Чи почне Кремль війну: головні заяви важких переговорів Росії та США

Минулого тижня відбулася подія, за якою без перебільшення стежив увесь світ.

Путін погрожує Європі великою війною. Стотисячне російське військо на українському кордоні та ультиматуми Кремля про так звані безпекові гарантії від НАТО знову змусили Захід почати дипломатичний діалог з Кремлем. У центрі уваги Україна.

В умовах надзвичайних заходів безпеки елітні автівки заїжджають на територію представництва США у Женеві. Швейцарія, як символ міжнародного нейтралітету, стала першим майданчиком дипломатичного двобою.

Між делегатами солідна дистанція. Такими напруженими стосунки між Америкою та Росією не були вже кілька десятків років.

В американському кутку рингу заступниця держсекретаря – Венді Шерман. Вона очолює делегацію Вашингтона. За вміння хитро вести переговори та колір волосся в дипломатичних колах її прозвали сріблястою лисицею.

Делегація з Москви, як і російський герб, двоглава. Путін поставив у російський кут одразу двох бійців. Олександра Фоміна – заступника міністра оборони та заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова, який відзначився недипломатичними заявами: дослівно сказав, щоб НАТО збирала манатки і відступала до рубежів 97-го року.

Переговори тривали понад вісім годин за зачиненими дверима. Ключовим питанням було, чи погодиться Вашингтон на ультиматум Москви щодо нерозширення НАТО на схід, а конкретно надасть юридичні гарантії Москві не брати Україну в Альянс. У цьому раунді Венді Шерман нанесла Москві дипломатичний аперкот.

– Ми нікому не дозволимо гримати дверима НАТО, які завжди відкриті та втручатися у двосторонні відносини суверенних держав, які хочуть співпрацювати із США, і ми не будемо ухвалювати рішень про Україну без України.

Намагаючись ухилитися від прямого удару, Рябков, який до того погрожував покарати Україну в разі невиконання вимог Кремля – після розмови з Шерман змінив риторику.

Штати не піддалися на ультиматум Москви щодо юридичних гарантій не вступу України в Альянс, Росія і далі нарощуватиме військову потугу на українських рубежах заради шантажу.

Військовий шантаж Росії триватиме допоки Путін не домовиться із Заходом поділити сфери впливу у Європі, де Україна входитиме до його компетенції. Тому історія із російським тиском майже безкінечна.

Але переговори у Женеві були лише початком, двобій продовжився у штаб-квартирі НАТО.

Цей раунд міг не відбутися – росіяни погрожували вийти з переговорів, але згодом передумали. Зустріч у форматі Росія-НАТО – це перший подібний саміт з 2019 року, коли Альянс оголосив росіянам бойкот після їхньої спроби отруїти новачком екс-шпигуна Скрипаля у Британії.

Раунд тривав 4 години. У Брюсселі кремлівським делегатам довелося тримати удар одразу від усіх 30 членів Альянсу. Для Заходу це був унікальний шанс продемонструвати трансатлантичну єдність, що власне і відбулося.

У разі подальшої ескалації США вдарять економічними санкціями по компаніях найближчого оточення Путіна і запровадять ембарго на використання американських технологій на території Росії.

У Путіна відповідають: не допустять розширення НАТО, тому що це загроза для Росії. І вимагають не лише гарантій не вступу України до Альянсу, але і припинення військової підтримки Києва з боку союзників

Російський військовий шантаж знову не спрацював і московські дипломатичні бійці цей раунд, схоже, програли. Єдиний удар, який пропустили НАТівці – пообіцяли пускати російських спостерігачів на свої військові навчання.

Другий раунд поспіль закінчується для росіян нокдауном. Вони не просуваються у фундаментальних для себе питаннях і не отримують жодних гарантій з боку Заходу. Істерика виливається у конкретні дії: РФ перекидає живу силу та техніку з Сибіру та Далекого Сходу до окупованого Криму, а також у прикордонні з Україною регіони Росії.

Якщо у Женеві та Брюсселі долю України обговорювали без України, то у фінальному раунді за столом переговорів делегація з Києва була. Чому Відень – тому що це штаб-квартира ОБСЄ, а Україна член цієї організації з безпеки та співпраці у Європі. Тут про загрозу великої війни на континенті говорили одразу 57 країн.

Заяви, які пролунали у Відні більш стримані, ніж ті, що росіяни чули в Брюсселі та в Женеві, бо ж в ОБСЄ є країни, залежні від Росії. Але навіть їх не влаштовує велика війна в Європі, якою погрожує Кремль.

Захід нарешті чітко усвідомив, що Росія несе загрозу не лише для України, але і для всього континенту. А велика війна зачепить усіх. З переговорів Росіяни вийшли незадоволеними. Ударом під дих було те, що не отримали підтримки навіть там, де на неї розраховували.

Хай там як, тиждень важких переговорів показав, що свої плани через військовий шантаж Росії втілити не вдалося. Принаймні поки що.