Як Україна переходить на водень. Підсумки 2021 року

Минулого року стався прорив у вітчизняному секторі водневої економіки. Близька до завершення розробка водневої стратегії України. Підписано численні міжнародні меморандуми, присвячені енергоносію майбутнього – як на рівні уряду, так і бізнесу. А найголовніше – розпочалися реальні українські водневі проекти. «Главком» за участю Української водневої ради визначив найкращі з них – ті, які вирізняються особливою перспективою для країни та її громадян.

Вся мережа – водню

Регіональна газова компанія, під брендом якої працює 20 українських газорозподільних компаній (обслуговують 250 тис. км газопроводів та понад 8 млн споживачів) була створена у 2010 році. Вона розробляє інноваційні комплексні рішення для енергетичного сектору України.

Водневий проєкт РГК стартував у серпні 2020 року, коли розпочалися випробування сумішей природного газу та водню для використання у газорозподільних мережах. Справа для енергетичної незалежності країни потрібна – якщо використати суміш з 20% водню, то можна заощадити на рік 6 млрд кубометрів природного газу, а якщо у суміші 50% водню, то економія – 15 млрд кубів.

На сьогоднішній день на збудованих п'яти водневих полігонах Регіональної газової компанії проведено понад 90 експериментів, дані яких показали: вітчизняна газорозподільна мережа здатна витримати суміш водню 20%, та потрібен її редизайн (глобальна модернізація). Отримані дані дозволили розробити та налагодити випуск п'яти моделей газорозподільних пунктів, які готові до роботи з газовою сумішшю з 20% водню. Створено та проводить дослідження науковий консорціум із п'яти науково-дослідних інститутів та двох університетів.

Європейська енергетична спільнота визнала водневий проєкт РГК найбільш значущим для розвитку водневої енергетики України. Регіональна газова компанія вже інвестувала у дослідження 30 млн грн, при цьому для повної реалізації проєкту з редизайну газорозподільної мережі необхідні інвестиції у розмірі 336 млрд грн ($12,5 млрд).

Дунайські хвилі

Компанія «Водень України» створена у 2020 році з метою розвитку на Одещині проєкту H₂U з виробництва екологічно чистого водню. Для будівництва електролізного заводу біля міста Рені було придбано територію колишнього радгоспу «Відгодівельний». На березі Дунаю планується купити ділянку для насосної станції (вода – це, власне, сировина для виробництва водню). І ще в планах купити територію колишньої військової частини для будівництва сонячної електростанції.

Розрахунки, техніко-економічного обґрунтування проєкту провела німецька компанія Ludwig-Bölkow-Systemtechnik. Передбачається, що потужність першої черги електролізного заводу H₂U з виробництва екологічно чистого водню становитиме 100 МВт, що дозволить виробляти до 8 тис. тонн водню на рік. Надалі потужність може бути збільшена до 3 ГВт.

Щоб оцінити водні ресурси для екологічно безпечного виробництва водню, компанія уклала договір із Інститутом геологічних наук НАН України. Вчені дали добро: за їхніми розрахунками, водоспоживання підприємства становитиме лише 0,0036% від середньорічної витрати води Дунаю.

«Водень України» вже підписав меморандум про взаєморозуміння з компанією «Нафтогаз України». Проєкт перспективний – розвинена транспортна інфраструктура портів у містах Ізмаїл та Рені дає можливість транспортувати водень, який буде вироблятися на підприємстві, у дев'ять країн Дунайського регіону.

Вперед на Баварію

«Еко-Оптіма», найбільша компанія Західної України, що займається розробкою та впровадженням відновлюваних джерел енергії, була створена у 2015 році. Наразі у підприємства чотири вітряні та сім сонячних електростанцій у Львівській області, а також одна фотоелектрична станція на Івано-Франківщині. Їхня загальна потужність – 154 МВт.

Враховуючи таку кількість та потужність відновлюваних джерел енергії, «Еко-Оптіма» резонно задумалася про виробництво екологічно чистого водню. Компанія стала учасником європейського проєкту H₂EU+ Store, який фокусується на повному ланцюжку постачання зеленого водню.

«Еко-Оптіма» вже погодила можливості постачання з компаніями RAG Austria, Bayerngas та Open Grid Europe. Електролізний завод потужністю 100 МВт передбачається побудувати в Самбірському районі Львівської області – там знаходяться три вітряні електростанції компанії, і три сонячні. Водень має експортуватися дільницею трубопроводу Уренгой-Ужгород-Братислава.

Українська компанія вже подала заявку на міжнародний тендер німецького фонду H₂ Global, спеціально створений для фінансування водневих проєктів. Результат очікується у першому кварталі 2022 року.

Що перше: воднева курка чи яйце?

Компанія H₂Drive була заснована восени 2021 року з метою реалізації однойменного проєкту, націленого на створення першої в Україні мережі громадських електричних та водневих заправних станцій.

Проєктом передбачено будівництво 23 інноваційних заправок, одинадцять з яких поєднують можливість заправки водневим паливом та заряджання акумуляторних батарей для електромобілів. Інші дванадцять – просто зарядні станції.

Передбачається, що заправні станції будуть збудовані у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові, а також уздовж основних вітчизняних автомобільних магістралей: Харків-Київ-Львів, Київ-Одеса, Харків-Дніпро. Окрім цього, проєктом передбачено встановлення вздовж трас восьми сонячних електростанцій – для зарядки електромобілів на міжміських ділянках.

В даний час H₂Drive спільно з німецькою компанією Bilfinger (спеціалізується на цивільному та промисловому будівництві та проєктуванні) розробляє проєктні рішення для першої пілотної водневої заправки, запуск якої планується у III кварталі 2022 року у Києві. Одночасно тривають переговори щодо залучення додаткового фінансування з Європейським інвестиційним банком та фондом H₂ Global.

Треба відзначити: перше, що зробила компанія H₂Drive після свого створення – ввезла в Україну, розмитнила та сертифікувала два водневі автомобілі Toyota Mirai. Почавши таким чином вирішувати споконвічну проблему під умовною назвою «Що було раніше – курка чи яйце?».

Зараз у всьому світі покупки автомобілів на водневих паливних елементах стримує відсутність розвиненої заправної інфраструктури. А водневі заправні станції не будують, бо мало водневих автомобілів. Компанія H₂Drive цю проблему почала вирішувати.

Андрій Кузьмін, «Главком»