«Лютували і розганяли зрадоньку». Що розповіли теленовини про повернення Петра Порошенка в Україну

Вранці 17 січня 2022 року народний депутат і п’ятий президент Петро Порошенко повернувся в Україну після майже місяця відсутності. Подія була запланована й давно анонсована. Біля аеропорту «Київ» на нього чекав мітинг прибічників, а всередині — прикордонники та представники Державного бюро розслідувань. Порошенко звинуватив прикордонників у тому, що вони намагались не пустити його в Україну, проігнорував документи, які йому пропонувало ДБР, виступив перед прибічниками та поїхав до Печерського районного суду, де йому мали призначити запобіжний захід. Обвинувачення попросило призначити йому заставу мільярд гривень; процес тривав багато годин, аж поки засідання не перенесли на 19 січня, так і не обравши підозрюваному в державній зраді та сприянню тероризму Порошенкові запобіжний захід. 

Для теленовин та інформаційних телеканалів (про їхній ефір детальніше ми розповімо в тематичному моніторингу згодом) повернення Порошенка і засідання суду стало не просто головною темою: деякі з них присвятили саме цій події в різних її аспектах половину чи навіть дві третини хронометражу вечірніх випусків новин. Центральні телеканали досить наочно поділились за підходом до висвітлення цієї події на кілька груп — і, як зазвичай буває в таких ситуаціях, глядачі як каналів «групи підтримки» Порошенка, так і тих, які були упереджені проти лідера «Європейської солідарності», залишились непоінформованими. А дехто з них мав би відчути в новинах присмак маніпуляцій. 

Не друзі Порошенка

«1+1». Випуск ТСН почався з убивств та надзвичайних подій, і лише потім перейшли до теми повернення Порошенка. «Сотні правоохоронців, сутички, тиснява і затори на дорогах. Сьогодні вранці з-за кордону, де був цілий місяць, повернувся п’ятий президент України Петро Порошенко», — так анонсувала сюжет про повернення експрезидента у праймовому випуску ТСН ведуча новин «1+1» Наталія Мосейчук. Забігаючи вперед: про затори далі не йшлося, а єдиною сутичкою, показаною в сюжеті, стала негостинна манера спілкування мітингарів із знімальною групою каналу «1+1». 

Розповівши про велелюдний мітинг в аеропорту, ще раз нагадали, що Порошенка не було в країні місяць, і навели відеозапис із легендарним уже «поехали, твою мать». Це не єдина «мать» у сюжеті. Туди потрапив і вигук про «журналістів, вашу мать» під час штовханини на паспортному контролі, щоправда, не зрозуміло, чи вигукує Порошенко (в кадрі в цю мить саме він). В описі інциденту на паспортному контролі зроблений наголос не на тому, що документ Порошенку довго не віддавали, а на тому, що він «вдавав, що не помічає» представника ДБР. Далі в сюжеті йшлося про напад «невідомих» (власне, судячи з відео, пересічних учасників мітингу — кому б вони мали бути відомими?) на знімальну групу «1+1». Люди, які плюють в оператора, виглядають достатньо маргінально, але це ще не кінець зусиль «1+1», спрямованих на маргіналізацію картинки. «Поруч на паркованні летовища мітингарі зігріваються алкоголем», — наголошує журналіст, демонструючи, як кілька людей, відійшовши від натовпу, перехиляють склянки. Показово, що до інших найтиповіших способів дискредитації акцій протесту — синхронів учасників, які не можуть пояснити, проти чого вони протестують, та черг до кураторів по гроші, — журналісти «1+1» усе ж не вдалися. 

На кінець сюжету — коротко про початок судового засідання, яке на час виходу головного випуску ТСН о 19.30 ще тривало. Далі, повторивши про вимогу мільярда гривень застави, ведуча підвела до прямого включення з-під суду. У ньому подані двічі — в переказі і прямою мовою — позиції і обвинувачення, і захисту; уривок із виступу Порошенка перед судом із фразою «у вас порох є»; «реакція Офісу президента» — власне, коментар радника голови ОП Михайла Подоляка: «Отримати процесуальний документ, з’явитися до суду — це ті речі, у яких немає нічого складного і незвичайного. Але якщо людина перетворює це на якийсь виступ із масовкою, якщо кожен крок в аеропорту супроводжує істеричними криками, то це явно свідчить про надзвичайну екзальтацію та неповагу до базових процесуальних правил». Після цього закадровим текстом детально розповіли, в чому підозрюють Порошенка, показавши ще раз (уже без звуку) сцену з «поехали, твою мать», і дали цитату речниці ДБР про змову з Медведчуком. 

«Отже, слідчі ДБР твердять, що Порошенко сприяв укладанню договорів про постачання вугілля з окупованих територій, а його спільником був кум Путіна Медведчук. Звідки насправді йшло вугілля — Олександр Романюк далі…», — підвела сюжет Наталія Мосейчук, однак матеріал в ефір не пішов — ведуча переключилася на новину про військові навчання в Білорусі. Складається враження, що це зволікання було потрібне лише для того, щоб на тридцять дев’ятій хвилині випуску ще раз вжити в одному контексті прізвища Медведчука, Путіна й Порошенка, знову підводячи матеріал Олександра Романюка. Цей матеріал починається з докладного переказу версії слідства, демонстрації схеми, на якій пов’язані між собою Порошенко, Медведчук і російський прапор. Текст на схемі глядачі навряд чи встигли прочитати, а ось ствердження про зв’язок побачили точно. 

На користь обвинувачення висловлюється колишній міністр енергетики Юрій Продан, записаний по відеозв’язку — за кадром про нього кажуть, що через незгоду з діями Порошенка міністр позбувся посади, папери підписав його наступник Володимир Демчишин, а Віктор Медведчук «на записах відчитувався про це своїм кремлівським кураторам». Цій частині сюжету сильно бракувало контексту: що зараз із Проданом і Демчишиним, звідки взялися записи Медведчука, який їх статус? «Повноцінне розслідування почалося лише за президентства Володимира Зеленського», — розповідає далі журналіст. Після недостовірного посилання на «експертів», які «припускають», автор наводить цитату політкоментатора Володимира Фесенка, який називає домовленості про вугілля «таємними оборудками». Позиція Порошенка стисло переказана непрямою мовою (мовляв, звинувачення відкидає, готовий захищатися в суді). «Два інші фігуранти справи, Віктор Медведчук і Сергій Кузяра, перебувають під домашнім арештом. А ось ексміністра Володимира Демчишина сьогодні оголосили у міжнародний розшук», — ідеться далі. В матеріалі немає ознак спроби журналістів «1+1» отримати від Порошенка або його адвокатів їхню версію тлумачення подій, які щойно були дуже докладно переказані за версією слідства. Як, зрештою, немає й позицій Медведчука та Кузяри або хоча б вказівок на те, чи визнають вони свою причетність до історії з купівлею вугілля на окупованих територіях, і як вони її коментують. 

«Дом». На каналі «для окупованих територій», який чомусь рекламується на всю Україну, цього вечора стартувало політичне токшоу під назвою «ТопШоу» з Лейлою Мамедовою та Олегом Борисовим в якості ведучих. Програма виходить українською, триває дві години, і в ній зарезервували місце для представників «Європейської солідарності» — точно як у Савіка Шустера для «слуг народу». Оскільки з «ЄС» не прийшли, приїзд і можливий арешт Порошенка обговорювали двоє «слуг народу», близький до Офісу президента блогер і екснардеп Сергій Лещенко (відеозв’язком), Нестор Шуфрич із «Опозиційної платформи — За життя», Юлія Клименко з «Голосу» та колишні нардепи — Ігор Попов (партія Ляшка) та Андрій Тетерук («Народний фронт»). Детальніше про цю програму «Детектор медіа» напише окремо. 

Що ж до новин каналу «Дом», то тут шоу з приїзду Порошенка на початку випуску робити очікувано не стали — після короткої підводки розпочали включенням із суду. Дали уривок промови Порошенка про те, що він не вважає себе підозрюваним, без експертних коментарів, які могли би дати зрозуміти, чи має експрезидент рацію. Кореспондент окремо нагадав, у чому саме звинувачують Порошенка і який термін ув’язнення йому може загрожувати (сам Порошенко, до речі, цього дня сказав, що точно не сяде за ґрати). 

Після цього — окремий блок інформації про подробиці справи від ДБР. Показали ту ж таки візуалізовану схему, що поєднує Порошенка з Медведчуком і Росією, та дали розгорнутий синхрон речниці бюро. Позиції захисту щодо змісту звинувачень, яка необхідна була для балансу, не подали. Далі — репортаж із аеропорту, де відразу повідомили, що «людей привозили на автобусах, їм роздавали плакати». Більшість інших телеканалів на цьому не наголошували, хоча це, ймовірно, правда — «Європейська солідарність» звозила до Києва своїх прибічників організовано. Після репортажу — анонс «Топ-шоу» у випуску новин, і тільки після нього перейшли до докладної інформації про суть звинувачень на адресу Порошенка. І тут канал, який за своєю початковою концепцією мав би займатися м’якою проукраїнською пропагандою на окупованих територіях, опинився в пікантному становищі. Як сказати мешканцям окупованих Росією територій, що купівля товарів на цих територіях у розумінні чинної влади — державна зрада і підтримка тероризму? 

Проте на каналі «Дом» цим не дуже переймались (чи насправді вже не вважають своєю цільовою аудиторією мешканців окупованих територій?), тому розповіли все як у версії слідства. Знайшли також ретроспективні заяви Петра Порошенка та міністра енергетики Володимира Демчишина, які запевняли, що платять підприємствам, зареєстрованим в Україні, і гроші ці підуть виключно на зарплату шахтарям. «Теперь и Пётр Порошенко, и Владимир Демчишин — подозреваемые в уголовном деле о содействии терроризму  и госизмене. По версии Службы безопасности Украины и Государственного бюро расследований, они вместе с так называемым переговорщиком Виктором Медведчуком и бизнесменом Сергеем Кузярой организовали незаконную схему поставки угля с временно неподконтрольных территорий», — повідомили у матеріалі. Але, власне, нічого, що спростовувало або бодай заперечувало би слова Порошенка і Демчишина, що все було легально і на благо шахтарів; нічого, що доводило б незаконність дій експрезидента. 

Далі — дайджест політкоментаторів. Олексій Гарань, який видав не експертний коментар, а радше політичну прокламацію на підтримку Порошенка і про необхідність об’єднання; Володимир Фесенко  сказав, що дії Порошенка — це не зрада, а перевищення повноважень і дії «не в інтересах держави», а розслідувати справу треба не так, як зараз — ДБР «підіграє Порошенку». Та найдивніший коментар був наступний: у прямий ефір включили журналіста Олексія Братущака. І запитали його (журналіста — логічно ж!) про обґрунтованість підозри щодо Порошенка. 

«Ну, щодо доказів можна заявляти все, що завгодно, — коментує журналіст. — Аби зрозуміти, є там докази, чи ні, треба все-таки дивитися матеріали справи. Можна припустити, що певні докази таки зібрані, можливо, так звані плівки Медведчука долучають до підозри саме Порошенку. Щодо того, чи дійсно є що розслідувати, то тут можна стверджувати однозначно,що розслідувати є що. Інша справа — як це розслідується». Далі ведучий Микола Сирокваш запитав Олексія, чи слід чекати, що акції на підтримку Петра Порошенка переростуть у новий Майдан; у відповідь на це питання журналіст почав  розповідати, що «Європейська солідарність» перебільшує кількість учасників акції, а насправді, мовляв, їх було лише дві з половиною тисячі — мало, як на протест, на який скликали всіх охочих. І знов вкрай дивне запитання саме до журналіста — «как вы считаете, Россия может воспользоваться ситуацией с Порошенко, если вдруг все-таки этот Майдан случится, и начать вторжение…?». І тут Олексієві, на жаль, забракло обачності, аби відмовитись коментувати питання, яке не лежить у сфері його фахової компетенції і було сформульоване маніпулятивно («якщо буде Майдан — Путін нападе»). «Росія не лише може, вона, я думаю, розробляє варіанти, за якими могла би втрутитися. Може бути і цей варіант, і сама може спровокувати — на Донбасі, в Києві, в будь-якому іншому місці ситуацію, яку оголосить приводом для широкомасштабного наступу», — відповів він. 

Останній блок у темі Порошенка, яка займала дві третини випуску новин — реакція інших держав. «Большинство заявлений зарубежных политиков — в сдержанном тоне, ведь судебный процесс над оппозиционером — внутреннее дело страны. Но некоторые высказали озабоченность, особенно на фоне попыток Кремля дестабилизировать ситуацию в Украине извне», — йдеться в закадровому тексті. Хто саме з політиків висловився «стримано», і чим «стурбованість» відрізняється від «стриманості», телеглядачі так і не дізналися. Процитували колишнього генсека НАТО Андерса Фоґа Расмуссена, колишнього прем’єра Швеції Карла Більдта, після чого безшовно перемкнулись на розповідь про візит семи американських сенаторів для переговорів із Зеленським — «выражение небывалой поддержки Украины». У цитатах приїжджих політиків ідеться про готовність запровадити санкції проти Росії та єднання з Україною; в цей час на екрані залишався титр «Процесс над Порошенко: реакция  Запада», тож глядачі могли тлумачити цю частину матеріалу як свідчення американської підтримки української влади в конфлікті саме з Порошенком (а не Росією). Чи була це свідома маніпуляція, чи редакторська помилка — сказати важко, але факт, що ця частина матеріалу не стосувалась Порошенка, однак виявилась вмонтованою в сюжет про міжнародну реакцію на справу проти нього. 

Нейтральні

СТБ. Автори трихвилинного сюжету в підсумкових новинах СТБ оминули гострі кути історії з поверненням: не згадали про конфлікт в аеропорту та особливо не наголошували на ігноруванні Порошенком представника ДБР, схарактеризували мітинг просто як велелюдний (без драматичних подробиць про затори чи свідчень агресії мітингарів, як на «1+1»). Навели синхрон Порошенка, де він називає матеріали справи «туалетним папером»; далі уточнили, що підозру Порошенкові вручити «не могли, бо він виїхав за кордон, тому надіслали поштою» (про спроби вручити підозру, які закінчились вікопомним «поехали, твою мать», не згадали). Суть підозри подали синхроном Тетяни Сап’ян із ДБР; навели відеодоказ відмови прокурорів від коментарів, а також повідомили, що суддя так і не виніс рішення щодо запобіжного заходу. Відчувається, що аполітичні новини СТБ намагалися максимально дистанціюватись від сторін конфлікту, однак результатом стало ігнорування важливих подробиць: самої історії, за яку намагаються засудити Порошенка, його вже неодноразової втечі від підозр ДБР, ролі Медведчука тощо.  

ICTV. Праймовий випуск «Фактів» почався з переказу змісту звинувачень на адресу Порошенка, У сюжеті переказана хронологія подій 17 січня, включно з «суперечкою в аеропорту» (так автори матеріалу назвали занадто довгу перевірку паспорту Порошенка). Про спробу вручити Порошенкові процесуальні документи в аеропорту повідомили зі слів ДБР, як і про суть підозри. «У “Євросолідарності” заявляють, що підозра Порошенкові є політично вмотивованою, і звинувачують президента Володимира Зеленського у переслідуванні лідера опозиції. Таку ж думку висловив і колишній президент… Він наголошує, що на тлі агресивної політики Росії українській владі треба думати, як об’єднати Україну, а не роз’єднувати», —  йдеться далі. Переказали також, що «Порошенко і його захист наголошують: прокуратура припустилася процесуальних помилок».  Загалом у матеріалі помітне прагнення дотриматись балансу — можливо, дещо на шкоду зрозумілості для глядачів, адже чергування тез і антитез не дає змоги повністю зрозуміти суть конфлікту. Водночас «Факти», як і «Вікна-новини» СТБ, повністю відмовились від смакування скандальних подробиць, яких за бажання можна було відшукати чимало. 

Суспільне приділило поверненню Порошенка чимало уваги: події в аеропорту показували наживо, понад годину стрімили й з-під суду. Цій темі були присвячені ефіри програм «Прозоро: про актуальне» і «Прозоро: про головне», значною мірою побудовані на прямих включеннях, а також випуск «Зворотного відліку» 17 січня. У праймових новинах підкреслено дотримувались балансу у підводках, проте з включеннями це не зовсім вдалося. Розповідь кореспондентки з зали суду була зосереджена переважно на діях і позиції самого Порошенка. Про суть звинувачень на адресу експрезидента журналістка не розповіла, тож глядачі, не втаємничені в цю історію, дізнались лише факт, що Порошенкові закидають державну зраду. Інше включення — з мітингу під судом; ведучий запитав кореспондента про настрої мітингувальників і «чи є в них план у разі, якщо Порошенка все ж таки арештують».  Виявилось, що «нам про це (плани — ДМ) не сказали», але, мовляв, Олександр Турчинов, виступаючи зі сцени, закликав учасників мітингу, якщо буде потреба, згуртуватись і виконувати вказівки. «Що це за вказівки, ми не знаємо і це не повідомлялося», — констатував кореспондент. Єдиний факт, який він повідомив більш упевнено — що кількасот протестувальників зібрались під чорним входом суду і також «готові діяти, але як — нам не сказали». Після цього не надто інформативного включення глядачам показали сюжет із аеропорту: синхрони рядових учасників мітингу і уривок виступу Олександра Турчинова, розповідь Порошенка про нібито спробу прикордонників не пустити його в Україну (збалансовану переказом пояснень прикордонної служби та ДБР). І після цього — переказ змісту звинувачень із синхроном речниці ДБР Тетяни Сап’ян. У цьому матеріалі був момент, якого бракувало сюжетам інших «нейтральних» каналів — запитання нардепки від «Європейської солідарності» Ніни Южаніної, чи були у 2014—2015 роках закони, які забороняли торгувати вугіллям із окупованими територіями, і відповідь речниці: «Це дуже цікаве і актуальне запитання, але нагадую ще раз, що я не вповноважена розголошувати таємниці слідства і давати відповіді на ці запитання. Більше того, деталі цього кримінального провадження і фактаж, я перепрошую, але судове засідання буде абсолютно відкрите…». Важливий момент, коли в живому діалозі постав поважний аргумент сторони захисту — однак він потребував коментарів незалежних експертів-правників, які могли би, по-перше, дати відповідь по суті запитання, по-друге, пояснити, чи допоможе цей аргумент Порошенкові. 

Далі ведучий продемонстрував на екрані оприлюднену ДБР «схему, за якою Порошенко нібито організував схему» та розтлумачив версію обвинувачення словами. Далі — і це було правильне редакторське рішення — навели нейтральний бекґраунд: ведучий нагадав ситуацію з закупівлею південноафриканського вугілля восени 2014 року. Доповнив картину коментар колишнього міністра енергетики Івана Плачкова, сенс якого в тому, що претензії до південноафриканського вугілля були надумані (це аргумент уже не на користь Порошенка). Далі — коментар громадського діяча Олега Рибачука, який спрогнозував наслідки подій навколо Порошенка на міжнародній арені (власне, ніяких наслідків, на його думку, не буде) та сказав, що конфлікт вигідний обом сторонам, а справжнього розколу в Україні немає. Далі — цитати від іноземних дипломатів, які натякають владі, що їй варто не надто захоплюватись переслідуванням опонентів. І ці закиди логічно було би збалансувати позицією Банкової, адже вони адресовані Зеленському, який не є безпосередньою стороною конфлікту і не фігурував у попередніх матеріалах. 

Також «UA: Перший» присвятив поверненню Порошенка тринадцять хвилин у двадцятип’ятихвилинному випуску праймових новин, і висвітлив ці події досить докладно, зокрема з експертними коментарями (хоча, певно, експертів варто було б запитати все ж і про суть звинувачень на адресу Порошенка). Втім слід звернути увагу на логіку викладу матеріалу: на мою думку, побудувавши цю частину ефіру за принципом «спочатку найсвіжіші новини, потім передісторія і коментарі», новинарі Суспільного схибили. Адже без розуміння суті звинувачень на адресу Порошенка конфлікт сприймається як політичний фарс, а емоційні кадри з мітингів прибічників Порошенка, попри формальний баланс думок, створювали на початку випуску враження певної переваги на користь експрезидента. 

Не друзі Зеленського

«Що гірше, то краще». Приблизно однакову тактику обрали для висвітлення події дня Перший незалежний та телеканал «Наш». Їхні ефіри та гостьові студії постійно переривалися прямими включеннями з аеропорту та з-під Печерського суду, і в студійних коментарях та підводках не раз лунала іронія на адресу Порошенка та його прибічників. В ефір Першого незалежного пішли, наприклад, кадри, на яких Порошенко нібито засинає в суді; також камера довго «відпочивала» на кореспондентці 5 каналу Олені Рибінській, яка цього дня прийшла в суд у намисті-ланцюгу й тому, напевно, видалася оператору схожою на суддю. Проте головний меседж, який був наскрізним у матеріалах та обговореннях в ефірі — незаконні та свавільні дії Зеленського (не раз у цьому контексті проводились паралелі між справою Медведчука та Порошенка).  З усіх висловлювань Порошенка, його дружини і соратників найохочіше цитували саме ті, що стосувались незаконності дій Банкової; цей дискурс доповнювали коментарі експертів, які натякали, що Зеленський у катастрофічній ситуації і його політичні перспективи сумнівні. За відсутності представників влади та сторони обвинувачення в ефірі позиція офіційних опонентів Порошенка якщо й лунала, то в переказах і не завжди близько до тексту. Хоча цитували опонентів ідеологічних — наприклад, слова Надії Савченко, що Порошенко має сидіти в тюрмі. Детальніше про ці канали йтиметься в моніторингу інформаційних каналів.

«Інтер». «Після місяця дипломатичного турне він таки повернувся», — почала підводку до восьмихвилинного блоку, присвяченого темі дня, ведуча Наталія Бєлишева. Саме означення «дипломатичне турне» вже грає на руку Порошенкові, адже влада не вповноважувала лідера опозиційної партії на дипломатичну місію, а його поїздку трактувала як втечу. Проте в сюжеті наголос зробили на «сенсаційних» обставинах повернення: показали штовханину біля паспортного контролю, подали мітинг як велелюдний («люди приїхали з усіх куточків України»); продемонстрували без пояснення подробиць аматорське відео сутички на дорозі, яка нібито зчинилась через те, що мітинг завадив пасажирам доїхати в аеропорт. Цікаво, що на обидві локації, де розгорталися цього дня ключові події, відрядили молодих кореспондентів, які коментували побачене невпевнено, майже розгублено. Хоча в команді служби новин «Інтера» є чимало зубрів політичного телерепортажу, яким було б логічно доручити таку відповідальну й дражливу тему. «Вітаю, пані Наталю! Знаєш, такого у Печерському суді не було (дивиться на екран смартфона) ну дуже давно», — так почав своє включення з суду кореспондент Богдан Вербицький, який похизувався ексклюзивним коментарем Порошенка (не дуже змістовним). Не сприйміть за ейджизм — рівень підготовки журналіста, який раз у раз зазирав у текст на телефоні, був очевидний хоча б із формулювання змісту підозри: мовляв, Порошенко «узгодив постачання вугілля з окупованих територій». Натомість із синхрону самого Порошенка, записаного під час виступу в суді, дізнаємося, що він «розібрався з шахраями-офшорниками, які постачають неякісне вугілля». Хоча далі він говорить, що вугілля — це взагалі не сфера відповідальності президента. Зрозуміти, що до чого, необізнаним глядачам мало бути вкрай важко. За кількістю синхронів у сюжеті з суду очевидну перевагу надали стороні Порошенка, а суть звинувачення глядачі так і не дізналися. Хоча в цей день практично всі інші канали цитували матеріали ДБР, яке спеціально до повернення Порошенка оприлюднило подробиці гаданої державної зради. 

«Україна».  Випуск «Сьогодні» о 19 годині почався з включення з-під суду — а отже, спершу наголос зробили саме на судовому засіданні (а в межах цієї теми — на позиції захисту), а не на тріумфальному поверненні, як канали-«друзі» Порошенка. Через технічні проблеми включення вийшло не дуже вдалим, але на четвертій його хвилині глядачі досі не знали, в чому суть претензій до Порошенка. «У ДБР сьогодні виклали свою версію причетності п’ятого президента до цієї справи, — розповіла кореспондентка. Але замість змісту викладеної версії продовжила. — І з нею категорично не погоджуються в “Європейській солідарності”». Далі — вже згадуваний вище діалог Ніни Южаніної та речниці ДБР (зауважмо, що на цей час глядачі можуть досі не знати, про яку торгівлю і які території йдеться, адже їм цього не пояснили.) Загалом протягом п’ятихвилинного включення позиція обвинувачення ані подана, ані бодай переказана не була — але після нього перейшли до репортажу з аеропорта. «Прикордонники відразу оточили п’ятого президента, навіть паспорт відібрали», — ствердили у підводці. У репортажі в деталях розповіли про переліт Порошенка з Варшави, про мітинг, який «майорить синьо-жовтими стягами»; було і про паспорт, який забрали на двадцять хвилин, і про інші, значно менш скандальні пересування та дії Порошенка в аеропорту, із розлогими синхронами експрезидента. Коли на десятій хвилині сюжету репортаж обірвався, стало зрозумілим, що «Україна» так і не планує розповідати, за що конкретно намагаються посадити Порошенка. І ні: жодних свідчень того, що від «опального» телеканалу «Україна» приховали інформацію про деталі справи, оприлюднені того дня ДБР, нема.

На братньому каналі «Україна 24» цього вечора у токшоу Василя Голованова доктор Комаровський розповідав, що на суді у справі Порошенка всі ризикують захворіти на коронавірусну хворобу; також в ефір вмикалися соратники експрезидента — Юрій Луценко, Олексій Гончаренко та інші, і його адвокати. Але про це детальніше читайте в наступному випуску моніторингу інформаційних телеканалів. 

Друзі Порошенка

Прямий. «Судилище над Порошенком», «Повернення президента» і навіть «Звірячий оскал зелених» — усе це заголовки з ефіру Прямого каналу. «Детектор медіа» вже писав про, м’яко кажучи, небайдужу тональність висвітлення теми кримінального переслідування Порошенка на Прямому каналі. Канал працював у режимі марафону (власне, під назвою «Повернення президента»), чергуючи трансляції з мітингів із коментарями політиків та політкоментаторів, які віщували Зеленському «ганебне падіння». Команда Прямого, напевно, визнала момент занадто відповідальним, аби бавитися в плюралізм думок: практично всі, хто висловлювався в ефірі, представляли «Європейську солідарність» або пул експертів-співчувальників Порошенка, а позицію ДБР чи інших опонентів цитували лише для того, щоб негайно висміяти чи заперечити в студійній дискусії. Наприклад, в один момент у студії події коментували Сергій Таран, Олександр Палій, Георгій Тука і Володимир Омелян — усі соратники чи публічні прибічники Порошенка. Без коментарів показали «завершення першого дня ЗЕ-судилища», де Порошенко та його супутники в суді заспівали колядку. 

5 канал. Підсумкова щоденна програма Віталія Ковача на 5 каналі була значною мірою (37 із 53 хвилин) присвячена поверненню Порошенка. Риторика тут набагато стриманіша, ніж на Прямому, але не без емоційних перегинів та маніпуляцій. «Порошенко був у закордонному відрядженні, і провладні сили, зокрема і медійно, лютували і розганяли зрадонку, що, мовляв, не повернеться він до України, злякається. Звісно, такий перебіг подій був би ідеальним для Офісу президента, бо вбили би одним пострілом двох зайців: позбулися би лідера опозиції і головного політичного опонента нинішнього глави держави. Але п’ятий президент повернувся», — сказав ведучий. 

Чи була поїздка Петра Порошенка відрядженням? У коментарі Прямому лідер «Європейської солідарності» сказав: «замість того, щоб доводити обґрунтованість підозри, яку довести неможливо, вони займаються позицією щодо того, чи мав право я, як голова парламентської партії, як лідер парламентської партії, як лідер опозиції питати дозволу в пана Стефанчука на поїздки, зустрічі та переговори. Це божевілля. Я – голова партії “Європейська солідарність”. Я – п’ятий президент України. І як голова партії я маю право відвідувати офіси партій наших політичних партнерів в Євросоюзі». Однак є постанова Верховної Ради, яка регулює порядок відряджень нардепів, і з неї досить однозначно випливає: таки мав — адже депутат не може сам відправити себе у відрядження, такі повноваження в деяких випадках має президія, а в деяких голова парламенту. Інші канали називали поїздку Порошенка «дипломатичним турне» (що теж не зовсім коректно), але «відрядження» — це утвердження міфу, який діє на захист Порошенка. 

Далі, як і колеги з Прямого, 5 канал не розмінювався на баланс думок, озвучуючи та демонструючи синхронами позицію самого Порошенка, його адвокатів і прибічників. Розгорнуте інтерв’ю 5 каналу дав один із головних промовців мітингу на підтримку Порошенка — Олександр Турчинов. Аж на двадцять п’ятій хвилині програми згадали про інших фігурантів справи — Демчишина, Медведчука і Кузяру; і тут нарешті пролунали коментарі речниці ДБР. Далі ведучий зробив екскурс в історію справ проти Порошенка, зокрема згадав, що слідчі «полювали за картинами з сімейної колекції Порошенків». У цей час на заставці у студії генпрокурорка Ірина Венедиктова була зображена поруч із колишнім соратником Януковича Андрієм Портновим, а Петро Порошенко — в момент, коли потискав руку главі Православної церкви України владиці Епіфанію. Далі — сюжет про «найодіозніші звинувачення» проти Порошенка. Одну за одною справи проти Порошенка інвентаризують, звісно, з позиції самого Порошенка — без змістовних аргументів обвинувачення та прямої мови опонентів «колишнього» власника 5 каналу. Тему продовжив російський опозиційний діяч і юрист Марк Фейгін, сказавши, що Росії вигідна боротьба Зеленського проти опозиції, адже це розколює Україну. І що якби в Україні не було «распрей» між владою і опозицією, її підтримували б у світі, зокрема у протистоянні російській агресії, набагато більше. «Цивілізований світ, партнери на тлі цього суду висловлюють, м’яко кажучи, здивування», — сказав після цієї розмови ведучий. 

Що з цим усім не так

Поширеною апологією телеканалів, які однобоко розповідають про важливі події, є твердження про «баланс на рівні медіапростору загалом» — мовляв, на одних телеканалах розповідають тільки чорне, на інших тільки біле, а загалом виходить цілісна картинка. У випадку з приїздом Петра Порошенка, реакцією правоохоронців на його повернення та судовим процесом цей принцип точно не спрацьовує. Як і розрахунок на те, що глядачі начувані про справу Порошенка і давно знають, у чому саме його підозрюють і як він відповідає на закиди. Адже частина подробиць аргументації ДБР була озвучена буквально вранці 17 січня. Без цих подробиць глядачі не можуть самі сформувати ставлення до обвинувачення, вони будуть просто-таки приречені реагувати емоційно в залежності від того, чи співчувають Петрові Порошенку, чи відчувають до нього антипатію (здається, саме на це й розраховували і «друзі», і «не друзі» експрезидента). 

Повне висвітлення головних подій, пов’язаних із поверненням Порошенка і судом, не обов’язково мало тривати двадцять чи тридцять хвилин, хоча і в три хвилини, як спробували деякі канали, запхати всю необхідну інформацію навряд чи важливо. Але неможливо претендувати на повноту і адекватність відображення цих подій, якщо не дати відповіді на питання:

• Що робив Порошенко за кордоном і як він там опинився (версія самого політика, її перевірка)?
• У чому конкретно Порошенка підозрюють, про які дії йдеться, яким був правовий та політичний контекст тих подій (як їх інтерпретує він або його адвокати, як їх інтерпретує ДБР)?
• Яка ймовірна роль у цій історії особисто Порошенка та інших фігурантів — Медведчука, Кузяри, Демчишина (бажано з коментарями самих цих людей або їхніх законних представників)? Якою була роль російської влади?
• Чому Порошенко не вважає себе підозрюваним (його аргументи, коментарі фахівців щодо слушності такої позиції)?
• Яка позиція інших політичних сил (лідерка «Голосу» Кіра Рудик потрапила в кадр багатьох телеканалів — чи значить це, що «Голос» підтримує Порошенка? А інші опозиційні партії?)?
• Яка позиція глави держави і Офісу президента? Адже Порошенко і його команда звинувачують у зведенні політичних порахунків саме Зеленського, а ДБР називають інструментом розправи.
• Як сталося, що Порошенко з’явився на сайті МВС як розшукуваний, а потім зник?
• Чому застава саме мільярд гривень, і чи сплатить її Порошенко (а якщо сплатить, то як, адже його майно заарештоване)? 

І так далі. На частину з цих питань, можливо, не вийшло б отримати відповіді, хоча Порошенко і його адвокати роздавали 17 січня інтерв’ю багатьом медіа, а у сторони обвинувачення можна було попросити коментарі заздалегідь. Проте на справді повне (не плутати з розлогим) висвітлення цієї історії не претендував жоден із проаналізованих телеканалів. Група «нейтральних», за винятком Суспільного, фактично самоусунулись від предметного з’ясування суті претензій до Порошенка, зосередившись на шоу — плакатах, полум’яних виступах, вигуках тощо. Група недругів Зеленського вишукувала в цій історії будь-що, що може погіршити імідж влади, проте віртуозно уникала згадок про участь у гаданій змові 2014 року російських політиків. У випадку «України» це вилилось у відсутність взагалі будь-якої змістовної інформації про суть підозр — «державна зрада», розумійте як знаєте. Нарешті, телеканали з холдингу «Вільні медіа», які формально вже не належать Порошенкові, але залишаються його телевізійною групою піар-підтримки, працювали в істеричному модусі, який важко виправдати навіть з урахуванням сумнівності й гаданої несправедливості дій влади щодо Порошенка. Парад прибічників експрезидента з висловленням йому підтримки та солідарності, відсутня або побіжно переказана позиція інших сторін конфлікту та, знову ж таки, Медведчук і Росія як фігури замовчування — все це має небагато спільного з журналістикою. 

І про шоу. «Європейській солідарності» й Порошенку цими днями чимало закидали, що вони перетворили повернення в Україну на шоу для гуртування своїх прибічників. Проте ніхто не зобов’язував телеканали показувати це шоу в прямому ефірі, робити з нього розлогі сюжети, або ж шукати, як це зробив «1+1», способів скомпрометувати мітинг. У цьому випадку важливий факт мітингу, а не його перебіг чи подробиці виступів. Прибічники «ЄС» і Порошенка зібрались в аеропорту та під судом, перш за все, щоб висловити підтримку політикові та продемонструвати владі, що «їх багато і їх не подолати». Про це достатньо було повідомити стисло, як і про обставини перельоту експрезидента — окрім, хіба що, конфлікту на паспортному контролі. Підвищена увага до видовищних планів, «майоріння прапорів» і тому подібного — цілком на совісті телевізійників, які зосередились зовсім не на тому, що слід було з’ясувати та повідомити глядачам цього дня, аби вони розуміли, що насправді відбувається у справі Порошенка. 

Фото: ALEKSEY FILIPPOV/AFP via Getty Images