"Майстер нагнітання страху": Кулеба розповів про модель поведінки Путіна

Володимир Путін – майстер нагнітання страху, вважає Дмитро Кулеба / фото Reuters

Росії не вдалося розділити Захід, нелегітимні російські ультиматуми щодо відносин НАТО з Україною були відхилені.

Про це сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю шеф-редактору BILD Полу Ронцгаймеру.

Відповідаючи на запитання, як Захід має реагувати на погрози президента Росії Володимира Путін, Кулеба сказав, що очільник РФ – "майстер нагнітання страху" і "за багато років його модель поведінки вже стала очевидною".

"Спершу він створює проблеми й кризи, потім запрошує інших разом обговорити їхнє вирішення і зрештою пропонує рішення, які вимагають поступок від опонентів", – сказав очільник МЗС.

Він додав, що Путін зупиняється лише там, де його зупиняють, і розуміє лише мову сили.

"Наша сила – в нашій єдності, тому ми спільно працюємо над подальшим впровадженням трирівневого пакету стримування", – наголосив Кулеба.

За його словами, необхідно продовжити демонструвати Росії неприйнятну ціну, яку їй доведеться заплатити за подальшу агресію, водночас залучаючи Москву в дипломатичний процес, примушуючи до дипломатії замість застосування сили.

Він зазначає, що переговори між США, НАТО та Росією минулого тижня стали кульмінацією "нашої спільної дипломатії стримування". При цьому наголосив, що "єдність Заходу була очевидна".

Кулеба додав, що Євроатлантична спільнота показала Росії, що вона непохитно стоїть на боці України.

"Росії не вдалося розділити Захід, розмовляючи з США через голови України та загалом Європи. Нелегітимні російські ультиматуми щодо відносин НАТО з Україною були справедливо відхилені", – сказав чиновник.

Він зазначив, що Росія має продовжити переговори, якщо не планує жодних нових військових дій.

Відповідаючи на запитання, чи стала ситуація безпечнішою для України за підсумками цього тижня дипломатії, Кулеба сказав: "Ситуація стала б менш безпечною для України, якби Росії вдалося розділити Захід або змусити Україну та союзників порушити власні фундаментальні принципи. Але Росії не вдалося цього досягти".

Він вірить в силу дипломатії й каже, що всі наші зусилля спрямовані на те, щоб знеохотити Росію від подальшої ескалації та змусити її знизити напругу.

За словами Кулеби, Україна очікує від європейських партнерів, особливо від Німеччини та Канцлера Олафа Шольца, що новий федеральний уряд разом з Україною та нашими партнерами та союзниками візьме твердий курс протидії російським загрозам і спробам залякування.

"Жодні бізнес-інтереси чи симпатії до Путіна не варті того, щоб допустити нову криваву війну в Європі", – наголосив міністр закордонних справ України.

Кулеба також підкреслив, що рішення про членство України в НАТО має ухвалювати виключно Україна та 30 держав-членів НАТО.

За його словами, Україна прагне вступити в НАТО і це записано у Конституції та Стратегії зовнішньополітичної діяльності України.

"...парадокс в тому, що саме дії Росії мотивують сусідні з нею країни прагнути колективної безпеки в НАТО. Протягом десятиліть Росія створювала пояс конфліктів вздовж своїх кордонів і в тій чи іншій формі підривала безпеку майже всіх сусідніх країн. Якщо Путін хоче знати, чому його сусіди прагнуть вступити в НАТО, йому достатньо подивитися в дзеркало", – поділився думкою Кулеба.

Нагадаємо, 17 грудня 2021 року МЗС РФ оприлюднило проект договору між РФ та США про "гарантії безпеки" та проект угоди про заходи із забезпечення безпеки Росії та держав-членів НАТО. Зокрема, Росія пропонує НАТО відмовитися від прийняття України до Альянсу, а також "від будь-якої військової діяльності на території України". Також РФ пропонує США не створювати військові бази на території країн колишнього СРСР і не приймати ці країни до НАТО.

У зв'язку з цим 10 січня у Женеві відбувся діалог зі стратегічної стабільності між США і РФ, 12 січня – засідання Ради НАТО-Росія, а 13 січня – засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні.

Заступник держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала американську делегацію на зустрічі в Женеві, заявила про жорстку позицію з підтримки України після перемовин з представниками РФ. Зокрема, США не погодились з пропозиціями РФ про неприйняття України до НАТО.

У Брюсселі 12 січня на засіданні Ради НАТО-Росія обговорювались питання безпеки у Європі. Після засідання країни-члени НАТО закликали РФ негайно зменшити напруження біля України, утриматися від агресивного розміщення військ, а також вивести війська з України, у тому числі з Криму.

Крім того, країни-члени НАТО на зустрічі з РФ підтвердили політику "відкритих дверей" стосовно прийняття нових членів. Також усі країни-члени заявили, що не відмовляться від розміщення військ на східних рубежах Альянсу.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що 13 січня на засіданні Постійної ради ОБСЄ заявили про консолідовану підтримку України в умовах неправомірних ультиматумів з боку Російської Федерації.

Постійний представник США при ОБСЄ, посол Майкл Карпентер рішуче виступив проти шантажу й агресії Російської Федерації. Водночас Карпентер заявив про необхідність готовності до загострення ситуації на кордоні з Україною.

14 січня віце-президент Єврокомісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що спроби Росії розділити західні країни зазнали краху. Він додав, що ЄС, США і НАТО сформували спільний фронт на перемовини з Росією.