Вторгнення скасовується: чи готова Росія почати повномасштабну війну з Україною

Хоча РФ продовжує грати м’язами поблизу кордону з Україною, мало хто вірить, що Кремль зайде далі.

Загроза повномасштабного вторгнення Росії, про яку нині згадують усе частіше, існує з 2014 року. Увесь цей час ціна за неї була надто високою для агресора, а нинішні санкції загрожують повним крахом російській економіці. Та чи достатньо цього, аби зупинити вторгнення?

Навіть у Кремлі не вирішили

Хоча небезпека повномасштабного вторгнення Росії для України – не нова, нині її дуже побоюються через концентрацію російських військ на кордоні. Саме тому протягом останніх місяців активізувався діалог із нашими союзниками.

Наразі вони готові запровадити санкції за найменших ознак ескалації.

Найважливіше питання у контексті російської загрози: коли? Коли Кремль припинить вдавати, що зосереджує війська на українському кордоні для проведення “військових навчань”, і з новою силою роздмухуватиме вогонь війни?

Утім, сьогодні майже ніхто не готовий достеменно відповісти на це запитання.

Американський історик Тімоті Снайдер, який 2014 року передбачив агресивні дії РФ, не може відповісти точно, до чого готується Москва.

– Я навіть не впевнений, що Кремль знає, що станеться далі. Я не знаю, чи серед російської еліти існує згода в питанні того, що робити, – пише історик.

Подібної думки дотримується й військовий експерт, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко.

Російське суспільство готують до великої війни, але це не означає, що вже ухвалили рішення щодо її початку.

– Я переконаний, що кінцевого рішення у Росії нині немає. І нагнітання, яке відбувається зокрема у російському суспільстві, нагадує те, що називається скочуванням до війни.

Коли уже психологічна готовність еліт та суспільства до цього стає настільки високою, що інакше вже й не може бути. Ви казали, що буде війна – ну, ось вона, – констатує Кочевенко.

Водночас рухи деяких держав свідчать, що ескалації, якщо вона й буде, очікують найближчими тижнями.

Наприклад, США, Австралія, Канада та Велика Британія у відповідь на можливе вторгнення почали евакуацію частини дипломатів зі своїх посольств в Україні.

– Російські війська нарощуватимуть свою активність за кілька тижнів до вторгнення, яке може припасти на період з середини січня до середини лютого.

Ми вже бачили цю схему з окупацією Криму у 2014 році, – заявив CNN американський дипломат на умовах анонімності в середині січня.

Це відбувається на тлі повідомлень у ЗМІ, які отримали інформацію розвідки США щодо того, що Росія готує операцію під чужим прапором, аби виправдати військовий наступ.

Військовий експерт Олег Старіков висловив думку, що нині маятник справді рухається від маркеру потенційна загроза до реальної загрози.

Але зараз він досить далеко, щоб можна було впевнено сказати, що невдовзі Росія почне наступ на Україну.

– У військовій справі є поняття: потенційна загроза та реальна загроза. Поки що, з огляду на те що в інформаційній сфері почав загострюватися градус, маркер переходить на позначку 1,3. До 2 – реальної загрози – ще не дійшов, – зауважив Старіков.

Командувач Об’єднаних сил Олександр Павлюк під час спілкування із The Times припустив, що наступ може розпочатися 20 лютого.

Ця дата знаменує завершення Зимових Олімпійських ігор в Пекіні та військових навчань Росії і Білорусі. Тобто Кремль зачекає, щоб не посваритися з Китаєм, а в межах навчань нарощуватиме військову присутність на кордоні з Україною.

Загалом західна дипломатія очікує, що вторгнення відбудеться у перші місяці 2022 року, якщо РФ взагалі наважиться знову ігнорувати кордони України.

Військовий аналітик, засновник Українського мілітарного центру Тарас Чмут переконаний, що поки що ніхто не може сказати, до чого готується Москва.

– У цій країні немає жодної людини, яка достеменно може назвати якийсь відсоток, дати гарантії того, чи нападе Росія, чи ні.

Будь-які інші припущення ситуативні, абстрактні, а подекуди, як-то кажуть, пальцем в небо, – пояснює він.

Занадто висока ціна

Відповідь у випадку повномасштабного вторгнення Росії може бути лише одна – безпрецедентні санкції, які вдарять по фінансовому сектору Росії.

Крім того, застати Україну зненацька, як це було у 2014 році, не вийде. Наша армія у набагато кращому стані, аніж вісім років тому, а військові РФ поки занадто далеко, щоб швидко завдати удару.

– Немає на наших кордонах таких військ, які б могли здійснити це завдання. Те, що на території РФ накопичують війська, не означає, що вони завтра готові йти в бій.

Найближчий гарнізон з бойовими частинами розташований від нас за 200 км. Вони добу пересуватимуться до нашого кордону. Ну, і ніхто не починає війну, коли немає резерву. Без цього – це самогубство, – пояснює воєнний експерт Олег Жданов.

За його словами, для початку наступу Росії потрібно накопичити неабиякий запас палива, боєприпасів, продовольства, медикаментів, одягу, загалом підготувати особовий склад.

Але колективний Захід й досі схиляється до можливості агресивних кроків з боку Кремля. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон навіть заявив про те, що РФ готує блискавичний наступ на столицю України.

– Розвідка дуже чітко вказує на те, що на кордонах України є 60 російських бойових груп. План блискавичної війни, яка може захопити Київ, це те, що можуть побачити усі, – заявив Джонсон.

Та в Міноборони України – іншої думки. Міністр оборони Олексій Резніков в ефірі програми Свобода слова на телеканалі ICTV нагадав, що нині РФ не створила жодного ударного угрупування.

Тобто й наступ РФ найближчим часом є майже нереальною перспективою.

– Факти, які ми спостерігаємо за даними нашої розвідки та країн-партнерів, приблизно подібні до тієї ж ситуації, що була навесні минулого року перед Великоднем. Не створено жодного ударного угруповання Збройними силами РФ, що свідчило б про те, що завтра вони підуть у наступ, – зауважив очільник Міноборони.

Загалом експерти схиляються до того, що гра м’язами на нашому кордоні такою і залишиться.

Росія скільки завгодно може заявляти про готовність до нових обмежень з боку Сполучених Штатів та Євросоюзу, але насправді її економіка сильно постраждає, що не дасть змогу тривалий час проводити активні бойові дії.

– Це (повномасштабне вторгнення Росії. – Ред.) нереально з кількох причин. Передусім з економічної. Згадайте хоча б, як вони намагалися захопити Грузію. Щоб захопити державу, потрібно мати шалений ресурс.

У часи Другої світової війни його забезпечували ув’язнені люди в таборах, колоніях тощо. Вони були безкоштовною робочою силою, яка більш-менш забезпечувала економіку держави… Спочатку потрібно розігнати потужну оборонну промисловість, а в умовах санкцій це неможливо, – розмірковує військовий експерт Інституту євро-атлантичного співробітництва Ігор Козій.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що хоча й не варто очікувати на повномасштабне вторгнення, Росія все ж може піти на ескалацію.

Однак лише конфлікту на сході України, який триває з 2014 року.

– Не думаю, що в Росії достатньо військ, щоб здійснити окупацію, наприклад, Лівобережної України чи більшості українських міст.

Але Росія може серйозно загострити бойові дії на сході нашої держави. Водночас можуть застосувати кібератаки, що РФ вже випробовувала, – наголосив Мусієнко.

Настрої українців щодо вторгнення Росії також скептичні. Опитування кореспондентів BBC свідчить: більшість громадян вірять, що українська армія та керівництво країни зможуть захистити їх від зазіхань Москви.

Що відбувається на кордоні

Попри це ситуація на українсько-російському кордоні погіршується. 19 січня секретар РНБО Олексій Данилов заявив, що на українському кордоні перебуває близько 127 тис. військових РФ.

Останніми тижнями західні видання публікують і свою інформацію щодо розміщення військ на кордоні з Україною.

Кількість, яку нині вказують – близько 100 тис. російських військових. Хоча карти дещо різняться (через час їхнього виходу), можна виокремити кілька ключових місць, де Кремль зосереджує війська:

• Волгоград;
• Воронеж;
• Клинці;
• Єльня;
• Солоти;
• окупований Крим;
• неподалік ОРДЛО.

Інтенсивне нарощування військ останніми днями також спостерігається на білоруському напрямку, і не лише поблизу Клинців та Єльні.

З 17 січня до Білорусі прибувають російські військові, щоб взяти участь у навчаннях, запланованих на лютий.

Але навряд чи на нас очікує щось, окрім інтенсивних навчань, за якими пильно слідкуватиме не лише Україна, а й наші союзники.

Російські “маневри” поруч із нашим кордоном потрібно оцінювати з холодною головою. Наші воїни готові відбити атаку в будь-який момент, а союзники – запровадити нові санкції.

Загроза повномасштабного вторгнення існувала ще з 2014 року, і не стала якимись новими реаліями за останні кілька місяців. І якщо Росія раніше до цього не вдавалася, то й зараз навряд чи зробить такий крок, особливо враховуючи санкції, які вже загрозливо нависли над Кремлем.

Фото: Штаб ООС, Міноборони РФ