Лідери громадських організацій про цілі на 2022 рік. Частина друга

Підсумки року підбито, й «Детектор медіа» звернувся до громадських, правозахисних, благодійних і волонтерських організацій, спілок, фондів, ініціатив, аналітичних центрів (трьома словами — організацій громадянського суспільства) з одним запитанням: Яку основну ціль ви ставите своїй організації на 2022 рік? Публікуємо коментарі керівників і керівниць ініціатив у двох частинах матеріалу.

У першій частині читайте цілі громадських організацій «Громадянська мережа Опора», «Центр протидії корупції», «Центр економічної стратегії», «КримSOS», «ДжуніорЗ», Inscience, «Центр прав людини Zmina», «ЦЕДЕМ», громадської спілки «Коаліція РПР», благодійних фондів «Таблеточки», «Старенькі», аналітичного центру Cedos.

Віта Думанська, лідерка громадської організації «Рух Чесно»:

— Одним із головних завдань «Руху Чесно» у 2022 році є захист виборчої реформи. Ми не можемо дозволити парламенту повернути мажоритарку і скасувати відкриті списки. Нардепи вже озвучили бажання змінити правила гри. Окрім того, політики фактично заблокували реформу фінансування партій, коли скасували звітування, прикриваючись ковідом: такого немає в жодній європейській країні. Тому партії отримують мільярди наших податків, але не звітують. «Рух Чесно» об’єднав понад 60 організацій, на вимогу яких Зеленський ветував закон про псевдовідновлення звітування. Тепер «Чесно» вимагає в парламенту знайти механізми забезпечення підзвітності. «Чесно» готується до парламентських виборів і працює над розширенням інструментів для виборців та журналістів, зокрема на базі «Політхабу», а також зміною політичної культури політиків і виборців. На порядку денному організації залишається реформа місцевого самоврядування, нові закони про політичні партії та публічні консультації.

Ірина Славінська, координаторка та засновниця проєкту «ДонорUA»:

— Цілі «ДонорUA» на 2022 рік:

• втілити національний Проєкт звітності системи крові й показати реальну потребу в компонентах крові;
• втілити міжнародний проєкт популяризації донорства у 15 країнах світу;
• залучити 100 тисяч людей на платформу «ДонорUA»;
• відкрити свій центр крові. Це мрія, та поки не озвучити її, вона мрією у залишиться. Озвучення, вважаю, — це вже перший крок до досягнення цілі.

Звісно, ці всі цілі лише для одного: побудувати таку культуру донорства, щоб кожен українець був донором, а пацієнт не знав, де береться кров, а просто отримував її вчасно.

Георгій Сандул, керівник громадської організації «Трудові ініціативи»:

— Основний наш фокус, як і в попередні роки, — дієвий захист трудових прав. Це стосується як безпосередньої юридичної підтримки працівників, так і глобальніших речей: допомоги демократичним і сучасним професійним спілкам, аналізу реформ трудового законодавства, проведення освітніх заходів.

Сфера праці в Україні та світі стрімко змінюється, кожен, хто працює, відчув вплив COVID-19 на свої трудові права. Також ми спостерігаємо стрімку цифровізацію праці, через що відбувається сплеск поширення так званої «гіг-економіки», тобто роботи на цифрові платформи (Gig Economy — модель трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях. — «ДМ»). Вироблення адекватної відповіді на новітні виклики у сфери праці та напрацювання рішень, що будуть позитивними як для найманих працівників, так і для економіки в цілому, — це магістральний напрямок роботи нашої організації.

Галина Титиш, керівниця громадської організації «Смарт освіта»:

— У 2022 році ми плануємо завершити навчання тренерської команди «Національного проєкту: пишемо есе», напрацювати навчальні матеріали для педагогічних університетів, інститутів післядипломної педагогічної освіти та вчителів-практиків в українських школах.

Ми точно будемо розробляти нові уроки для учнів, а також розвивати сайт «Нова українська школа». Адже через нього ми не тільки розповідаємо про найважливіше в освіті, але й даємо відповіді на запитання освітян (з наступного року це регулярно робитиме юрист, який досконало знає освітнє законодавство), а також проводимо тренінги для педагогів.

Олександра Матвійчук, голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»:

— Вперше секретаріат міжнародної платформи «Громадська солідарність», яка об’єднує правозахисні організації в регіоні ОБСЄ, перемістився на схід від Відня, і з наступного року його функції буде виконувати «Центр громадянських свобод». Тож маємо відповідальне завдання формувати потужну правозахисну мережу, яка протистоятиме наступу на свободу та демократію на глобальному рівні. Бо масові переслідування в Білорусі, атака на Меморіал у Росії, війна між Вірменією та Азербайджаном і багато іншого, що відбулося у 2021 році, є просто відображенням цього загального негативного тренду.

Наталія Гозак, виконавча директорка громадської організації «Екодія»:

— Загалом, «Екодія» працює, щоб до 2050 року Україна стала вуглецево нейтральною країною через перехід до 100% відновлювальної енергетики, максимальну енергоефективність, зменшення вразливості місцевих громад та збільшення здатності екосистем поглинати й утримувати вуглець. Щоб наше сільське господарство мало мінімальний рівень негативних вплив на місцеві громади та водні ресурси й землею користувалися справедливо та невиснажливо. Щоб якість повітря в Україні не шкодила здоров’ю людей та довкіллю. Для цього у 2022-му ми так само будемо, з одного боку, стежити за рішеннями Верховної Ради, Кабміну, Міндовкілля, Міненерго, Мінагро та інших органів влади й адвокатувати рішення на користь довкілля, а не олігархів. Це буде стосуватися як заяв Зеленського, так і плану дій щодо Національно визначеного внеску до Паризької угоди, законопроєктів №3091 «Про державний екологічний контроль», №6004 «Про запобігання і контроль промислового забруднення» тощо. А з іншого боку, ми будемо й далі спонукати людей до активних дій — виходити на кліматичні акції, контролювати впровадження місцевою владою планів моніторингу якості повітря, вимагати закриття брудних електростанцій.

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання»:

— Наша ціль — щоби громадянське суспільство на національному та регіональному рівнях мало самозарадність. Це означає, що організації знають своє середовище, об’єднують навколо себе партнерів, експертів і проактивних людей. Організацій у регіонах багато, але немає достатньої екосистеми з гарною структурою, історіями успіху та впливів. Ми прагнемо, щоби навіть якщо національні гравці й донори зникнуть чи перекваліфікуються, організації в регіонах працювали, як годинник. Поки ми над цим працюємо, потрібно підтягнути спроможність місцевих організацій — посилити місцевих гравців, які зможуть допомогти навчити організації менших громад; вчити структури громадянського суспільства мережуватися і працювати в партнерстві. Приділимо увагу й фінансовій сталості організацій громадянського суспільства. Важливо зменшити частку донорського (іноземного) фінансування та розвивати різні джерела надходжень: соціальне підприємництво, пасивні доходи, залучення державних фінансів, підтримка спільноти однодумців тощо.

Ще один важливий показник сталості — репутація сектору. Ми будемо далі приділяти їй увагу, зокрема, через зв’язок із медійним середовищем. Ще ми хочемо допомогти донорам перейти від проєктної підтримки організацій до інституційної.

Дар’я Касьянова, голова правління громадської спілки «Українська мережа за права дитини»:

— 2021-й був роком турбулентності для захисту прав дитини. Реформу деінституціоналізації (реформу інтернатних закладів. — «ДМ»), по суті, призупинено, хоча реальних змін іще не було. На 2022 рік ми для себе визначили кілька ключових завдань. По-перше, продовжуємо розвивати соціальні послуги для сімей і дітей у територіальних громадах Донецької та Луганської областей. Пілотуємо соціальне замовлення — допомогу сім’ям, яку надають громадські та благодійні організації за гроші громад спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). По-друге, розробляємо дорожню мапу послуг для сімей із дітьми до трьох років, розробляємо закон, який скорочує термін позбавлення батьківських прав та усиновлення; запускаємо адвокаційну кампанію. Основна мета — щоб малюків не забирали в будинки дитини та інші інтернатні установи. По-третє, розширюємо мережу організацій — членів нашої громадської спілки.

Павло Вишебаба, співзасновник та голова громадської організації «Єдина планета»:

— Ставимо головною метою на 2022 рік адвокацію законопроєкту №2360 про заборону хутрових ферм в Україні, розроблений у рамках кампанії «ХутроOff». Заборона норкових ферм за прикладом європейських країн дозволить не допустити ризиків мутації нового штаму коронавірусу та зробити черговий крок на шляху до більш гуманного ставлення до тварин.

Юлія Кіріллова, координаторка соціального відділу громадської організації «Жіночий ветеранський рух»:

— Одна з основних цілей нашої організації на 2022 рік — успішно завершити та запровадити в дію єдиний стандарт реабілітації для ветеранів, який стане комплексною системою на державному рівні. А також презентувати наше дослідження «Проблемні питання надання медичних послуг для військовослужбовиць та військовослужбовців та їх наслідки для репродуктивного здоров’я» та спільно з Міністерством оборони розробити інструменти для проведення якісних змін у системі охорони здоров’я армії. Але головною метою нашої організації завжди буде вшанування пам’яті наших полеглих посестер. Вони живі доти, доки жива пам’ять про них. Тому запрошуємо всіх долучатися до нашої ініціативи та висаджувати у ваших містах та селах Алеї пам’яті жінкам, загиблим у російсько-українській війні. Сьогодні в Україні вже є дев’ять таких алей, тож вшануймо пам’ять героїнь і у вашій громаді.

Ірина Гуцал, директорка благодійної платформи dobro.ua:

— Прагнемо, аби 2022-й став для нас роком експериментів і впровадження нових можливостей для ефективної та відповідальної благодійності. Будемо працювати над збільшенням організаційної сталості організації та приділимо більше уваги роботі зі спільнотою dobro.ua. Адже благодійність — це для людей та про людей. Переконані, що у 2022 році побудуємо надійний фундамент для подальшого масштабування та зростання, в тому числі плануємо підсилення вже наявних благодійних програм і запуск нових проєктів та інструментів благодійного фандрайзингу. Головна ціль — зробити dobro.ua основним інструментом для добрих справ в Україні та об’єднати на платформі всі перевірені благодійні організації та ініціативи.

Вікторія Лучка, директорка громадської організації Fight For Right («Боротьба за права»):

— Запровадження правозахисної моделі важливе, бо саме вона передбачає створення простору для вільної реалізації всіх прав і свобод людей з інвалідністю. Для її втілення команда Fight For Right буде моніторити законодавчу роботу у пріоритетних сферах прав, проводити адвокаційні й інформаційні кампанії, моніторити виконання Національного плану дій з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору тощо.

Світлана Конончук, виконавча директорка громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень» (УНЦПД):

— Питання «номер один» для УНЦПД — демократія в Україні. Минулого року ми всі бачили активне згортання демократії в сусідніх країнах, переслідування активістів, що веде до їхньої загибелі, закриття неурядових організацій: остання з могікан — сахаровський «Меморіал» у Росії. Наше центральне завдання — тримати Україну в орбіті демократичних цінностей і поглиблювати системну співпрацю з країнами демократії.

Ми фокусуємось на трьох напрямах: посиленні суспільної єдності, зміцненні свободи об’єднання, розвитку принципів конкуренції в політичному процесі. Плани на 2022 рік витікають із прогресу у справах минулого року.

У 2022 році потрібно зрештою сформувати механізм, який убезпечить соціальне підприємництво від зловживань та підміни смислів і дозволить зацікавленому бізнесу розвивати робочі місця. Розвитку інклюзивності та підзвітності політики мають допомогти публічні консультації. Сподіваємось, що у 2022 році цей інструмент почне працювати і громадяни зможуть виражати свої інтереси у взаємодії з органами, які ухвалюють рішення.

Серед пріоритетів на 2022 рік обрано напрям підвищення ефективності податкового адміністрування для громадських організацій і дослідження зарубіжних податкових практик, спрямованих на поліпшення податкового стимулювання розвитку громадських і благодійних організацій в Україні.

Ми й далі будемо зміцнювати стійкість української нації до викликів дезінтеграції, подолання широкого спектру гуманітарних наслідків збройного конфлікту, що його досі підживлюють на сході країни, розбудови взаєморозуміння та соціальної згуртованості в країні. У цьому, 2022-му, й наступному році за підтримки Європейського Союзу спільно з Українською Гельсінською Спілкою з прав людини, спеціалістами із фасилітованого діалогу, міжнародними партнерами ми розширюємо діалогову ініціативу Національна платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».