«Удар» у відповідь. Як Кличко будує оборону від Зеленського

Конфлікт Офісу президента Володимира Зеленського з мером Києва (а заодно – головою Київської міськадміністрації) Віталієм Кличком перейшов у фазу відкритих «бойових» дій. Це вже N-ний раунд протистояння, якщо рахувати з моменту обрання Зеленського 2019-го року. З того часу Банкова систематично намагалась перепідпорядкувати собі столицю. Однак як мінімум перші раунди Офіс президента програв.

Спочатку не вдалося «прибрати Київ до рук» ексглаві Офісу президента Андрію Богдану, який хоч і запустив процедуру ухвалення нового закону «Про столицю», так і не зміг її завершити.

Наступний раунд – мерські вибори – Кличко знову виграв, а Офіс президента задовольнився лише невеликою фракцією в Київраді. Зеленський не зміг навіть протиснути свого секретаря Київради, що ще більш поглибило конфлікт із Кличком, який намагався не тільки утримати баланс політичних і економічних апетитів у столиці, але й не дати можливості зайти «чужинцям» на власну територію. Мерові вдалось це попри страх кримінальних проваджень, які систематично відкриваються проти найближчих членів його команди.

Однак виграні раунди ще не свідчать, що фінал бою є прогнозованим. У парламенті от-от таки дійдуть руки до ухвалення нового закону «Про столицю» (детальніше – нижче), він містить норму про призначення президентом свого, а не обраного киянами глави міськдержадміністрації, який впливатиме на процеси в столиці. А свіжа постанова Кабміну, яка змінює порядок призначення голів райдержадміністрацій у Києві та Севастополі, дала чіткий сигнал Кличку: про нього на Банковій ніхто не забув. Ба, навіть там переходять до швидкої атаки. Адже цією постановою фактично обрізають повноваження столичного керманича: згідно з новими правилами, голів районних держадміністрацій у Києві призначає та звільняє президент за поданням Кабміну згідно з пропозиціями прем’єра. Що й було реалізовано минулого тижня: одним махом Кабмін звільнив трьох голів райадміністрацій – Дарницької, Дніпровської та Шевченківської.

Усіх трьох звільнених називають людьми, які орієнтуються саме на міського голову. Позиції Віталія Кличка, зрозуміло, ніхто про ці звільнення не питав. І є підозри, що такий механізм може бути задіяний і до інших столичних районів. Фактично, з-під мера вибивають всю виконавчу вертикаль КМДА. Сценарій, очевидно, має закінчитися призначенням нового глави Київської міської адміністрації.

Втім, було б наївно думати, що Кличко сидітиме, склавши руки, і спостерігатиме за тим, як шматок за шматком Банкова відкушуватиме його повноваження. Намір змістити трьох керівників районів на Хрещатику визначили однозначно як ескалацію конфлікту та придушення місцевого самоврядування. Кличко навіть оприлюднив заяву про те, що урядовці перевищили свої повноваження, порушивши закони та Конституцію та намагаються побудувати недемократичну жорстку вертикаль влади.

А тому вже цього тижня Київрада планує розглянути (і з великою ймовірністю ухвалити) кілька резонансних рішень, які покликані законсервувати статус-кво мера. Засідання призначене на 3 лютого. Проєкти цих рішень не є конфіденційними: вони оприлюднені на офіційному сайті Київради, проте ЗМІ їх чомусь не помітили.

Першим пропонується скасувати рішення Київради та КМДА ще 2010-2011 років, якими скасовувалися райради в столиці. Доцільність таких заходів свого часу викликала масу питань, і от у Кличка раптом вирішили «дослухатися до суспільства».

Другий проєкт передбачає створення в усіх десяти районах Києва департаментів, що будуть підпорядковуватися КМДА та фактично здійснювати повноваження райадміністрацій. До цих новостворених департаментів перейдуть повноваження, фінанси та майно районів Києва.

Прийняття третього проєкту запускає відновлення раніше скасованих райрад, але конкретики, які в них будуть повноваження, поки немає. На засіданні 3 лютого має бути створена робоча група, яка займеться цим питанням. Вибори до райрад планується призначити на 30 жовтня і, звісно, політсила мера Віталія Кличка «Удар» планує взяти в них активну участь.

Власне, нічого нового в риториці мера не з’явилося. Просто усі три вищезгадані проєкти – це і є стратегія захисту Кличка, яку його команда виношувала ще з минулого року як відповідь на спроби центральної влади ухвалити свій закон «Про столицю» і позбавити мера частини повноважень. Якщо народні депутати підтримають законопроєкт, то мер Києва зможе вести лише сесійні засідання міськради, а Київську міську державну адміністрацію очолить призначенець президента, який триматиме всі столичні процеси у своїх руках.

Те, що цього разу наміри Банкової серйозніші, у Кличка розуміють. Саме тому він включає всі можливі механізми самозахисту – від медійної активності на іноземних каналах до скликання Асоціації міст України, яку очолює. Останнє засідання правління цієї організації відбулося минулої п’ятниці: столичний голова активно намагається показати себе лідером у формуванні систем територіальної оборони проти російської загрози. Але варто зазначити, що й тут Кличкові вставляють палиці в колеса. Перетягувати на себе весь регіональний порядок денний йому заважають мери інших великих міст. Наприклад, Борис Філатов з Дніпра чи Андрій Садовий зі Львова ведуть свою гру. Підігрувати Кличку, який відверто займається будівництвом загальнонаціональної кар’єри, вони не поспішають.

За результатами засідання правління Асоціації міст під головуванням Віталія Володимировича звернулося до президента за захистом «конституційних прав місцевого самоврядування та мешканців громад від неправомірних дій правоохоронних органів». А це вже натяк на масовані обшуки в КМДА та її чиновників, звинувачених в корупції. Серед останніх фактів, що можна трактувати як тиск правоохоронців, – вручення кілька днів тому підозри заступнику голови КМДА Миколі Поворознику щодо… виділення земельної ділянки Апарату РНБО землі під будівництво, яке не було здійснено.

Порошенко допомагає

Джерела в Київраді, стверджують, що голоси на прийняття всіх проєктів Кличко може знайти. «За» будуть «Удар», «Європейська солідарність» Петра Порошенка, «Голос», «Єдність». Інші фракції (за вийнятком, зрозуміло «Слуг народу») поки що в роздумах. Умовно кажучи, Кличка підтримують всі, хто голосував в Київраді за рішення щодо недопущення здійснення політичного переслідування Петра Порошенка (62 депутати) та тиску на місцеве самоврядування. В «Ударі» вважають, що Банкова за ці голосування й мститься, звільняючи керівників районів.

Втім у випадку ключового рішення про повернення райрад, скоріш за все, київські депутати обмежаться лише створенням робочої групи, яка почне опрацьовувати це питання. Причина не поспішати – на поверхні: ці вибори все одно не можуть відбутися раніше, ніж восени. Законодавством передбачаються лише дві дати їх проведення протягом року – останні неділі березня або жовтня.

«Якщо ми ліквідовуємо райдержадміністрації і створюємо департаменти, то ставимо центральну владу в цікаву ситуацію – фактично позбавляємо їх повноважень, – пояснюють «Главкому» задум джерела з неформальної більшості в Київраді. – Наприклад, будівлі, де розміщуються ці органи влади, належать місту. Голови цих департаментів будуть не призначатися зверху, а обиратися за результатами конкурсів».

Союзники «Удару» (хоч і тимчасові) з «Європейської солідарності» підтверджують: вони в цій ситуації підтримають Кличка.

«Саме по собі відновлення райрад для Києва є логічним, оскільки в столиці розмір деяких районів є співмірним, а то й більшим за деякі обласні центри, – пояснює депутат від «ЄС» Сергій Таран. – Це буде кроком до виконання філософії європейського підходу до влади, яка має бути якомога ближче до громади. Далі вже можна говорити про розмір райрад, їхні повноваження і так далі, але ми точно підтримаємо це ключове питання».

У Кличка та Порошенка – непрості стосунки, але в цій історії вони по один бік барикад. «Центральна влада наразі чинить спротив не Кличку, а тій децентралізації, яку розпочав ще Порошенко, коли громади отримали більше можливостей та коштів, – продовжує Таран. – А в «слуг» наразі немає жодного мера обласного центу і підтримки на місцях. Київ – це ж лише окремий випадок. «Слуги» починають воювати не проти Кличка, а проти децентралізації взагалі. У Зеленського є уявлення, що в нього моновлада, тож він має керувати всім. Виявилося, що це не так. Тому вони і проводять такі маневри».

У «Слузі народу» прогнозовано скептично ставляться вже до «маневрів» самого Кличка. «Прийняття запропонованих рішень у тому вигляді, як вони подані, призведе до утворення райрад, які не матимуть необхідних та реальних повноважень для ефективної діяльності, – запевняє «Главком» голова пропрезидентської фракції у Київраді Євгенія Кулеба. – А утворення в районах окремих департаментів як структурних підрозділів КМДА для управління майном територіальної громади фактично зосередить цю функцію «в руках» виконавчого органу Київської міськради. Тобто – чиновників. При цьому наразі в проєкті рішення про утворення таких департаментів повністю відсутні положення щодо їхніх повноважень, а отже, цей проєкт рішення – це «кіт у мішку».

Наскільки це законно?

Перші вибори депутатів райрад у місті Києві можуть відбутися або останньої неділі березня, або останньої неділі жовтня. З умовою, що рішення про призначення виборів до цих органів має бути прийнято належним органом – в цьому випадку, Київською міськрадою – не пізніше, ніж за 70 днів до дня голосування. Вочевидь, що до 27 березня провести кампанію не вдасться, тож з прийняттям рішення щодо відновлення райрад, як вже зазначалось, можна й не поспішати.

«Було так, що подання на голів райдержадміністрацій вносить Кабінет міністрів, але кандидатури шукає голова обласної адміністрації, – нагадує юрист, ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. – А в Києві центральна влада пропонує, оминаючи адміністрацію вищого рівня, аби голів райадміністрацій подавав Кабмін, а призначав президент. Плюс Конституція вказує на те, що в Києві та Севастополі щодо здійснення виконавчої влади мають бути певні особливості, які визначаються певними законами. І є рішення Конституційного суду, що київський міський голова, обраний на загальних виборах, очолює КМДА».

В цьому правовому конфлікті Магера називає правим Кличка, бо вважає алогічним, коли київський міський голова не має жодного стосунку до призначення голів райадміністрацій. «Навіщо ми тоді взагалі Київську міськраду та міського голову обирали? – ставить риторичне питання експерт. – Кличко ж не претендує на те, аби самому обирати голів райадміністрацій, а лише на те, аби їх підбирати і пропонувати Кабміну. Думаю, це протистояння в Києві триватиме і надалі, доки міський голова і президент будуть представляти різні політичні табори. Вирішити цю проблему можна, тільки ліквідувавши в Конституції міськдержадміністрацію в Києві».

Провідний експерт з питань децентралізації екснардеп Юрій Ганущак також наголошує, що будь-яка міська влада, зокрема, Київська, за Конституцією має право створювати райони. Чи створює вона при цьому районні в місті ради – інше питання.

«Вже є навіть зареєстрований в Верховній Раді законопроєкт 2143-3, за яким наявність районних рад в Києві є обов’язковою. А в такому великому місті, як Київ, наявність районних рад реально є об’єктивною (потребою) – депутат має жити біля виборця, – переконаний Ганущак. – Звісно, це – відповідь Зеленському на його рішення призначати голів райдержадміністрацій у Києві без думки голови КМДА і тут може бути певний конституційний клінч. Він полягає в тому, що, з одного боку, райради – це дуже добре, з іншого – має бути розділення повноважень між міською та районними радами. Кличко не хоче цього розділення, але він і не хоче чужих райадміністрацій. Але він все одно має на це погодитись, бо інакше почнеться адміністративний хаос. Жодна зі сторін навряд чи від нього сильно виграє».

Ганущак вказує на хитрість, до якої вдалися в Київраді: «Закон про столицю», що підготований до прийняття Верховною Радою, має свої вади, бо в ньому райради присутні, але повноваження у них – тільки на підмітання вулиць. В проєкті Київради залишили «дірку», що повноваження райрад будуть обговорені окремо. І тоді це, дійсно, буде удар по тих, хто хотів обнулити можливості райрад. Ще один «привіт» Зеленському полягає в тому, що якщо будуть обрані райради, то «автоматом» працює норма Конституції про вотум недовіри голові райдержадміністрації, яку рада може оголосити. Але те, що Кличко хоче сидіти на двох стільцях – мера і голови КМДА – теж абсолютно ненормально. Відповідно, йому тепер підрізають управлінські можливості».

Те, що в Київраді досі не визначилися з тим, які ж повноваження матимуть відновлені райради, звісно, залишає великий простір для фантазій авторам ідеї. Зрозуміло, що київською владою буде зроблене все можливе, аби за допомогою відродження райрад контролювати великі фінансові потоки в обхід центру. А за нинішньої виборчої системи склад цих райрад будуть повністю контролювати партійні боси. Пиріг дуже великий, і вже у четвер його поставлять у духовку.

Павло Вуєць, «Главком»