Нардеп Княжицький не задекларував внесену за підозрюваного ексголову ОГХК заставу

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький не задекларував 1,2 млн грн застави, яку він вніс за підозрюваного.

Це є ознакою правопорушення.

Про це йдеться у довідці Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами перевірки щорічної декларації політика за 2020 рік, повідомляє «Слово і діло».

Як вказується в документі, нардеп Княжицький не задекларував 1,2 млн грн застави, яку він вніс за підозрюваного.

У довідці Нацагентства не вказується його прізвище.

Однак, як встановило «Слово і діло», йдеться про колишнього виконувача обов'язків голови правління ПАТ «Об'єднана горно-хімічна компанія» Руслана Журила.

Саме йому у грудні 2017 року зменшили заставу з 12 до 1,2 млн грн, про що вказується у документі НАЗК.

Нардеп Княжицький пояснив, що не вказав цю інформацію, ґрунтуючись на відповідних положеннях кримінального процесуального законодавства.

Проте, як вважає НАЗК, внесення коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого не припиняє права власності заставодавця на ці гроші.

До того ж, повернення цих коштів не супроводжується настанням наслідків у вигляді отримання доходу.

Станом на 31 грудня 2020 року, вказані 1,2 млн грн Княжицького перебували на спеціальному депозитному рахунку Київського апеляційного суду.

Водночас Нацагентство не знайшло ознак незаконного збагачення або необґрунтованих активів.

Немає, на думку НАЗК, і конфлікту інтересів.

«Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 1 200 000 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366-2 Кримінального кодексу України», – наголошують у НАЗК.

У коментарі «Слово і діло» Микола Княжицький назвав інформацію НАЗК брехнею та спробою політичного переслідування.

«Варто нагадати чиновникам НАЗК, що повний перелік активів, які підлягають декларуванню, міститься в статті 46 Закону про запобігання корупції.

До них належать готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, кошти, які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам та активи у дорогоцінних (банківських) металах», – заявив депутат.

«Очевидно, що кошти, внесені як застава відповідно до КПК не належать до жодного з видів грошових активів, які підлягають декларуванню.

Особа, яка внесла заставу, не може володіти, користуватись або розпоряджатись цими коштами.

У неї немає права вимоги щодо їх повернення.

Вона не може ці кошти переуступити комусь іншому, не може відмовитись від них, подарувати або заповісти на розвиток НАЗК.

Відповідно до статті 182 КПК, внесені у якості застави кошти перебувають на спеціальному рахунку, яким особа, що заставу внесла, не може користуватись.

За певних обставин, на які особа не впливає, ці кошти можуть бути як повернені, так і втрачені назавжди.

Але зроблене НАЗК припущення, що особа «не втрачає права власності» на вказані кошти є або проявом корупції з боку самого НАЗК, або проявом безграмотності, коли чиновник не може самостійно розуміти про що йдеться в законі» – зазначив Княжицький.

Також, за його словами, внесені кошти були показані у минулих деклараціях як видатки, а зараз вони перебувають у розпорядженні держави.

За версією сторони обвинувачення, Журило та Перцев із метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб упродовж грудня 2014 року-липня 2016 року при здійсненні господарської діяльності продавали титановмісні руди за заниженими цінами через компанії-посередники.

Реалізація сировини здійснювалася через пов'язані та підконтрольні керівництву державного підприємства іноземні компанії-посередники з Австрії та Великої Британії, з подальшим продажем руд іноземним суб'єктам господарювання реального сектора економіки – кінцевим отримувачам за дійсними ринковими цінами.

При цьому службові особи державного підприємства за можливості укладення прямих контрактів вели переговори та укладали контракти, діючи в інтересах вищевказаних підконтрольних компаній-посередників.

На рахунках цих компаній і залишилася частина прибутку в сумі $12,9 мільйона, що, відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України, становить 296,8 млн грн.