Комітет свободи слова пропонує оновити поняття «журналіст» в законодавстві

Члени комітету свободи слова на черговому засіданні 1 лютого 2022 року одноголосно ухвалили рішення до 1 березня напрацювати пропозиції змін до законів України щодо оновленого статусу журналіста. Також до 11 лютого узгодити одну з правок до законопроєкту №6443, а саме щодо вилучення з примітки до статті 345¹ Кримінального кодексу України перелік документів, якими підтверджується статус журналіста, зосередивши увагу саме на журналістській діяльності як кваліфікуючій ознаці, а не на наявності або відсутності певного статусу. Якщо узгодженої позиції не буде, то винесуть на розгляд зареєстрований законопроєкт. Якщо ж буде, то його перереєструють.

Таке рішення було ухвалене після обговорення проєкту №6443 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності» з представниками громадських медійних організацій та членами громадської ради при комітеті. Ініціаторами проєкту стали народні депутати фракції «Слуга народу» Тетяна Циба та Сергій Швець. У напрацюванні цих змін брав участь Інститут масової інформації.

За словами голови комітету Нестора Шуфрича, ініціатива проєкту викликана необхідністю змінити норму про те, що журналістську фаховість має підтвердити журналістське посвідчення. «Несподівано пропозиція змінити цю норму отримала критику. Ми сьогодні розглядаємо це питання, щоб зняти це непорозуміння. Тобто хочемо почути, чому те, що ми вважали розширенням відповідальності, ви вважаєте можливістю для зловживання», – сказав він під час засідання комітету.

Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк пояснила, що мотивацією напрацювання таких змін полягала в бажанні захистити ті права журналістів, які насправді обмежені цією правкою про посвідчення. «А саме, права онлайн-медіа, які не мають, на думку слідчих, тих корочек, які можуть дозволяти журналістам вважатися журналістами. Також це фрілансери та інші категорії журналістів. Ми консультувалися при підготовці цієї правки з експертами Ради Європи, Європейського суду прав людини. І ми були збентежені такою реакцією на нашу пропозицію. Але, щоб вийти на конструктив, ми відкриті до діалогу і пропонуємо спільноті, або прибрати цю правку із законопроєкту і підготувати окремий проєкт, який буде фокусуватися взагалі на статусі журналіста», – сказала вона, додавши, що загальна європейська практика – це захищати журналістську діяльність, а не просто статус. За її словами, в Україні є реальна проблема з журналістськими посвідченнями, які видаються невідомо кому.

Також Оксана Романюк запропонувала створити робочу групу і розширити цю правку: дописати перелік документів, які будуть додатково слугувати  підтвердженням журналістської діяльності.

Юрист ІМІ Алі Сафаров додав, що статус журналіста цим законопроєктом ніяк не змінюється, бо він визначений низкою інших законів, в яких записано, що журналіст – це той, хто штатно або позаштатно займається постійним збиранням інформації. «Наша правка впливає лише на жорсткий перелік документів, який був зазначений у кримінальному кодексі, на підставі якого слідчий міг порушувати кримінальну справу. Ми вважали, якщо цього жорсткого переліку не буде, то це якраз розширить можливість захисту журналістів. Тому що слідчі зараз зобов’язані дотримуватися цього жорсткого переліку. Тобто якщо документ, який надає журналіст, не відповідає цьому переліку, то кримінальне провадження закривається», – пояснив він. За словами Алі Сафарова, законопроєкт дуже важливий і знімати його з розгляду через одне зауваження не варто. У законопроєкті дуже багато новел, розширено поняття «насильство проти журналістів», приміром, йдеться про кібербулінг та ін.

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов сказав, що в цілому підтримує філософію законопроєкту №6443. «Там справді є інновації, але ми наштовхуємося на суперечність з посвідченнями, яка ніколи не буде вирішена, поки ми не вирішимо питання загальноукраїнської єдиної прескарти. Тому я за те, щоб розглядати це питання в комплексі. Оскільки ІМІ виявляє добру волю і готовий або прибрати, або змінити цю правку, я вважаю, що це гідно всіляких похвал, і не бачу тут проблеми. Статус журналіста визначено. Але чи визначено статус ЗМІ для всіх медіа?», – сказав він. Він вважає, що  визначення статусу журналіста не має сенсу, якщо не визначено статус медіа, в якому він працює.

Перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ розповіла про негативну реакцію журналістів на цю правку, які казали, що не можна позбавляти захисту одну частину журналістів, заради захисту іншої частини. Вона запропонувала зараз зняти цей законопроєкт і повернутися до його опрацювання в робочій групі при комітеті, яка була створена після парламентських слухань у листопаді 2019 році щодо безпеки журналістів. А також провести обговорення з практикуючими журналістами.

Нестор Шуфрич сказав, що назріло питання щодо визначення статусу журналістів в цілому, бо він дещо застарів. За його словами, для цього не потрібно чекати ухвалення великого закону про медіа, а варто внести зміни до діючих законів, в яких наразі визначений статус журналіста. Він запропонував проєкт рішення: до 11 лютого співавторам законопроєкту №6443 Тетяні Цибі і Сергію Швецю врегулювати питання щодо узгодженої редакції законопроєкту. «Якщо не буде напрацьовано узгодженої нової редакції, то залишити ту редакцію, яка є на сьогодні. До 10.00 14 лютого перереєструвати, щоб я міг на погоджувальній раді запропонував цей проєкт в порядок денний», – сказав голова комітету.

Крім того, члени комітету вирішили до 1 березня разом з усіма зацікавленими представниками ГО розробити і внести до Верховної Ради  зміни до діючих законів щодо визначення поняття журналіста.

Законопроєкт №6443 був зареєстрований у Верховній Раді 17 грудня 2021 року. Проєкт пропонує уточнити перелік дій, що є правопорушенням, та збільшити санкції у статті 171 Кримінального кодексу України, внести зміни до статті 345¹ Кримінального кодексу України з метою встановлення покарання не тільки за погрозу насильством щодо журналіста, а також за вчинення насильства в іншій формі, ніж нанесення побоїв, легких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Також пропонує вилучити з примітки до статті 345¹ Кримінального кодексу України перелік документів, якими підтверджується статус журналіста, зосередивши увагу саме на журналістській діяльності як кваліфікуючій ознаці, а не на наявності або відсутності певного статусу.

Детальніше про новації законопроєкту №6443 можна прочитати у статті Алі Сафарова.

Нагадаємо, низка медійних організацій, серед яких Комісія журналістської етики, Український інститут медіа та комунікацій, Інститут розвитку регіональної преси та інші, виступили проти законопроєкту №6443 щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності.

Фото: istockphoto.com