваля, який ще у липні запропонував переглянути правила адаптації іноземних каналів, адже наразі в український ефір найчастіше потрапляють російськомовні канали.

Оновлений порядок, який у листопаді прийняла Нацрада, визначає механізм ретрансляції іноземних телеканалів на території України, який передбачений законодавчими нормами. Зокрема, «іноземні телерадіоорганізації, програми яких на момент набрання чинності цього порядку включені до переліку, протягом шести місяців з дня набрання чинності цього порядку, оновлюють інформацію та документи, на основі яких приймалося рішення про включення до переліку».

Головним питанням для індустрії стало, чи буде впроваджена така «переадаптація» іноземних каналів. Втім, член Нацради Максим Онопрієнко запевняє, що новий перелік формуватися не буде. Однак кожен правовласник або уповноважений представник мають упродовж шести місяців після того, як порядок набере чинності, надати документи щодо кожного каналу з цього переліку.

«Це потрібно, щоб пакет документів був уніфікований для всіх програм і містив вичерпний перелік правовстановлюючих документів. Одна з цілей прийняття порядку – оновити інформацію щодо адаптованих програм, оскільки досі не було законодавчих зобов’язань щодо надання оновленої інформації. Я вважаю, що Національна рада зобов’язана володіти актуальною інформацією щодо адаптованих програм. Інформація прийматиметься до відома та долучатиметься до справи кожної програми. Або ж такі зміни будуть розглянуті та враховані», — каже Максим Онопрієнко.

За його словами, зараз не передбачений єдиний механізм для оновлення цієї інформації. При цьому ті канали, які не відповідатимуть вимогам законодавства України та Європейської конвенції про транскордонне мовлення, можуть бути виключені з переліку. Також Максим Онопрієнко каже, що регулятор не розглядатиме заяв у тих випадках, коли правовласник каналу підпадає під юрисдикцію Росії. «Тобто якщо правовласник каналу, кінцевий бенефіціар або ж адреса, за якою приймаються редакційні рішення, у Росії. Юрисдикція — це питання походження програми, а не її змісту», — додав він. Поки що регулятор розпочав моніторинг іноземних каналів.

Нові правила були подані на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Однак, як розповідає заступник директора Omega TV та член правління Інтернет-асоціації України Андрій Соломаха, 14 грудня міністерство повернуло Порядок на доопрацювання. Формальною підставою, за його словами, була законодавча новела, за якою рішення про включення іноземного телеканалу до Переліку приймає Нацрада, а про відмову щодо включення заявника повідомляють листом без розгляду питання на засіданні регулятора.

Між тим у другому півріччі Нацрада внесла до списку адаптованих каналів два французькі розважальні канали — My Zen TV та Мuseum  — на прохання ТОВ «Жанте Україна», представника французьких компаній Sas Cofites та Sas Mediart, які є правовласниками цих каналів. Мовники транслюватимуть свої програми англійською, французькою, російською та польською (лише Мuseum). Також у липні на прохання Euroglobalventures S.L. Нацрада внесла до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України, канал FlixSnip із іспанською ліцензією. 

Ліцензії для нових каналів

Ліцензії на мовлення отримали п’ять нових каналів. Насамперед це новий мовник про подорожі Film.ua Group та Star Media — UTravel. Нацрада видала ліцензію на мовлення за технологією ОТТ юридичній особі каналу ТОВ «Ютревел ТБ». UTravel розповідає про подорожі Україною та іншими країнами очима українців. До створення контенту залучили тревел-експертів, ведучих та блогерів. У вересні він був доступний на «Київстар ТБ», а дистрибутором стала група «1+1 медіа». Зараз планується вихід у широку дистрибуцію і монетизацію за рахунок неефірних проєктів.

Ліцензію на кабельне мовлення отримала луцька компанія ТОВ «Контент Менеджмент Груп», яка запускає канал «Конкурент» на базі однойменного інформагентства. Канал виходитиме у мережі провайдера «Люкс-лінк», але надалі прагне отримати цифрову ліцензію. Джерела монетизації — спонсорство та реклама. Власники каналу — Тарас  Шкітер  Олександра Куртєєва, громадські діячі та місцеві політики з Луцька.

Нацрада видала супутникову ліцензію новому каналу одеського медіаменеджера Олександра Козиря «ТВ-1» (юридична особа ТОВ «ТРК Міський телеканал»). Під час засідання співвласник компанії Олександр Козир сказав, що хоче створювати «позитивне медіа». Це розважальний канал із кінопоказом: «Концепція каналу – канал "щасливих споживачів"».

ТОВ «ТРК "Трофей ТВ"» отримала ліцензію на кабельне мовлення за технологією ОТТ для каналу «6 соток». Представник каналу Андрій Медвєдь зазначив, що канал буде присвячений заміській тематиці, дачам тощо. «У нас є досвід роботи з каналом “Дача”. Вирішили, що це перспективна ніша», – сказав він і додав, що канал виходитиме двома мовами – українською та російською.

Окремо слід розказати про  зміну логотипу каналу «Вінтаж», на яку дала добро Нацрада.  Тепер канал готується до переформатування в економічний інформаційний канал Ukrainian News Channel. Це сталося після того, як у травні 2021 року харківський бізнесмен Андрій Карпій продав компанію, яка володіє ліцензією, новим власникам. У реєстрі бенефіціаром є Анна Геннадіївна Коляда, яка у 2017 році очолювала канал Business. Втім очільник UNC Максим Вакуленко в розмові з «Детектором медіа» сказав, що інвестором каналу може стати «український фінансовий фонд» і, можливо, з часом до фінансування долучаться західні партнери цього фонду. Назвати його він планує після оформлення всіх угод і внесення змін до реєстру. «Я можу лише сказати, що інвестори походять не з медіаринку, а з ринку фінансів», — сказав він. Остання зміна, яка відбулась у реєстрі, — зміна назви юридичної особи. Максим Вакуленко заперечив інформацію про можливу причетність Сергія Арбузова, міністра часів Януковича, до оновленого UNC.

Поки не вдалось запустити свій канал інформаційній агенції УНН. Компанія хоче створити канал «Папуга ТБ». Для цього компанія придбала ТОВ «Телеканал "Є!"», який має супутникову ліцензію, і звернулась до Нацради із заявою щодо переформатування ліцензії. Директоркою та бенефіціарною власницею каналу «Є!» стала Уляна Лозан, директорка та власниця УНН. Втім регулятор звернув увагу, що ліцензія каналу «Є!» має застереження, оскільки компанія упродовж року після її отримання не розпочала мовлення і не надала пояснень регулятору. Також ТОВ «Телеканал "Є!"» ще до того, як його купила Уляна Лозан, несвоєчасно повідомив Нацраду про зміни у власності. Тож розгляд питання про видачу ліцензії відклали.

А наміри отримати ліцензію каналу телеторгівлі «Тюсо» завершились перевірками двох київських провайдерів SunNet та KievNet, які нібито почали транслювати канал ще до отримання ліцензії. 

Перевірки «Інтера» через радянські фільми

Нацрада призначила шість перевірок телеканалу «Інтер» через показ фільмів за участю акторів, внесених до Переліку людей, які створюють загрозу національній безпеці. Це «Місце зустрічі змінити не можна» за участі Станіслава Говорухіна, «В’язень замку Іф» за участі Михайла Боярського, «Д’Артаньян і три мушкетери» за участі Михайла Боярського, Ірини Алфьорової, Аліси Фрейндліх, Олега Табакова й Бориса Клюєва, «За сімейними обставинами» за участі Євгена Стеблова, «Велика перерва» за участі Валентини Тализіної.

Також перевірка стосувалася й інших фільмів, де грають актори, яких вважають прибічниками кремлівської агресії: «Карнавал», «Пірати ХХ століття», «Огарьова, 6», «Сім наречених єфрейтора Збруєва», «Любов і голуби», «Москва сльозам не вірить», «Собаче серце», «Маленька Віра», «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика», «Гараж» і «Службовий роман».

Попри те, що перша перевірка була в липні, канал не припиняв показувати ці фільми й надалі. Зрештою перевірки Нацрада призначала до середини вересня, а розглянула їх наприкінці листопада.

«Інтер» надав чинні прокатні посвідчення Держкіно на трансляцію цих фільмів.

А член Нацради Максим Онопрієнко посилався на постанову Верховного суду, де є правова колізія між законом «Про телебачення та радіомовлення» та законом «Про кіноматографію» щодо фільмів, вироблених до 1991 року. Адже перший закон забороняє показ таких фільмів, а другий дозволяє. Держкіно, яке надає перевагу закону «Про кіноматографію», такі посвідчення видає, а Нацрада, керуючись законом «Про телебачення та радіомовлення», розглядає це як порушення. З огляду на колізію Максим Онопрієнко наголосив на потребі внесення змін у законодавство, а зафіксовані порушення запропонував узяти до відома. Інші члени Нацради підтримали це рішення.

Члени Нацради зобов'язали канал «Інтер» більше не показувати фільми за участі фігурантів списку, інакше регулятор розглядатиме надалі це як порушення. «Ми будемо продовжувати моніторити, керуватись профільним законом, і якщо телеканал буде продовжувати показувати ці фільми, то це вже буде невиконання рішення Національної ради», — сказав Максим Онопрієнко. 

Мовні квоти

Нацрада регулярно моніторила радіостанції та загальнонаціональна канали на предмет дотримання мовних квот. Моніторинг регулятора відрізняється від того, який робить мовний омбудсман. І за версією Нацради, порушень закону в цій ніші було небагато. Так, у  липні 71 тисячу гривень штрафу через трансляцію російського серіалу «Кухня» російською мовою отримав «1+1». Ця перевірка була проведена через скаргу активіста громадського руху «Відсіч» Максима Ковбика, подану ще 2020 року. Канал показував серіал російською без перекладу. За інформацією Держкіно, «1+1» має прокатні посвідчення на цей серіал, і за цими посвідченнями мовою розповсюдження серіалу є українська. Закон передбачає трансляцію іноземних фільмів з українським дубляжем або озвучкою.

Також у вересні за результатами свого моніторингу Нацрада винесла попередження та штраф «Радио Класс» (юридична особа ТОВ ТРК «Арта плюс», міста Ізюм Харківської області) через недотримання квоти україномовних пісень і порушення програмної концепції. 

Восени регулятор призначив позапланові перевірки каналам «Наш» (ТОВ «Наш 365») та «Максі ТВ» (ТОВ «Наша Прага»), які належать ексрегіоналу Євгенію Мураєву, через недотримання квоти української мови у проміжку 18.00–22.00.

Хто саме — мовний омбудсман чи Нацрада — в яких випадках стежить за мовою теле- і радіотрансляцій, і які в них є повноваження для покарання порушників, ми докладно розповідали тут. 

Анулювання ліцензій каналів Мураєва та затяжна перевірка Першого незалежного

Ці перевірки каналів Євгенія Мураєва були не єдині. Як і в першому півріччі, Нацрада продовжувала перевіряти, виносити попередження та штрафувати «Наш» та «Максі ТВ». Так, у листопаді регулятор учетверте попросив суд анулювати ліцензію каналу «Наш». Нацрада провела перевірку компанії за результатом моніторингу. Порушення регулятор зафіксував у програмі «Важливо», гостем якої була колишня регіоналка Олена Бондаренко. За словами члена Нацради Максима Онопрієнка, ведучі не припиняли порушень; програму без змін показали сім разів. «Це вказує на редакційну позицію, що збігається з пропагандистською позицією Росії», – сказав він.

Після цієї перевірки Нацрада вирішила вже вчетверте звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензії через те, що попередні порушення, за які компанія отримала штрафні санкції, не були усунені. Також штраф від регулятора за ефір з Оленою Бондаренко отримав ще один канал Мураєва — «Максі ТВ».  У частині справ щодо анулювання ліцензій вже відкриті провадження.

Якщо перевірки каналів Мураєва Нацрада робила регулярно, то перевірка Першого незалежного затягнулась до кінця року. У серпні регулятор не схотів переоформлювати ліцензію юридичної особи каналу ТОВ «Тайм медіа» через бажання поспілкуватися з Діаною Панченко. Члени Нацради засумнівались, чи справді вона є бенефіціаром і здійснює вирішальний вплив на компанію. Коли зрештою цю перевірку провели, то канал купив Нестор Шуфрич; у грудні Нацрада призначила нову перевірку через зміни у складі власників. Докладно про ситуацію з каналами Медведчука у 2021 році читайте в матеріалі Ярослава Зубченка. 

Українські канали і «російський» Крим

Упродовж року кілька українських каналів у своїх програмах назвали Крим російським або показали мапу України без півострова. Серед них, хоч як це парадоксально, був канал «Дом», створений, щоби протидіяти російській пропаганді. Регулятор призначив перевірку, а «Дом» розпочав службову перевірку через показ у програмі «Русский дневник» заставки з картою Росії, на якій Крим позначений як частина Росії. Телеканал закликав Службу безпеки України допомогти у проведенні внутрішнього розслідування. СБУ не виявила в діях працівників каналу злочину. представники каналу наголошували, що сталося це порушення через службову недбалість — монтажно-технічну помилку. Редакція пояснила, що проєкт «Русский дневник» має графічну заставку з картою Росії, але без зображення окупованого півострова. Редакція тоді запевнила, що випуск вилучили з етеру. Однак Нацрада винесла каналу попередження. А також призначила перевірку каналу К2 через показ програми «Дачна відповідь». Виробником програми, згідно з копірайтом, є російська компанія. У випуску програми від 25 вересня 2021 року йшлося про дизайн інтер’єру і згадувались елементи оформлення різних палаців. З-поміж іншого ведучий зазначив: «… в том числе и в России, в Бахчисарайском дворце в Крыму». Такі дії, на думки Нацради, є порушенням і формують у свідомості глядачів правомірність загарбання Криму.