США-Росія – хто кого: чи розміняють Україну у великій геополітичній грі

Володимир Путін чекає відповіді США і НАТО на його ультиматум щодо надання Росії письмових "гарантій безпеки". А щоб переконати Захід у серйозності своїх намірів, Росія та Білорусь проведуть спільні військові навчання "Союзна рішучість – 2022", де відпрацюють військове протистояння з країнами Балтії, Польщі та України.

Американські ЗМІ продовжують нагнітати ситуацію, вчергове повідомляючи про плани Путіна захопити ледь не пів України. Можливо це і має сенс. За тиждень капіталізація 19 найбільших російських компаній впала на $100 млрд. Лише за вівторок, 18 січня, через обвал на фондових ринках (найсерйозніший від березня 2020 року) російські олігархи втратили $90 млн. Проте і в Україні не все добре: долар в обмінниках вже по 28,5 грн, євро – 32 грн.

Тим часом човникова дипломатія триває. Минулого тижня в Києві секретно побував директор ЦРУ Вільям Бернс. У середу, 19 січня, держсекретар США Ентоні Блінкен здійснив екстрений візит до України. Далі він поїде в Берлін до німецького канцлера Олафа Шольца, а в п’ятницю, 21 січня, у Женеві зустрінеться з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.

ТСН.ua дізнавався, чому американці продовжують нагнітати паніку, а не надають додаткову військову допомогу, та чи готувати українцям "тривожну валізу".

Що каже західна преса

Головними ньюзмейкерами останніх днів стали американський канал CNN та газета The New York Times. Спочатку остання з посиланням на джерело в СБУ повідомила про евакуацію російських дипломатів з України. Це спростували як в українському, так і в російському МЗС. Проте речниця Білого дому Джен Псакі заявила, що у США все ж були дані про підготовку Росією евакуації своїх дипломатів з України.

Естафету підхопив CNN, видавши одразу кілька гучних апокаліптичних сценаріїв.

По-перше, що в адміністрації Байдена панує песимізм після дипломатичних перемовин із росіянами минулого тижня в Женеві, Брюсселі та Відні.

По-друге, посилаючись на розвіддані Міноборони України (надані ексклюзивно CNN), біля українських кордонів Росія розмістила понад 127 тис. військовослужбовців та 36 "Іскандерів" (ракетних комплексів класу земля-земля), здатних вражати цілі на відстані 500-700 км, які можуть дістати до Києва.

По-третє, вторгнення Росії в Україну можливе будь-коли протягом наступного місяця або двох. Серед основних причин: сухопутний коридор до Криму (вздовж Азовського моря через Маріуполь); надання Донбасу більш певного (офіційного) статусу; і навіть ширше вторгнення із захопленням Харкова, Полтави та Києва, щоб повалити українську владу.

Американські ЗМІ зазначають, що Україні треба протриматися лише 8 тижнів – до весни –і російські танки не зможуть легко перетнути кордон. Але є й хороші новини. В адміністрації Байдена не виключають продаж та надання українській армії радіолокаційних систем, боєприпасів, мінометів, морського обладнання, протитанкових комплексів Javelin та ЗРК (від інших союзників по НАТО). Мова навіть про передачу Україні навесні п’яти гелікоптерів Мі-17В5 та Мі-8МТВ, що належали військово-повітряним силам Афганістану.

Проте лише в разі нападу Росії. На відміну від Канади, яка відправила загін сил спецпризначення (за даними канадської преси) та Великої Британії, яка вже почала поставляти Україні протитанкову зброю.

"Вибір стоїть за президентом Путіним: або обрати дипломатію і діалог, або конфлікт і наслідки", - заявив британський міністр оборони Бен Воллес.

Від початку тижня до України прибули шість військово-транспортних літаків із озброєнням. І британські журналісти помітили дуже цікаву деталь: літаки Сполученого Королівства оминають повітряний простір Німеччини, яка навідріз відмовляється продавати Україні зброю.

Говорить Вашингтон

Держдеп сприймає переміщення російських військ до Білорусі як підготовку до вторгнення в Україну з Півночі, додаючи, що Росія може почати атаку в будь-яку мить. Проте достеменно про справжні плани Путіна не знає ніхто.

Маючи зустріч із держсекретарем США Ентоні Блінкеном під час його екстреного візиту до Києва (про що його попросив Джо Байден), Володимир Зеленський пожартував, що американська розвідка звичайно прекрасна.

"Але ви далеко за океаном, а ми тут, на місці. Думаю, деякі речі ми знаємо трішки глибше про свою державу", - сказав український президент.

Блінкен зі свого боку пообіцяв додаткову допомогу Україні на $300 млн (не відомо, це включно з $200 млн, які США начебто вже виділили Україні наприкінці минулого року, чи ні).

"Не дозволяйте Москві розділити вас. Лідери всередині українського уряду та за його межами повинні відкинути свої розбіжності на користь спільного національного інтересу і працювати разом, щоб підготуватися до важких днів", - недвозначно натякнув Блінкен, перебуваючи в Києві в день оголошення Печерським райсудом запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який також мав зустріч з Ентоні Блінкеном, на спільній пресконференції нагадав, що за первинним планом РФ нас вже не повинно було існувати як держави, принаймні в тому вигляді в якому Україна продовжує не лише існувати, а й розвиватися.

"Найбільшим досягненням Росії сьогодні буде сіяння паніки, зневіри в українському суспільстві і розхитування нас зсередини. Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб не дати Росії досягти цієї мети, навіть не дістаючи з кишень зброю", - вважає Кулеба.

Європа спить

То чи збирається Росія відкрити третій фронт проти України? Де це буде? До чого готуватися українцям? Надвечір середи, 19 січня, після перемовин з Ентоні Блінкеном, Володимир Зеленський звернувся до українців. Закликав не панікувати, зберігати спокій, холодну голову та нагадав, що війна з Росією триває вже вісім років.

Заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь у коментарі ТСН.ua нагадує, що з військової точки зору загроза абсолютно реальна – Росія на 100% готова до проведення широкомасштабної операції мінімум від кінця 2016 року.

Щодо мотивацій і завдань Путіна в цій гібридній операції експерт не бачить наразі позитивних результатів для очільника Кремля та його режиму від проведення такої широкомасштабної операції проти України.

"Цим військовим шантажем, інструментом дипломатичної війни Путін намагається вивести західні країни на підписання якогось рамкового договору про взаємну стабільність, ненапад чи стримування, де буде гарантовано стійкість і збереження його режиму на осяжне майбутнє. А війна з Україною, на мою думку, знизить цю стійкість. Бо це може відкрити такі проблеми всередині Росії (соціально-економічну кризу чи катастрофу), які Путін може і не вирішити. Якщо ж уявити, що зараз починається війна і ЗСУ починають реально воювати, в перші ж дні Росія отримає кілька тисяч гробів і потужні санкції", - вважає Михайло Самусь.

Путін використовує зовнішню політику для підвищення власних рейтингів. Все це може бути пов’язано з транзитом влади 2024 року, коли в Росії мають відбутися чергові президентські вибори. Путіну ще раз треба якось продати себе російському виборцю. "Крим-2" влаштувати не вдасться. Фактичне захоплення Білорусі та Казахстану вау-ефекту серед росіян не спричинило. Можливо Путін замахнувся на візію Олександра Солженіцина про Велику Слов’янську Державу: Росія, Україна, Білорусь і Північний Казахстан?  

Пошук компромісу між Вашингтоном і Москвою триває. Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков навіть озвучив, де сторони можуть зійтися посередині: Росії вистачить, якщо США письмово гарантують, що не підтримають вступ України та Грузії до НАТО.

Америка та союзники по НАТО категорично відкидають цю можливість. Хоча Німеччина та Франція зі свого боку раз-по-раз наголошують, що не проти обговорити з Росією контури нової європейської архітектури безпеки.

Днями до Москви, одразу після візиту до Києва, приїздила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. І все б нічого, якби не її допис у Facebook про російську культуру, де вона вихваляла Льва Толстого та оперну співачку Анну Нетребко, яка 2014 року фотографувалася з прапором "Новоросії", передаючи грошовий чек оперному театру в Донецьку.

У день візиту Бербок до Москви канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що стратегія нового німецького уряду не змінилася – Берлін не постачатиме зброю Україні.

Зрештою, за словами старшого наукового співробітника Європейської ради зовнішніх відносин Густава Гресселя, суперечки в Берліні щодо майбутнього курсу німецької політики щодо Росії та реакції Німеччини на можливе вторгнення Росії в Україну досягли нового піку, коли кілька соціал-демократів намагалися виступити проти жорстких санкцій, таких як відключення Росії SWIFT або призупинення "Північного потоку-2".

"Боротьба в Берліні серйозно підірвала мандат Бербок зробити істотний внесок у переговори в Москві. Однак у всьому цьому є велике "але". Внутрішня боротьба за чітку німецьку позицію щодо реакції на можливу російську військову ескалацію далека від завершення. Щодо озброєнь, "Зелені" та "вільні демократи" знають, що навіть обговорення цього питання призведе до серйозної кризи з соціал-демократами. Пригадайте, "Зелені" були лідерами парламентських перегонів, поки Робер Хабек не заявив про підтримку надання Україні зброї", - підсумовує для ТСН.ua Густав Грессель.