Україна не планує розпочинати військову операцію ні на Донбасі, ні в Криму - постпред в ООН

КИЇВ. 31 січня. УНН. Україна не планує починати військову операцію ні на Донбасі, ні в Криму ні де-б то не було ще, і зробить все щоб запобігти російській провокації. Про це під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН заявив постпред України Сергій Кислиця, передає кореспондент УНН.

Цитата

“Питання полягає в тому, чому всі ці російські збройні сили там знаходяться. Ми задавали це питання в різних формах і направляли наші власні чіткі сигнали. Україна не планує починати військову операцію ні на Донбасі, ні в Криму, ні в інших місцях", — сказав Кислиця.

Деталі

За словами дипломата, Україна не бачить жодної альтернативи мирному врегулюванню поточного конфлікту і відновленню суверенітету і територіальної цілісності.

"Однак ми також спостерігаємо активізацію російської кампанії з дезінформації, включаючи неправдиві звинувачення України в підготовці військового нападу. Це не відбудеться. Це безпосередньо вказує на неготовність Росії до деескалації і готовність виправдати її можливу агресію. Ми добре знаємо про історію російських провокацій, і ми зробимо все можливе, щоб запобігти ще одній провокації ... з боку Росії", — наголосив постпред.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ганебний трюк": у РФ хотіли скасувати засідання Радбезу ООН по Україні

Нагадаємо

Раніше постійне представництво США при ООН запросило провести в понеділок засідання Ради Безпеки всесвітньої організації щодо ситуації навколо України, оскільки дії РФ щодо неї становлять загрозу міжнародному миру та безпеці. У п'ятницю представник Норвегії – голови РБ ООН – повідомила, що засідання відбудеться.

Контекст

Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.

Головна вимога глави Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.

Росія виставила низку вимог щодо так званих “гарантій безпеки” до США та НАТО. Зокрема це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому в НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, “безуспішно”, що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення.

26 січня США та НАТО передали Росії письмову відповідь на “гарантії безпеки”.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що планує найближчими днями обговорити з Лавровим відповідь США на російські “гарантії безпеки”.