Європейський суд з прав людини починає слухання у справі України і Нідерландів проти Російської Федерації про порушення прав людини на Донбасі.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Урядового порталу.
Зокрема, 26 січня 2022 року у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) відбудуться слухання щодо прийнятності об’єднаної міждержавної справи "Україна та Нідерланди проти Росії" за трьома скаргами про порушення прав людини на окупованому Росією Донбасі: щодо порушень прав людини на сході України, щодо викрадення дітей-сиріт та стосовно збиття у липні 2014 року пасажирського літака компанії Malaysia Airlines МН-17.
Мета міждержавної заяви – встановити системні масові порушення прав людей, а також підтвердити факт окупації частини території Донецької та Луганської областей Росією.
"В принципі, усе, що ми доводимо, – що Росія контролювала і контролює зараз окуповані території Донецької і Луганської областей, що там відбуваються грубі порушення прав людини, що там відсутні юридичні засоби захисту своїх прав – це очевидно, це підтверджувалось безліччю політичних заяв, які, проте, не мали юридичного значення. Тепер же ми вперше встановимо це рішенням суду", – наголосив міністр юстиції Денис Малюська.
За його словами, юридичне підтвердження того, що Росія відповідає за події на Донбасі, дозволить нашим громадянам та підприємцям стягувати завдані збитки через ЄСПЛ та інвестиційні арбітражі.
За обсягом доказів та кількістю порушень міждержавна справа "Україна та Нідерланди проти Росії" є наймасштабнішою, яку коли-небудь розглядав ЄСПЛ. Починаючи з 2014 Україною було подано тисячі сторінок та величезні обсяги відео-, аудіо- та інших доказів, які спростовують твердження російської пропаганди щодо заперечення участі РФ у подіях на сході України, серед яких:
дані щодо переміщення через неконтрольовану ділянку державного кордону України Донецької і Луганської областей підрозділів ЗС РФ та їх підтримки сил так званих "ДНР" та "ЛНР";
дані про обстріли території України з території РФ;
інформацію про виявлення зброї та військової техніки російського походження, у тому числі новітніх зразків;
свідчення безпосередніх очевидців агресії РФ та порушень прав людини.
"У нас є одразу кілька тверджень, які ми доводимо у Європейському суді: 1) докази того, що збройні сили РФ перетинали неконтрольовану частину кордону з Україною; 2) що з території Росії вівся обстріл наших Збройних сил, які діяли в умовах антитерористичної операції; 3) що Росія постачала зброю на окуповані території, в тому числі – новітні зразки озброєння, якого не було в української армії і не могло бути на окупованих територіях Донбасу; 4) безпілотники, які контролювалися з РФ; 5) великий масив свідчень в’язнів ізоляції, осіб, яких українські спецслужби примусово забрали з окупованої території, які й доводять, що вони працювали під керівництвом військових РФ, брали участь у постачанні зброї з РФ; 6) допити російських військових, яких спіймали на окупованій території Донецької та Луганської областей", – розповів Малюська.
Відповідно до встановленого ЄСПЛ порядку, у ході усних слухань 26 січня першими виступатимуть представники уряду Росії, другими – представники України і третіми будуть заслуховуватися представники Королівства Нідерландів.
Загалом же ЄСПЛ винесе два рішення по цій справі: перше, проміжне, – про допустимість скарги України, тобто, чи можна переходити до розгляду справи по суті; і друге – яке буде, власне, рішенням по суті вимог. Перше проміжне рішення очікується за 2-2,5 роки. Винесення рішення по суті займе ще більше часу, оскільки справа є дуже масштабною та складною, додав Малюська.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Скарга не варта паперу, на якому написана. На що Росія позивається проти України в ЄСПЛ
- ЄСПЛ зареєстрував позов Росії проти України й відмовився виконувати дві її вимоги
- ЄСПЛ викрив Україну в дискримінації переселенців "першої хвилі" з Криму та Донбасу