Російські дипломати не знають справжніх намірів Путіна: що пишуть західні ЗМІ про зустріч РФ-НАТО

Напередодні пройшли переговори Ради Росія-НАТО – це другий раунд зустрічей із представниками РФ, присвячених розміщенню російської армії на кордоні з Україною та ультиматумам Кремля.

Заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що від Росії не звучало ні обіцянок про деескалацію ситуації біля українських кордонів, ні будь-яких заперечень щодо такої можливості.

Що ж західні ЗМІ писали за підсумками Ради Росія-НАТО:

Росія стоїть перед жорстким вибором – BBC News

Заступниця держсекретаря США Венді Шерман попередила Росію, що та має два шляхи: дипломатичний або конфронтація із Заходом. У відповідь заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив, що НАТО не може прискіпуватися до вимог Москви.

До списку вимог Кремля входить відмова Україні від вступу до НАТО. Шерман повторила, що США та інші члени НАТО ніколи не погодяться накласти вето на вступ України, оскільки військовий альянс сповідує політику відкритих дверей. Крім того, мета вступу до НАТО є частиною Конституції України.

Але дипломатка зазначила, що є галузі, в яких можна досягти прогресу, і що Росія має вирішити, що вона хоче робити далі.

Венді Шерман назвала проведену зустріч “чудовим вираженням сили дипломатії”.

Прориву щодо України немає, але НАТО і Росія очікують на нові переговори – AP

У середу відбулося перше за два роки засідання Ради Росія-НАТО. Те, що російська делегація не вийшла з переговорів і залишилася відкритою для майбутніх дискусій після того, як її основні позиції було відкинуто, було розцінено як позитивний момент.

Виступаючи в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, заступниця держсекретаря США Венді Шерман підтвердила, що деякі вимоги президента Володимира Путіна в галузі безпеки просто неприйнятні.

За її словами, НАТО не має наміру відмовлятися від політики відкритих дверей.

Приводом для вчорашніх переговорів стало занепокоєння Заходу та Києва щодо дислокації російських військ на території РФ, але поблизу кордону з Україною. Москва всіляко заперечує, що має плани вторгнення, і заявляє, що не несе жодної загрози своєму сусідові.

За словами Шерман, “ескалація конфлікту, м’яко кажучи, не створює оптимальних умов для дипломатії”.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який головував на зустрічі, сказав, що представники країн НАТО та Росії заявили про необхідність відновити діалог та вивчити графік майбутніх зустрічей. Він наголосив, що будь-які переговори стосовно України будуть непростими.

Різкі розбіжності щодо України затьмарюють важливі переговори Росії та НАТО – The Washington Post

Дипломати НАТО та Росії обмінялися суперечливими вимогами щодо кризи навколо України. Це свідчить про проблеми у пошуку мирного вирішення ситуації через нарощування Москвою військ вздовж кордону.

На майже чотиригодинній зустрічі всі 30 членів НАТО висловили підтримку політиці “відкритих дверей”, згідно з якою Україна чи Грузія в майбутньому можуть прийняти до Альянсу. Але Росія у цьому бачить загрозу для себе.

Заступниця держсекретаря Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, закликала Росію відвести свої війська від кордонів та розглянути компромісну пропозицію щодо спільних західно-російських заходів з контролю над озброєннями та військовими навчаннями.

Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив, що Москва ухвалить рішення про продовження діалогу лише після того, як отримає письмові відповіді НАТО на низку своїх вимог. Це стосується відмови від прийняття в НАТО України, а також повернення НАТО до своїх кордонів 1997 року.

Грушко назвав гарантії того, що НАТО не буде розширюватися на схід, абсолютним імперативом і звинуватив НАТО у “спробах домогтися переваги у всіх сферах та на всіх можливих сценах воєнних дій”.

– Якщо підхід полягатиме в залякуванні, ми будемо проводити залякування у відповідь, – сказав він.

НАТО і Росія говорять відверто, але поки що повз одне одного – NYT

У НАТО кажуть, що вони готові до серйозної дипломатії з Москвою щодо контролю над озброєннями та розміщення ракет у Європі. Але в Альянсі відкинули ультиматум Росії щодо політики нерозширення НАТО.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що новий збройний напад Росії на Україну спричинить серйозні санкції для Москви. НАТО закликала РФ негайно відвести від кордону свої війська та озброєння. Але російські представники не зобов’язалися відводити війська, але не відхилили цю вимогу.

Після переговорів заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко, колишній постійний представник при НАТО з 2012 по 2018 рік, заявив, що зустріч показала велику кількість розбіжностей із фундаментальних питань.

– Це була розмова до душі. Думаю, нам вдалося повідомити членів Альянсу, що ситуація стає нестерпною, — сказав Грушко.

За його словами, це був шанс нагадати НАТО, що Росія також може мати право голосу щодо майбутньої європейської безпеки.

– Ми підтримуємо мирні рішення, які базуються на балансі, – сказав він.

Слова Грушка показали, що Росія наразі не зачиняє двері для подальшої дипломатії, навіть попри те, що вона не зобов’язалася вести переговори після цього тижня.

Кремль заперечує, що планує вдертися до України, але попереджає про “військово-технічну відповідь, якщо Захід не погодиться з вимогами Росії”. На вчорашній зустрічі Грушко повторив це попередження, але не додав жодної ясності.

– Якщо НАТО перейде до політики стримування, то, з нашого боку, буде політика контрстримування, – сказав російський дипломат.

Що стосується подальших зустрічей представників Заходу та Росії, то останні поки що не дали чіткої відповіді, коли можуть відбутися такі переговори. Це говорить про те, що навіть вищі російські дипломати можуть не знати, насправді наміри президента Володимира Путіна.

Але подальше рішення Москви матиме важливе значення для долі газопроводу Північний потік-2. У США зазначають, що дуже важко уявити, що газ тектиме трубопроводом або він запрацює, якщо Росія наважиться напасти на Україну.

Сполучені Штати вважають, що трубопровід є “російським геополітичним проєктом, який підриває безпеку значної частини євроатлантичної спільноти”.