Озвучено головні екоініціативи 2022 р

Зберегти ліси, забезпечити населення якісною питною водою, зменшити обсяги промислових викидів, покращити стан здоров’я людей, запровадити європейські принципи управління  відходами та вплинути на зміни клімату.

Все це можливо, якщо цього року парламент підтримає низку важливих екологічних законопроєктів.

Детальніше про те, як захист та турбота про довкілля може врятувати наше життя, розповідає голова Комітету з питань екології та природокористування Олег Бондаренко.

Захист навколишнього природного середовища – саме та тема, яка наразі є актуальною для усього світу: від лідерів держав найрозвинутіших країн світу до пересічних громадян країн, що розвиваються. Чисте повітря, якісна питна вода, незабруднені ґрунти, густі ліси – наче досить прості речі, але вони є незамінними і основними для гармонійного та сталого розвитку суспільства та країни в цілому.

“Комітет з питань екологічної політики і я як його голова всіляко сприяємо вирішенню таких питань на законодавчому рівні. З огляду на рік, що минув, я хотів би зупинитись на декількох законодавчих ініціативах”, – відзначив нардеп.

Чи не найголовнішим  документом для ухвалення наразі є рамковий законопроєкт №2207-1-д про управління відходами, який вже проголосований у першому читанні і наразі готується до другого.

Головна мета цього документа – це оновлення українського законодавства, а саме  перехід на європейські принципи та стандарти управління відходами. Це створить можливості для побудови системи управління відходами України, для залучення інвестицій в сектор, та головне – вирішить екологічну проблему забруднення країни сміттям.

Сучасна практика захоронення відходів у землю (на полігони) призводить як до погіршення здоров’я населення України, так і до забруднення земель та вод, погіршення якості повітря і глобально сприяє швидшій зміні клімату. Без ухвалення цього законопроєкту неможливо буде працювати над низкою секторальних законодавчих ініціатив, як-от законопроєкт №2350 про відходи електронного і електричного обладнання, що має запровадити  систему розширеної відповідальності виробника щодо електричного та електронного обладнання, забезпечити рециклінг таких відходів, а відповідно й зменшити забруднення навколишнього природного середовища.

“З огляду на все зазначене, наведу як приклад ситуацію з державним підприємством «Боднарівка», яке є єдиним заводом з повної переробки ртутовмісних відходів в Україні. Тут працює шведська система рециклінгу, завдяки якій відходи розподіляються на структурні частини – скло, метал і люмінофор (95% ртуті), надалі вони могли б використовуватись як сировина для різних промислових потреб. Та наразі через відсутність в Україні  розширеної відповідальності виробника (РВВ) транспортні видатки перевищують рентабельність повторного використання того ж скла та інших елементів”, – продовжив Олег Бондаренко.

Також минулого року багато говорили про проблему промислових викидів в атмосферне повітря та про величезні негативні наслідки,  спричинені ними. Це й  величезна кількість передчасних смертей в Україні, йдеться про понад 50 тисяч осіб  на рік, і про економічні втрати через небажання промисловості проводити модернізацію.

Саме на вирішення проблеми надмірного забруднення атмосферного повітря внаслідок промислових викидів і спрямований законопроєкт №5339 стосовно вдосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Втім даний документ несе переваги і для бізнесу, і для суспільства.

Для бізнесу пропонується  вдосконалення дозвільної системи – вона стане чіткішою та прозорішою. Видача  або відмова у видачі дозволу відбуватиметься протягом 20 робочих днів з дня надходження заяви та необхідних документів. Дозвіл буде безоплатним. Подати заяву та документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, можна буде онлайн.

Також буде скасовано  перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів. Прозорішою стане процедура й для громадськості. Зокрема, серед необхідних для отримання дозволу документів буде й повідомлення від  держадміністрації про наявність або відсутність зауважень від громадян. І ще одна важлива річ –  дозвіл можна буде отримати за наявності  висновку з оцінки впливу на довкілля.

Захист атмосферного повітря безпосередньо пов’язаний із адаптацією до зміни клімату. Цьогоріч кліматична політика вийшла на зовсім новий рівень у всьому світі. Про це свідчить і така масштабна світова подія, як 26-та Конференція сторін рамкової конвенції ООН про зміну клімату, в якій взяли участь понад 100 світових лідерів країн. Серед перших підписаних угод на цій конференції була домовленість про скорочення надмірних вирубок лісів до 2030 року, адже дерева – це основні поглиначі CO2, а значить, безпосередні запобіжники швидких змін клімату.

Україна також серед підписантів даної угоди, і це не дивно. Наразі в країні питання збереження та відтворення лісів підтримується на найвищому політичному рівні, зокрема, йдеться про Указ Президента України Володимира Зеленського №228/2021 «Про заходи щодо збереження та відтворення лісів», який започатковує з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне залісення України».

Але разом із тим зараз в Україні, за різними оцінками, розташовано від 300 до 500 тис. гектарів самосійних лісів, що знаходяться на землях сільськогосподарського призначення. Дані ліси є унікальними екосистемами, які, по-перше, поєднують лісові масиви, що в минулому були «розірвані» полями або пасовищами, а значить, є домівкою для тварин та рослин, а по-друге, ліси природнього походження є стійкішими до несприятливих умов порівняно зі штучними насадженнями.

Наразі також до другого читання готується законопроєкт №5650 стосовно збереження лісів, спрямований на визначення правового статусу та збереження  самосійних лісів в Україні.

“Звичайно, я не можу не зазначити про таку важливу законодавчу ініціативу, як законопроєкт про загальнодержавну цільову соціальну програму «Питна вода України» на 2022 – 2026 роки, що також готується до другого читання. Забезпечити якість та безпечність води та максимальну доступність її для населення – це ті два завдання, закладені в основу даного документа”, – зазначив голова Комітету з питань екології та природокористування.

Програмою «Питна вода України» на 2022 – 2026 роки передбачено  будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт водопровідних мереж та мереж водовідведення,  станцій очищення питної води та стоків, створення та належне оснащення лабораторій контролю якості питної води та стічних вод.  Понад 1700 регіональних інфраструктурних проєктів заплановано реалізувати протягом цих п’яти років. Програма має всі підстави стати частиною «Великого будівництва».

Даний законопроєкт є урядовим і передбачає виділення близько 17 млрд грн бюджетних коштів. На жаль, на 2022 рік заплановано виділення тільки лише одного мільярду гривень, і цього звичайно недостатньо, але комітет пропонуватиме збільшення фінансування цього напряму на наступні роки, адже чиста питна вода – це здоров’я нації і охорона навколишнього природного середовища в цілому.

Але щоб не говорили про важливість запровадження низки екологічних ініціатив і встановлення європейських правил у сфері захисту навколишнього природного середовища, без належного контролю за дотриманням саме цих норм з боку держави жоден закон не запрацює, а відповідно й не варто очікувати на якісь зміни. Саме тому також до другого читання в комітеті готується законопроєкт №3091 про державний екологічний контроль.

Він має визначити нові правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного екологічного контролю, встановити повноваження органів, що здійснюють цей контроль, а також встановити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

“Всі перераховані законодавчі ініціативи, насправді, тільки невелика частина законотворчої роботи, що відбувається в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування. Я сподіваюсь, що вони всі будуть проголосовані в залі Верховної Ради вже в кінці січня цього року”, – резюмував Олег Бондаренко.