Буковинський медуніверситет за своєю суттю вже національний

Невдовзі Буковинському державному медичному університету виповниться 80 років. За ці роки існування навчальний заклад, якому підпорядковані вищі медичні навчальні заклади І–ІІ рівня акредитації – Чернівецький, Новоселицький, Вашковецький медичні коледжі, зробив вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я та медичної науки в Україні і став справжньою кузнею підготовки медичних кадрів та одним із центрів медичної науки західного регіону України. Попри те, що БДМУ у західних областях країни єдиний, хто не має статусу «Національний», він посідає чільне місце у 5 основних вітчизняних медичних вишів за більшістю критеріїв.

Які завдання стоять нині перед медичним університетом? Який потенціал задіяно для підготовки грамотних фахівців медичної галузі? З цих запитань ми розпочали розмову із докторкою медичних наук, професоркою, завідувачкою кафедри акушерства і гінекології, нині виконувачкою обов’язків ректора БДМУ Оксаною АНДРІЄЦЬ (на фото).

Сформовано гідний потенціал

– Пані Оксано, впродовж багатьох років між медичними навчальними закладами існує негласна конкуренція за право називатися кращим. Як виглядає у цьому змаганні Буковинський державний медуніверситет?

– Без перебільшення, нині Буковинський державний медичний університет є потужним закладом освіти не тільки на теренах нашої області, але й  загалом в Україні. Він є абсолютно конкурентоздатним як серед медичних вузів, так і серед решти вищих навчальних закладів. На моє особисте переконання, це відбувається завдяки органічній синергії кількох поколінь: старшого – наших уславлених професорів-науковців; середнього (до якого зараховую і себе) – теперішніх викладачів-навчителів; і молодшого, яке відчуває щоденну практичну підтримку наставників із перших двох категорій. За попередні роки здобуто неабиякі досягнення, їх нівелювати не можна, а тільки розвивати і продовжувати добрі справи попередників. Медичний університет має гідний потенціал з числа професорсько-викладацького складу для того, щоб поставлені перед нами  завдання з підготовки грамотних фахівців-медиків високого рівня були реалізовані у практичній площині. Однак так склалося, що серед аналогічних вищих навчальних закладів західних областей України наш єдиний, що не має статусу «Національний». Тому, вважаю, що необхідно докласти максимум зусиль, щоб цю несправедливість виправити. Адже про нас добре знають у світі, позитивно відгукуються. В нашому університеті навчаються студенти з 26 країн Азії й Європи. Ось, до прикладу, в грудні завершився набір іноземних студентів на перший курс. Всього понад 500 осіб. Загалом у нашому закладі навчаються 2432 іноземні студенти, котрі прибули на запрошення медуніверситету і навчаються на підставі нефінансових угод.

– З 2014 по 2019 рік ви очолювали департамент охорони здоров'я Чернівецької облдержадміністрації. Отже, мали можливість побачити свій навчальний заклад, так би мовити, збоку. Чи виникали думки про невідкладність змін у діяльності  навчального закладу?

– До департаменту охорони здоров’я мене запросили із посади завідувачки кафедри акушерства й гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології БДМУ. До відома, в мене до того не було іншого місця роботи, крім університету. В ньому здобула освіту, закінчила клінічну ординатуру при кафедрі акушерства та гінекології, працювала асистентом, доцентом, професором, з 2011 року – завідувачка кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології. Звісно, на новій посаді мені було  цікаво оцінити місце і роль університетської спільноти, клінічних кафедр у практичній охороні здоров’я буковинців. Нам спільно вдалося чимало зробити для поліпшення лікувального процесу, наукових досліджень, оснащення лабораторій сучасним обладнанням. Всі запити, що надходили від адміністрації університету до департаменту охорони здоров’я було підтримано. Це стосується створення спільних науково-практичних центрів на базі лікувально-профілактичних закладів. Зокрема на базі лікарні «Швидкої медичної допомоги» створено кілька університетських центрів: обласний центр ендоурології та літотрипсії, обласний центр ендоскопічної хірургії, обласний центр пластичної реконструктивної та естетичної хірургії, обласний центр гнійних ран та хірургічних ускладнень цукрового діабету, обласний центр термічних, нейротрофічних уражень та дермопластики, обласний центр травматології, ендопротезування, патології суглобів та хребта. Крім того, у БДМУ створено та функціонують центр малоінвазивної хірургії та гінекології, ендоскопічної урології, міський центр нейро-дегенеративних захворювань ока. Ще в університеті створили навчально-лікувальний стоматологічний центр «Університетська клініка». З 2017 року в університеті функціонує Медичний консультативний центр (МКЦ БДМУ) – це якісно новий рівень доступу до висококваліфікованої медичної допомоги для населення Буковини та інших областей. Оснащення центрів відбувалося новим обладнанням. Таким чином була наближена до пацієнтів послуга науковців, викладацько-професорського складу. Крім цього, професори і доценти кафедр БДМУ були визначені головними експертами департаменту охорони здоров’я. До речі, вони і донині перебувають на своїх посадах.

Корегування у плані підготовки лікарів

– Під час роботи у департаменті ви бачили своїх випускників на ділі. Певно, зробили якісь висновки у плані підготовки майбутніх фахівців, змін у навчальному процесі?

– Звичайно, у спілкуванні з колишніми випускниками, зваживши на виклики, ми побачили, які напрямки варто розвивати й вдосконалювати, а які навіть запроваджувати. В результаті з нинішнього року запроваджуємо кілька нових напрямків у підготовці фахівців на післядипломному етапі навчання. Зокрема буде спеціалізація із ультразвукової діагностики, оскільки є запит і  потреба. По-друге, зав’язалася тісна співпраця між Буковинським центром відновного лікування та комплексної реабілітації дітей і медичним університетом. Науковці кафедри неврології нашого університету надають конкретні консультації з приводу неврологічної симптоматики у дітей. До речі, у західному регіоні один такий заклад, що працює для хворих дітей безкоштовно. 2014 року ми зробили новий поштовх до життя Центру – давши дозвіл на добудову бальнеологічного корпусу. Добре слово у цьому плані можна сказати і про обласний діагностичний центр, де наші доценти й професори допомагають у встановленні діагнозів хворим, призначенні кваліфікованого лікування.

 БДМУ – перший із закладів вищої медичної освіти України став індивідуальним повноправним членом Європейської асоціації університетів (European University Association, EUA

– Чи мають можливість студенти і молоді викладачі брати участь у наукових дослідженнях. Чи створено для цього належні умови?

– В університеті функціонують Студентське наукове товариство та Рада молодих учених. Перше об’єднує студентів, які поряд з гарним навчанням мають потребу та знаходять час для наукових досліджень. Рада молодих учених є об’єднанням молодих науковців віком до 35 років, які є штатними працівниками університету. Найважливішою умовою участі в обох наукових організаціях є активна дослідницька діяльність, що сприяє розвитку медичної науки. Студентська молодь від першого курсу і до шостого,  лікарі-інтерни й навіть аспіранти можуть удосконалювати знання у молодіжному науковому форумі, що проводять у нас. На нього щороку з’їжджаються молоді науковці з пів сотні країн – США,  Австралії, Великобританії, Франції, Польщі, Чехії та інших. Ось і цього року до 15 лютого триватиме реєстрація учасників цього форуму.

– Під час вашої роботи у департаменті розпочалася реформа медицини. Чи відбилася вона на університеті?

– Основний принцип, який задекларувало спочатку Міністерство охорони здоров’я, а відтак і Національна служба здоров’я України, що гроші мають йти за пацієнтом. Звичайно, кожен лікувальний заклад є автономним у своєму лікувально-діагностичному процесі, своїй роботі. Попри це, взаєморозуміння і взаємоповага адміністрацій лікарень і клінічних кафедр триває. Ми спільно трудимося задля оздоровлення наших краян. Завдяки реформі всі краяни  – і містяни, і мешканці села можуть звертатися до будь-якого лікувального закладу, розраховувати на консультативну допомогу наших доцентів і професорів. Працівники клінічних кафедр не є обтяжуючою складовою, а є партнерами, котрі беруть безпосередню участь у лікувальному процесі, оперативній роботі, наданні консультативної допомоги.

– Дуже важливо після закінчення завчання знайти місце роботи. Чи сприяє адміністрація університету у працевлаштуванні випускників?

– Безумовно. Але з нинішнього року все буде по-новому. За методологією МОЗ, набувають чинності нові правила щодо процесу працевлаштування. Скерування на спеціальність відбуватиметься за рейтинговим загальнодержавним відбором. Тут враховуватимуть чимало чинників. Але ми будемо всіляко підтримувати наших випускників у реалізації своїх мрій. Дуже хочеться, щоб наші студенти у пошуках роботи не виїжджали за кордон, а реалізували набуті знання у своїй країні.

– Наостанок, традиційне запитання, пані Оксано. Якими бачите найперші дії вашого навчального закладу?

– Я вже говорила про те, що для університету варто добитися статусу «Національний». По-друге, необхідно попрацювати над оновленням матеріально-технічної та наукової бази як теоретичних, так і клінічних кафедр для їхньої конкурентоспроможності. Далі – треба завершити роботу зі створення університетської лікарні, про необхідність якої давно говорять. А ще потрібно розширювати площі гуртожитків, аби всі студенти мали житло на період навчання. Добре було б створити систему рейтингування співробітників університету, що неодмінно підвищить ефективність їхньої роботи. Спільними зусиллями ці плани буде реалізовано.

Анатолій ІСАК