Турніри Grand Slam передбачають рівну оплату: чому ж тенісисти-чоловіки заробляють більше

У неділю іспанець Рафаель Надаль переміг у фіналі Australian Open росіянина Даніїла Медведєва та увійшов в історію. Він виграв свій 21-й титул на турнірі Grand Slam – більше ніж будь-який інший тенісист-чоловік. Але місце у книзі рекордів було не єдиною винагородою.

Приз за перемогу у недільному фіналі становить 2,9 млн австралійських доларів ($2 млн). 40 років тому Йохан Крік з ПАР заробив 72 тис. австралійських доларів за свою перемогу на Australian Open (приблизно $200 тис. на сьогодні).

Для жінок зростання призових було ще більшим. Коли американка Кріс Еверт виграла Australian Open-1982, вона отримала трохи більше половини від суми виграшу Кріка.

Тепер кожен турнір Grand Slam передбачає рівні призи для чоловіків і жінок. Найбагатша спортсменка світу – тенісистка Наомі Осака, минулорічна чемпіонка Australian Open, яка цього року вибула на стадії третього раунду. Другою найбагатшою тенісисткою світу є Серена Вільямс.

Але в спорті все ще існує гендерна різниця в оплаті праці. У 2021 році майже на всіх рівнях чоловіки заробляли більше, ніж жінки. Одна з причин полягає в тому, що жіноча гра більш конкурентна, ніж чоловіча, тому найуспішніший чоловік отримує більшу частку призів.

Новак Джокович, найкращий гравець-чоловік минулого року, заробив $9,1 млн на турнірах, здобувши три перемоги на турнірах Grand Slam. Перша ракетка світу та новоспечена чемпіонка Australian Open, австралійка Ешлі Барті виграла лише один турнір Grand Slam у 2021 році.

Але гендерна невідповідність здебільшого зводиться до відмінностей у призових фондах: за межами найбільших турнірів жінки все одно заробляють менше, ніж чоловіки.

Чоловічі та жіночі ігри також відзначаються різкою внутрішньою нерівністю. За оцінками Міжнародної тенісної федерації (ITF),лише в 41 країні налічується 87 млн тенісистів. Потрапити в топ-100 є чудовим досягненням, але майже не відбивається на заробітках.

У 2021 році призовий фонд Джоковича був у 17 разів більший, ніж у Іржі Весели, який посідав 100-му сходинку рейтингу. У гольфі таке ж співвідношення було 6 до 1. У жіночому тенісі розрив менший, ніж у чоловічому: у 2021 році Барті заробляла приблизно в десять разів більше, ніж 100-е місце рейтингу.

Для гравців обох статей з нижчим рейтингом такий розбій у заробітках ускладнюють життя. Організатори турнірів намагаються розподіляючи гроші більш рівномірно. У період з 2009 по 2019 роки призові в чоловічому турі зросли на 66% (зріст зупинився під час пандемії, яка вдарила по фінансам спорту).

У цьому році Australian Open ті, хто програв у першому раунді заробили 103 тис. австралійських доларів, приблизно 4% від суми, яку отримав остаточний переможець. У 2012 році вони отримали близько 1% від головного призу. За останні роки розрив між найбільш високооплачуваними спортсменами та тими, хто замикає сотню у рейтингу, зменшився.

Гравці наполягають на більших змінах. Вони скаржаться на те, що стрімкі доходи від тенісу, за деякими показниками четвертого за популярністю виду спорту у світі, все ще до них потрапляють крапельками.

За однією з оцінок, лише 18% доходів від великих турнірів дається як призовий фонд, що менше, ніж в інших видах спорту. У 2019 році Джокович став співзасновником Асоціації професійних тенісистів, щоб лобіювати подібні питання.

Якщо це вдасться, це принесе деяке полегшення спортсменам у цьому виді спорту, а для Джоковича, якого зараз дуже зневажають за його позицію щодо вакцин, це може бути шансом на помилування перед світовою спільнотою.