Переговори у Женеві: перші ставки Росії та США і сигнали для України

Через збільшення провокацій Росії наприкінці 2021 року США вирішили піти на переговори та детально вислухати пропозиції Москви “щодо безпеки”.

Завищені очікувані, які циркулювали американських ЗМІ, швидко змінилися розчаруванням. Але чи мають їхні результати турбувати Європу та Україну?

Безнадійні переговори

Ще до початку зустрічі у Женеві було зрозуміло, що переговори матимуть суто технічний характер. Ані Сполучені Штати, ані Росія не очікували значних зрушень за їхніми результатами.

– Не думаю, що ми станемо свідками якихось проривів наступного тижня. У нас буде можливість викласти свої міркування. Росіяни зроблять те саме, і ми подивимося, чи є підстави для руху вперед, – заявив в ефірі CNN держсекретар США Ентоні Блінкен.

Згодом американські кореспонденти писали й про те, що на полях Женеви не має оптимізму щодо зустрічі у форматі США-Росія.

Те, що переговори можуть зайти “в глухий кут”, не виключали і в Росії.

Звісно, російська сторона вважає, що надала “конструктивні” пропозиції США для розвитку двосторонніх відносин.

– Якщо ми будемо ходити по колу й повторювати те саме, якщо не побачимо жодних ознак готовності іншої сторони врахувати наші пріоритети, відреагувати на них конструктивним чином, тоді діалог стане безпредметним, – сказав голова російської делегації у Женеві Сергій Рябков.

Та зрозуміло, що РФ практично вибила собі ці переговори збільшенням концентрації військ на кордоні з Україною, тому й проходили вони у неприязній атмосфері.

Американські видання писали про радикальні сподівання від цієї зустрічі – можливість знайти компроміс у багатьох питаннях та знизити градус напруження в Європі, зокрема запобігти повномасштабному вторгненню в Україну.

На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимира Фесенка, на переговорах не справдилися ані оптимістичні прогнози, ані негативні.

Адже для ухвалення конкретних великих рішень не було й передумов.

– Не було особливих очікувань щодо результативності цієї зустрічі з однієї простої причини – не було передумов для конкретних домовленостей…

Єдине, що могло бути на зустрічі у Женеві – це перші ставки, що обидві сторони і зробили, – каже Фесенко.

Крім того, зустріч у Женеві називали можливістю дізнатися, чи готова Росія рухатися шляхом дипломатії, чи й надалі використовуватиме загрозу вторгнення в Україну для шантажу Заходу.

Венді Шерман та Сергій Рябков

В останньому випадку Кремль випробовуватиме терпіння Сполучених Штатів та інших союзників нашої держави.

І якщо РФ вирішить розпочати повномасштабне вторгнення в Україну, то на неї чекає найпотужніша хвиля санкцій, про що після переговорів у Женеві заявила заступник держсекретаря США Венді Шерман.

Жодних сюрпризів

Домовилися спробувати домовлятися – такий перший результат переговорів США та Росії у Женеві.

Переговори, що тривали близько восьми годин задали тон контактам Сполучених Штатів та РФ на найближчі місяці. У Держдепартаменті сподіваються, що вдасться домовитися про нові контакти найближчим часом, але лише щодо позицій ракетного договору та військових навчань.

Політолог Олеся Яхно вважає, що навіть у разі “розчарування” Росії від переговорів, контакти з цих питань продовжаться, але на матимуть такого масштабу.

– Думаю, що це буде обговорюватись, адже це раніше анонсувала адміністрація Байдена. Це було темою ще й за попередніх адміністрацій. США вийшли з попереднього договору (про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – Ред.) через порушення РФ.

Ця тема виникла не сьогодні, тому, на мою думку, її обговорюватимуть, але це не швидка перспектива, – каже Яхно.

Навіть попри бажання обох сторін продовжити переговори з питань безпеки, можна побачити, що остаточного рішення нині немає.

Найімовірніше, про перспективи майбутніх переговорів ми дізнаємося лише після зустрічі у форматі НАТО-Росія.

Із заяв Шерман та Рябкова стало зрозумілим, що на переговорах порушували й питання членства в НАТО, зокрема України.

І хоча воно не було найважливішим на порядку денному, ми побачили, що Сполучені Штати не пішли на поступки Росії, особливо в умовах збільшення російських військ на кордоні України.

Вони відкинули будь-які ідеї щодо заборони на вступ держав до НАТО, натомість вимагаючи деескалації від РФ.

Фактично Україна не отримала жодних негативних сигналів, про які часто кажуть у внутрішньому політичному колі. Тобто наші інтереси союзники не здаватимуть.

Де у рівнянні Україна

Попри порушення українського питання на порядку денному, нашій країні не варто очікувати ані значних зрушень у відносинах з Росією, ані деградації у співпраці із західними партнерами.

Зустріч делегацій лише посилила впевненість України у тому, що без неї жодних домовленостей не буде.

– Був гучний порядок денний (на переговорах США та Росії – Ред.), але було зрозуміло, що він нереалістичний. Однак було важливо показати це Європі та Україні…

Важливо було показати, що не можна обговорювати нав’язаний Росією порядок денний про те, чи може НАТО розширюватися, і вирішувати долю України без неї. Важливо, що США показали, що це не може обговорюватися. І, на мою думку, це задає тон та атмосферу майбутнім переговорам у рамках НАТО та ОБСЄ, – розмірковує Яхно.

Питання у тому, як поводитиметься Росія надалі. Упродовж останніх років вона показала, що дотримуватиметься тактики шантажу і залякування.

Навіть якщо Кремль визнає переговори у Женеві вдалими, то ми цього не відчуємо найближчим часом.

– Поки що посилення загрози з боку Росії залишається, і справа тут не у переговорах. Моя гіпотеза полягає в тому, що доки не завершиться зима, доки у РФ будуть сподівання на енергетичну та політичну кризу, вона триматиме потужний військовий контингент на нашому кордоні.

Якщо ми пройдемо зиму спокійно і не буде підстав очікувати на глибоку внутрішньополітичну кризу, то, можливо, Москва трохи заспокоїться, – пояснює Фесенко.

Щоб остаточно орієнтуватися у ситуації нам потрібно дочекатися й переговорів Росії та НАТО, на які, згідно із заявами Рябкова, чекають і в Кремлі.

Але з огляду на попередні заяви представників Альянсу, можна не боятися, що десь здадуть інтереси України або ухвалюватимуть критичні рішення без нашої участі.